Відносини між Києвом і Мінськом продовжують погіршуватися. Після примусової посадки в аеропорту "Мінськ" рейсу Афіни-Вільнюс компанії Ryanair і затримання білоруського опозиціонера Романа Протасевича. Київ заборонив авіаційне сполучення з Білоруссю і польоти над цією країною, підтримавши позицію європейців. На цьому тлі "мінський процес" врегулювання конфлікту на Донбасі ризикує остаточно перетворитися на дипломатичну фікцію. Чому для росіян є вигідним такий розвиток подій та чи є можливості у Києва знайти альтернативу Мінську в якості переговорного майданчика, читайте в матеріалі "Апострофа".
Авіаційна блокада
З півночі 26 травня Київ припинив авіаційне сполучення з Білоруссю. Вітчизняним авіакомпаніям і літакам заборонили заходити в повітряний простір сусідньої держави.
"Ситуація з примусовою посадкою літака компанії Ryanair в Мінську є порушенням Конвенції про міжнародну цивільну авіацію. Рішення нашого уряду направлено на забезпечення безпеки польотів та пасажирів", - пояснив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
Таким чином Київ підтримав рішення держав Євросоюзу, який рекомендував своїм авіаперевізникам не літати над Білоруссю.
МЗС Білорусі у відповідь направило Києву ноту протесту, назвавши рішення про заборону польотів "авіаційної блокадою", яка шкодить економічним інтересам України. "І як би це прикро не було, наша сусідка Україна біжить попереду планети всієї, намагаючись заслужити похвалу від відомих покровителів. Все це не можна назвати інакше, як знущанням над сусідом, який ніколи не завдавав проблем, будуючи конструктивні відносини. Фактично панує закон джунглів. Такий підхід абсолютно неприйнятний не тільки з точки зору міжнародного права, а й елементарних позицій моралі", - заявив глава МЗС Білорусі Володимир Макей, коментуючи рішення Києва.
Читайте також: Білорусь без головного мозку: чим небезпечні для України санкції проти Мінська
Точка неповернення
Шанси на нормалізацію українсько-білоруських відносин в найближчому майбутньому тяжіють до нуля. При цьому навіть заборона на польоти в Білорусь особливо не погіршить відносини Києва і Мінська. Вони вже й так істотно зіпсовані. Причому з подачі самого білоруського диктатора, каже "Апострофу" політичний експерт, голова Центру сприяння реформам Георгій Чижов.
"Олександр Лукашенко першим пішов на конфлікт з Києвом. На самому початку протестів в Білорусі наша влада поводилася обережно, намагаючись його не дратувати. Як-не-як, але влада Білорусі формально зберігала нейтралітет у питаннях Донбасу і відмовлялася визнавати Крим "російським". Лукашенко не оцінив такої делікатності, звинувативши Україну, разом із Литвою та Польщею, в організації протестів. Він поставив Київ в один ряд з державами, яких білоруський режим вважає своїми ворогами. І тільки після цього пішла реакція з боку України і відмова визнавати підсумки президентських виборів в Білорусі " , - зазначив експерт.
Восени минулого року Олександр Лукашенко "наїхав" на Україну, пославшись на "відомості", які йому підсунув Кремль. Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Київ нібито фінансує протести в Білорусі і направив до сусідньої держави "200 екстремістів".
Читайте також: Від Лукашенка відвертаються всі, а росіяни його вже злили - прес-секретар Тіхановскої
Більше не посередник?
На тлі заборони авіаперельотів між країнами виникають побоювання щодо подальшої долі Мінську, як переговорного майданчика по врегулюванню конфлікту на Донбасі. "Мінськ вже не розглядається як нейтральний майданчик. Навіть теоретично. Серпнева ситуація минулого року, невизнання підсумків президентських виборів в Білорусі та нинішня історія з літаком Ryanair - основні фактори, які принципово не дозволяють вести будь-які переговори за сприяння Мінська. Рішення примусово посадити авіаборт має ознаки дій держави-терориста", - заявив в коментарі "Апострофу" дипломат, посол України в Білорусі в 2010-2011 роках Роман Безсмертний.
