Рівно рік тому Андрій Єрмак утвердився в якості глави Офісу президента Володимира Зеленського. Спочатку багато хто сприймав його як такого собі "анти-Богдана": стриманого і прагматичного керівника, який зможе налагодити нормальні робочі процеси на Банковій. Однак виявилося, що амбіції колишнього кінопродюсера набагато ширше. За рік він встиг стати для президента і міністром закордонних справ, і спецпосланцем, і відповідальним за кадри. Втім, ефективність його дій на Банковій викликає великі питання. Яким був цей рік для правої руки Зеленського - читайте в матеріалі "Апострофа".
Один Єрмак замінює ціле міністерство
У цілому, практика, коли глава президентської Адміністрації (як би її не називали) стає таким собі сірим кардиналом української політики - не унікальна. Так було практично з усіма нашими президентами крім, мабуть, Петра Порошенка, який швидко попрощався з Борисом Ложкіним, поставивши на місце глави АП невиразного Ігоря Райніна - той його влаштовував, оскільки займався в основному адміністративними питаннями. Сам Петро Олексійович вважає себе знавцем у всіх сферах, тому для нього такий варіант був оптимальний.
Єрмак же показав, що його інтереси лежать в самих різних площинах. Ще будучи радником Зеленського, він займався зовнішньополітичним напрямом, особливо Росією. У перший час йому вдавалося добиватися певних успіхів (хоча є підозра, що таке "потепління" було пов'язане з бажанням росіян "прощупати" нових співрозмовників), а після затвердження на посаді почав швидко розширювати сфери своєї діяльності. В першу чергу це стосується зовнішньополітичного напряму.
"Що стосується відносин з Росією і конфлікту на Донбасі, то ми бачимо, що явного результату теж немає. Другої зустрічі після переговорів в Парижі так і не сталося. Були спроби змінити формат, створити переговорні групи, але нічого не вийшло. Діалог звівся до нуля. Він, як людина, яка відповідала за цей напрямок, теж виявився не ефективним", - додав експерт.
Тим не менш, Єрмак, посада якого навіть не передбачена Конституцією, фактично замінив собою все міністерство закордонних справ. Він веде переговори з Туреччиною, обіцяє карати за втручання в американські вибори, призначає послів - за інформацією "Апострофа", фінансист Оксана Маркарова - без п'яти хвилин посол в США саме завдяки йому, така ж історія - з екс-піарником Вадимом Омельченком у Франції - оголошує про плани по будівництву іноземних військово-морських баз в Україні тощо.
Окрема історія - участь глави ОП в переговорах з США. Ще під час перебування радником Зеленського Єрмак проводив таємні переговори з адвокатом Дональда Трампа Руді Джуліані, розшифровку яких видання TIME опублікувало 9 лютого. Під час розмови представник тодішнього президента США тиснув на Єрмака і ще одного радника Зеленського Ігоря Новикова, щоб український президент посприяв розслідування про компанію Burisma, яке могло потопити нинішнього американського лідера Джо Байдена. А через три дні після цього відбулася та сама розмова президента України з Трампом, за результатами якої другому оголосили імпічмент. Ця історія ще напевно буде мати продовження, в тому числі і для самого Єрмака. Втім, варто визнати - Україна свій нейтралітет, не дивлячись на тиск з боку Трампа і його команди, зуміла зберегти.
Верховна Рада України
Зв'язки з Льовочкіним, справи з Кличком
Крім зовнішньополітичного напряму, глава ОП став активно займатися внутрішніми питаннями - тут його апетити практично безмежні. Ще навесні, коли на Банковій думали, як організовувати кампанію на місцевих виборах, джерела "Апострофа" в ОП повідомляли про стійке бажання Єрмака взяти на себе всю роботу з регіонами. Тоді не вийшло, оскільки цей напрям тримав його перший заступник Сергій Трофимов, в результаті, після виборів Єрмак підсидів конкурента.
