Майже півтора роки в Україні діє програма “єВідновлення”, у межах якої українці отримують компенсацію за пошкоджене чи зруйноване внаслідок агресії РФ житло. Які проблеми були в реалізації програми цього року, хто з постраждалих не може отримати відшкодування від держави, як фінансуватиметься програма в наступному році? Про це, а також про кадрові перестановки в профільних відомствах та початок підготовки до післявоєнних виборів “Апостроф” поговорив із головою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку й містобудування та головою партії “Слуга народу” Оленою Шуляк.
Пані Олено, які актуальні цифри щодо кількості родин, які отримали кошти на ремонт пошкодженого і купівлю нового житла?
Станом на сьогодні діє два напрямки програми єВідновлення. Перший - це компенсація за пошкоджене житло. У межах неї погоджено виплат 69,8 тисячам українських родин на 7,5 млрд грн. На компенсації за знищене майно видано 10 481 житловий сертифікат, з них реалізовано 4 269 штук на суму 8 млрд грн.
Чи були затримки коштів за сертифікатами в контексті проблем із бюджетом-2024?
2024 рік виявився досить складним для програми єВідновлення через фінансування. Нагадаю трохи історії. Коли в 2023 році запускали цю програму, ми чітко розуміли, де братимемо кошти на реалізацію. Був створений Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, до нього надійшли перші кошти - 17 млрд грн, арештовані в російського Сбербанку в Україні. Ми були спокійні за фінансування програми. У 2024 році було трохи складніше, але до програми долучився Світовий банк. Крім того, на конференції в Берліні була підписана угода з Банком розвитку Ради Європи на 100 млн євро. Втім, банк тільки нещодавно направив це фінансування, тому нині бачимо збільшення суми реалізованих житлових сертифікатів - за останній місяць плюс 2 тисячі.
Коли був звільнений [міністр інфраструктури] Олександр Кубраков і команда, ми почали переживати, адже певний час не бачили жодних рухів по програмі. єВідновдення залишилося без нагляду, і моментами здавалось, що нікому в уряді програма не цікава. Тим часом люди, які чекають на компенсації, засипали нас листами, особливо ті, хто чекав на запуск нового етапу, який стосується знищеного житла на тимчасово окупованих територіях. І це не дивно: десятки тисяч українських родин неймовірно чекають на допомогу держави у процесі компенсації за зруйновані домівки, для них це велика подія.
У цей же час ми бачимо, якою в контексті компенсацій є активною окупаційна влада на ТОТ. Я мушу слідкувати за цими процесами, щоб розуміти ситуацію. Так, якщо раніше окупанти платили 30 тис. руб. за 1 кв. м знищеного житла, то зараз вартість компенсації підняли до 45 тис. руб. Ще навесні стартувала пропагандистська велика кампанія, під час якої мешканців Бахмуту, Соледару заманювали повертатися на ТОТ. Було боляче спостерігати, як вони кожного українця, в якого знищене майно на ТОТ, намагаються заманити на територію окупації.
Слід розуміти, зараз в Україні понад 6 млн внутрішньо переміщених осіб. За останніми даними УВКБ ООН, більше 8 млн людей (тобто 20% населення) виїхали за кордон. Звичайно, для багатьох із них саме житлове питання стоїть основоположним. Крім того, чимало людей, чиє майно залишилося на ТОТ, не мають роботи. Коли немає ні домівки, ні роботи, дуже складно спланувати життя. Тому вважаю, що єВідновдення необхідно негайно розширити для мешканців з ТОТ. Повірте, це матиме величезний соціальний ефект: ми залишатимемо людей в Україні, ми повертатимемо їх з-за кордону, надаватимемо можливість нормально жити і розвиватися. Тому я щиро не розумію, чому єВідновлення, яке має всі законодавчі і технічні підстави, досі не розширюється на мешканців тимчасово окупованих територій.
Друге, що я вкрай не розумію — відсутність фінансування програми «єВідновдення» у проєкті державного бюджету на 2025 рік. Вдумайтеся: крім невеличкої субвенції ОМС на 500 млн грн для компенсацій за відремонтоване житло, більше коштів на реалізацію програми не передбачено. Ми провели засідання комітету, запросили міністра фінансів, замість якого прийшов перший заступник пан Денис Улютін. Я запитала, чи це помилка, чи так представлена позиція міністерства? Він розлого розповів і про реформу публічних інвестицій, і що Мінвідновлення чомусь не подало проєкти тощо. Але і мені, і тим, хто чекає компенсації за знищене житло, така відповідь неприйнятна. Бо важливий результат. Добре, що включилося Міністерство відновлення і подало своє бачення. На нашому комітеті ми затвердили і направили їх пропозиції в бюджетний комітет. Відомство попросило 39 млрд грн на знищене житло і 9,9 млрд на пошкоджене. Окрім цього я подала свою правку щодо виділення 10 млрд грн на програму, бо бачу, що в середньому використовується 10-12 млрд на рік. Сподіваюсь, що партнери також слідкують за прозорістю програми, тому продовжуватимуть її підтримувати.
