Скандал навколо ймовірних вимог президента США Дональда Трампа розслідувати діяльність свого політичного супротивника Джо Байдена та його сина вже призвів до репутаційних втрат України. Але ситуація буде ще гіршою, якщо ми вирішимо підтримати якусь зі сторін конфлікту.
Витоки “Українагейту”
Дональд Трамп з самого початку не приховував інтересу до новообраного українського президента Володимира Зеленського. Одним з перших він привітав його з перемогою на президентських і першим — з перемогою на парламентських виборах. Як виявилося, інтерес американського президента до українського колеги міг бути викликаний далеко не альтруїстичними мотивами. Начебто у Дональда Трампа є дуже чітке прохання до нової української влади — допомогти у “розслідуванні”, а на ділі - зібрати компромат на сина одного з найвірогідніших суперників Трампа на майбутніх президентських виборах - Джо Байдена. Син демократа - Хантер Байден, як підозрюють в Білому Домі, був задіяний в корупційних схемах. Зокрема, довірений особистий адвокат Дональда Трампа Руді Джуліані вважає, що Джо Байден використав своє становище, щоб допомогти синові відмити мільйони доларів через українську газову компанію Burisma Holdings.
Крім того, від Трампа та його команди лунали фрази про розслідування “українського втручання” у президентські вибори в США в 2016 на користь все тієї ж Хіларі Клінтон.
Перші тривожні ознаки скандалу проявилися ще в липні, коли в прес-релізах про телефонну розмову Трампа із Зеленським пролунали формулювання: “Дональд Трамп висловив переконання, що оновлена українська влада зможе швидко... завершити розслідування корупційних справ, які стримували взаємодію між Україною та США". Буквально в переддень візиту Зеленського до США стало відомо, що один з співробітників зовнішньополітичних відомств США повідомив органи юстиції про порушення з боку президента США Дональда Трампа. Мовляв, під час розмови із лідером якоїсь країни Трамп вдався ледь не до відвертого шантажу.
Читайте: Про що говоритимуть Зеленський і Трамп: три головних питання
Дуже швидко стало відомо, що мова йде про Україну, а також про розмову Зеленського та Трампа 25 липня. Чи був факт шантажу чи ні — невідомо. Разом з тим, під час розмови Трамп ВІСІМ РАЗІВ повертався до теми розслідування діяльності сина Байдена. Тепер американські політичні кола та ЗМІ бурлять, лунають заклики до імпічменту президента США, і Україна, хай і не з власної ініціативи, але опинилася в самому епіцентрі великого скандалу. І нашому президенту та його зовнішньополітичній команді доведеться докласти всіх зусиль, щоб Україна не влипла в серйозні проблеми.
Чи випадково “український скандал” співпав з візитом Зеленського до США
Те, що інформація про “шантаж” Зеленського Трампом була оприлюднена буквально в переддень візиту Володимира Зеленського до США та зустрічі з Дональдом Трампом, не може не викликати підозри. “Я впевнений, що так трапилося не випадково. Звісно, повідомляється, що витік стався з розвідувальних структур США, де багато людей симпатизують демократам. Але така велика медійна розкрутка скандалу і те, що ніхто нічого не розсекречував, хоча деталі розмови вже всім відомі, показують, що злив інформації був цілеспрямованим. Повноцінне розслідування діяльності сина Байдена в Україні та втручання адміністрації Порошенка у вибори 2016 збільшують і так значні шанси Трампа на перемогу в 2020 році. Ліберальні кола США сприймають це як катастрофу. А тому був організований злив інформації, щоб не дати Трампу переконати Зеленського дати зелене світло розслідуванню” - висловив переконання, народний депутат, заступник голови комітету з питань інтеграції України з Європейським союзом Олег Волошин.
Але якщо Трамп та його адміністрація підозрюють сім’ю Байдена у незаконній діяльності, то хай би ініціювали розслідування в США, для чого тоді шантажувати Україну? Втім реалії політичного життя США дають Трампу підстави стимулювати Володимира Зеленського до активізації слідчих дій саме в Україні. “Розпочати слідство в США не дозволить внутрішній саботаж противників Трампа, а тому Трамп хоче, щоб слідчі та судові дії над сином Байдена та втручанням української влади у вибори 2016 року відбулися саме в Україні. І тепер, коли інформація просочилася в ЗМІ, ні в Трампа, ні в Зеленського не буде змоги змовчати та зробити вигляд, що нічого не відбувається. На майбутній зустрічі доведеться обговорити цю проблему та публічно сказати про результат цих переговорів”, - відзначив Олег Волошин.
Чи був Хантер Байден фігурантом махінацій
У 2014 році Хантер Байден зайняв місце в раді правління української газової компанії Burisma Holdings, що належить Миколі Злочевському, соратнику екс-президента-втікача Віктора Януковича. Після Революції Гідності власник Burisma Holdings потрапив у приціл українських слідчих органів. Як стверджував Руді Джуліані, віце-президент Байден використав свою посаду для того, щоб домогтися відставки Віктора Шокіна - генерального прокурора, котрий розслідував справу Burisma Holdings.
