З новим роком прийшов новий гучний скандал у сфері оборонних закупівель. За ініціативи Державного бюро розслідувань було заарештовано майно сім'ї та підконтрольних компаній львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, який є одним з найбільших постачальників Міністерства оборони. Що відбувається із закупівлями у Міноборони та коли може бути наведено лад там, розбирався "Апостроф".
Дати тиждень на вивід активів
Скандал із львівським бізнесменом Ігорем Гринкевичем посилюється. Так, 29 грудня його затримали за спробу підкупити одного з керівників ДБР хабарем у 500 тисяч доларів. 11 січня ДБР заявило, що майно сім’ї та підконтрольних Гринкевичу компаній арештували.
За даними ДБР, з 23 укладених договорів з підконтрольними йому компаніями на понад 1,5 мільярда гривень, шість не було виконано, за сімома підприємства поставили товар на склади військових частин лише в невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов'язань. Ще вісім договорів виконали із запізненням від 3 до 5 місяців. Загалом, збитки становлять 1,2 мільярди гривень.
З одного боку, добре, що правоохоронні органи відпрацьовують подібні випадки. З іншого, виникає питання щодо системності такої роботи.
Читайте: Не стала чекати пікетів: дружина Гринкевича звільнилася з "Львівської політехніки"
"Тут, як на мене, є ознаки вибірковості правосуддя, оскільки багато інших постачальників Міністерства оборони, причому з набагато більшими контрактами не знаходяться в фокусі зору ДБР. Слідчі не висувають аналогічних претензій, наприклад, Тетяні Глиняній, яка має набагато більше мільярдів по контрактах з Міністерством оборони, з них купує готелі в Хорватії пачками, але щоб її чи її активи арештовували, ніхто ніде не говорить", - каже "Апострофу" редактор видання "Наші гроші" Юрій Ніколов.
Нагадаємо, раніше у ЗМІ поширили матеріал про те, що Тетяна Глиняна є постачальником харчування МОУ та наприкінці минулого року придбала кілька міні-готелів у Хорватії. З тексту статті вбачався натяк авторів на нібито зв'язок цієї покупки із доходами підприємиці від державних контрактів. Фактів на підтвердження такого припущення наведено не було. Тим не менш, пролунала згадка про те, що саме одна з компаній Глиняної фігурувала в продажі яєць по 17 гривень за штуку, що врешті-решт призвело до відставки з посади міністра оборони Олексія Рєзнікова.
Ветеран війни, громадський активіст, юрист Олег Симороз звертає увагу на ще одну деталь:
"Гринкевичам дали більше тижня з моменту затримання їх лідера – Гринкевича-старшого на вільне розпорядження майном та коштами. Вони чітко усвідомлювали те, що вони є основними фігурантами, бо вони є бенефіціарами компаній з якими Міноборони укладало контракти. Саме тому я не маю сумнівів, що були рухи з рахунками та майном, задля їх виведення та приховування від майбутнього арешту та конфіскації. Я звісно радий, що ДБР нас почуло і арештувало майно родини мародерів Гринкевичів, але в мене з’являється ще більше питань".
Показово і те, що Гринкевич досі немає статусу підозрюваного у справі про постачання товарів для ЗСУ. У ДБР з цього приводу виправдовуються.
"Але це не означає, що ми не почуємо про статус підозрюваного у найближчі дні. Написати в соцмережах набагато простіше, ніж юридично довести, що людина підозрюється у тому чи іншому злочині", - сказала в ефірі "Радіо Свобода" радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян.
Нема "чорних списків"
Міністерство оборони 9 січня розірвало контракти з компаніями Гринкевича та почали ретельні та окремі службові перевірки тендерів, контрактів та якості послуг. Чи можна було б такі схеми реалізувати без покровителів у владних кабінетах – питання риторичне.
"Проблема в тому, що деякі контракти з ними продовжують виконуватися. І просто через те, що був скандал по інших контрактах, немає юридичного механізму розірвати чинні, в яких немає порушень", - пояснює "Апострофу" членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони, виконавча директорка ГО "Незалежна антикорупційна комісія" Олена Трегуб.
Нагадаємо, Громадська антикорупційна рада при Міноборони була створена у березні минулого року після скандалу із закупівлями “яєць по 17 грн”. Серед іншого, члени ради моніторять нові контракти та входять у колегіальний орган, що ними займається – комісію Міноборони з питань оборонних закупівель. У її складі громадські активісти, журналісти, в тому числі такі відомі критичними матеріалами про Міністерство оборони як Тетяна Ніколаєнко.
