Окрім війни з Росією на лінії боєзіткнення Україна веде іншу – не менш жорстку – битву в інформаційному полі. Як працює наша інформаційна армія в умовах повномасштабного вторгнення, що "вкидують" росіяни в українське суспільство, та чому Кремль вкладає в пропаганду та інформаційно-психологічні операції шалені ресурси? Про це та інші аспекти ведення інформаційної війни з Росії "Апострофу" розповів колишній заступник Командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ – начальник управління ІПсО (2016-2022 рр.), екс-начальник управління стратегічних комунікацій Генерального штабу ЗСУ (2022-2024 рр.) полковник Євген Сасько.
- Перший рік повномасштабного вторгнення Україна інформаційно домінувала як у власному медіа-просторі, так і на західному інформполі. Також нам вдавалося нав’язувати свої наративи навіть в російському інформпросторі (зокрема, туди ефективно поширювався демотиваційний контент – розбиті танки, знищені підрозділи тощо). Зараз ми бачимо зворотну ситуацію, коли російські ІПСО помітно активізувалися в Україні. У чому причини?
- Психологічні операції самі по собі не повинні мати видимий ефект. Більш того, ніхто не розповідає про успіхи на загал. Такі речі доповідаються – що у нас, що у росіян – по закритих каналах: таємному або в деескашному вигляді (ДСК – для службового користування – "Апостроф"). Якщо ж говорити про успіхи та невдачі, то на початку повномасштабного вторгнення в 2022 році російське суспільство психологічно не було готовим до таких активних повномасштабних бойових дій. Тому відносно легко можна було пробивати інформаційний простір РФ. Це те, що нас цікавило.
Крім того, зіграло і те, що шоковані такою ганебною поведінкою РФ українське суспільство та світова спільнота згуртувалися навколо допомоги Україні. В принципі, ми і зараз згуртовані. Але один із напрямків інформаційних кампаній РФ спрямований як раз на те, щоб роз'єднати єдність світової спільноти, провідних країн світу щодо надання допомоги Україні в цій війні.
Читайте: РФ намагається дестабілізувати ситуацію з електропостачанням в Одесі за допомогою ІПСО - ДТЕК
На початку цієї війни чимало цивільних фахівців інформаційного простору, що з України, що з інших країн світу приходили на допомогу по тих чи інших заходах. Окрім того, ми ж – і ІпСО, і в цілому Сили спеціальних операцій, в тому числі Рух опору – також працюють в інформаційному просторі. Ми очікували, що буде повномасштабна фаза, і заздалегідь підготувалися.
Що могло шокувати середньостатистичного росіянина на початку війни? Звісно, це кров, рештки тіл, техніки тощо. В принципі, воно тоді нормально заходило. Воно, мабуть, і зараз може нормально заходити, але зараз інформаційний простір Російської Федерації остаточно закрився. Утім, точковими психологічними акціями і діями можна туди заходити. Але це має бути системна робота з розхитування інформаційного простору. Комплексна системна робота.
- Наскільки тут важливим є використання точкових інфопривідів? Багато в чому нам на початках допомагало те, що були кадри, як наші хлопці дійсно знищують російські колони. Так само, зараз в Росії актуальними є проблеми з затопленням цілих областей…
- Звісно, що грішно не використовувати такі приводи. І я так думаю, що їх використовують. Так само і російська сторона використовує всі можливі негативні моменти в нашому житті, в житті українського суспільства та всіх держав.
Проте, треба пам'ятати, що діяльність війська нерозривно пов'язана з життям суспільства. А цільовими аудиторіями можуть виступати як люди з соціально-економічної сфери, так і з числа військової сфери. І вміння пов'язати їх є хорошою характеристикою фахівця з психологічних операцій.
Євген Сасько (праворуч)
- До речі, згадується минулорічна історія з контрнаступом. На перших етапах інформаційна накачка дійсно дуже добре зіграла щодо деморалізації ворога. Але потім, коли виникли завищені очікування з нашого боку, це зіграло нам навпаки в негатив. Чому так сталося?
- Я скажу так: будь-які успішні дії в наступі або в обороні окрилюють і суспільство, і бійців Збройних сил. В успішній армії відбуваються такі процеси, як самонатхнення: вона може йти вперед, незважаючи на втрати.
Щодо тих подій, то вважаю, що рано оцінювати. Мабуть, ми повернемось до цього питання трохи пізніше, історія розставить на свої місця. Але треба розуміти, що держава сама себе не захистить. Це роблять живі люди.
У нас поки що йдуть бойові дії. Ми маємо спрямовувати свою інформаційну активність на згуртування українського суспільства, формування психологічної стійкості і готовості наших військових частин і підрозділів. І, звісно, на пригнічення такої стійкості у противника.
- До речі, коли йдеться про моральний стан ворога і про ІПСО. Щодо впливу на це, чи можна зараз говорити про якісь результати?
