Лідер авіаційної промисловості ДП "Антонов" просить президента Володимира Зеленського звернути увагу на критичну ситуацію у вітчизняній "оборонці". "Апостроф" розбирався, чому реформування "Укроборонпром" може закінчиться, так і не розпочавшись.
Кому підпорядкувати
Офіс трансформації "Укроборнпрома" (УОП) представив свій проект реформування державного концерну. У планах створити шість галузевих корпорацій, які будуть створюватися навколо прогресивних підприємств за принципом галузевої синергії компетенцій. Вже озвучено створення ракетобудівної, авіаційної, авіаремонтної, бронетанкової, радарної, морської корпорацій. Держконцерн протягом двох років має намір провести корпоратизацію підприємств, оздоровлення проблемних активів, концентруючи виробництва і реалізуючи надлишкове майно. Після чого буде ліквідований. На сьогоднішній день до складу УОП входить 116 підприємств ОПК, які групуються за п'ятьма основними напрямками діяльності та продукції: авіабудування та авіаремонту, високоточних озброєнь і боєприпасів, бронетанкової, автомобільної, інженерної та спеціальної техніки, суднобудування і морської техніки, радіолокації, радіозв'язку та систем ППО.
Втім представники державного підприємства "Антонов", що входить в ГК "Укроборонпром", звернулися з відкритим листом до президента Володимира Зеленського з проханням звернути увагу на загрозу вітчизняному ОПК, яку несе нова реформа.
"З шаленою швидкістю розробляються проекти трансформації Концерну та підприємств-учасників і вносяться законопроекти, проти яких виступають підприємства-учасники. Такі пропозиції не відповідають чинному законодавству, адже вони спрямовані на втрату контролю з боку як президента країни, так і КМУ над оборонно-промисловим комплексом, який є складовою частиною сектора безпеки та оборони країни, відповідно до Закону України "Про національну безпеку України", - йдеться у зверненні ДП "Антонов".
На думку "антоновців", проблема полягає в тому, що функції Кабміну з управління об'єктами державної власності обмежуються лише затвердженням статуту нової структури, а також призначенням в її наглядову рада нових членів. При цьому, наглядова рада отримає майже необмежені права щодо розпорядження майном підприємств ОПК, в тому числі, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.
Пізніше віце-президент з маркетингу та продажу ДП "Антонов" Юлій Кисельов на своїй сторінці в Facebook заявив, що лист-звернення вказує на проблеми щодо ДП з УОП. За його словами, одним із приводів для звернення, скоріше за все, стала перевірка ДП "Антонов", яка проводиться "Укроборонпром" за дорученням прем'єр-міністра.
Після зміни керівництва "Укроборонпрому", скандали з його участю все частіше стали виходити в публічну площину. У листопаді 2019 року ДП "Антонов" підписало контракт з Міністерством внутрішніх справ Перу на поставку літака Ан-178. У березні цього року підприємство заявило, що не отримало авансовий платіж від "Укроборонпрому", але при цьому концерн вимагає сплатити щоквартальний внесок, що загрожує зривом міжнародного контракту. Повідомлення було розміщено на сторінці ДП "Антонов" в Facebook. Через деякий час повідомлення було видалено.
Проте, неприємний осад у відносинах між "Антоновим" і УОП залишився. Зокрема, генеральний директор "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус заявив, що "Антонов" вже 3-4 роки нічого не виробляє через відсутність імпортозаміщення - близько 60% комплектуючих були російського виробництва. При цьому він запевнив, що концерн не планує приватизацію заводу.
"Апостроф" звертався до заступника гендиректора "Укроборонпрому" з питань взаємодії з органами державної влади Мустафи Найєма з проханням прокоментувати звернення "антоновців" до Зеленському. Але колишній журналіст і нардеп, а нині чиновник не відповідав на телефонні дзвінки та повідомлення.
Колишній заступник генерального директора "Укроборонпрому" Максим Глущенко вважає, що недавнє звернення до президента керівництва "Антонова" - тривожний сигнал, за яким можуть відбутися аналогічні звернення інших флагманів галузі. Водночас, він турбується, що нинішнє керівництво "Укроборонпрому" буде безконтрольно втручатися в діяльність підприємств, права яких вже почали обмежуватися. При цьому він розкритикував процес реорганізації, як поспішний та непродуманий, тоді як функції Кабміну і держави - номінальні.
"Звичайно, можна сказати, мовляв, "стара система пручається". Але це було б абсолютно спрощеним розумінням процесів. Швидше за все, в нинішній моделі реформування не враховано багато пропозицій флагманів галузі, що викликає таку різку негативну реакцію. Адже, правда, завжди посередині. Безумовно, завжди знаходяться групи впливу, які "плутають особисту шерсть з державною", намагаючись взяти під контроль прибуткове держпідприємство, але не можна забувати і про те, що кожна галузь - це своя специфіка. Адже той же "Антонов" не проти корпоратизації, і не раз про це заявляв. Їм теж потрібен інвестор, а з ним з'явиться і прозорість процесів. Але зміни повинні враховувати реальні потреби кожного подібного підприємства. Не вийде всіх вирівняти під одну гребінку ", - заявив "Апострофу" Глущенко.
