Народні депутати все ж таки розібралися з введенням покарання за незаконне збагачення. Так, законопроект №1031, який раніше "не помічали", незважаючи на те, що президент Володимир Зеленський визначив його як невідкладний, у другому читанні підтримали 259 народних депутатів. Це сталося 31 жовтня. Проте, законопроект викликав чимало суперечок. Одна з причин - відсутність єдиної позиції по документу в президентській фракції "Слуга народу". З претензіями депутатів розбирався "Апостроф".
На закритому засіданні фракції "Слуги народу", в понеділок 28 жовтня, президент Володимир Зеленський підняв тему законопроекту, який повертає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення чиновників, який депутати повинні були прийняти у другому читанні. За словами нардепів, президент просив якомога швидше проголосувати за цей документ. Пізніше це підтвердив і заступник голови фракції Олександр Корнієнко.
"Він є в порядку денному, існує фінальна компромісна форма цього законопроекту - в принципі фракція готова його підтримати", - сказав він.
За його словами, приймати рішення з цього питання депутати повинні були ще в середу, 30 жовтня, і планували приділити йому багато часу через більш ніж сотню правок від народних обранців. Однак в середу до цього законопроекту черга знову ж таки не дійшла.
З початку жовтня, законопроект знаходився на доопрацюванні. Суть його полягає в тому, якщо вартість незаконних активів чиновника становить понад 6,2 млн гривень, йому буде загрожувати від 5 до 10 років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади. Під активами маються на увазі не лише грошові кошти, а й майно. Спочатку такий поріг становив 14,4 млн, але на профільному комітеті, що відбувся 1 жовтня, було прийнято рішення про його зниження до 6,2 млн гривень.
У документі також є цікаві моменти, які стосуються зворотної сили закону. Наприклад, передбачається, що позов пред'являється щодо активів, придбаних протягом чотирьох років до того дня, коли закон набув своєї сили. Така норма не була схвалена головним науково-експертним управлінням Верховної Ради, про що і було написано у висновку.
Згідно з документом, норма про перевірку активів, придбаних за останні чотири роки, суперечить 58-й статті Конституції ("закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи"). Цей момент, як раніше вже писав "Апостроф", не влаштовував частину народних депутатів у фракції "Слуги народу", а тому на одному з пленарних тижнів спікер ВРУ Дмитро Разумков просто "не помітив" законопроект на порядку денному. Тоді за нього просто не було голосів.
Ще один проблемний момент - норма, згідно з якою під дію закону може потрапити коло третіх осіб, які навіть не входять в найближче оточення чиновника. Саме через цю норму й точилося найбільше баталій, оскільки в законопроекті не було чітко прописано - кого вважати "третіми особами".
"Треті особи - це основний камінь спотикання у фракції. Частина депутатів вимагають чітко визначити, на кого точно поширюється ця норма", - не під запис пояснив один з депутатів СН, додаючи, що це питання дуже емоційно обговорювалося на фракції.
Деякі нардепи також пропонували зменшити вартість незаконних активів з 6,2 млн до одного мільйона.
"Законопроект вже двічі вносився до порядку денного, але до нього дивним чином не доходили й навіть перестрибували його. Йде внутрішня дискусія. Щодо норми зворотної дії, яка заборонена Конституцією, а також нечіткості процедури передачі власності в управління між чиновником та пов'язаною особою. Бо використовуються не конкретні формулювання - "за вказівкою". Сприймається це так, ніби розмова між людьми може сприйматися як вказівка", - коментує "Апострофу" народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.
У фракції "Європейської солідарності", також наполягали на тому, щоб внести правку щодо банківської таємниці. За їхніми словами, у всьому світі ця таємниця розкривається тільки за рішенням суду, а законопроект дозволяє це робити лише за письмовим запитом. Однак, цю правку відхилили.
Втім, частина правок після ряду претензій все-таки були переглянуті.
"Прибрали норму про зворотну дію законопроекту, змінили формулювання щодо третіх осіб - не "за вказівкою", а "за дорученням". Це були дві концептуальні зміни, які ми зробили. За першу правку всі одноголосно проголосували на комітеті. За другу теж майже одноголосно", - прокоментувала "Апострофу" нардеп від СН Галина Янченко.
Однак і це не допомогло прискорити прийняття документа в другому читанні, оскільки ранок 31 жовтня почався з розгляду подання про зняття недоторканності з народного депутата Ярослава Дубневича. Потім депутати пообіцяли приступити до розгляду питання ввечері того ж дня. Нова відстрочка була пов'язана з виступом в Раді генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга. До самого вечора було незрозуміло, чи приймуть закон. Частина депутатів все-таки обіцяла розпочати розгляд питання у четвер та продовжити в п'ятницю, 1 листопада. Проте, голосування все ж таки відбулося: після 17 години за президентський закон проголосували 259 народних депутатів.
