Національна поліція представила результати розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Слідство встановило, що до вбивства журналіста причетні Яна Дугар, Юлія Кузьменко, Андрій Антоненко, Інна та Владислав Грищенки, які мали відношення до добровольчого та волонтерського руху. На думку слідства, така версія викликає питання, оскільки кидає тінь на добровольців, які активно протестували проти спроб президента Володимира Зеленського встановити контакти з Росією задля врегулювання конфлікту на Донбасі.
Як відомо, Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в результаті спрацьовування вибухового пристрою, закладеного під днищем автомобіля, на якому журналіст їхав на роботу. Матеріали слідства були продемонстровані на брифінгу в Міністерстві внутрішніх справ, проведення якого було анонсовано в терміновому порядку - за півтори години до його початку. На брифінгу крім керівництва МВС та Національної поліції, були присутні генеральний прокурор Руслан Рябошапка та президент Володимир Зеленський.
Слідство відпрацьовувало чотири основні версії: помилка в об'єкті злочину, побутові конфліктні ситуації, професійна діяльність журналіста та дестабілізація соціально-політичної ситуації шляхом вбивства відомої людини. Остання була обрана основною. Відпрацювавши схожі злочини по всій країні поліція натрапила на слід групи виконавців. Проаналізувавши записи камер відеоспостереження та телефонні розмови, слідство припустило, що до вбивства журналіста причетні Яна Дугар, Юлія Кузьменко, Андрій Антоненко, Інна та Владислав Грищенки.
За версією правоохоронців, завдяки проведеним експертизам можна зробити висновок, що вибуховий пристрій під автомобіль Шеремета закладала дитячий хірург Юлія Кузьменко, а допомагав їй ветеран АТО та музикант Андрій Антоненко. На момент написання матеріалу суд мав обрати для них запобіжний захід. Подружжя Грищенків вже перебуває під арештом за підозрою у замаху на вбивство. Варто відзначити, що фігуранти мають відношення до добровольчого та волонтерського рухів в Україні.
Крім підозри у вбивстві Павла Шеремета, слідство вказує на спробу дестабілізації ситуації в країні зазначеною групою. Для цього здійснювався пошук "сакральної жертви", яка мала викликати революцію добровольчого руху. Як варіант, розглядалася волонтер Маруся Звіробій, яку підозрюють в погрозах президентові Зеленському. Генеральний прокурор підкреслив, що організатори вбивства ще не знайдені. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, в свою чергу, припустив, що в справі може бути присутній також російський слід.
Озвучені версії, як і мотивація до скоєння вбивства, викликають низку запитань. Передусім, через нібито причетність до них учасників добровольчого руху, волонтерів та ветеранів АТО. В останні кілька місяців саме вони є головною протестної силою в країні. Будь-які заяви або наміри влади, які стосуються переговорів з Росією з питань врегулювання конфлікту на Донбасі, тут же викликали громадські акції. Остання проходила під стінами Офісу президента, як раз під час переговорів у нормандському форматі. А 12 грудня на площі перед будівлею ОПУ почали заливати новорічну ковзанку. У соціальних мережах це викликало хвилю жартів, мовляв, президент вирішив відгородитися від протестів ковзанкою.
Згадаємо також, що останнім часом, учасників АТО пов'язують з усіма резонансними злочинами в країні. Наприклад, у вбивстві дитини під час замаху на бізнесмена В'ячеслава Соболєва.
Політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Максим Степаненко вважає, що версія слідства щодо причетності до вбивства Шеремета та спроб дестабілізації ситуації в Україні з боку добровольців може привести до зростання соціальної напруженості. Зокрема, під час брифінгу у справі Шеремета значний акцент був зроблений саме на маргінальності дій фігурантів справи. На даний момент можна говорити, що на добровольчий рух було кинуто тінь підозри в участі в замовних вбивствах. Даний факт може бути використаний для схиляння думки суспільства на бік влади, що полегшило б завдання, наприклад, щодо подальшого розведення військ на Донбасі. Але небезпека даної ситуації полягає в тому, що військові та добровольці мають високий рейтинг довіри українців.
"У контексті майбутніх подій на Донбасі це може використовуватися проти окремих войовничо налаштованих груп добровольців або ветеранів. Але це може викликати зворотний ефект, навпаки згуртувати суспільство та активізувати молодь", - пояснив Степаненко "Апострофу".
На думку політичного експерта МЦПД Ігоря Петренка, наведені факти дозволять владі позбутися небезпечних політичних конкурентів, вказавши суспільству на їхні злочинні наміри.
"Він множить на нуль найбільш агресивних та небезпечних опонентів, надаючи простір для маневру, в тому числі й щодо мирних ініціатив на Донбасі. Цікаво, що замовників не названо, а це дозволить в майбутньому маніпулювати думкою. Деякі факти були подані таким чином, що можуть викликати чвари серед добровольців", - сказав він виданню.
Співрозмовник "Апострофа" в оточенні президента розповів, що сценарій та варіанти проведення брифінгу обговорювалися на засіданні Ради національної безпеки та оборони, який збирався перед Нормандським самітом 3 та 7 грудня (в закритому режимі).
"Справу Шеремета розслідували більше трьох років, при цьому в керівництві МВС працювали одні і ті ж люди. Але, як тільки президент взяв справу на контроль, в жовтні цього року, відразу ж з'явився результат", - сказав співрозмовник.