Тим не менш, існують сумніви, що відставка Шокіна відбулася саме через бажання Байдена приховати деталі діяльності свого сина в Україні. Зокрема, у липні Дарія Каленюк, виконавчий директор Українського центру боротьби з корупцією, повідомила що "Шокіна звільнили не тому, що він хотів провести це розслідування, а тому що він не провів цього розслідування... "
Нагадаємо, що тоді Байден погрожував позбавити Україну 1 мільярду доларів позики від США, якщо Генеральний прокурор не буде усунений. Відставку було підтверджено та розглянуто через пару місяців - у березні 2016 року. Міжнародний валютний фонд, у свою чергу, попередив Україну, що країна може втратити фінансову підтримку, якщо не вчинить більш жорстких дій щодо корупції.
Що стосується розслідувань Генпрокуратури, то проти Burisma Holdings було відкрито два кримінальних провадження. Перше стосувалося незаконного відмивання грошей. Розслідування було ініційоване Британським бюро серйозних шахрайств після того, як чиновники виявили на рахунку Злочевського 23 мільйони доларів невідомого походження. Ці гроші, як повідомляється, надходили від Сергія Курченка в підозрілій серії угод між фірмами двох бізнесменів. У відповідь на британську справу Генеральна прокуратура розпочала власне розслідування. Суд Лондона ухвалив закрити справу через відсутність доказів у січні 2015 року. Цікаво, що Шокін зайняв посаду генерального прокурора України лише 10 лютого 2015 року - після того, як справа провалилася в британському суді. Отже, ця справа юридично закінчилася майже за рік до того, як Шокіну запропонували подати у відставку.
Друге розслідування стосувалося діяльності Злочевського ще коли він був міністром екології, та нібито зловживав повноваженнями, видаючи спеціальні дозволи на використання надр Burisma Holdings у 2010-2012 роках. Ця справа була перейнята НАБУ у 2015 році та закрита Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою у 2017 році. Тобто, нею не займалася Гепрокуратура та Шокін. Крім того, справа була зосереджена на діях Злочевського у 2010-2012 роках, тоді як Хантер Байден приєднався до Burisma Holdings у 2014 році.
Новий генпрокурор Юрій Луценко розпочав чергове провадження проти Burisma Holdings у липні 2016 року, проте воно було незабаром закрито у листопаді. Проти Злочевського було ще три справи, але всі вони далеко не зайшли. Тим не менш, обидва провадження проти Burisma Holdings залишаються чинними, хоча видимого прогресу у розслідуванні поки що не помітно.
Чого хоче Трамп від України
То чи варто нам допомагати американському президенту та чи є у нас можливість відмовити йому? Адже саме незаконний тиск та навіть шантаж нової української влади ставлять в провину Трампу ліберальні ЗМІ та політики США. Американському президенту є чим натиснути на нас. І мова не лише про нещодавню скандальну заморозку військової допомоги Україні. "У Трампа є доволі серйозні способи тиснути на Зеленського. Наприклад, відмова прийняти його в Білому Домі. І надалі, не надавати кредити і тому подібні речі. Формально ніякого розриву не буде, але не буде і прогресу. А для Зеленського, враховуючи непросту ситуацію як всередині України, так і ззовні, в тому ж переговорному процесі з Росією, підтримка Білого Дому дуже важлива", - зазначив Олег Волошин.
Читайте: Західний воєнторг: як США та інші країни допомагають Україні воювати з Росією
В українських ЗМІ та експертних колах гучно лунають заклики не втручатись у внутрішню боротьбу в США і не влазити в "справу сина Байдена". Але варіант, коли слідчі дії в Україні все ж варто буде розпочати, не варто скидати з рахунків. "Якщо по втручанню у вибори і діяльності сина Байдена є що розслідувати, то гальмувати процес немає жодного сенсу. Тим паче, що все йде до того, що Трамп переможе на виборах — Байден і без українського компромату має доволі слабкі позиції. І ніщо не завадить Трампу на другому терміні залізним катком пройтися по всіх, хто стояв на його шляху. Не варто боятися "сварки" з демократами чи Конгресом. По всіх ключових питаннях Україна може працювати напряму з Адміністрацією Президента США. Звісно ж, це не означає, що нам обов’язково треба знайти, або навіть вигадати компромат на Байдена. Відкрито втручатися у вибори США не можна. Але якщо є реальна історія, то розслідувати її — прямий обов’язок України. Ми і так повинні були ініціювати розслідування, коли з’явилася інформація в ЗМІ. А гальмувати це розслідування під приводом “не сваритися з демократами", - вимагати цього можуть лише відверті агенти впливу лібералів", - пояснив Олег Волошин.
Таким чином, з ситуації, коли Україна опинилася між “демократичним молотом і республіканською наковальнею”, коли одні вимагають розслідування а інші називають такі вимоги шантажем і провиною, достатньою для імпічменту Трампа, нам буде доволі непросто вийти без серйозних втрат. А втрати, щонайменше, репутаційні, вже є. Вкотре Україна згадується в американських ЗМІ в контексті корупції, незаконних оборудок та скандалу. Цілком очевидно, який образ нашої держави сформується після такого в очах американського виборця — головного “замовника” політичного порядку денного в США.
