Колишній директор держпідприємства "Спецтехноекспорт" Павло Барбул в судовому порядку домігся обмеження доступу користувачів до 12 українських сайтів, включаючи "Апостроф". Основною претензією пана Барбула стало те, що згадані видання поширювали про нього конфіденційну інформацію, щодо кримінального провадження, порушеного за підозрою в розтраті державних коштів при реалізації зовнішньоторговельного контракту. Однак інформація про цю справу з самого початку була абсолютно публічною, а пан Барбул, стверджуючи, що дані відомості є конфіденційними, ввів в оману правоохоронні органи і суд.
Історія з блокуванням 12 українських сайтів, серед яких опинилися "Апостроф", "Главком", "Голос. Ua", "Антикор", From-ua почалася минулого тижня. Ці видання в різний час розмістили публікації, які стосуються зловживань, можливо, допущених Павлом Барбулом під час його роботи керівником держпідприємства "Спецтехноекспорт" у 2014-2018 роках. Це підприємство займається експортом і імпортом товарів та послуг військового та подвійного призначення.
Суть ймовірних зловживань полягає в тому, що в 2015 році, будучи директором "Спецтехноекспорту", пан Барбул залучив до супроводу одного з контрактів на поставку продукції військового призначення посередника - компанію-нерезидента. За такі послуги, на підставі підписаних посадовими особами "Спецтехноекспорту" актів виконання робіт і платіжних доручень, з рахунку дочірнього підприємства на рахунок іноземного агента, протягом 2015 року було переведено $2,2 млн, що за тодішнім курсом становило близько 55,5 млн грн. Гроші належали державному підприємству ДП "Завод 410 ГА". Однак посередник ніяких робіт не виконав.
За даним фактом Національне антикорупційне бюро, під процесуальним керівництвом САП розпочало кримінальне провадження, відносно посадових осіб "Спецтехноекспорту", включаючи пана Барбула. На думку слідства, дії чиновників завдали державі збитків в розмірі 55,5 млн грн. Ці факти були відображені у відповіді на офіційний запит, який "Апостроф" отримав 8 грудня 2020 року з Офісу Генпрокурора.
Незважаючи на абсолютно офіційний та відкритий характер листування між редакцією "Апострофа" та Офісом генпрокурора, Павло Барбул вирішив, що отримана таким чином інформація є конфіденційною і ініціював кримінальне провадження за ч.2 ст. 182 ( "порушення недоторканності приватного життя"). В забезпечення цього кримінального провадження, пан Барбул подав відповідну заяву до Печерського райсуду міста Києва.
18 лютого суддя Печерського районного суду Тетяна Ільєва винесла ухвалу на користь Павла Барбула, наклавши арешт на майнові права інтелектуальної власності доменних імен 12 видань, в тому числі "Апострофа". Суд постановив закрити до них доступ усім інтернет-провайдерам і мобільним операторам на території України. Незважаючи на те, що 10 березня слідчий закрив кримінальне провадження за ч.2 ст. 182, справедливо вирішивши, що збір журналістами інформації з офіційних джерел щодо скоєного державним чиновником правопорушення не може вважатися втручанням в його особисте життя, блокування сайтів досі не зняте.
Тим часом, інформація про можливі зловживання пана Барбула на посаді директора "Спецтехноекспорту" з самого початку була абсолютно відкритою. Ця історія почалася ще позаминулої весни - 4 березня 2019 року тодішній керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький повідомив про підозру чотирьом колишнім та діючим на той момент керівникам держпідприємства "Спецтехноекспорт". Серед них був тодішній директор "Спецтехноекспорту" Владислав Бельбас, вже колишній директор Павло Барбул, колишній заступник директора підприємства Володимир Муцинов, екс-заступник директора департаменту контракту "Спецтехноекспорту" Денис Панасенко, а також колишній начальник одного з відділів Тимофій Романюк. Зазначимо, що Владислав Бельбас в 2018 році змінив Павла Барбула на посаді директора підприємства.
Підозри САП якраз і стосувалися можливої розтрати 55,5 млн грн. За версією слідства, чиновники, на чолі з Павлом Барбулом, залучили для агентського супроводу контракту з Міноборони Індії компанію з Об'єднаних Арабських Еміратів GlobalMarketing. Контракт вартістю близько $ 400 млн передбачав ремонт та модернізацію 105 літаків Ан-32 для індійських ВПС. За умовами контракту, частину літаків передбачалося відремонтувати в Україні, а частину - в Індії, але за участю українських фахівців і з застосуванням українських комплектуючих. Постачальником цих комплектуючих мав стати ДП "Завод 410 ГА", на якому проводився ремонт машин.
За агентський супровід контракту українська сторона перерахувала посереднику ті самі $ 2,2 млн, що й було відображено у відповідних актах виконаних робіт, підписаних і Павлом Барбулом, як директором підприємства, і Владиславом Бельбасом (на момент описуваних подій, Бельбас був заступником директора "Спецтехноекспорту").
Судові засідання щодо обрання всім фігурантам запобіжного заходу відбулися 6 березня 2019 року в Солом'янському суді міста Києва. На одному з цих засідань, щодо Владислава Бельбаса, був присутній і автор цих рядків, який тоді співпрацював з іншим виданням. Звіт про це засідання був опублікований на наступний день і не викликав заперечень у жодного з учасників. Клопотання відносно Павла Барбула розглядалося паралельно, однак оскільки всі фігуранти підозрювалися в причетності до однієї і тієї ж корупційної схеми, розповідь одного з них, в даному випадку пана Бельбаса, актуальна і для всіх інших дійових осіб.
Цікаво, що на самому початку судового засідання про обрання запобіжного заходу, адвокат Владислава Бельбаса, Сергій Шапов передав прохання свого клієнта провести засідання в закритому режимі. Він пояснив, що пан Бельбас побоюється, що інформація про індійському контракті, якщо вона стане надбанням громадськості, може нашкодити військово-технічному співробітництву між Україною та Індією. Однак слідчий суддя Ірина Антіпова відхилила це клопотання, дозволивши журналістам залишитися в залі і записувати те, що відбувається.
Отже, інформація, яку Павло Барбул вважає конфіденційною, має абсолютно відкритий та публічний характер. Стверджуючи зворотнє, пан Барбул сам поширює недостовірну інформацію і навмисно вводить в оману правоохоронні органи і суд. Переслідуючи ЗМІ, Павло Барбул сам вчиняє дії, які можна кваліфікувати, як серйозне правопорушення - перешкоджання законній діяльності журналістів і представники видань, що постраждали, твердо мають намір це довести.