Олександр Лукашенко до останнього тримався за Україну. У 2014 році він, завдяки кремлівської агресії, в один момент з "останнього диктатора Європи" перетворився на респектабельного посередника, до якого верхівка ЄС їде на переговори про війну і мир.
Навіть публічні заяви українських політиків та дипломатів про необхідність пошуку заміни Мінську, не бентежили білоруського диктатора.
"Слухайте, ви вважаєте, що робота Тристоронньої контактної групи - подарунок Лукашенку? В жодному разі. Тоді попросили президенти Порошенко, Путін. Всі погодилися, що так, хай буде в Мінську. Це близько і політично вигідно. Забезпечували все, що тільки українці хотіли. Кажуть, є бажання в інше місце перенести. і заради Бога. Якщо Україні це вигідно і піде на користь, ми будемо тільки вітати", - говорив Олександр Лукашенко на зустрічі зі скандальним українським нардепом Євгеном Шевченко.
Подібні заяви були політичним кокетством, оскільки в адміністрації Лукашенка чудово розуміли, що знайти заміну Мінську буде непросто через позицію МЗС РФ. Але після історії з захопленням Романа Протасевича та економічних санкцій з боку ЄС, питання пошуку іншого майданчика може встати руба.
"Посередництво Мінська - це більше дипломатична метафора. Мінськ став одним з символічних місць міжнародних переговорів, враховуючи досвід переговорів щодо Нагірного Карабаху. Але Білорусь як держава і білоруська дипломатія не є посередниками щодо Донбасу, цю роль виконує ОБСЄ. До речі, було б логічно, якщо б саме ОБСЄ займалася вибором місць для подальших переговорів, що знизило б зайвий символізм та спекуляції на назвах документів", - заявив "Апострофу" політичний експерт, керівник Strategic Group Sofia Андрій Єрмолаєв.
Кремлівські інтереси
Поки що ситуацію "рятує" те, що спілкування сторін в ТКГ проходить в онлайн-форматі і туди не потрібно летіти. Теоретично Київ може направляти в Білорусь делегації спецрейсом, але загальну ситуацію з переговорами це навряд чи змінить.
"Чи слід шукати альтернативу Мінську? У нинішній ситуації, в якій опинився переговорний процес (по Донбасу -" Апостроф "), говорити про необхідність пошуку іншого майданчика не доводиться. Через позицію Кремля переговори втратили зміст. Фактично після нового року всі обговорюють форму (хто буде говорити і з ким), але ніхто не обговорює, про що саме слід говорити. У Кремлі на пропозицію президента Зеленського про двосторонню зустріч відповіли, що Донбас обговорювати не мають наміру. Подібні заяви перекреслюють будь-які надії на змістовну розмову", - додав Роман Безсмертний.
Москва - основний вигодонабувач від конфлікту Олександра Лукашенка з Україною і європейцями. Президент Володимир Путін отримує суттєві важелі впливу на Мінськ, вичікуючи приводу для жорсткого політичного удару по Києву.
"Розбити процес виконання домовленостей на окремі кластери - гарна ідея. Питання в принципових розбіжностях (вибори в ОРДЛО, контроль над кордоном), а також в наявності політичної волі. Якби Кремль продемонстрував реальну готовність врегулювати конфлікт з виведенням з території Донбасу військових і озброєнь, переговори вийшли б з глухого кута. Поки що ж ми спостерігаємо спробу заштовхнути ОРДЛО в Україну на дивних російських умовах", - говорить Гергий Чижов.
Кремль, затягуючи Білорусь під свій контроль, ще ближче підбирається до України. Якщо росіяни ще й продавлять розміщення в Білорусі військових баз, Київ отримає під боком потенційно ворожу державу. Відповідно, у Москви з'явиться більше можливостей влаштувати чергову "Новоросію" , вдаривши з півдня, сходу і півночі одночасно.
