Останнім часом президент Володимир Зеленський дистанціюється від Ігоря Коломойського, який проклав йому дорогу до президентства, тоді як деякі спостерігачі навіть пророкують швидкий початок відкритої війни Банкової з олігархом, а дехто навіть пропонує передати його в руки американського правосуддя . Чи можливий такий сценарій і чи буде глава держави виконувати обіцянку про старт деолігархізації, яку він дав США, розбирався "Апостроф".
Від любові до ненависті
Теплі стосунки між колишніми бізнес-партнерами, олігархом Ігорем Коломойським і нинішнім президентом Володимиром Зеленським дали тріщину не вчора, але останнім часом ця розколина ризикує перетворитися на прірву. Цьому є причини як всередині, так і поза Україною.
Як відомо, 5 березня, держсекретар США Ентоні Блінкен оголосив про внесення Коломойського і найближчих членів його сім'ї до списку санкцій "через причетність до значної корупції під час перебування на посаді голови Дніпропетровської ОДА в 2014-2015 роках". Чиновник також акцентував увагу на тому, що "нинішні невпинні спроби Коломойського похитнути демократичні процеси і інститути України представляють серйозну загрозу її майбутньому".
На Банковій, безумовно, почули цей практично не завуальований посил щодо Коломойського. Більш того, могли знати про нього заздалегідь, адже днем раніше на сайті Atlantic Council вийшов матеріал Юлії Мендель, в якому зазначалося, що "президент Зеленський готовий кинути виклик владі українських олігархів всюди, від енергетичного і банківського секторів до політики і засобів масової інформації". Судячи зі слів прес-секретаря президента, серед "грошових мішків", які в першу чергу повинні відчути на собі деолігархізацію, крім Віктора Медведчука опинився й Ігор Коломойський. За її словами, "справа Приватбанку довгий час служила символом безкарності олігархів. Прогрес в напрямку правосуддя буде розглядатися як великий прорив для України".
Разом з тим, ще в травні 2020 року державний ПриватБанк подав багатомільярдний позов до своїх колишніх власників Коломойського і Боголюбова в Канцлерський суд штату Делавер. Наприкінці лютого силовики розгорнули в повітрі літак з колишнім першим заступником глави ПриватБанку Володимиром Яценком. А 15 березня генеральний прокурор Ірина Венедиктова підписала кілька підозр колишнім чиновникам ПриватБанку, серед яких екс-глава правління Олександр Дубілет, його заступник і керівник міжбанківських операцій - їх підозрюють в розтраті 8 млрд гривень. В цей же день, до слова, відбулося виключення Олександра Дубінського, одного з ключових спікерів Коломойського у Верховній Раді, з партії "Слуга народу".
Далі - більше. Новим свідченням погіршення відносин між Банковою і Коломойським стало рішення Антимонопольного комітету від 30 березня, яким він визнав дії нафтогазових компаній групи "Приват" Ігоря Коломойського антиконкурентними узгодженими діями і наклав на компанії нечуваний штраф - 4,7 млрд грн. Саму справу щодо можливої змови на ринку палива АМКУ відкрив в 2016 році, але рішення по ній виніс тільки зараз. Звичайно, олігарх оскаржить це рішення в судах, але сам факт його винесення органом, який очолює близька подруга дружини президента, не залишає сумнівів в тому, що санкцію на таку дію АМКУ отримав з самої гори.
Ще одним дією, яке вкладається в логіку відчуження Банковій і Коломойського, стало призначення Кабміном нового в.о. генерального директора і повне оновлення правління держкомпанії "Центренерго". За підрахунками Bihus.info, схеми на "Центренерго" при роботі лояльного до Коломойського менеджменту принесли пов'язаним з ним фірмам понад 3,5 мільярда гривень. З них, зокрема, близько 1,5 млрд грн по електроенергії і 500 млн по поставкам газу. Втрата такого ласого шматка - вельми відчутний "стусан" Ігорю Валерійовичу.
Ще й політика
Нарешті, запекла боротьба на 87 окрузі в Прикарпатті між висуванцем "слуг" Василем Вірастюком та представником групи "За майбутнє" Олександром Шевченком - ще один пазл в картину зіпсуваних відносин Банкової і олігарха, якого пов'язують з більшістю нардепів зі згаданої групи.
Василь Вірастюк
Усі події, які відбуваються, говорять про те, що влада буде йти до обмеження впливу Коломойського, каже "Апострофу" політолог Володимир Фесенко.
"Розбіжність позицій між Зеленським і Коломойським почалася ще рік тому, але відкритої війни між ними, швидше за все, не буде. Про це говорить те, що Коломойський недавно відмовився від інтерв'ю кільком журналістам, не використавши можливість покритикувати президента. Крім того, депутати, що входять в орбіту олігарха, голосують разом з іншою фракцією "слуг", як і частина "За майбутнє", - говорить експерт.
