Сили АТО наприкінці серпня 2014 року в результаті важких боїв потрапили в "котел" під Іловайськ Донецької області. Російські окупанти обстріляли "зелений коридор", по якому за домовленістю мали виходити українські військові та добровольці. Тимчасова слідча комісія парламенту з розслідування Иловайскої трагедії оцінювала загальні втрати в тисячу чоловік. Президент Володимир Зеленський під час виборчої кампанії особисто запитував у тодішнього "гаранта" Петро Порошенка, чому ніхто не поніс відповідальність за трагічні помилки. Чіткої відповіді не послідувало. Тепер слідство має намір розсекретити матеріали "справи Іловайська" . Чи допоможе це пролити світло на події семирічної давності і покарати винних, читайте в матеріалі "Апострофа".
Венедиктова знімає гриф
Офіс генерального прокурора має намір розсекретити матеріали кримінального провадження щодо організації та проведення бойових дій в районі міста Іловайська влітку 2014 року. Як повідомила 5 серпня генпрокурор Ірина Венедиктова на зустрічі з сім'ями військових, загиблих і зниклих без вісті в "Іловайському котлі", Служба безпеки направила відповідні документи до Генерального штабу й інші органи.
"Нами прийнято рішення про необхідність розсекречення матеріалів кримінального провадження щодо організації та проведення бойових дій в районі міста Іловайська. Службою безпеки України вже направлені відповідні клопотання про розсекречення документів до Генерального штабу Збройних Сил України та інші органи для прийняття відповідних рішень", - заявила генеральний прокурор.
За її словами, на даний момент в рамках справи вже опитано понад 900 постраждалих і свідків, також вилучено та досліджено понад 1600 бойових документів.
"Обсяг матеріалів кримінального провадження становить понад 300 томів, з яких понад 70 з грифом обмеженого доступу", - уточнила Ірина Венедиктова і пообіцяла, що ці матеріали будуть розсекречені.
Планується, що на сайті Офісу генпрокурора з'явиться відповідний розділ, присвячений "Іловайським подіям".
Сигнал для Порошенка?
Ірина Венедиктова також повідомила, що зараз слідство триває відразу за двома напрямками: 1) організація вторгнення з боку РФ і віроломне вбивство українських військових; 2) перевірка обставин можливого недбалого ставлення до військової служби військовими службовими особами з числа керівництва антитерористичною операцією.
Останній пункт має пряме відношення до п'ятого президента Петра Порошенка, тодішнього міністра оборони Валерія Гелетея, екс-командувача Генштабом Віктора Муженка і генерала Руслана Хомчака (до недавнього часу був Головнокомандувачем ЗСУ, а зараз переведений в РНБО), який влітку 2014 командував сектором "Б "сил АТО.
З політичної точки зору, основним адресатом, як відзначають спостерігачі, тут є саме Петро Порошенко як колишній Верховний головнокомандувач.
"Заяви за матеріалами Иловайской трагедії - сигнал для Петра Порошенка. Влада, не маючи впливу на вулицю, побоюється осінніх протестів. Будь-яка інформація про помилки на фронті, стратегічні прорахунки, які привели до загибелі захисників України, б'є по іміджу Петра Порошенка в очах "вулиці". Банкова побоюється напруженості через економічні проблеми, але українці протестують не за "соціалку", а за політичні переконання", - сказав в бесіді з "Апострофом" керівник Центру досліджень політичних цінностей Олесь Доній.
Примітно, що черговий "наїзд" (нехай і непрямий) на Петра Порошенка збігся з активізацією СБУ по "банді Ківи" і Нацкорпусу. За однією з версій, Банкова намагається заздалегідь обмежити активність політичних структур, що мають силовий ресурс.
Петро Порошенко
Що можуть розсекретити?
Які саме відомості про "Іловайський котел" прокуратура і СБУ мають намір зробити публічними - питання відкрите. Про матеріали у справах, що мають гриф секретно, відомо небагато. У серпні 2017 року Генеральна прокуратура під керівництвом Юрія Луценка (кум Петра Порошенка) опублікувала звіт про слідство. Головний висновок полягав у тому, то в загибелі українських військових і втраті техніки винна Росія як держава-агресор.
Головним підозрюваним був оголошений російський генерал Микола Богдановський, командувач окупаційними військами біля Іловайська. Йому інкримінували ст. 110 (посягання на територіальну цілісність України), ст. 437 (ведення агресивної війни), ч. 2 ст. 438 (порушення звичаїв війни і навмисне вбивство) Кримінального кодексу України.
Тоді прокуратура позначила кілька ключових факторів, що мали місце на тлі вторгнення російських батальйонно-тактичних груп. Серед них - низький рівень боєготовності і боєздатності ЗСУ через деструктивну діяльність влади в 2010-2014 роках; численні факти дезертирства і невиконання наказів особовим складом; а також окремі помилки керівництва АТО при плануванні і проведенні військових операцій.
