Кремль і бойовики на Донбасі, запропонувавши повернути українських полонених через кума російського президента Віктора Медведчука, поставили Офіс президента Володимира Зеленського перед складним вибором. Погодитися - значить побічно визнати "ефективність" пана Медведчука як переговірника. Відмовитися - продемонструвати байдужість до власних громадян. В "Опозиційній платфомі - За життя" тим часом активно критикують владу, розраховуючи перетягнути на свою сторону активний електорат південного сходу. Чому Медведчук активізувався саме зараз та чому це може закінчитися розколом в, здавалося б, монолітній ОПЗЖ, читайте в матеріалі "Апострофа".
Імітація "гуманізму"
За часів президентства Петра Порошенка Віктор Медведчук входив в Тристоронню контактну групу в Мінську, де займався питанням обміну полоненими. Після зміни влади на Банковій, його відсунули в бік, передавши переговори по Донбасу у ведення нинішнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Російський президент Володимир Путін, на перших порах розраховуючи на політичні поступки з боку Володимира Зеленського, погодився на тимчасовий вихід одного із засновників ОПЗЖ з політичної гри.
Віктор Медведчук зайняв вичікувальну позицію, всіляко демонструючи готовність повернутися. Він почав активно "качати" тему обмінів в кінці минулого року, коли стало очевидно, що переговори Києва і Москви зайшли в глухий кут. Кум Путіна звинуватив у всьому Офіс Володимира Зеленського "у бездіяльності" в питаннях Донбасу.
"На жаль, для київської влади, я вже не займаюся цим питанням. Коли більше року тому пан Зеленський прийшов до влади, то заявив, що вони самі будуть вирішувати державні питання обміну утримуваними особами. І дійсно, в 2019 році були деякі зрушення. Хоча обмін, який відбувся тоді між Росією і Україною, а також між Україною і Донецьком, Луганськом, був нечисленним, якщо порівнювати з кількістю людей, які були звільнені до Зеленського", - сказав Віктор Медведчук.
Заради справедливості, варто відзначити, що кум Путіна явно перебільшує свої успіхи з обмінами. Справа в тому, що Медведчук востаннє мав хоч якесь відношення (в реальності за рішенням стояв Кремль) до обміну ще в грудні 2017 року - за президента Петра Порошенка. Після цього - як відрізало.
В історії з невдалим обміном ОПЗЖ і його російські партнери намагалися зловити Офіс президента на відсутності "гуманізму" з метою дискредитації української влади в очах європейських партнерів.
Втім, як пояснив "Апострофу" глава української делегації в ТКГ Леонід Кравчук, Україна вже відпрацювала механізми обміну тимчасово утримуваними особами, але бойовики ОРДЛО раптово анонсували "повернення" полонених. Більш того, офіційний Київ навіть не знає, кого окупаційна влада Донбасу планувала віддати.
Як сказав нашому виданню радник глави ОПУ і спікер української делегації в ТКГ Олексій Арестович, зриви відбуваються через позицію Росії .
"Останні два обміни у нас були після зустрічі "нормандської четвірки" в Парижі в 2019 році. Росіяни говорять про необхідність процесуального очищення тих, хто був вже обміняний. Юридичні очищення припускають, що звільнені особи будуть помилувані указом президента України. Але ми їм пояснюємо, що правосуддя в Україні так не працює. ми не можемо зібрати всіх заявлених до купи і помилувати їх указом президента. Кожен з цих людей, коли ми їх звільняємо, підписує формальне письмове зобов'язання - дійти до вироку українського суду. Тобто вони беруть на себе зобов'язання вступити у взаємодію з українським правосуддям, дочекатися вироку суду, і після цього президент може помилувати, як це передбачено домовленостями", - додав Олексій Арестович в ефірі програми.
Олексій Арестович
Арестович пояснив головну причину того, чому обміни "по-медведчуківські" провалюються. "Тому, що вони (росіяни, - "Апостроф ") намагаються зіштовхнути нас безпосередньо з представниками тимчасово окупованих територій, щоб ми безпосередньо з ними вели переговори. І кажуть, що вони тут лише посередники. Ми, Франція і Німеччина кожен раз нагадуємо їм, що вони - сторона конфлікту".
У цілому, питання перманентних обмінів в нашому випадку явно ризикує стати вічною темою для спекуляцій, вважають експерти.
"Як показує досвід Ізраїлю, неважливо, хто саме витягує заручників з лап терористів: спецслужби, депутати, священики або артисти. Життя полоненого важливіше способу його звільнення. Проблема в тому, що лінія фронту на Донбасі не є герметичною. Десятки тисяч наших співгромадян систематично переміщуються через неї. Кожен з них будь-якого моменту може стати "обмінним фондом", і через 2-3 місяці у нас буде чергова хвиля обмінів", - зазначив у розмові з "Апострофом" політичний експерт Віктор Небоженко.
Тактична мета - парламент
Завдання Кремля в цій історії - показати, що саме Київ "не хоче" виконувати Мінські домовленості, реінтегрувати окуповані території і піклуватися про долю власних громадян в ОРДЛО.
Паралельно з цим перед українською публікою розігрується спектакль, головним героєм якого є Віктор Медведчук, який (як це було і за президента Порошенка) знову приміряє на себе тогу головного "миротворця". Електорату на південному сході України подають сигнал, що влада в особі президента Зеленського не здатна виконати обіцянки і принести мир на Донбасі. Відповідно, підтримувати слід ОПЗЖ.
