Зростання комунальних платежів на тлі інших економічних проблем і невисокого рівня життя призвів до активного соціального невдоволення в низці областей. Протестуючі в регіонах поки що не висувають політичних вимог, але загрожують йти на Київ, якщо місцеві чиновники і центральна влада їх не почують. Офіс президента (ОП), уряд, парламентські партії і олігархічні групи почали підготовку до можливого "Майдану-3" в Києві, драйвером якого має стати масове соціальне невдоволення. Якими можуть бути основні передумови "тарифного майдану" і до чого він може привести, читайте в матеріалі "Апострофа".
Протестна хвиля
Практично у всіх регіонах тривають виступи проти підвищення комунальних тарифів. Люди незадоволені тим, що з початку року зросли ціни на газ, опалення, електрику і холодну воду. Приводом для занепокоєння є також і зростання вартості товарів і послуг, в яку також закладені витрати на комуналку. Громадяни протестують біля адміністративних будівель, комунальних підприємств, а також перекривають траси державного значення.
У Житомирі акції протесту переросли у захоплення обласної ради. Минулої п'ятниці "тарифні виступу" дійшли і до Києва, де відбулася (щоправда, нечисленна) акція, організована від імені громадської ініціативи "Стоп тарифний геноцид". На перший погляд, протести збиралися стихійно, але деякі факти вказують на те, що виступи були скоординовані.
"Судячи з витоків інформації, спроби організовувати "тарифний майдан" будуть. Причому з високою часткою вірогідністю протести в регіонах розглядаються як свого роду загальний фон, але є підозри, що всі ці протести штучно організовані з конкретними політичними цілями. Реально проблема є, люди незадоволені тарифами, але важливий нюанс - платіжки на січень (підвищені тарифи діють з початку року - "Апостроф") ще не прийшли. Де тоді конкретний привід для обурення? Далі - протести виникли якось дивно: відразу в один день і в декількох регіонах", - зазначив в коментарі "Апострофу" керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.
Партійна тактика
Тему тарифів активно "юзають" практично всі парламентські сили, включаючи президентську партію. Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив про підготовку плану антикризових заходів, пообіцявши незабаром його оприлюднити.
Лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко запропонувала продавати населення газ за нижчою літньою ціною, по якій "блакитне паливо" закачували в сховище. Передбачається, що таке рішення дозволить знизити вартість газу в три рази. Якщо для "Батьківщини" соціальна риторика є природньою - Юлія Тимошенко завжди виступала за зниження тарифів, то для Європейської солідарності (ЄС) тарифний кейс виявився незручним інструментом, але і проігнорувати такий привід для піару в ЄС не можуть. Відкрито закликати до "тарифної непокори" оточенню Петра Порошенко не з руки, оскільки громадськості швидко нагадають, що спочатку комуналка підскочила саме з "благословення" п'ятого президента .
У ЄС вирішили зайти "з флангу", зажадавши від парламенту розглянути питання збільшення субсидій на оплату комуналки. Пізніше слова в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка про можливість розблокувати експорт газу "незалежними компаніями" з Росії в партії Порошенка назвали "поверненням України в газову кабалу Кремля".
"У "тарифному майдані" в Києві, якщо до нього, дійсно, дійде справа, братимуть участь саме партії. Кияни масово протестувати не стануть. Для них тема тарифів важлива, але не критична. Партіям доведеться підвозити людей з регіонів, але виглядати це буде дивно. Наприклад, як пояснити участь ОПЗЖ в "тарифному майдані" на тлі того, що Дмитро Фірташ є власником облгазів?", - каже керівник Центру дослідження проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
Тарифний протест в Києві
Незважаючи на деякі "незручні" факти, "Опозиційна платформа" в низці областей публічно підтримала виступи проти зростання комунальних платежів. Зростання цін в партії назвали "тарифним геноцидом", упрекнув влада в нездатності підняти рівень життя і соціальні стандарти.
