У четвер, 31 жовтня, завершується дводенний візит до Києва генсека НАТО Йенса Столтенберга на чолі делегації послів Альянсу. У цей день пан Столтенберг проведе засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів, в якому візьме участь президент Володимир Зеленський. Крім того, генсек виступить з посланням у Верховній Раді. Також очікуються зустрічі зі спікером парламенту Дмитром Разумковим, міністром закордонних справ Вадимом Пристайком та міністром оборони Андрієм Загороднюком. "Апостроф" дізнавався, які підсумкові рішення можуть бути ухвалені за результатами візиту делегації НАТО, особливо зважаючи на дії Угорщини, яка наклала вето на заяви Комісії.
Формально візит делегації НАТО розпочався 29 жовтня з заходу в порт Одеси чотирьох кораблів НАТО з числа 2-ї постійної протимінної групи SNMCMG2. Йдеться про мінні тральщики ESPS "Sella" (Іспанія), "Ros Lupu Dinescu" (Румунія), BGS "Shkval" (Болгарія) та ITS "Numana" (Італія). Наступного дня, 30 жовтня, в Україну прибула делегація Північноатлантичної ради НАТО на чолі з генеральним секретарем Альянсу Йенсом Столтенбергом. Візит відбувається на запрошення української влади.
У перший же день візиту Столтенберг повідомив, що у відносинах України та Альянсу буде запущена нова ініціатива, яка має об'єднати всі існуючі на сьогоднішній день формати співпраці.
"У нас довгострокове партнерство з Україною і час від часу ми його переглядаємо... У нас вже є річні національні програми, Комплексний пакет допомоги, Комісія Україна-НАТО, яка є важливим інструментом. Зараз ми запускаємо нову ініціативу, яка має скоординувати та поєднати ці різні формати роботи, зробивши їх більш пов'язаними та узгодженими", - заявив на прес-конференції в Одесі Столтенберг.
Основні заходи в рамках візиту очікуються 31 жовтня в Києві, коли Йенс Столтенберг проведе засідання Комісії Україна-НАТО на рівні послів, в якому візьме участь президент Володимир Зеленський. Крім того, генсек виступить із посланням у Верховній Раді. Також очікуються зустрічі зі спікером ВР Дмитром Разумковим, міністром закордонних справ Вадимом Пристайком та міністром оборони Андрієм Загороднюком.
Військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій передбачає, що буде зроблена низка заяв щодо продовження та поглиблення співпраці, але на міжурядовому рівні, а не НАТО. "Можливо буде зроблено заяву про приєднання України до Програми посилених можливостей НАТО", - говорить він "Апострофу".
Відзначимо, що Програма посилених можливостей передбачає регулярні політичні консультації з питань безпеки, в тому числі, на міністерському рівні, розширений доступ до програм та навчань по оперативно-тактичній взаємодії сил союзників Альянсу, а також обмін інформацією та більш тісну співпрацю задля подолання криз. У 2014 році до програми приєдналися Австралія, Фінляндія, Грузія, Йорданія та Швеція. Україна подавала заявку на приєднання до Програми в березні 2016 року. У 2018 році Столтенберг заявляв, що НАТО ще не готова задовольнити прохання української сторони.
Заступник голови парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук (Слуга народу) пояснила "Апострофу", що розмови про Програму відбуваються, але конкретної інформації поки що немає. "В Україні змінилася влада, ми хочемо почути від НАТО про наші перспективи щодо членства. Не в потенційному майбутньому, а на даний момент", - пояснила Ірина Верещук.
Відзначимо, що про новий формат відносин України та НАТО стало відомо ще 25 жовтня, під час візиту в Брюссель міністра оборони Андрія Загороднюка. Домовленість була досягнута, але не оформлена документально.
Втім, швидше за все, ніяких конкретних рішень, 31 жовтня, взагалі не буде прийнято. Річ у тім, що напередодні Угорщина заблокувала будь-які заяви, які можуть бути прийняті членами Північноатлантичної ради. Про це повідомив голова угорського МЗС Петер Сійярто. За словами Сійярто, це було зроблено, тому що в заяві не згадували про "позбавлення прав" угорських меншин. Будапешт пропонував відповідним чином доповнити документ, а коли інші представники НАТО ідею не схвалили, наклав вето.
Відомо, що Угорщина блокує пов'язані з Україною рішення НАТО через освітню реформу в Україні та прагнення Києва забезпечити функціонування української мови як державної. На думку Будапешта, ця політика знижує в правах етнічних угорців, які проживають на території нашої країни. "Україні потрібно шукати можливості обходити угорське вето та будувати дружнє взаємовигідне співробітництво. Поки ми маємо вето, ніяких істотних заяв та рішень чекати не варто", - вважає Козій. На його думку, двосторонні договори з урядами країн-членів Альянсу, військово-технічне співробітництво, а також заява про приєднання України до Програми посилених можливостей НАТО - це був би чудовий результат візиту делегації.
Ірина Верещук вважає, що треба скласти всі "за" та "проти" і піти на поступки, якщо це можливо: "Якщо будуть чіткі сигнали, думаю, ми зможемо знайти консенсус за вимогами Угорщини, в форматі переговорів Україна-НАТО-Угорщина" . За словами Верещук, незабаром буде ініційовано громадське обговорення вимог угорського уряду до освітньої реформи. Ігор Козій, в свою чергу, нагадує, що потрібно шукати точки дотику в інтересах Угорщини. Наприклад, в питанні транзиту ядерного палива через територію України.