"Помилки влади, відсутність прогресу по Донбасу і загальний негатив в економіці підсилюють позиції Віктора Медведчука і ОПЗЖ. Їхня пропаганда повністю зав'язана на російські сюжети (Донбас, газ, вакцина від коронавірусу) працює на повну потужність. Перед ними відкривається вікно можливостей на випадок дострокових виборів до парламенту: сформувати велику фракцію, домовитися про коаліцію і отримати свого прем'єра", - говорить "Апострофу" політичний аналітик Олександр Кочетков.
Експерт вважає, що Банкова може розпустити цей склад Ради, якщо таке рішення буде меншим злом на тлі можливого "тарифного майдану". Втім, наразі це - лише один із сценаріїв: поки абсолютно незрозуміло, яким чином розрізнені політичні гравці (та ж Євросолідарність і ОПЗЖ) будуть "розхитувати" ситуацію окремо.
Політична "токсичність"
Раніше, коли мова заходила про політичні перспективи Віктора Медведчука, експерти відзначали, що високі антирейтинги не дозволять йому зайняти формальний статус, який переважатиме мандат нардепа. Пан Медведчук в одному з інтерв'ю для ВВС заявив, що йому байдужий той факт, що близько половини українців, як свідчить соціологія, негативно сприймають його персону. "Ну і чудово, я теж до них (українських громадян, налаштованих проти лідера ОПЗЖ, - "Апостроф") негативно ставлюся. Ну а як? У нас 60% вважають Росію агресором, а я не вважаю. Я що, повинен бути серед цих 60%? Ні, я буду серед іншої частини", - говорив Віктор Медведчук.
Віктор Медведчук на зустрічі з Владимиром Путіним, Російська Федерація, 2020 рік
Втім, довгий час Медведчук залишався в маргінезі. І можливо, так би й було далі, якби не досить дивна позиція екс-президента Петра Порошенка, при якому кум Путіна наростив не тільки економічний (з його прізвищем пов'язують мережу заправок АЗС Glusco, а також низку інших бізнес-проектів), а й політичну вагу, отримавши - формально через нардепа і соратника Тараса Козака - три центральні телеканали.
І хоча політична легітимність Медведчука мала виключно зовнішнє походження, ситуація почала змінюватися вже в останні місяці президентства Петра Порошенка. Як відзначають спостерігачі, пан Медведчук при минулій владі став "повноцінним" олігархом.
Стратегічна мета - президентство
Тепер експерти в один голос наполягають, що на тлі системних помилок влади (падіння рівня життя, вкрай невдалі кадрові рішення, корупційні скандали, непродумані карантинні заходи і "тарифні бунти") політична "токсичність" пана Медведчука стає другорядним фактором.
"На цьому тлі токсичність Віктора Медведчука виглядає мляво. В центрі і на південному сході їхні електоральні поля перетинаються. У 2019 році Зеленський відібрав у ОПЗЖ кілька відсотків, зараз вони відіграють ці позиції назад", - говорить Віктор Небоженко.
Цікавим є інший момент: соціологічні структури зараз окремо заміряють рейтинг кума Путіна Медведчука і його соратника по ОПЗЖ - Юрія Бойка. Чому? Хоча б з тієї простої причини, що активізація Медведчука - свідоцтво його бажання "посунути" конкуруючу фірму всередині партії.
Як розповідали "Апострофу" члени ОПЗЖ, штовхання ліктями між двома угрупованнями - медведчуківським (власне, сам Медведчук, а також Рабинович) і "газовим" (Бойко, Льовочкін) - почалося буквально відразу після об'єднання влітку 2018 року. Пізніше внутрішні конфлікти неодноразово стрясали цю політсилу - і перед парламентськими виборами 2019 року, і місцевими-2020. Ми писали про серйозні конфлікти всередині ОПЗЖ в листопаді, коли Вадим Рабинович, вихваляючи Медведчука, в інтерв'ю "проїхався" по Сергію Льовочкіну.
Зараз зростання активності Медведчука - демонстрація того, що саме він планує на наступних президентських виборах здійснити свою мрію і висунути свою кандидатуру.
"Соціологічні служби почали окремо заміряти рейтинги Юрія Бойка і Віктора Медведчука. ОПЗЖ висуне в президенти одного кандидата. Рейтинги обох політиків підсумовуються (в даний час це близько 20% - "Апостроф"), після чого стає ясно, що претендент від Опозиційної платформи не сильно відстає від президента Зеленського", - зазначив у розмові з "Апострофом" політичний експерт Кирило Молчанов.
Здавалося б, у такій ситуації у Віктора Медведчука, якщо він наважиться балотуватися, є шанс набрати 20% голосів виборців, що означає практично автоматичне проходження до другого туру. Але є один нюанс: ці 20% в теорії можна отримати, якщо його підтримає Бойко. А цього може не відбутися. Відразу кілька нардепів в ОПЗЖ оффрекордс відзначають, що хоча ще говорити про похід в президенти Медведчука рано, проте висунення кума Путіна в президенти України з високою часткою імовірності призведе до розколу в політсилі. "Конфлікти за лідерство тривають вже давно. І Віктор Медведчук всіляко демонструє свої цілі. Але потрібно розуміти, що Юрій Анатолійович (Бойко, - "Апостроф") - амбітний політик. Тому в годину "Ч" в партію може почати сильно трясти. Аж до того, що "Опозиційна платформа" піде від "За життя". Чи варто говорити, що в такому випадку, про будь-які шанси Медведчука на вихід у другий тур не може бути й мови", - резюмує інформоване джерело в партії.
