На початку жовтня у Верховній Раді повинні були проголосувати в другому читанні за законопроект про покарання за незаконне збагачення. Повинні були, але не проголосували, хоча документ вже був включений до порядку денного. Публічно народні депутати з прпрезидентської фракції "Слуга народу" кажуть про те, що законопроект потрібно доопрацювати, непублічно - заковика в тому, що частина депутатів фракції відмовляється голосувати за документ через низку суперечливих норм. Що не так з законопроектом і чому окремі "слуги народу" не голосують за нього - розбирався "Апостроф".
Минулого сесійного тижня (1-4 жовтня) Верховна Рада повинна була розглянути законопроект №1031 (Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів) у другому читанні. Документ, який також є однією з вимог МВФ, повинен ввести покарання за незаконне збагачення. Він стояв на порядку денному 3 і 4 жовтня - проте нардепи за нього не голосували. Спікер Дмитро Разумков просто перейшов до інших питань, навіть не поставивши законопроект на голосування.
Народні депутати знаходять цьому просте пояснення: спікер ВР, вже навчений гірким досвідом, знав, що за документ не буде необхідної кількості голосів і "пропустив" його. Адже не вперше в стінах нового парламенту не вистачає голосів навіть у фракції "Слуга народу".
Законодавча ініціатива Володимира Зеленського була проголосована в першому читанні 11 вересня. Пізніше депутати проголосували за скорочення процедури подачі правок до другого читання. І оскільки відновлення покарання за незаконне збагачення - одна з передвиборних обіцянок Володимира Зеленського та його політичної сили, було прийнято рішення якомога швидше розглянути даний законопроект.
У чому суть закону
Згідно з документом, якщо вартість незаконних активів чиновника, незалежно від того, президент це чи депутат, становить понад 6,2 млн гривень, йому загрожуватиме від 5 до 10 років позбавлення волі, а також заборона обіймати певні посади. Під активами маються на увазі не тільки грошові кошти, але й майно. Спочатку такий поріг становив 14,4 млн, але на профільному комітеті, що відбувся 1 жовтня, було прийнято рішення про зниження порога до 6,2 млн гривень, про що пізніше написали в Центрі протидії корупції.
У документі також є цікаві моменти щодо зворотної силу закону. Наприклад, передбачається, що позов буде пред'являтися щодо активів, придбаних протягом чотирьох років до дня вступу в силу закону. Така норма не була схвалена головним науково-експертним управлінням Верховної Ради, про що було вказано в їхньому висновку. Згідно з документом, норма про перевірку активів, придбаних за останні чотири роки, суперечить 58 статті Конституції (Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи).
Хто проти?
Момент з перевіркою активів збентежив не тільки науково-експертне управління, а й групу депутатів у фракції "Слуга народу". Частина депутатів пояснила "Апострофу", що це була одна з причин розбіжностей щодо законопроекту.
"Не хочуть, щоб конфіскували майно, яке було придбане до набрання чинності закону - частина депутатів проти цього", - розповів "Апострофу" один із нардепів "Слуги народу".
Співрозмовники видання назвали противниками законопроекту так звану групу Ігоря Коломойського у фракції, в яку, зокрема, входять нардепи Олександр Дубинський і Олег Дунда.
Співрозмовники видання назвали противниками законопроекту так звану групу Ігоря Коломойського
"Ті депутати, які орієнтуються безпосередньо на Коломойського - це Дубинський, і майже всі депутати від Дніпра крім Юрія Мисягіна - періодично протистоять у низці особливо делікатних питань. Наприклад, коли справа стосується скасування недоторканності або правок Лозового", - розповів "Апострофу" один з нардепів "Слуги народу".
Про відмову голосувати за законопроект депутатів групи Коломойського також розповів екс-нардеп Сергій Лещенко.
"Закон стояв на порядку денному, але не був поставлений на голосування. Причина - внутрішній бунт групи депутатів, яких називають "людьми Коломойського" на чолі з головним рупором Олександром Дубинським. Крім Дубинського в групі протесту депутати Бужанський, Володіна, Поляков, Негулевський. Список бажаючих залишити "незаконне збагачення" безкарним зростає", - написав Лещенко у своєму Telegram-каналі.