Главі Офісу президента віддали Київ - в результаті "Слуга народу" там з тріском провалилася, але зате у Віталія Кличка з'явився ще один заступник - Олена Говорова, яка до цього була однією з легіону радників Єрмака на Банковій, де відповідала за розвиток спорту. Також в КМДА на різних напрямках почали працювати люди, так чи інакше пов'язані з главою ОП. Таким чином взаємовигідні відносини мера столиці і глави Офісу президента, що зародилися ще восени 2019-го року, продовжили розвиватися.
Крім того, за інформацією наших джерел, Єрмак вибудував теплі відносини з колишнім главою Адміністрації Януковича Сергієм Льовочкіним. Його попередник Богдан розповідав і про кулуарні зустрічі Єрмака з Петром Порошенком - нібито це одна з головних причин, по якій буксують справи проти екс-гаранта.
"Є певна закономірність: якщо начальник - слабкий, то його заступники нарощують вплив. Андрій Єрмак взяв на себе "напівпрезидентські" функції і виконує їх. Якщо люди підтримали Володимира Зеленського, сподіваючись на сильного президента і системні зміни, то посилення глави Офісу президента, зростання його політичної та економічної потужності - це погано", - зазначив у розмові з "Апострофом" політичний експерт Віктор Небоженко.
Єрмак і Зеленський - дружба навіки. Чи ні?
На відміну від свого попередника, Єрмак не шепоче Володимиру Олександровичу поради на вухо, однак складається враження, що їх зв'язок практично непорушний. А за ступенем близькості до глави держави він поступається лише першому помічникові Зеленського Сергій Шефір, який вважає за краще уникати публічності, хоча впливає на низку політичних і економічних процесів в країні.
Про будь-які конфлікти між Зеленським та Єрмаком за цей рік ми не чули, проте після історії з веденням санкцій проти нардепа Тараса Козака та блокування трьох телеканалів, пов'язаних з Медведчуком, в одному зі ЗМІ з'явився цікавий інсайд про те, що Єрмак нібито дізнався про прийняте рішення всього за 30 хвилин до його оприлюднення. Важко в це повірити, якщо врахувати, що напередодні члени РНБО по черзі їздили на 4-й поверх Офісу президента, де їм пропонували поставити підпис на підтримку рішення про введення санкцій. Чи міг Єрмак не знати про приїзд 18 членів РНБО (один був у відрядженні) на Банкову? У таке віриться насилу.
Володимир Зеленський
Утім, є один цікавий нюанс - рішення Зеленського про введення санкцій стало мало не першим сюрпризом для ЗМІ за півтора року його каденції. Про решту важливих рішеннях ставало відомо як мінімум за кілька годин, а то й днів до їх оприлюднення. Чого вартий тільки "злив" списку питань президента напередодні місцевих виборів, до чого, подейкують, теж міг докласти руку Єрмак. Цього ж разу вийшла повна несподіванка для всіх, включаючи Віктора Медведчука.
"Якщо Єрмак дійсно не знав про наміри ввести санкції проти активів Медведчука, то це може бути ознакою того, що Зеленський намагається його відсікати і вірить не тільки йому. Я думаю, що якщо Зеленський не обділений критичним мисленням і не стане відмовлятися від альтернативних точок зору , то він може від Єрмака відмовитися. Питання в тому, що він вибере - чути критику або самозамилування. На мій погляд, Зеленський не буде сидіти в теплій ванні і коли буде відчувати, що все не так, як Єрмак говорить, то той може залишитися без посади", - зазначає політолог Мар'ян Ощановський.
Зрозуміло, не можна не відзначити заслуги Єрмака в досягненні перемир'я на Донбасі. Як не крути, але це поки головна перемога Зеленського, який обіцяв "повернути мир в Україні". Втім, як уже прямо заявляє перший президент України, глава місії України в ТКГ Леонід Кравчук, це перемир'я де-факто вже зруйновано. Так що перемога миттєво обернеться поразкою і втратою чергових електоральних балів.
Поки Зеленський і Єрмак щільно пов'язані - всі перемоги глави ОП належать президенту. Однак те ж саме можна сказати і про провали, а їх, судячи з падіння рейтингів Зеленського, за цей рік було значно більше, ніж успіхів. Що може дуже негативно позначитися, якщо президент все ж збереться балотуватися на другий термін.
