Масові заворушення у Нових Санжарах, 20 лютого, які співпали з роковинами загибелі "Небесної сотні", викликали огиду у значної частини українського суспільства - мовляв, українці показали відсутність співчуття по відношенню до тих, хто опинився в біді. Тим не менш, є чимало підстав вважати, що протести мешканців стосовно "туристів з Китаю" були інспіровані "п'ятою колоною" в Україні. Провокація спрацювала вельми ефективно через абсолютну недолугість влади, яка виявилася не здатною реагувати на виклики в інформаційному просторі.
Світ проти коронавірусу
Кількість підтверджених випадків зараження коронавірусом зростає - наразі йдеться вже про близько 70 тисяч захворілих. Окрім Китаю, США, Європа, Австралія, Іран та Єгипет потроху поповнюють статистику заражень. Немає нічого дивного в тому, що держави в авральному порядку намагаються захиститися від хвороби, проти якої досі немає ефективного лікування. Сам Китай по суті живе в режимі надзвичайного стану. Густонаселені міста країни (а таких в КНР багато) завмерли. Інші держави - хоч далеко не всі - накладають суворі обмеження на транспортне сполучення з КНР, а евакуйованих з Китаю громадян тримають під карантином.
Десь міри перестороги м’якші, а десь - надзвичайно суворі. Першість тримає тоталітарна Північна Корея — влада наказала перевіряти всіх іноземців, обрубала будь-які контакти з Китаєм, а до столиці впускає лише після ретельних перевірок. В Європі найбільш гостро на дану хворобу відреагувала Італія - єдина з держав ЄС, яка заборонила всі польоти до Китаю, Гонконгу і навіть Тайваню. Водночас є й приклади абсолютного лібералізму - наприклад, в Швеції всіх вивезених з Китаю після медичної перевірки відпустили на домашній карантин "під чесне слово".
Як бачимо, універсального алгоритму реакції на коронавірус з Китаю немає. Перестороги, обмеження і дещо завищений рівень суспільної тривоги спостерігаються майже всюди. Але історія з евакуацією громадян України з КНР, яку вже встигли охрестити "уханською ганьбою", виглядає просто апофеозом ідіотизму. Істерика в соцмережах, блокпости на в'їздах до місць, де начебто мали б приймати евакуйованих, незрозумілі кружляння літака над країною і вишенька на торті - сутички під Новими Санжарами — всі ці події важко назвати чимось іншим, як ганьбою національного масштабу.
Але є одне "але". Якщо копнути ситуацію трішки глибше, то стає зрозумілим, що ми маємо справу не лише з народним страхом перед епідемією, але й з недолугістю влади, яка не змогла протистояти спробам роздмухати ситуацію всередині країни.
Нові Санжари на фронті інформаційної війни
Уважний моніторинг українських соцмереж демонструє, що за день до прильоту літака з Уханя "вкиди" в дусі "до нас везуть заражених коронавірусом, влада хоче всіх нас вбити" прокотилися по всій Україні — від Білої Церкви до Миколаєва і від Львова до Харкова. Зокрема, ще ввечері 17 лютого, відповідне повідомлення в своєму Facebook опублікував народний депутат від "Слуги народу" Олександр Дубинський. Пан Дубинський, якого пов'язують з олігархом Ігорем Коломойським, "заспокоїв" людей, повідомивши про те, що зумів запобігти "розміщенню карантинних громадян з Китаю" на території Обухівського району під Києвом.
Є всі підстави стверджувати, що поява таких "фейків" була абсолютно спланованим явищем. Більше того, вибух "народного невдоволення" в Нових Санжарах теж має всі ознаки спланованої провокації. Головним свідченням цього є те, що ядром протесту і головними його організаторами стали не місцеві жителі, яких, здавалося б, і мала б найбільше турбувати загроза коронавірусу, а прибулі невідомо звідки "активісти". Ще один яскравий приклад - помічений аналітиками слід адептів "русского мира". Зокрема, ініціатором панічної хвилі - ще до офіційного оголошення про приїзд "туристів" з Китаю - у Нових Санжарах виступив такий собі Сергій Чередниченко - місцевий активіст, помічений за участю у різних проросійських структурах. За даними ЗМІ, СБУ під час обшуків знайшла у нього пачку газет "Новоросія". Цього разу він робив пости у соцмережах, які й стали каталізатором для подальших подій.
Контакти між Україною та окутаним епідемією Китаєм вже відбувалися раніше. І жоден з цих випадків не викликав такого шаленого ажіотажу. "До України поверталися будівельники із Китаю після святкування Нового року, китайські студенти їздили додому. І щодо них не було протестів, як у Нових Санжарах. Від початку доби в деяких пабліках Facebook почали поширювати інформацію, що українці з Уханя прибудуть у Львів чи Тернопіль – оскільки спочатку було невідомо куди саме. Потім найбільш інтенсивно почали роздували паніку довкола Нових Санжар, підбурювали людей. Це все робилося як елемент інформаційної війни", - розповів "Апострофу" генерал-лейтенант Ігор Романенко.