"Тему тарифів активно розкручують медіа, пов'язані з Віктором Медведчуком і Петром Порошенком. Традиційно на цьому полі діє і команда Юлії Тимошенко. Поки не можна точно сказати, хто саме буде організатором ("тарифного майдану", - "Апостроф"). Складно уявити, щоб ОПЗЖ підтримала акції "Європейської солідарності" або "Батьківщина" приєдналася до протестів ОПЗЖ. У нас може бути не один, а кілька "тарифних майданів" під різними партійними прапорами. Другий варіант - проводити акції від імені громадських організацій, в той час як партії будуть діяти через парламент", - додав Володимир Фесенко.
Влада в "тарифному тупику"
Через невщухаючі протести в областях, уряду в понеділок довелося зібратися на екстрене засідання. На ньому Кабмін затвердив встановлення граничної ціни 6,99 грн за кубічний метр газу для населення. Прем'єр Денис Шмигаль анонсував таке рішення кількома днями раніше, уточнивши, що воно буде діяти до завершення опалювального сезону. Прем'єр також пообіцяв обмежити тариф на розподіл газу, але за умови, що парламент підтримає таке рішення.
З огляду на те, що в питанні тимчасово регулювання ціни на газ Кабмін виступав в унісон з керівництвом ОП, рішення було прийнято саме з подачі Офісу президента. Влада вирішила зіграти на випередження, але проблему в цілому це не вирішує. І тим більше не гарантує зниження протестної активності.
Адже найбільш болюче питання - опалення, а не тільки газ. Теплогенеруючі підприємства, користуючись монопольним становищем, вписують в собівартість не тільки ціну "блакитного палива", але й інші витрати, роблячи схему ціноутворення заплутаною, що ще більше дратує населення. На відео з регіональних протестів видно, як громадяни вимагають від керівників комунальних підприємств пояснити, чому в платіжки вписали саме таку суму і чому витрати на опалення можуть істотно відрізнятися навіть в рамках одного мікрорайону. Чіткої відповіді, як правило, немає. І таке відбувається практично скрізь по країні.
Наступна проблема для влади полягає в тому, що перспективи введення фіксованої ціни на газ стурбувало представників МВФ. Така політика суперечить зобов'язанням, прописаним в Меморандумі про співпрацю Києва з валютним фондом.
"Офіс президент і Кабмін зараз затиснуті з одного боку угодами з МВФ, а з іншого - має місце картельна змова енергетичних підприємств в областях, що належать олігархічним групам. Для ОП ці зобов'язання є суттєвими. Тому коли Давид Арахамія або керівництво Кабміну говорить про розробку якогось плану або створення "антикризового штабу", то це більше схоже на спроби імітувати вирішення проблеми, а не реальні кроки", - говорить Віталій Кулик.
"Лютневий бунт"
Третя проблема (на чому активно грають противники "Зе-команди") полягає в тому, що навіть з фіксованими цінами на газ комунальні тарифи в Україні все одно залишаються неадекватними по відношенню до середніх доходів домогосподарств. Ситуацію загострює той факт, що Євросоюз для основної маси українців, які традиційно працювали там, виявився закритий через коронавірус. А значить, поїхати попрацювати "з безвізу" в ту ж Польщу, щоб заткнути фінансові діри, не вийде.
Організаторам потенційних "тарифних бунтів" не потрібно особливо викручуватись для розширення соціальної бази протесту. Досить почекати, коли в областях сформується критична маса незадоволених, готових "їхати на Київ". Відповідно, нинішній нечисленний "тарифний протест" в столиці слід розглядати як створення опорної бази для повноцінного майдану. Як відзначають спостерігачі, чекати довго не доведеться.
