У вівторок, 30 березня, відбулися тристоронні переговори Еммануеля Макрона, Ангели Меркель і Володимира Путіна, на яких зачіпалася і тема України без присутності самої України в особі президента Зеленського. У цій події деякі експерти вже побачили невдачу глави ОП Андрія Єрмака, але практично всі спостерігачі солідарні в одному: поточний Мінський формат нікуди нас не приведе, але вибратися з нього найближчим часом не вийде. Про те, чому на Банковій не змогли вклинитися в діалог по лінії Москва-Берлін-Париж, розбирався "Апостроф".
Розмова про Україну без України
Перше, про що заговорили в Києві за фактом тристоронньої відео-конференції великих європейських держав - те, що офіс Зеленського відійшов від конструкції, придуманої попередниками: "нічого про Україну без України", а Банкова скотилася на роль статиста, отримавши серйозний дипломатичний ляпас.
Варто відзначити, що незважаючи на те, що учасники розмови обговорили низку міжнародних моментів - Іран, Білорусь, Лівію і навіть вакцину "Супутник V", Донбасу вони присвятили значну частину дискусії. У путінському релізі вчергове відбили постулати про те, що Україна повинна напряму домовлятися з сепаратистами; це ми, виявляється "провокуємо ескалацію" і ми, виявляється, не виконуємо договір про припинення вогню. Тобто, чергова спроба примирення з ворогом не вдалася.
"Президент Росії підкреслив важливість виконання київською владою всіх раніше досягнутих на вищому рівні домовленостей, перш за все з налагодження прямого діалогу з Донецьком і Луганськом і врегулювання правових аспектів особливого статусу Донбасу. З російського боку озвучена серйозна занепокоєність у зв'язку з провокованою Україною ескалацією збройного протистояння на лінії дотику і фактичною відмовою від виконання узгоджених в липні 2020 року в Контактній групі "Додаткових заходів щодо посилення режиму припинення вогню", - йдеться в кремлівському комюніке.
Пізніше з'явився і реліз від Макрона. Але про Україну там було зовсім мало: "Було наголошено на необхідності взяття Росією твердого зобов'язання по стабілізації режиму припинення вогню в Україні та вироблення шляхів виходу з кризи при дотриманні Мінських угод". Не більш красномовно про зустріч каже і сайт Ангели Меркель: "Обговорювалося також врегулювання конфлікту на сході України. Канцлер і президент Франції закликали до проведення переговорів в нормандському форматі по реалізації Мінських домовленостей".
Реакція української влади на ці переговори була досить передбачуваною. Так, спікер української делегації в Тристоронньої контактній групі Олексій Арестович заявив, що, мовляв, партнери України по "нормандському формату" можуть з будь-ким обговорювати питання врегулювання на Донбасі, але рішення повинні увалюватися виключно за участю Києва.
"Коли глава нашої держави спілкується з главами Німеччини і Франції, він також обговорює Росію... Хто завгодно може обговорювати будь-кого без нього. Але вага є тільки в тому, як надійде той, кого обговорюють. Україна проводить власну політику, яка не залежить від Франції , Німеччини і Росії. Ми - суверенна держава. Ми взаємодіємо з партнерами. Партнери можуть нас обговорювати з ким завгодно. Оцінку Путіна і Росії вони надали", - заявив Арестович, зазначивши, що Донбас - одна з головних тем, тому не дивно, що її піднімали під час обговорення тристоронніх відносин Москви, Берліна і Парижа.
З Арестовичем частково погоджується політичний експерт Петро Олещук, відзначаючи, що питання України не було головним, а метою офіційного комюніке Росії було показати, що питання про Україну вирішують без неї, щоб натиснути на Київ і домогтися виконання Мінська таким, як Москва його бачить. Це помітно по інформаційному супроводу, що відбувається з боку близьких до Кремля офіційних ретрансляторів його позиції на кшталт Сергія Маркова, говорить Олещук.
"Це і демонстрація того, що ми на правильному шляху, адже дії Росії показують, що Кремль незадоволений. Відноситися до всього цього потрібно спокійно, адже там вже давно зрозуміли, що досить вкинути "зраду" в українське суспільство, а далі вона вже "заживе своїм життям". Адже були різні міжнародні зустрічі, обговорювали різні питання. Сурков з Волкером теж обговорювали Україну без України, і таких прикладів - багато, нічого надзвичайного не сталося", - говорить експерт.
Колегу підтримує і експерт МЦПД Микола Капітоненко, який теж не бачить "зради" і порушення принципів в минулій зустрічі.
"Не бачу нічого неприємного, як і порушення принципів. Постулат "ні слова про Україну без України" вигаданий нами незрозуміло навіщо, адже він по суті передбачає, що інші держави взагалі не повинні обговорювати Україну, але це нереально. Ми не можемо і бути присутніми на всіх зустрічах, де нас обговорюють. У великих держав завжди є своя повістка для переговорів, навіть добре, що нас обговорювали. Потрібно спокійно до цього ставитися, ми не можемо обмежувати дії інших країн", - вважає Капітоненко.
Разом з тим, політтехнолог Олексій Голобуцький вважає, що минулі тристоронні переговори - провал міжнародної політики України, а наші партнери вже самі не розуміють, чого ми хочемо.
