"Зе"-команда зробила перший крок, щоб забезпечити собі перемогу на місцевих виборах 2020 року. Владні повноваження дозволяють змінити правила гри на користь "слуг", використовуючи для цього красиву обгортку реформи децентралізації. "Апостроф" розбирався, як нова адміністративно-територіальна реформа вплине на політичні розклади перед осінніми виборами.
Минулої п'ятниці, 12 червня, Кабінет міністрів затвердив законопроект про реорганізацію органів місцевої влади. Зокрема, було схвалено новий адміністративно-територіальний поділ: замість 490 існуючих нині районів залишиться 129. Крім створення "макрорайонів" Кабмін також затвердив перспективні плани щодо остаточного поділу країни на об'єднані територіальні громади (ОТГ). За оцінками уряду, зменшення кількості районних державних адміністрацій та районних рад призведе до зменшення витрат з державного та місцевих бюджетів у 2021 році більш ніж на 5 млрд грн.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль вже встиг анонсувати, що місцеві вибори 2020 року пройдуть на основі нового адміністративно-територіального устрою.
"Ця реформа буде однією з найуспішніших і буде завершена в цьому році шляхом проведення восени в жовтні, як і заплановано, місцевих виборів уже за новим адміністративно-територіальним устроєм. І вже з 2021 року ця реформа (децентралізація) почне працювати і по фінансуванню повноцінно, і по управлінню на місцевому рівні", - заявив Шмигаль в четвер, 11 червня, під час прес-конференції на тему" 100 днів уряду".
До чого призведе укрупнення районів? До збільшення кількості виборців, які проживають в рамках однієї громади. Фактично в нових районах тепер буде налічуватися від 150 до 600 тисяч громадян. Таким чином, кількість депутатів районного рівня значно скоротиться. Це ж стосується й об'єднаних територіальних громад.
Проте, вся інтрига майбутніх місцевих виборів залежить від змін у Виборчий кодекс, які зараз вносить Верховна Рада. У першому читанні вже було прийнято рішення проводити вибори за пропорційною системою за відкритими списками в населених пунктах, де проживає більше 15 тисяч осіб, хоча раніше цей бар'єр становив 90 тисяч.
Для менших населених пунктів з населенням менше 15 тисяч залишиться мажоритарна виборча система. Але в більших громадах де-факто, відзначають експерти, буде введена партійна диктатура.
Цікаво, що обласні організації партій зможуть висувати кандидатів на місцевих міських виборах і подавати кандидатури до складу виборчкомів замість міських і районних організацій, якщо останні відсутні в структурі партії. Це означає, що для того, аби отримати право бути обраним, кандидату доведеться домовлятися з політичною партією (причому часто - з центральною структурою), щоб вона висунула його на вибори.
Чи варто говорити, що це - чималий бізнес? Як вже зазначав "Апостроф", з початку року в Україні в рази зросла кількість перереєстрацій політичних партій. Що свідчить про одне - всі хочуть заробити на майбутню кампанію, продавши або місця, або цілі районні чи обласні осередки своїх партій.
У найбільш виграшному становищі опинилася президентська політсила. Опитані виданням експерти відзначають, що змінивши адміністративно-територіальний устрій та правила проведення виборів, "Слуга народу" отримає карт-бланш восени, навіть толком не маючи партійних структур на місцях. Варто відзначити, що нові "макрорайони", нарізані Кабміном, дозволяють проводити кампанію в них за загальноукраїнськими лекалами і "виїжджати" не за рахунок впізнаваності того чи іншого кандидата, а завдяки особистому рейтингу президента Володимира Зеленського.
Загалом місцеві кандидати, аби отримати можливість бути обраними, самі змушені будуть шукати підтримки у партії влади. Фактично, відзначають експерти, якщо цей план Банкової буде запущений (для цього Верховна Рада повинна затвердити план Кабміну), СН остаточно трансформується в міні-"Партію регіонів".
Втім, торгувати місцями зможуть не лише "слуги", а й інші парламентські партії. І навіть "іграшкові" партії, чиї районні та обласні організації, які існують лише на папері, будуть "здаватися в оренду".
Народний депутат VIII скликання Ігор Попов каже, що центральне керівництво політичних партій отримає вплив на відбір та затвердження кандидатів на місцях. В цьому є загроза політичної корупції.
"Мандат подорожчає: мова йде як про вартість виборчої кампанії, так і оплату за франшизу політичної партії. Центральні офіси партій за рахунок таких кандидатів зможуть побудувати собі регіональні структури, не докладаючи зусиль", - сказав він "Апострофу".
Є ще один важливий нюанс, який буде серйозно впливати на виборчу кампанію. "Апостроф" раніше писав про те, що під час формування виборчих списків можуть виникнути проблеми з пошуком кандидатів. Виборчий кодекс на даний момент забороняє паралельне балотування до рад різних рівнів. Чи буде скасована ця норма остаточно, поки невідомо.
У свою чергу, народний депутат VIII скликання Олександр Черненко зазначає, що затягування процесу прийняття змін до Виборчого кодексу не дозволяє кандидатам почати підготовку до виборів.
"Я чув, що до другого читання, норму про 15 тисяч населення хочуть змінити на 30 тисяч. А це суттєво змінить розклади. У будь-якому випадку, партії будуть боротися за рейтингових кандидатів, іншим доведеться домовлятися про підтримку", - розповідає "Апострофу" Черненко .
Не обійшлося в цій історії без серйозних законодавчих ляпів. Зокрема, мова йде про юридичне врегулювання мегарайрад, запропонованих Кабміном. Їх повноваження не прописані ніде. Експерти кажуть про них, як про якийсь рудимент, який не лягає в нинішню адмінреформу. Втім, як запевняють у Верховній Раді, в майбутньому від районів потрібно відмовитися, але для цього потрібно вносити зміни до Конституції України. У парламенті зараз немає голосів для зміни в Основний закон. До того ж до осінніх виборів депутати не встигають провести дві сесії.
Директор громадської організації "Інститут розвитку територій" Юрій Ганущак вважає, що нові райради не матимуть повноважень і бюджету, а без повноважень їх створення нелогічно.
"Я бачу тут тільки одну логіку - політичну. Хтось хоче ці вибори організувати і провести, при цьому не називаючи повноважень для цього органу", - говорить "Апострофу" Ганущак.
Тим часом, як повідомили джерела нашого видання в Кабміні, саме з райрад можуть "зліпити" головного контролера ОТГ, який буде впливати на бюджети громад. "Головним архітектором всієї цієї схеми є В'ячеслав Негода - не публічний персонаж, який володіє фантастичними можливостями. Він знаходиться в керівництві Міністерства регіонального будівництва з 2008 року, тобто, працює вже при четвертому президенті. Через нього проходили всі проекти ОТГ. Чи варто говорити, що Негода - дуже впливова людина", - розповіли нам в Кабміні. Виходячи з цього, не дивно, що в низці регіонів обурюються, що в уряді під час "нарізки" нових районів проігнорували пропозиції "знизу".
У цілому, гра в темну, яку влаштувала влада, не тільки призвела до дезорієнтації багатьох потенційних кандидатів, але і змусила низку активістів та громадських діячів на місцях задуматися над тим, щоб відмовитися від участі у виборах. Причини - непомірно високий розмір застав для участі у виборах, а також бажання Верховної Ради насильно "прив'язати" всіх до партій. Для багатьох подолати такі "бар'єри" - не під силу...