- Можна. Навіть американці підкреслювали, що в цілому кілька десятків тисяч особового складу противника тікало внаслідок наших успішних дій. Проте це не відбувалося в одну секунду: мовляв, ми провели скид листівок - і позиції кинула ціла бригада противника. Розкачка підрозділів противника відбувається протягом певного часу, за певних умов. Це психогенні втрати: він перебуває тривалий час на позиціях. Багато вбитих, померлих, листи з дому, дзвінки додому. Все це треба в комплексі оцінювати і прораховувати. Успішні кейси дійсно є, але я поки не можу про них детально казати.
Провідні країни світу дивляться на наш досвід
- Українська армія – одна з найсильніших у Європі. Чи можна це ж сказати про наші інформаційні війська? Чи можна говорити про те, що ми на рівні світових держав в цьому аспекті?
- Збройні сили України – одні із провідних в світі за бойовим досвідом і навіть вже за оснащенням. І навіть за психологічним станом, моральним духом попри певні проблеми, які є в нашому війську як у будь-якій воюючій армії.
Що ж стосується психологічних операцій, то я очолював відповідне управління, і можу сказати, що починаючи з 2014 року ми набралися величезного досвіду у введенні спеціальних дій в інформаційному просторі. При всій неповазі до РФ, я все ж таки мушу сказати, що нам довелося протистояти проти вкрай міцного і підступного ворога, який вміє діяти пропагандою і вміє діяти в інформаційному просторі.
При цьому, зараз наші військові частини ІПсО – системні, приведені до єдиної структури і вміють правильно використовувати свої знання, навички. І провідні країни світу, зокрема США, Великобританія та інші дивляться на наш досвід.
- Наскільки тут важливо розуміння ментальності росіян? Ми краще їх можемо зрозуміти, ніж китайці росіян чи самі американці росіян?
- Ментальність важлива. Вони до нас, якщо так можна сказати, близькі ментально, але при цьому між нами збільшується розрив з кожним днем. Так, ми розмовляємо – за бажанням – однією мовою, але РФ це божевільна країна з зомбованим керівництвом і з таким самим божевільним населенням.
З початку повномасштабної війни розрив ще більше виріс. Їхнє суспільство деградує. Інтелігенція, еліта, як ви знаєте, в переважній своїй більшості або підкоряється правлячій владі чи виїжджає за кордон.
- Не можу не спитати вас про Телеграм. У нас час від часу лунають заяви про те, що його потрібно заборонити, адже він впливає, з одного боку, на українську аудиторію, з іншого боку, у нас майже всі органи влади мають свої канали в Телеграмі. Чи доцільно його забороняти?
- Я б цього не робив. Краще правильно використовувати наявні методи, розвивати свої канали. Блокувати окремі російські канали можливо, але в суперництві розвивається власна сила. Заборона… Люди все одно будуть шукати інформацію, будуть шукати новини.
- Як можна порівняти ті ресурси, які ми витрачаємо на ІПсО, і росіяни? Звісно, я не про якісь точні цифри, але про масштаби.
- Масштаби шалені, божевільні. У нас є витрати на психологічні операції, але вони не покривають всіх потреб. Противник працює і за кордон, і в середині своєї держави, і витрачає кошти на Україну.
І тут ми можемо говорити не тільки про військові підрозділи, які діють в Збройних силах Російської Федерації. Це комплексна робота. Потужна робота від них йде по напрямку кібер-операцій. Не варто забувати і про так звані "башти" Кремля – громадян Громова і Кирієнка (перші заступники керівника Адміністрації президента РФ Олексій Громов та Сергій Кирієнко – "Апостроф"). Це ще "Россотрудничество". Це російські культурні доми по всьому світу. Це РПЦ. Це лідери думок, це телевізійні канали. Це величезні масиви грошей. Це, до речі, і газети, які вони розповсюджують в інших країнах світу.
Але що стосується нашого інформаційного простору, то він вже "загартований" інформаційним впливом противника так само, в принципі, як і їхній. Ви питали про телеграм-канали, то є певна частина людей, які дивляться або читають їх телеграм-канали. Зазвичай туди біжать, коли відбувається нестача від нас інформації. Російських воєнкорів починають читати коли не знають, що відбувається в нас на тому чи іншому напрямку. Іншими словами, якщо наситити наші інформаційні канали, то будуть читати наші.
- Наскільки всі ці російські джерела ІПсО є єдиними і скоординованими?
- На стратегічному рівні, так, суперечності існують, зокрема, між кремлівськими "баштами", і нам приємно їх діагностувати. Але на стратегічному рівні садять хороші стратеги, які планують якісні стратегічні інформаційні операції. Потім, коли воно спускається по вертикалі, десь сигнал втрачається і виконавці, м'яко кажучи, не зовсім витягують. Що ж стосується військових підрозділів з психологічних операцій, то вони взагалі не тягнуть. Наші, на мою думку, більш ефективні.
- Якщо говорити про російську пропаганду на Заході, вона досить активна, але наскільки вона ефективна?
- Зважаючи на те, що ми бачимо діяльність деяких правих сил в Євросоюзі, які зараз готуються до виборів в Європарламент, а також виборців деяких політиків у США, то можу сказати, що вона свої плоди і результати дає.