"Мінські угоди приймалися нами, виходячи з того, що ніколи не будуть виконані, це і Заходу тоді сподобалося, і Росії (там же стоять військові РФ, тобто угоди - повна фікція), а нас все це не влаштовує апріорі. Москва зараз своїми діями тисне: погоджуйтеся на це, або гірше буде. Їм теж набридло утримувати ОРДЛО: це ж не маленька Абхазія, там 4 млн населення. Звідти - кримінал, контрабанда, і їм краще це "повісити" на Україну. Якщо їм це вдасться, то для Кремля відкриваються нові можливості: там більшість виборців голосуватимуть за проросійські проекти, і Кремлю це прекрасно відомо", - вважає Голобуцький.
На його думку, в Україні через Андрія Єрмака, який по суті перехопив у МЗС міжнародний порядок денний, склалася парадоксальна ситуація.
"Головний канцелярист, по суті, став міністром закордонних справ, це ненормально. Плюс є фактор фільму про вагнерівців: може, німці і французи зрозуміли, що там повний жах, і в Україні взагалі нікому вірити не можна", - говорить Голобуцький "Апострофу".
Берлінсько-паризькі кластери і мінський тупик
На цьому тлі відбуваються безперспективні апгрейди Мінська - різні "кластери". Все це, на думку експертів, не більше ніж спроби вичавити хоч щось з Мінських угод, які не можуть бути виконані в тому вигляді, в якому підписані, а виходити з них всі бояться.
"Йде постійне перетасування декількох ключових елементів Мінська в новій послідовності, і ніхто не хоче йти на поступки, тому що немає довіри. Немає і робочого рішення в рамках Мінська, і в форматі ТКГ - теж немає, особливо коли перемир'я зірвано. Думаю, до президентських виборів в Україні та Росії зрушень тут не буде", - прогнозує Микола Капітоненко.
Він вважає, що Меркель і Макрон не можуть чинити тиску ні на Росію, ні на Україну, адже їхня позиція всього лише допоміжна, та й поточна ситуація в цих країнах не сприяє якимось різким рухам.
"Позиція Німеччини допоміжна, вони не можуть щось змінити або чинити тиск на Україну і Росію, ключове - щоб останні знайшли рішення між собою, а Париж і Берлін можуть лише виступати посередниками, незалежно від того, хто буде там вигравати вибори, адже послідовники Меркель будуть дотримуватися її поглядів, та й Франція після Макрона навряд чи змінить щось у своїй позиції", - прогнозує Капітоненко.
Водночас, Голобуцький вважає, що фактор виборів на батьківщині Макрона і Меркель теж грає істотну роль в донбаському врегулюванні.
"Меркель йде, у Макрона - вибори, вони обидва асоціюються з карантином і локдаунами, і це не додає популярності, і їм потрібні якісь зовнішньополітичні зрушення. Особливо Макрона: він демонструє, що Франція бере участь у вирішенні питань щодо Сирії, Лівії, грає по-крупному. Взагалі їх особливо не цікавлять деталі, які цікавлять нас. І Париж, і Берлін шукають компроміс, дають можливість Кремлю зіграти в якусь свою гру. Тобто, вони хочуть закрити тему, а то, що це не влаштовує нас - це вже наші проблеми", - говорить політолог.
Практично всі спостерігачі згодні з тим, що найближчим часом Росія тільки посилить свій тиск на Україну.
"Росія не просто так "злила" мирний план, вона незадоволена їм і не має наміру брати такі умови. Очевидно, прориву чекати не варто, і збережеться статус-кво з усіма витікаючими наслідками", - говорить Петро Олещук.
Утім, на думку екс-міністра закордонних справ України Костянтина Грищенка, є ще один - ключовий - фактор у вирішенні ситуації з окупованих Донбасом.
"Думаю, що тільки тоді, коли у Вашингтоні буде сформована команда, яка буде предметно займатися питаннями відносин Сполучених Штатів з Росією, і буде визначена позиція Вашингтона по активних діях США, спрямованих на припинення конфлікту, на повернення під юрисдикцію України тих територій, які сьогодні контролю не Києвом. Тільки після цього ситуація зміниться", - зазначив він під час ефіру телеканалу "Апостроф TV".
Якщо ж говорити про роль США у врегулюванні конфлікту, то нам не варто занадто покладатися і на нову американську адміністрацію, як це зараз роблять на Банковій, адже чудес не буває, а від слів ще потрібно перейти до справи, говорить Капітоненко.
"Поки що Байден демонструє рішучу риторику, а що він зможе зробити, чого не робили Обама і Трамп - невідомо, і у мене великі сумніви, чи стане він міняти політику, що проводиться адміністрацією Обами і була підкоригована за часів Трампа. В Україні всі чекали дива після виборів в США, але нинішньому президентові немає сенсу міняти працюючу стратегію. Може, трохи посилиться фінансова, військова і дипломатична підтримка, але не більше того", - вважає він.
Таким чином, Банкова не має рішення, як і компетентності виконавців і достатнього розуміння рівня проблем, що стоять перед нашою країною. А тим часом, в Кремлі вирішили підняти ставки: 31 марта стало відомо про те, що Росія не підтримала пропозицію глави української делегації в ТКГ Леоніда Кравчука відновити режим припинення вогню на Донбасі з 1 квітня, що може привести до чергови[ загостренням на фронті.
"Прийнятного виходу з ситуації на Донбасі зараз немає - така моя думка. Ми чекаємо певного сприятливого моменту. Всі розповіді про "пояси процвітання": мовляв, покажемо, що у нас краще - все це маячня. Поки Кремль може грати в нашому напрямку, він буде це робити, а у нас зараз ослаблена позиція у багатьох відношеннях", - підкреслив Голобуцький.
