У вівторок, 28 жовтня, Конституційний суд України оголосив скандальне рішення по електронних деклараціях - кримінальна відповідальність за недостовірне декларування визнана неконституційною. "Апостроф" розбирався, що це означає на практиці і якими можуть бути наслідки.
Спочатку колишній нардеп, член наглядової ради "Укрзалізниці" Сергій Лещенко повідомив, що на закритому засіданні Конституційний суд (КС) проголосував за скасування ст. 366-1 Кримінального кодексу (недостовірне декларування), електронного декларування, повноважень НАЗК.
"Проект був розданий вранці і проголосований. Такого не було навіть при [екс-президенті Вікторі] Януковичу. Проти виступили лише четверо суддів: Лемак, Первомайський, Колесник і Головатий", - заявив він
Незабаром з'ясувалося, що кримінальну відповідальність за незаконне збагачення і надання електронних декларацій не скасовували, мова йде про визнання неконституційними двох пунктів - кримінальної відповідальності за недостовірні відомості при подачі чиновниками і нардепами електронних декларацій, а також частини контролюючих повноважень НАЗК.
Що передбачає стаття про незаконне збагачення?
Стаття 366-1 КК встановлює відповідальність для чиновників і суддів, якщо вони надають завідомо недостовірні відомості в електронній декларації, у вигляді штрафу від 42,5 тис. грн до 51 тис. грн, громадських робіт на термін від 150 до 240 годин або позбавлення волі на строк до двох років.
Чому суд взявся за неї?
У серпні 2020 року 47 народних депутатів направили до Конституційного суду подання щодо конституційності положень законів, що становлять так звану антикорупційну платформу - йшлося про електронне декларування, спецконфіскацію і оновлену ст. 368-5 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність за незаконне збагачення.
Реакція Офісу Зеленського
Прес-служба президента Володимира Зеленського заявила, що він використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити постійну і максимально ефективну роботу системи електронного декларування, якщо Конституційний суд його заборонить.
Підкреслюється, що українські чиновники і депутати продовжать декларувати своє майно і доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їх перевірки та притягнення порушників до відповідальності.
"Закон в Україні - один для всіх. Навіть для тих політичних сил і діячів, яким хочеться підірвати систему електронного декларування", - резюмували в прес-службі.
Що відомо про суддів, які прийняли скандальне рішення
Двоє суддів Конституційного суду України Ірина Завгородня та Сергій Головатий, які брали участь у прийнятті даного рішення, порушували статтю 366-1 Кримінального кодексу України, заявили в Національному агентстві з запобігання корупції (НАЗК).
У декларації Сергія Головатого за 2019 рік виявили недостовірних відомостей в цілому на 3,6 млн грн. У декларації Ірини Завгородньої за 2018 рік виявили недостовірних відомостей на 615 тис. грн, а за 2019 - 754 тис. грн.
"Розгляд цими суддями справи ставить під сумнів об'єктивність рішення Конституційного суду. І це в той час, коли мова йде про справу, від якої залежить майбутнє України, її сприйняття на міжнародному рівні, доступ українців до правди про життя чиновників", - заявив голова НАЗК Олександр Новіков.
Що значить рішення на практиці
Раніше антикорупційні органи відкривали кримінальні справи проти чиновників і суддів за порушення в декларуванні, тепер же це буде під питанням.
Варто відзначити, що депутати, які зверталися до КС з проханням визнати статтю незаконною, вказували на те, що згідно з чинним законодаством в електронну декларацію слід вносити дані не тільки про себе, а й про членів сім'ї, які проживають з декларантом. У зв'язку з цим декларанта можуть притягнути до відповідальності, якщо треті особи нададуть неточну або недостовірну інформацію. Саме це стало підставою поставити під сумнів цю статтю закону.
У результаті з їх доводами погодився і Конституційний суд, визнавши таку статтю закону і пов'язану з нею статтю Кримінального кодексу такими, що не відповідають Конституції.