Але не тільки "люди Коломойського" не дають голоси за законопроект. Як повідомив "Апостроф" один із нардепів "Слуги нарду", проти виступає ще одна група.
"Частина депутатів-юристів також проти цієї правки. Багато хто злякався цієї норми", - каже співрозмовник "Апострофа".
"Не дивлячись на "турборежим", ми минулого тижня не встигли проголосувати за силу-силенну законів, які перейдуть на наступний тиждень - і №1031 теж. До самого закону є маса претензій у дуже багатьох депутатів. Нам потрібен реальний закон про незаконне збагачення, а не щось, що склалося сумарно як забаганки Шабуніна та невідомих осіб, що представляються посланцями МВФ. А Лещенко як говорив нісенітницю, так і говорить", - заявив "Апострофу" Максим Бужанський зі "Слуги народу".
Не до вподоби депутатам ще одна норма законопроекту - про третіх осіб - під дію якої може потрапити коло осіб, що навіть не входять до найближчого оточення чиновника.
"Можна залучити секретарку або сусідку за якісь нібито корупційні діяння. Угледівши, що хтось купив майно за моєю вказівкою, наприклад. Нам звичайно говорили, мовляв, адвокати все допоможуть вирішити в разі чого. Але навіщо нам взагалі підтримувати такі спірні моменти?", - коментує не під запис один з депутатів фракції.
Скасувати не можна доопрацювати
За словами представника уряду у Верховній Раді Ірини Верещук, документ в найближчі тижні ще будуть доопрацьовувати, щоб потім не було можливості його скасувати, як це сталося з законопроектом, ухваленим попереднім скликанням Верховної Ради. Нагадаємо, Конституційний суд скасував закон рішенням від 27 лютого 2019 року.
За словами Ірини Верещук, документ в найближчі тижні будуть допрацьовувати
"Потрібно уточнити коло осіб ймовірного корупціонера. Наприклад, громадянська дружина - це коло осіб? Або секретар, на якого оформлена ділянка землі, якою користується ймовірний чиновник? І таких питань десятки. Ми хочемо, щоб кожна буква і кожен апостроф були поставлені правильно. Тому що ми вже маємо прецеденти скасування законопроекту Конституційним судом і не хочемо, щоб ще один законопроект скасували. Тут наші депутати наполягають: не варто поспішати, у нас ще є тиждень-дві, щоб допрацювати законопроект - і ми його обов'язково ухвалимо. Ми формуємо опитувальні листи і поки ми не вийдемо на фінішну пряму, голосувати не має сенсу. Навіщо? Щоб провалити? У багатьох ще залишаються питання", - сказала Верещук "Апострофу".
Нардеп від фракції "Голос" і заступник голови парламентського комітету з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин пояснює, що основна боротьба щодо законопроекту відбувається всередині фракції "Слуга народу".
"Ключові положення цієї суперечки - залишати чи прибирати "третіх осіб", тобто тих, на кого ймовірний чиновник-корупціонер оформляє майно, походження якого не може пояснити. Як, наприклад, було з бабусею прокурора Суса (у співробітника ГПУ Дмитра Суса вкрали автомобіль Audi Q7, який був записаний на його бабусю, - "Апостроф"). чи вважати достатньою підставою для розслідування доручення чиновника на словах своєму родичу, помічнику чи знайомому придбати в його інтересах те, що коштує більше 1 млн грн. Звичайно, з подальшим доведенням цього доручення в суді", - вважає Юрчишин.
На думку нардепа, якщо ці положення будуть змінені, то механізми боротьби з незаконним збагаченням будуть вихолощені.
"Тому зараз йде боротьба у "Слузі народу". Скоро ми дізнаємося, чи буде це дійсно закон про запобігання та боротьбу з корупцією або це буде імітація боротьби", - резюмував парламентарій.