У Громадській раді зазначають, що мають розуміння, чому компанії з репутацією як у Гринкевича або пані Глиняної раз-по-раз отримують контракти з Міністерством оборони. І обіцяють цю проблему вирішити уже найближчим часом.
"Ми думали про те, щоб Міноборони мало якийсь фільтр – з ким можна підписувати контракти, з ким ні. Наприклад, критерій коли проти постачальника відкриті кримінальні справи не такий простий. В Україні дуже багато проти кого кримінальні справи, їх дуже легко відкривають, конкуренти ті ж самі, тому він не підходить, щоб вносити в чорний список. Але інший критерій, який був присутній у випадку Гринкевичів – вони не дотримувались термінів постачання, ось цей критерій повинен бути. По хорошому, Гринкевичі вже мали би бути в чорному списку. Це ризик-індикатори для закупівельників, але вони не були офіційно запроваджені", - підкреслює Олена Трегуб.
Запровадження ризик-індикаторів, таких як невиконання попередніх контрактів, планується уже на рівні окремо створених агенцій із закупівель. Одна з них - "Державний оператор тилу", створена у листопаді. Це державне підприємство займається всім, окрім, закупівель зброї. Працівники агентства аналізуватимуть ринок, ціни, спілкуватимуться з постачальниками напряму, оцінюватимуть їх і аналізуватимуть роботу. Керує агентством Арсен Жумаділов. Раніше він очолював "Медичні закупівлі України".
"Зараз у Міністерстві оборони створено новий підрозділ закупівель, який буде геть за новими схемами їх здійснювати. Незбройні речі, харчі, одяг. Ці закупівлі тільки починають стартувати і будемо дивитися за результатами, але вже зараз нам очевидно, що такого безладу, який був у міністерстві Рєзнікова, не буде навіть приблизно", - додає Юрій Ніколов.
Оператор тилу вперше вийшов на торги лише 23 грудня минулого року і поступово забирає закупівлі в міністерства.
"У них були часові рамки, але вони зсунулися. Агенція повинна була вийти на закупівлі восени, потім вони зсунулися на кінець зими. Вони вже почали роботу і планово повинні збільшувати об’єм закупівель. Департамент закупівель міністерства повинен купувати з кожним місяцем менше і менше, а Агенція Жумаділова – більше і більше. Ось цей перехід має відбутися протягом одного року (до літа 2024 р. – "Апостроф"). Коли перехід відбудеться на рівні центрального органу виконавчої влади, далі реформа повинна продовжитися глибше, на рівні військових частин", - розповідає Олена Трегуб.
Як вирішити проблеми в Міноборони?
Закупівлею зброї займається інше державне підприємство "Агенція оборонних закупівель". З серпня 2022 року її очолював Володимир Пікузо, однак не показав значущих результатів. Ба більше, відзначився неоднозначними рішеннями. Приміром, восени 2022 року агенція здійснила платіж у 19,8 мільйонів доларів США американському підряднику за ремонт 155 мм гаубиць М109, але ремонт виявився неякісним, за цією справою досі триває претензійний процес. Також Пікузо ігнорував запити громадських антикорупційних органів – не відповідав на запити Громадської антикорупційної ради і за весь час керування жодного разу не проводив з представниками ради зустрічей.
Тож після нового року в агенції відбулися кадрові зміни. 3 січня цього року колишній керівник агенції Володимир Пікузо переведений на посаду заступника. Тимчасово виконує обов’язки очільника фінансовий директор Оксана Щибря.
За даними Олени Трегуб, вже найближчим часом агенцію може очолити членкиня правління "Укренерго" Марина Безрукова.
Разом з тим, наведення ладу у закупівлях Міністерства оборони потребує часу, серед іншого, тому що існують проблеми на самому ринку.
"Ми як антикорупційна рада побачили: буває навіть таке, що оголошується тендер, подається 3-4 постачальники і якщо придивитися, то жоден з них не доброчесний. Це повинна бути системна реформа оборонних закупівель, аби вичистився хоча б ринок постачальників, які прилипали до Міноборони роками", - зазначає Олена Трегуб.
З іншого боку, аби вирішити проблему системно, а не точково, необхідні зміни не лише в Міністерстві оборони.
"Потрібні конкретні вироки по конкретних справах, тому що у нас багато розмов про зміни. А памятаєте справу про яйця по 17 гривень. Питання - а справа де? Вже рік цьому скандалу. Немає цього. У це все впирається. Так, дійсно, коли є керівництво, яке хоче не допускати корупційні справи – це чудово. Але міністерство велике. Гроші проходять шалені, тому за всіма не прослідкуєш і важлива робота правоохоронних органів. А тут, на жаль, я вважаю, що є великий провал", - підсумовує керуючий партнер Національної антикризової групи Тарас Загородній.
