Якщо для одних криза - це період боротьби за виживання, то для інших - час можливостей. Саме за таким правилом діють герої корупційних скандалів та розслідувань, про які сьогодні піде мова. "Апостроф" розповідає про те, як в період пандемії COVID-19 в різних країнах світу заробляють на чужому здоров'ї та житті, які країни ми там не очікували побачити, і як коронавірус став лазівкою для корупції в розвинених державах.
Німецькі "торговці масками" з ХДС
Головний фінансовий донор Євросоюзу - Німеччина, здавалося б, остання країна, яка могла б асоціюватися з корупційними скандалами. Проте, прикладів різних схем там вистачає. Зокрема, нещодавно депутата Бундестагу від партії ХСС Георга Нюсляйна, який є заступником голови фракції правлячого в Німеччині блоку консервативних партій ХДС/ХСС, запідозрили в корупції на тлі боротьби з пандемією коронавірусу. Ймовірно, Нюсляйн мав комісійні від приватної компанії в своєму виборчому окрузі за те, що допоміг фірмі отримати держзамовлення на поставку медичних масок, спрямованих для захисту від коронавірусу.
У Бундестазі депутати швидко відреагували, схваливши на пленарному засіданні 25 лютого одноголосно і без будь-якого обговорення позбавлення Нюсляйна депутатської недоторканності, давши добро прокуратурі на обшуки і вилучення документів в його офісах, включаючи кабінет в парламенті Німеччини. Примітно, що приводом для розслідування стосовно депутата стали навіть не самі комісійні в розмірі 660 тисяч євро, а несплата податків з цієї суми.
Німецькі ЗМІ відзначають, що комісійні надійшли від уряду Баварії і від федерального уряду в Берліні. Всього ж, за даними "Abgeordnetenwatch", депутат Нюсляйн займає керівні пости або має свою частку в капіталі 11 компаній, однак публічно звітує про доходи лише трьох з цих фірм. За словами прес-секретаря "Abgeordnetenwatch" Леї Бріан, це пояснюється особливостями німецького законодавства, більш м'якого щодо політиків та їхніх додатковим доходів, ніж законодавство інших країн Європи.
"Міжнародні організації по боротьбі з корупцією з цієї причини критикують німецькі закони в сфері контролю над доходами політиків. Але для їх зміни потрібна парламентська більшість, а депутати не дуже схильні до подібних рішень. Позбавлення депутата недоторканності за підозрою в корупції - подія для Німеччини вкрай рідкісна. А випадок з Нюсляйном став надбанням громадськості не через самих комісійні, а через несплачені податки на них. Якби він заплатив податок, ми б, може, нічого і не дізналися", - повідомила прес-секретар "Abgeordnetenwatch" Лея Бріан.
А на початку березня стало відомо про аналогічну аферу за участю іншого депутата від ХДС/ХСС - Ніколаса Льобеля. 5 березня він підтвердив, що фірма, яка належить йому, отримала комісію в розмірі близько 250 тисяч євро за те, що виступила посередником між постачальником масок із землі Баден-Вюртемберг і двома приватними компаніями в містах Хайдельберг і Маннгейм.
Проте, найгучніший скандал в Німеччині стався після того, як наприкінці березня надбанням громадськості стало відомо про те, що Міністерство охорони здоров'я Німеччини в 2020 році придбало понад півмільйона захисних масок у компанії, де на керівній посаді працює чоловік міністра охорони здоров'я Німеччини, Йенса Шпана. Федеральне міністерство охорони здоров'я придбало 570 000 масок FFP2 у компанії Burda GmbH. Берлінський офіс цієї компанії, власне, і очолює ЛГБТ-чоловік міністра охорони здоров'я Йенса Шпана - Даніель Функе. Втім, незважаючи на підозри в корупції, в Міністерстві охорони здоров'я Німеччини запевняють, що закупівлі масок відбулися "чисто".
Йенс Шпан
Стара (нова) італійська історія
В Італії два державних контракти на поставку захисної екіпіровки для держорганів віддали бізнесменам, яких раніше звинувачували в шахрайстві і нецільовому витрачанні державних коштів. Як повідомляє проект журналістських розслідувань Італія (IRPI), одного з бізнесменів підозрювали в створенні фіктивного підприємства, щоб отримувати державні субсидії, другого - в шахрайстві в сфері електронної торгівлі: він отримував гроші за оптові замовлення, але не доставляв товари.
Представник італійського відомства з питань закупівель "Consip", заявив, що контракти на закупівлю підписують тільки після суворої перевірки. Однак, через чотири дні після того, як оприлюднили ці дані, "Consip" анулювало одну з угод. Два контракти викликали питання після того, як "Consip" опублікувало на своєму сайті повідомлення про їх укладання.