Взагалі у них ця робота комплексно побудована. Це окремий напрямок: Європа, Латинська Америка, Сполучені Штати, Африка, і туди вливаються колосальні бюджети і величезні людські ресурси. Формуються групи лідерів думок. І уявіть, коли у кожній країні по декілька агентів впливу від Російської Федерації. Тобто це системна робота, яку треба координувати дуже ретельно.
Наскільки вони ефективні? Мені здається, не настільки, як це було раніше. Все ж Росія вже має вкрай негативний імідж в очах нормальної світової спільноти. Є приклади підсвітки та викриття пропагандистської активності з боку Росії. А втручання в життя країни, навіть через кіберпростір, це втручання в життя країни. І адекватні держави це розуміють. Крім того, багато держав проводять програми протидії дезінформації з боку Російської Федерації.
- Але в публічній сфері враження складається, що вони не так активно протидіють такими операціям з боку Росії.
- Можливо, не вистачає досвіду, рішучості та активності. Можливо, стоять інші пріоритети, а можливо, я чогось не знаю і там насправді відбувається хороша робота.
Ми є носіями передового досвіду
- Є така думка, що по більшості інформаційних спецоперацій приклад беруть зі Сполучених Штатів, які вважаються найбільш передовими в цьому плані. На ваш погляд, дійсно, чи вони настільки попереду? І на якому рівні з ними стоїмо ми?
- По систематизації здобутого досвіду і його застосуванню вони передові, на рівні з нами. Чому? Якщо казати саме про психологічні операції, то в них вони застосовуються точково і більше на тактичному рівні. У нас вони застосовуються і на тактичному, і на оперативному, і на стратегічному рівні. І це все пов'язано між собою.
Ми можемо проводити застосування тактичних груп на передових позиціях, а їх підтримують з пунктів базування тактичні групи, які працюють в інформаційному просторі. Зв'язка? Зв'язка.
Євген Сасько
Ми беремо від американців провідний досвід. Вони нас навчають, допомагають нам, але, я вже казав про це, і вони від нас беруть наш передовий досвід. Те, як ми шукаємо шляхи впливу на конкретних російських військовослужбовців, конкретні підрозділи. Те, як ми шукаємо шляхи впливу на конкретних людей, родичів, будь-то близьких цих конкретних військовослужбовців. Як воно спрацьовує або не спрацьовує. Як ми шукаємо на цілі спільноти канали впливу. Це все ретельно вивчається нашими партнерами. І свідчить про те, що ми, без зайвої скромності скажу, є носіями передового досвіду. І вміємо, і знаємо, як застосовувати наші психологічні знання з психологічних операцій на противнику.
- Які ви помітили зміни протягом останнього часу в сфері ІПсО з боку росіян?
- Вони, як завжди, знаходять проблеми в житті українського суспільства і роздмухують їх. Я б теж так робив, і ми так робили. Йдеться про мобілізацію. Це проблемна точка для будь-якого суспільства, яке веде війну. Будь-яка армія, яка воює, має такі проблеми. Звісно, вони випускають непогані ролики, але де вони поширюються і хто споживає з цей продукт? Я його бачу, тому що я маю бачити. Я їх отримую, коли мені по внутрішніх каналах скидають колеги. Але я їх не діагностую в телеграм-каналах. А якщо діагностую, то це їхні телеграм-канали. В наші канали воно не заходить.
- Ви згадали про роздмухування проблем, які є в будь-якому суспільстві. В цьому плані запитаю про мобілізацію. Звісно, служити мають всі. Але чому так вийшло, що ми дали такий привід для росіян?
- Я би не казав, що ми давали привід. У нас мільйонне військо, і потребує ще додаткового призиву. Люди втомлюються, тим паче війна такої інтенсивності не так часто відбувається в принципі у світі. У росіян таке саме відбувається, і могло б відбуватися в будь-якому іншому суспільстві. Проблема в тому, що зараз нам не вистачає людей на фронті. Ті, хто хотіли, вони вже там. Тих, хто не хочуть, дуже важко затягнути. Але треба розуміти, що держава сама себе не захистить.
- Але ще є приклади 3-ї штурмової і інших бригад, до яких черги стоять.
- Усе залежить у війську від командира. Там хороший колектив, по-хорошому нарвані, завзяті, які можуть йти вперед. Їхній досвід, до речі, перебирають й інші бригади.
- Багато чув розмов про смертельну небезпеку від наявності смартфонів у бійців. Чи реально ввести ефективну заборону на появу таких гаджетів на фронті?
- Я вважаю, що це не зупинити. Ми живемо в інформаційному суспільстві. Якщо боєць хоче знімати, то хай знімає. Тільки має бути інформаційна гігієна, щоб не зняти свої позиції, не зняти розташування, техніку тощо.
А це вже треба пояснювати людям. Якщо люди цього не розуміють, тоді доводиться відбирати телефон. Але тут теж ми будемо отримувати випадки, коли боєць потім буде жалітися, що, мовляв, в мене відібрали телефон і не дали зняти ролік для Тік-Ток.
Читайте: Шантаж на межі фолу: чого домагається Кремль своїми ІПСО на Заході
