RU  UA  EN

Неділя, 24 листопада
  • НБУ:USD 41.05
  • НБУ:EUR 42.85
НБУ:USD  41.05
Політика

Шекспір замість Пушкіна: навіщо владі англомовні українці

Заява Олексія Данилова дала можливість для маніпуляцій

Заява Олексія Данилова дала можливість для маніпуляцій Фото: Getty images

Наприкінці лютого секретар РНБО Олексій Данилов, який останнім часом став головним спікером команди президента по санкцій політиці, підлив масла у згасаюче "мовне багаття", заявивши, що українцям слід використовувати англійську як другу мову, щоб захиститися від агресивного впливу "русского мира". Ідея непогана, але з реалізацією виникнуть проблеми, в тому числі, політичні. Українці активно цікавляться англійською, але говорити про неї, як про "другу мову" поки рано. Чому зовні "красива" ідея не може бути реалізована в середньостроковій перспективі, читайте в матеріалі "Апострофа".

"Питання національної безпеки"

Олексій Данилов, виступаючи на форумі "Україна 30. Культура. Медіа. Туризм", назвав масове володіння англійською мовою запорукою політичної стабільності та незалежності держави.

"Англійську мову потрібно використовувати з дитячого садка, зі школи. Його слід знати. У нас в країні дуже багатьох навчають англійською, але мало, хто цю мову знає і використовує. Коли ми зможемо людей налаштувати на англомовні видання, тоді питання лінгвістичної війни, яку веде Росія, поступово може піти", - упевнений Олексій Данилов.

На його думку, владі країни варто було б розширювати сферу використання англійської ще з перших років незалежності.

"На жаль, за 30 років ми не визначили українську мову, як первинну фундаментальну мову нашої незалежності. І друге питання, на жаль, ми за 30 років не зрозуміли питання англійської мови, яка повинна бути обов'язково другою мовою в країні, щоб ми з вами були захищені від тих атак з боку Росії, від яких ми сьогодні страждаємо", - сказав секретар РНБО.

З політичної точки зору, масове поширення англійської в Україні може мінімізувати негативний вплив "російського світу". Питання тільки в тому, до якої міри.

"Судячи з контексту, мова не йде про ідею надати англійській офіційний статус. Тут він, скоріше, розглядається як відповідь прихильникам "русского мира", які просувають ідеї про те, що володіння російською відкриває двері в світ сучасних знань та інформації. В цьому плані російська мова все одно буде поступатися англійській", - пояснив у розмові з "Апострофом" політичний експерт, керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Президент Володимир Зеленський, виступаючи на полях вищезгаданого форуму, також порушив мовну тему. Він заявив, що українська мова як державна захищена Конституцією, а ті, хто мусують теми мови, національності і релігії - хочуть "тимчасово хайпанути".

Тепер в числі "хайпанувших" опинився Олексій Данилов, який дав Кремлю і "п'ятій колоні" черговий привід для нагнітання політичної істерії, але докладніше про це нижче.

Інтерес до англійської

Тема англійської мови в Україні розпадається на три умовні блоки: культурний, освітній і політичний. З першими двома все ясно. Як показали два українські Майдани, наше суспільство в цілому орієнтоване на Захід: інтеграція з ЄС, поглиблення співпраці з США і НАТО. За останні роки в країні помітно зросла кількість мовних шкіл та курсів, які пропонують вивчення іноземних мов для бажаючих будь-якого віку. Попитом користуються англійська, німецька та польська.

День Європи у КиєвіФото: Дарья Давыденко / Апостроф

Мова Шекспіра опинилася на першому місці в силу об'єктивних причин.

"Інтерес до вивчення англійської мови значно зріс. Одна з головних причин: люди розуміють, що зараз їм потрібна англійська не тільки для того, щоб отримати роботу, але і тому, що Україна все більше наближається до Заходу, де англійська є необхідністю. Всі розуміють, що це є рушійним фактором для їх процвітання, як особистого, так і національного", - розповіла в бесіді з "Апострофом" керівник київського культурного центру "Американський дім" Тетяна Стрельченко.