Як повідомив журналіст проекту журналістських розслідувань в Італії (IRPI) Маттео Чівіліні, проблема полягає в основному не в діяльності центральних органів.
"Відкритість - не проблема для центрального органу. Проте представники влади деяких регіонів, включаючи Ломбардію, наразі ведуть не дуже прозору діяльність. Вони не опублікували назви компаній. Вони просто сказали: "Ми провели відбір на таку-то суму і замовили такі-то товари", але цієї інформації недостатньо", - повідомив журналіст IRPI Маттео Чівіліні.
Румунський надзвичайний стан
У 2020 році президент Румунії опублікував указ про введення надзвичайного стану, і це дозволило деяким урядовим органам купувати медичні товари в обхід звичайних процедур. Спочатку румунське агентство по закупкам "ANAP" зажадало, щоб інформацію про закупівлі представляли протягом 30 робочих днів. Однак це призвело до безладу.
"У проекті "надзвичайної" постанови йшлося про продовження терміну подачі даних про закупівлі. Але ситуація тільки погіршилася - багато хто вирішив, що можна взагалі нічого не повідомляти. Адміністративний штраф, який треба сплатити, якщо не публікується інформація, дуже маленький. Я сумніваюся, що у "ANAP" є можливість контролювати всі органи влади. В результаті практично неможливо точно встановити, хто з держзакупників опублікував точні дані про товари. Журналісти... вимагають інформації. Але їм не раз відмовляли в доступі до даних. З лікарень надходить інформація про контракти, які існують лише на папері", - повідомила глава правозахисної організації "Funky Citizens" Олена Калістру.
У результаті компанія "BSG Business Select" отримала і виконала держзамовлення обсягом 860 тисяч євро на закупівлю медичних масок і захисних костюмів. Контракт уклали на позаконкурсній основі. Примітно, що "BSG" спочатку створювалася, щоб пропонувати нетрадиційні методи лікування - ароматерапію, кристалотерапію. Але компанія закупила захисну екіпіровку у турецького постачальника за 614 400 євро і отримала від угоди 40-відсотковий прибуток.
За словами румунських медпрацівників, маски виявилися поганої якості. Більш того, згідно з корпоративних даних, 11 березня - в той же день, коли ВООЗ оголосила пандемію коронавірусу - контрольний пакет акцій компанії купила колишня співробітниця держорганів, у якої, як кажуть, "близькі стосунки і непорушна дружба" з прем'єр-міністром Румунії. Раніше її заарештовували за те, що вона заплатила членам жорстокої банди, аби ті вичавили з маршруту ліцензованого оператора мікроавтобусів-таксі, а вона зайняла б його місце. Подібні історії цілком в дусі пострадянських країн, але все ж Румунія - член ЄС, і подібні історії викликають питання, наскільки європейська система боротьби з корупцією виявилася ефективною для цієї країни.
Україна не залишилася осторонь
У лютому 2021 року НАБУ почала розслідування проти міністра охорони здоров'я України Максима Степанова. Справа стосувалася закупівлі вакцин від коронавірусу у Китаї через посередників за завищеними цінами. Однак замість того, щоб відсторонити міністра, почалася протидія з боку уряду. Дійшло до того, що 15 лютого 2021 року в Кабінеті Міністрів України відбулося позачергове засідання, де було затверджено новий законопроект про зміну статусу НАБУ і процедуру обрання його голови.
Правда, пізніше напруга у протистоянні Банкової з директором антикорупційного відомства Ситником спала, і історія забуксувала. В результаті, про корупційний ковідний скандал забули, а справа розсмокталася.
Схеми ковідного століття
Ну і звичайно, куди ж без історії про фірмову українську підприємливість. Як відомо, після початку локдауну в Києві проїхатися громадським транспортом можуть тільки працівники критичної інфраструктури і підприємств, яким видали відповідну перепустку. КМДА виготовила 437 тисяч спецперепусток. Однак буквально синхронно із рішенням київської влади в мережі з'явилися оголошення про продаж перепусток. У перший же день нововведення на торгівлі підробленими перепустками зловили заповзятливу 18-річну дівчину. Вона продавала "картки" за 200 грн.
Варто визнати, що підробка ковідних документів - це не суто українська "фішка". Щоб повернутися додому з Мальорки, німецькі туристи повинні пред'явити свідоцтво про негативний тест на коронавірус. Однак на острові знайшовся "гуманний" німецький лікар, який вирішив скористатися ситуацією - і почав за € 80 видавати співвітчизникам бажані довідки про відсутність коронавірусу, не проводячи тести взагалі. Втім, в німецькій пресі прізвище лікаря розкривати не стали.
Таким чином, період пандемії коронавірусу відкрив лазівки для несумлінного заробітку всім, хто, використовуючи службове становище, вирішив нажитися на чужому здоров'ї. І навіть життя...