Теза про невинність командування грунтувався на результатах експертизи, матеріали якої були засекречені. Загибель людей і втрату техніки біля Іловайська тоді пов'язали виключно з агресивними діями Кремля. Якщо Офіс генпрокурора публікує матеріали саме цієї експертизи, то стане зрозуміло, як саме Банкова і армійське командування обгрунтовували свою непричетність до трагедії.
Втім, як зазначають військові експерти, повністю знімати гриф секретності зі "справи Іловайська" правоохоронці не стануть в силу об'єктивних причин.
"Суспільство має знати причини і обставини загибелі військовослужбовців під Іловайськом. Матеріали, скоріше за все, будуть розсекречені за винятком відомостей, що становлять державну таємницю. Якщо згадати роботу тимчасової слідчої комісії (ТСК) з Іловайська, то до неї залучили нардепів, які мають доступ до державної таємниці", - пояснив у розмові з "Апострофом" військовий журналіст, екс-спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов.
Тінь на Порошенка
Висновки ТСК на чолі з нардепом-кримчанином Андрієм Сенченком істотно відрізнялися від того, що писали в своїх звітах Юрій Луценко і його підлеглі. Восени 2014 року, коли комісія ще продовжувала роботу, Андрій Сенченко публічно стверджував, що відповідальність за "Иловайський котел" лежить на тодішньому президентові Порошенку.
"Є серйозна стратегічна помилка президента по невведенню воєнного стану. У складний воєнний час глава держави повинен відмовитися від деяких повноважень і взяти на себе повну відповідальність, керуючи ставкою Верховного головнокомандувача", - говорив Андрій Сенченко, представляючи попередні результати роботи комісії.
Близько Генштабу ЗСУ вимагають негайної підмоги військовим під Іловайськ. (Київ, Генеральний штаб ЗСУ, 28.08.2014)
Він також наполягав, що відповідальність за трагедію повинні розділити між Валерій Гелетей і Віктор Муженко.
"Серйозною помилкою президента було призначення Валерія Гелетея і Віктора Муженка. На Муженка та його заступника лежала конкретна відповідальність, але вони не приймали рішення в критичній ситуації... Міністр оборони мав можливість вплинути на вирішення ситуації в Іловайську, оскільки ще 23 серпня володів інформацією про небезпеки в місті", - говорив глава ТСК.
Згодом Андрій Сенченко розповідав, що Петро Порошенко і його адміністрація тиснули на парламент восьмого скликання з метою зупинити розслідування.
"Гра в мовчанку"
Після парламентських виборів в 2019 році тимчасова слідча комісія продовжила свою роботу, але з іншим складом учасників. Восени 2019 року після обрання Володимира Зеленського президентом "справу Іловайська" було передано з прокуратури в СБУ. Але особливого прогресу не було. Лише в серпні 2020 року в Офісі генпрокурора заявили, що основною причиною загибелі військових під Іловайськом стало пряме російське вторгнення.
Офіс президента Володимира Зеленського міг не педалювати тему "Іловайського котла", в тому числі, і за політичними мотивами. Руслана Хомчака влітку 2019 року призначили начальником Генштабу - головнокомандувачем ЗСУ. Як казав генерал, у нього з президентом відбулася "довірлива розмова" про Іловайську трагедію. Судячи з призначення на таку важливу посаду, претензій до генерала Хомчак у ОП не було, хоча добробати звинувачували його в некомпетентності.
Кримінальне провадження все ще знаходиться на стадії досудового слідства. Відомостей про те, коли саме "справа Іловайська" буде передана до суду, немає, а політичні заяви вже звучать щосили.
"Ми весь цей час спостерігаємо гру в мовчанку. Прокуратура і СБУ хоча б раз в квартал могли інформувати суспільство в обсязі, що не що заважає слідству: які експертизи проводяться, чи готуються підозри, коли планується передати справу до суду. Тут виходить, що стільки часу мовчали , і раптово вирішили розсекретити. До того ж досі неясно, якого роду відомості мають намір оприлюднити ", - зазначив у розмові з "Апострофом" адвокат, глава центру Правового аналізу і досліджень політичних ризиків Михайло Дяденко.
У підсумку виходить, що про Іловайску трагедію згадують виключно перед черговою річницею трагедії. Питання, чому ніхто не поніс відповідальність за загибель майже тисячі захисників України, досі залишається без відповіді. Втім, є підозра, що в тій чи іншій мірі винні всі тодішні учасники операції - просто одні зараз знаходяться в опозиції, а інші зуміли опинитися в команді Зеленського.