Пошук відповідального
Основою дискусії навколо реформування "Укроборонпрому" є відсутність персональної відповідальності в питанні реформування ОПК і державного концерну. Складно пригадати за останні роки приклади ефективно проведених реформ, а тут мова йде про обороноздатність держави. Факапи з перезавантаженням правоохоронної системи та органів прокуратури - тому яскравий доказ.
Глава експертної організації StateWatch Гліб Канівський, який входить до робочої групи з реформування "Укроборонпрому", пояснює, що мова йде про профільний урядовий орган, який займеться і займатиметься питаннями реформування.
"Сьогодні такого органу немає, цим питанням займаються Міноборони, Мінекономіки, РНБО, профільний парламентський комітет. Наскільки мені відомо, в Офісі президента обговорюється два варіанти - профільний віце-прем'єр міністр з ОПК без міністерства або створення профільного міністерства. Зараз ці функції частково виконує Мінекономіки, думаю, вони не хочуть віддавати цей напрямок", - говорить "Апострофу" Канівський.
За словами Канівського, план трансформації УОП вже розроблений, необхідні законопроекти підготовлені, силами держконцерну проведено аналіз діяльності всіх підприємств. Тут варто згадати заяву Айварас Абромавичус, про те, що третина з 116 компаній концерну збиткові (що говорити, якщо навіть завод імені Малишева - в мінусах), не кажучи про те, що в концерні є і повні банкрути. Головні активи цих підприємств - це приміщення і землі, які не можуть бути відчужені, оскільки ці підприємства, згідно із законом, мають стратегічне значення. А право безконтрольного розпорядження цим майном несе в собі корупційні ризики.
На аудит діяльності УОП було витрачено понад 30 млн гривень, але його результатів так ніхто і не побачив. Без цих даних, поспіхом починати реформування напрямок ОПК виглядає дивним. Якщо, звичайно, не стоїть завдання приховати результати діяльності.
Глущенко вважає, що неефективність діяльності УОП ховати вже неможливо, це розуміє і керівництво держконцерну, де 90% чистого доходу дають 27 компаній з 116. У зв'язку з цим, згідно з концепцією реформування, ядром нових корпорацій повинні стати 38 найбільш перспективних підприємств. В принципі, це логічний крок, мета якого сконцентрувати виробництво в найбільш затребуваних та перспективних напрямках, паралельно позбувшись мертвих підприємств, які тягнуть гроші, не приносячи ніякої віддачі. Але і у експертів, і у співробітників оборонних підприємств виникло чимало запитань, відповіді на які поки не отримані.
"У ситуації, що склалася, абсолютно не принципово, хто буде головним у реформуванні "Укроборонпрому". Всі наші реформи в ОПК впираються в один непереборний фактор - відсутність персональної відповідальності! Яка різниця, хто буде стояти на чолі процесу, якщо все зведеться до чергового написання програм і презентацій, а коли прийде час озвучити результат, то нікого з реформаторів вже не буде на місці? Будь-яке теоретично чудове реформування буде втілено на практиці тільки за однієї умови: ви ставите на документі термін виконання та конкретного виконавця. По-іншому це не працює! Адже в тому ж "Укроборонпромом" управляє наглядова рада - відповідальність розмита", - говорить Глущенко.
Фінальний відлік
Згідно з офіційними заявами, на розробку концепції реформування УОП пішло 150 днів. Перші пілотні проекти щодо нової моделі обіцяють представити менше ніж за рік. Опитані виданням експерти вважають, що це реальні терміни, якщо пропоновані зміни знайдуть підтримку на всіх рівнях влади. Але, як ми бачимо, РНБО вже висловило своє "але", до того ж складно спрогнозувати, якою буде ситуація в стінах парламенту.
За інформацією Канівського, незабаром до парламенту може бути внесено проекти законів, необхідні для реформування ОПК. Робоча група закінчила роботу по його підготовці.
"Це оптимістичний сценарій, про песимізм поки не хочеться думати. У травні-червні в Раді буде список законопроектів щодо реформи сектора ОПК", - говорить він виданню.
"Керівництво концерну називає приблизні терміни народження перших пілотних проектів за новою моделлю - 9-12 місяців. В принципі, можна погодитися з таким часовим відрізком, але тільки за умови, що буде дано зелене світло на всіх рівнях і забезпечено відповідне законодавче забезпечення процесу. Хоча особисто я впевнений, що вкластися в цей термін в наших реаліях майже неможливо", - прогнозує Глущенко.
У будь-якому випадку, важливо те, що і прихильники, і противники пропонованої моделі реформування "Укроборонпрому", сходяться до думки, що концерн в такому вигляді не може більше існувати. Давно забуті нові розробки, міжнародні контракти на поставку озброєнь та технологій, а виконання державного оборонного замовлення знаходиться на межі зриву кілька років поспіль. Але проводити реформу ОПК заради реформи в умовах війни і постійної загрози з боку Росії теж не варто.