Події в Нових Санжарах стали подарунком Росії. Тим паче, що приліт українців Китая співпав з шостою річницею розстрілів на вулиці Інститутській, 20 лютого 2014 року під час Революції Гідності, коли від куль спецпризначенців загинули активісти з Майдану. Цілий день пропагандистська машина Кремля усіляко смакувала подробиці скандалу. "Вкидами" займалися противники влади всередині України, "п'ята колона". Можливо, це відбувалося з допомогою росіян, але це припущення треба ще перевірити", - висловив переконання Ігор Романенко.
Утім, навіть якщо біля витоків скандалу стоять все ж внутрішні гравці, наші сусіди постаралися по-максимуму "нагріти руки" на цій історії. "Скандал цілком міг бути спровокований українськими силами, що в купі з ідіотською інформаційною політикою нашої держави дало посилений ефект. Але достеменно відомо, що постфактум росіяни активно зайнялися розкруткою історії. В дусі "дивіться, які українці дурні" з метою вкотре закріпити свою тезу про Україну як "failed state", - розповів "Апострофу" спеціаліст з ведення інформаційних спецоперацій, який побажав не називати своє ім'я.
Повідомлення у соцмережах
Дійсно, інформаційна діяльність української влади в історії з "уханьським бортом" завершилася повним провалом. І по суті, саме це і зробило розпалювання скандалу можливим.
"Звичайно, скандал — це інформаційний провал центральної влади. Не МОЗу, а саме влади, бо ми маємо справу з політичною, а не медичною проблемою. І витоки цієї проблеми в тому, що всі хочуть похайпити сьогодні, не думаючи про наслідки. Які у випадку з Новими Санжарами настали дуже швидко. Бо підключилися канали Коломойського, пізніше і росіяни, які просто втішалися ситуацією. А в умовах нашого інформаційного простору, в якому одна телевізійна кнопка робить з людини президента, викликати паніку дуже просто. Таку ситуацію цілком можна було спрогнозувати, але абсолютно недосвідчена влада, схоже, недооцінила ризики. Як і проігнорувала абсолютну залежність нашого інформаційного простору від російського", - зазначив у розмові з "Апострофом" політтехнолог Олексій Голобуцький.
Таким чином, історію "коронавірусного карантину" вже можна вважати черговим прикладом поразки української влади в протистоянні з внутрішніми українськими силами та Кремлем. Але найбільше тривожить критично низький рівень "кризового менеджменту", продемонстрований українськими посадовцями. Адже в Нові Санжари привезли здорових людей, більше для профілактики, ніж для протидії реальній загрозі хвороби. А в реальності коронавірус може бути значно ближче до України, ніж нам здається...
Коронавірус на кордонах України
Зокрема, є свідчення про те, що осередок зараження коронавірусом в Росії утворився у Воронежі — всього за кілька сотень кілометрів від України. У російських ЗМІ пишуть про те, що вже декілька десятків жителів Воронежа госпіталізовували з підозрами на коронавірус. І після цього жодних згадок про їх долю немає. Більш того, ще в січні в пресі промайнули декілька фото з Воронежа, на яких запаковані у біологічний захист медики вивозять з будинку двох росіян, котрі декілька днів тому повернулися з Китаю.
Воронеж
Тож, цілком можливо, що тим, хто насправді ратує за захист українців від коронавірусу, варто було б будувати блок-пости не біля своїх міст, а на українсько-російському кордоні. Більш того, першою звернути увагу на тривожні сигнали варто було б українській владі. "Завжди, якщо є такі сигнали, як з Воронежа, треба діяти так, ніби вже існує реальна загроза країні. Перекрити такий величезний потік людей на кордоні в превентивних цілях буде складно. Але оперативний контроль на всіх пунктах в'їзду повинен бути обов'язково", - пояснив "Апострофу" екс-голова Служби зовнішньої розвідки Микола Маломуж.
Подібну думку висловив і Ігор Романенко. "Якщо хоча б у одного прибулого з Росії підтвердиться коронавірус або хоча б виникнуть підозри на нього, - треба повністю закривати кордон. Також необхідно стежити за станом справ в Росії. У разі погіршення ситуації треба якомога скоріше припиняти сполучення між країнами", - зазначив генерал.
Поки що коронавірус став лише інформаційною зброєю в руках Кремля. Але існує цілком реальна перспектива того, що ми проморгаємо справжній прихід коронавірусу в Україну. І прийде він не літаком з Китаю, а потягом, автобусом чи автомобілем крізь українсько-російський кордон.
Влада продемонструвала в тих же ж Нових Санжарах абсолютно неприйнятний рівень реакції. Залишається лише сподіватися, що в разі найгіршого сценарію Україна продемонструє не розбрат, а єдність перед обличчям загрози.