Керівник бакалаврських програм Київської школи економіки Єгор Стадний, який раніше обіймав посаду заступника міністра освіти, розповів "Апострофу", що в Україні є потенціал розвитку освіти англійською, але з деякими нюансами.

Раніше англійською можна було навчатися лише в магістратурі топових вітчизняних вузів. Тепер відкриваються можливості поступати на бакалаврські програми з англійською мовою навчання, хоча таких пропозицій поки небагато.

"Попит на освіту англійською зростає, але серед цільової аудиторії: випускників шкіл, що мають хороші показники у вивченні англійської та математики. З такої точки зору, наша аудиторія - приблизно 200 шкіл, в той час як по країні їх 13-14 тисяч. Але і тут необхідний період адаптації. Щоб не лякати студентів з перших днів математичним аналізом англійською, у нас (в Київській школі економіки - "Апостроф") перший рік бакалаврату планується на українській з плавним переходом на англійську", - розповів Єгор Стадний.

Привід для лихослів'я

З політичною стороною питання все набагато гірше. Олексій Данилов (спеціально чи ні) своїми заявами зайвий раз загострює увагу на невигідній для політичної стабільності темі. Кремлівські пропагандисти, вирвавши слова його з контексту, навперебій кинулися розповідати, що керівництво України нібито має намір зробити англійську "другою державною". Слідом пішли повідомлення, що в Україні цілеспрямовано насаджується "ненависть до російськомовних". У низці російських видань були опубліковані матеріали про "русофобство" нинішньої української влади.

Є й інший момент: незалежно, чи є у Олексія Данилова інтерес просувати англійську чи ні, його слова були розцінені всередині країни як чергова політична заява в дусі "за все хороше".

"Висловлювання Олексія Данилова з приводу англійської - це піар-акція. Швидше за все, він сам не володіє нею на розмовному рівні. Подібні заяви - реверанс у бік західних партнерів, спроба змістити фокус з російської на англійську. Такий підхід не можна назвати продуктивним. На практиці рівень знання англійської в країні все ще залишається низьким", - говорить "Апострофу" політичний експерт Кирило Молчанов.

Олексій ДаниловФото: Апостроф / Дмитро Олійник

Використовувати англійську як запобіжник від пропаганди "русского мира" - спірний аргумент. Навіть в Офісі президента (ОП) вважають, що з кремлівською дезінформацією слід боротися, в тому числі, і російською.

"Не можна упускати такий інструмент протидії в інформаційній війні як російську мову. Боротися з російською пропагандою потрібно не тільки українською, а й російською мовою... Ми можемо це робити, як всередині країни, так і для великої російськомовної частини діаспор з колишнього Радянського Союзу, які проживають в Ізраїлі, Німеччині, Австралії, в багатьох інших країнах", - заявив в недавньому інтерв'ю заступник голови ОП Юрій Костюк.

Нерелевантний досвід

Секретар РНБО фактично підіграє проросійським силам, які роками паразитували на "мовному питанні" і "захищали" російських громадян України від неіснуючих загроз. Тема буцім-то "ущемлення" російськомовних перебуває в маргінесі, але тепер у її адептів є шанс на відновлення.

Англійська в Україні стане другою мовою, незалежно від того, скільки років на це піде, за рахунок скорочення використання російської. Як це зробити в країні, де половина населення говорить на "великому і могутньому", а деякі регіони повністю російськомовні?

Приклад Грузії і Литви, де відмовилися від російської на користь англійської, нам не підходить через безліч причин. Починаючи з того, що Грузія і Литва є переважно моноетнічними державами і закінчуючи тим, що вони банально менші за Україну. Такими країнами простіше управляти і вести єдину культурну політику.

Щоб англійська реально, а не на словах, стала другою за використанням мовою, необхідно виконати колосальну роботу, повністю змінивши систему іноземних мов у навчальних закладах усіх рівнів і форм. Міністерство освіти пару років назад презентувало концепцію розвитку англійської мови в університетах. У разі її реалізації для надходження вуз абітурієнту необхідним буде рівень B1, а для випуску - B2. Відповідно до документу, велика частина підготовчої роботи покладається на вузи. На все це потрібен час, а політичні наслідки від необережних заяв можуть виникнути набагато швидше.

Читайте також