Фесенко зазначає, що у Коломойського були різні періоди у відносинах з попередниками Зеленського, зокрема, з Петром Порошенком, і нерівномірна взаємодія триває і з нинішнім главою держави.
"У нього були різні періоди з Порошенком: від людей в списках БПП в 2014 році і до націоналізації Привату в 2016 і медіа-війни в 2018 році. Так і зараз може бути, адже Коломойський не завжди підтримував Зеленського: спочатку він орієнтувався на Юлію Тимошенко. Звичайно, олігарх хоче мінімізувати ризики для свого бізнесу, і залишається ще велика проблема з американцями, тому воювати у відкриту точно не буде. Водночас, в ОП будуть намагатися обмежити його вплив", - додає Фесенко.
На його думку, індикатором ситуації можна вважати ставлення "плюсів" до президента: зараз там не критикують особисто Зеленського, а тільки прем'єра, уряд і окремих міністрів.
Примус Коломойського до миру
Політичний експерт Ярослав Макітра вважає, що перед ухваленням рішень по Коломойському команда президента враховує сукупність чинників: тиск ззовні, вплив Коломойського на медіа і політику, і тому рухається малими кроками.
"Коломойський стає тягарем для Зе: він сильно демонізований, плюс намагався грати в якусь свою гру, плюс на владу в цьому питанні є тиск ззовні, тому може бути конфлікт президента з олігархом. Але на даному етапі ми бачимо своєрідний "примус до миру": так, його клюють, видавлюють, але він залишається впливовим, досі є багато державних ресурсів, якими він може користуватися", - говорить експерт.
Він зазначає, що конфлікт між владою і олігархом триватиме тихо, як зараз, або розгориться війна, але до стану, який був два роки тому, повернення вже немає, це практично неможливо.
Утім, відкрите протистояння малоймовірне, адже Зеленський не хоче критики в телевізорі, а олігарх не робить різких кроків, які б погіршили його ситуацію: десь трошки критикує, але не переступаючи "червоні лінії".
Володимир Зеленський
Що стосується близької до дніпровського олігарха групи "За майбутнє" і її перспектив, зважаючи на конфлікт Коломойського з владою, то її Ярослав Макітра називає клубом за бізнес-інтересами, з великою кількістю бізнесменів, які пішли в Раду, щоб отримати індульгенцію від влади і "дах" для своїх тем. У нинішній же ситуації вони або переорієнтуються на президента, або перетворяться в недієздатний політичний суб'єкт в принципі.
Політичний експерт з Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Степаненко вважає, що в ОП вирішили скористатися ослабленням олігарха через американські санкції і "підчистити" його найбільш відомих представників в Раді, а іншим депутатам з його орбіти пояснити, що їх патрон зараз ослаблений, і їм потрібно вести себе лояльно.
"Заміряти реальні відносини ОП і Коломойського можна по "Центренерго": коли прийшла нова влада, Коломойський завдяки своєму досвіду в політиці легко зміг призначити туди своїх людей і протягом року не давати їх змістити, але недавно це все-таки сталося. Були моменти, коли "За майбутнє" голосували зі "слугами", але були й стратегічно важливі для них моменти на кшталт закону про продаж землі або закону про банки, коли вони не голосували. Думаю, і в подальшому за взаємної вигоди ці люди будуть голосувати за ініціативи влади", - зазначає Степаненко.
Часте неголосування групи Коломойського з фракцією "слуг" - давно вже не новина для президента. "Слугам" постійно ситуативно підголосовують "Голос", депутатська група "Довіра" і позафракційні депутати, тому у Зеленського не надто бояться втрати лояльності міньйонів Коломойського. Та й з фракції вони, якщо що, виходити не будуть, якщо протистояння загостриться ще сильніше, адже "списочники" в такому випадку ризикують втратити мандат. Словом, відкритих "бойових дій" між Зеленським та його колишнім бізнес-партнером чекати не варто.
"Згідно з українською традицією, в середині політичного циклу ми виходимо на коаліцію, яка збирається під конкретні рішення, а не існує на папері. Відкрита війна нецікава і не потрібна ні Банкової, ні Коломойському. Звичайно, в ОП хочуть продемонструвати свій вплив серед великого бізнесу, але, якщо ІВК оголосять війну - це буде "дзвоном на сполох" для інших гравців, що з ними може трапитися таке ж, і тоді це стане протистоянням Банковій з усіма, там цього точно не хочуть", - робить висновок Степаненко.
Як би там не було, прогнозувати українську політику з того часу, як до влади прийшла "зелена" команда, досить важко. І чим чорт не жартує, оточення президента може підштовхнути його до повторення російського сценарію. Якщо хто не пам'ятає, то у сусідів Борис Березовський, Михайло Ходорковський та інші олігархи привели до влади Володимира Путіна, а що він з ними потім зробив - прекрасно відомо...
