З 1 січня 2020 року народні депутати остаточно позбавляються недоторканності. Вже 18 грудня парламент прийняв за скороченою процедурою зміни, необхідні для практичної реалізації конституційних змін, пов'язаних зі скасуванням недоторканності. Тепер доля кримінальних проваджень проти депутатів буде в руках генерального прокурора, який самостійно прийматиме рішення про їх відкриття. У свою чергу, народним депутатам залишили лазівку, яка може дозволити уникнути відповідальності в майбутньому.
"Знову всіх обдурили"
18 грудня Верховна Рада прийняла в другому читанні та в цілому зміни до законодавства, необхідні для повноцінного скасування депутатської недоторканності. За відповідні зміни проголосували 291 народний депутат. Фракція "Слуга народу" дала 223 голоси, "Опозиційний блок - За життя" - 22, депутатські групи "За майбутнє" - 15, "Довіра" - 17, позафракційні - 14. Не підтримали фракції "Батьківщина" та "Європейская солідарність" (ЄС), "Голос "- голосував проти.
Зазначимо, що у вересні 2019 року Верховна Рада внесла зміни до Конституції України, виключивши з неї норму про недоторканність для народних депутатів. Однак для того, щоб ця норма почала діяти на практиці, необхідно було внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу та закон про статус народного депутата. 3 грудня відповідні зміни були прийняті за основу. До другого читання документ готувався за скороченою процедурою. Як розповів в кулуарах голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський ( "Слуга народу"), до другого читання в документ була подана 101 поправка, 32 з яких були враховані повністю або частково.
В ході голосування, найбільше нарікань викликала поправка народного депутата Григорія Мамки (ОПЗЖ), яка на думку депутатів, нівелювала всю суть скасування недоторканності. Відповідно до прийнятих змін, народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді та її органах, а також при здійсненні депутатських повноважень, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Поправку підтримали 326 депутатів. Народний депутат Олександра Устінова ( "Голос") впевнена, що вказана поправка знову юридично закріплює недоторканність. Зміни не дозволять притягати до відповідальності депутатів, оскільки вся їхня діяльність пов'язана із здійсненням повноважень.
"Це підміна понять, всіх знову обдурили. Народний депутат виконує депутатські повноваження протягом п'яти років, за своїм статусом. Тобто, цілодобово, на весь цей період, будь-яка діяльність є виконанням повноважень. Рада закріпила в законі, що за це юридична відповідальність не настає", - сказала вона "Апострофу".
У свою чергу, член парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Сергій Алексєєв (ЄС) пояснив виданню, що прийнята поправка не скасовує депутатську недоторканність і не дозволяє трактувати норму двояко.
"Те, що ми прийняли, називається індемнітет, тобто, захист від шкоди. У першому читанні була норма про відсутність відповідальності тільки за діяльність в стінах парламенту, а ми розширили її на всю діяльність. Адже це не тільки законодавча робота та виступи з трибуни, а представництво в судах, ходіння на ефіри, прийом громадян. Це ми і закріпили", - сказав він "Апострофу".
Народний депутат VIII скликання Олександр Черненко каже, що прийнята норма існує в традиціях європейського парламентаризму, вона є його основою. За його словами, вона дозволяє вести опозиційну діяльність, без загроз політичних переслідувань від влади. Але в існуючих реаліях української політики, це дає можливість прикривати протизаконну діяльність.
"Якби не ця норма, то не було б Майданів і акцій протестів. Адже це і прийом громадян, і громадські приймальні, наприклад. Влада просто не дали б зібратися. З іншого боку, під депутатську діяльність можна заховати корупційну складову. Тут важлива не сама діяльність, а то, як її будуть оцінювати правоохоронні органи і суди", - прокоментував він виданню.
Все решит Генпрокурор
Посилення ролі Генерального прокуратура також викликало нарікання з боку опозиції. У прийнятій редакції, дані щодо вчинених народними депутатами правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань має право вносити тільки Генеральний прокурор або особа яка виконує його обов'язки. Також він дає дозвіл на затримання, обрання запобіжного заходу, обшук, застосування негласних слідчо-розшукових дій (НСРД), в тому числі таємниці листування, телефонних розмов. Всі клопотання, крім застосування НСРД, повинен розглядати слідчий суддя або слідчий суддя Вищого адміністративного суду України. Їх розгляд має відбуватися за участю підозрюваного депутата, якого повинні про це поінформувати. Народним депутатам залишили можливість не з'явитися до суду з поважних причин, в такому випадку засідання не проводиться. Без рішення суду депутат може бути затриманий, в тому випадку, якщо його застали під час скоєння тяжкого або особливо тяжкого злочину, пов'язаного із застосуванням насильства, або такого, що стало причиною загибелі людини. Про його затримання не пізніше 24 годин, повинен бути проінформований спікер Ради. У разі затримання спікера, про це повинні негайно повідомити його першого заступника. Досудове розслідування кримінальних проваджень, відкритих проти народних депутатів, мають право вести слідчі Національного антикорупційного бюро та центрального апарату Державного бюро розслідувань.
За словами Устинової, в законі залишився конфлікт інтересів між Генпрокурором і народними депутатами. При цьому Верховну Раду повністю усунули від процесу притягнення парламентарів до юридичної відповідальності.
"Тепер всі ці питання буде вирішувати тільки Генпрокурор, якого призначають та звільняють народні депутати. А попереднє повідомлення про розгляд клопотання в суді, призведе до того, що всі дружно будуть лягати в лікарню або їхати на лікування за кордон", - сказала вона "Апострофу".
Співрозмовник видання у фракції "Слуга народу", який побажав залишитися неназваним, зазначив що перед голосуванням депутатів переконували, що треба проголосувати за цей закон, пояснивши це поправкою Мамки і "своїм" генеральним прокурором. "Говорили, що норму можна трактувати двозначно, що дозволить оскаржувати її в судах. При цьому Генпрокурор, "на 100 відсотків свій хлопець", а це гарантія того, що в потрібний момент можуть прикрити провадження", - сказав співрозмовник.