"У лютому, коли населення отримає великі платіжки, можливі серйозні хвилювання. За моїми відомостями, у влади вже заготовлений сценарій. Все списується на Дениса Шмигаля. Його відправляють у відставку, прем'єром роблять Юрія Вітренка, який урочисто оголошується про зниження тарифів на кілька відсотків. Влада вважає, що це на якийсь час зіб'є протестну активність. На папері такий план виглядає непогано, але реальність може внести коригування. Протестна активність може виявитися занадто високою, тому перезавантаження Кабміну буде недостатньо. І в якості "подачки" для протестуючих можуть на осінь оголосити дострокові парламентські вибори", - сказав в бесіді з "Апострофом" політичний аналітик Олександр Кочетков.
Утім, є великі фінансово-промислові групи - наприклад, найбагатшого олігарха країни Ріната Ахметова - які не зацікавлені в тому, щоб Шмигаль йшов. Це означає, що на Банковій, швидше за все, будуть намагатися утримати нинішній уряд на плаву. Згідно з витоками в ЗМІ та соціальних мережах, СБУ доручили взяти під контроль можливих організаторів тарифних протестів, а також виявити джерела фінансування акцій. Побічно на це вказує і поведінка прем'єра Шмигаля, який попросив Антимонопольний комітет і Службу безпеки з'ясувати причини "тарифного невдоволення" в регіонах.
Олігархічний фактор
Як показала практика попередніх масових протестів, для "повноцінного" майдану в Києві необхідно три основні умови: критична маса незадоволених політикою уряду (досить 5-10% активних "майданщиків" по всій країні), неформальний консенсус олігархічних груп і втрата політичної стабільності.
Акції в регіонах і "мерські бунти" створюють передумови для виникнення першої і третьої умов. Чим гостріше ситуація в областях, тим більше шансів, що олігархічні групи (причому, не тільки команда Петра Порошенка), захочуть "вкластися" в протести. Тактична мета - збити уряд Дениса Шмигаля.
"Якщо Віктору Медведчуку, Ігорю Коломойському і іже з ними потрібно буде організувати "тарифний майдан", то вони його організують. У низці регіонів ОПЗЖ вже грає на цьому. Також видно, як проблеми тарифів і комуналки подають медіа, пов'язані з Ігорем Коломойським. Вони можуть вільно увійти в тему тарифів, так само, як зараз всі кому не лінь входять в тему з протестами підприємців. Припустимо, зберуть "тарифний майдан". І що далі? Організатори виб'ють собі преференції, поміняють уряд. Ігор Коломойський отримає "свого" прем'єра в особі Юрія Вітренка або Ігоря Палиці. На цьому весь "майдан" і закінчиться", - зазначив у розмові з "Апострофом" політичний експерт, співзасновник Українського Інституту майбутнього Юрій Романенко.
Утім, частина спостерігачів впевнена, що кінцевими вигодонабувачами протестів можуть виявитися зовсім інші групи. "Навіть якщо олігархи виступлять застрільниками "тарифного майдану", то його кінцевими бенефіціарами виявляться зовсім інші особи, які зараз навіть не на перших ролях. Не виключено, що це будуть мери міст, які активно протестують проти карантинних обмежень", - додав Олександр Кочетков.
ОПЗЖ і "Європейській Солідарності" тарифний протест в Києві може бути цікавий для розкачки ситуації з прицілом на дострокові парламентські вибори. Влада найбільш вразлива саме в опалювальний сезон і в перші тижні після його завершення, коли рівень соціального невдоволення досягає піку через "космічні" ціни в платіжках за комуналку.
Партія Петра Порошенка робить все, щоб "приватизувати" електорат західних областей, а партія Віктора Медведчука - остаточно закріпитися на півдні і сході. "Опозиційна платформа" тисне на "тарифний геноцид", а Євросолідарність критикує нездатність влади підняти субсидії, паралельно розганяючи чергову "зраду" навколо можливих поставок газу з РФ. Чи вийде у них розгойдати ситуацію до майдану в Києві, буде видно вже за два-три тижні.