Чому для фінансування програми не можна використовувати, як раніше, конфісковані активи? Вже нІчого конфіскувати?
Думаю, є, що конфісковувати. Потрібно запитувати в Міністерства економіки, чому сповільнилася така робота. Адже воно відповідає і за роботу АРМА (Агентства з розшуку та менеджменту активів). Нещодавно я була на зустрічі з Українською радою бізнесу, де була очільниця АРМА пані Олена Дума. Вона розповідала про великі досягнення Агентства на мільярди гривень. Але на гроші, отримані від конфіскації, вони купили військові облігації. Не знаю, хто приймає такі рішення. Розуміємо, що потрібно фінансувати сектор оборони, але хотілося б, щоб в уряді приймались збалансовані рішення. Бо ми не можемо собі дозволити втрачати людей.
З огляду на дефіцит фінансування, припускаю, суми компенсацій змінюватися у наступному році не будуть?
Я думаю, поки що не потрібно змінювати суми компенсації. Середня сума житлового сертифікату - 1,6 млн грн. За неї люди можуть купувати гідне житло і в Київській, і в Харківській, і в Чернігівській областях. Нещодавно запустили можливість використовувати житловий сертифікат як перший внесок у межах іншої державної програми - “єОселя”. Не думаю, що стоятиме черга для отримання такої можливості, але чим більше в людини буде опцій для вибору, тим краще.
З якими проблемами пов’язана реалізація єВідновлення для мешканців із зон активних бойових дій?
Нещодавно правоохоронці провели десятки обшуків на прифронтових територіях у Харківській області. Виявилось, що посадовці, які працюють у комісіях при ОМС, робили шахрайські дії - фіксували оформлення житлових сертифікатів на будинки, які були зруйновані до повномасштабного вторгнення, попередньо домовляючись з їх власниками. Але вони забули, що програма єВідновлення - це абсолютно цифровий механізм і видно, хто фіксує пошкодження і хто приймає рішення, кожен чиновник ставить свій електронний підпис. Тож, рано чи пізно шахрайство стає явним. Тому я б радила не зловживати такими речами. Крім того, для підвищення контролю ми ввели умову, що 30% членів комісії повинні бути представниками громадського сектору. Звісно, на територіях, де небезпечно, не завжди можна працювати, але ми просимо долучатися тих, хто може.
До речі, ми також аналізували, чи порушують умови самі громадяни, які подають заяви на компенсації. Порушення бувають смішними. Наприклад, використовують фотошоп, щоб додати пошкодження. Але коли комісія приходить безпосередньо за адресою, власникам житла стає соромно за свої домисли.
Але попри все це є і реально безпекові проблеми на прифронтових територіях. Тому величезна подяка тим комісіям при ОМС, які працюють у важких небезпечних умовах для життя і здоровʼя. Ми знаємо, що часто вони виходять у бронежилетах, під обстрілами, щоб фіксувати пошкодження і щоб люди отримали компенсацію. Наш комітет, а також Мінвідновлення намагається допомагати таким комісіям інформаційно, реагуємо на запити і вносимо зміни , за потреби, в законодавство.
Олена Шуляк
Одна з причин відмов у наданні компенсації - житла немає у Державному реєстрі речових прав. У соцмережах люди пишуть, що втратили правовстановлюючі документи на житло. Як тоді бути?
Державний реєстр речових прав запрацював з 2013 року. Звичайно, в країні купа майна, яке в нього не потрапило. Тому донині просимо всіх власників майна - зруйнованого/не зруйнованого - взяти правовстановлюючі документи, сходити до нотаріуса, державного реєстратора, ЦНАПу і внести дані до цифрового реєстру. Адже зараз державні програми прив’язані саме до цифрових реєстрів.
Звісно, чимало людей фізично втратили документи, бо горіли їх домівки, вони не встигли їх забрати ітд. Після довгої дискусії ми вирішили, що в цьому випадку саме суд буде ставити остаточну крапку в питанні: є людина власником житла, чи ні. Окрім цього, була пропозиція, щоб мер міста чи голова громади ухвалював таке рішення. Але це могла б бути чергова корупційна історія, тому вирішили спиратися на судову систему. Ми боялися, що люди у судах по 6-7 років будуть доводити своє право власності. Проте судова практика показала, що 2 - 4 місяці в середньому займає ця процедура.
Про логіку відбудови, звільнення Кубракова, зміни до Житлового кодексу
Які пріоритети фінансування відбудови взагалі на 2025 рік?
Пріоритети будуть такими ж, як і в цьому році. Перше, що відбудовується — це інфраструктура. Захист енергетичних об’єктів, на мою думку, повинен залишатись також у пріоритеті. Наскільки мені відомо, діяльність із захисту енергетичних об’єктів буде продовжуватися саме так, як розпочинав ще Олександр Кубраков.
Також, звичайно, потрібно відновлювати житло, але з урахуванням наявності необхідної інфраструктури. У 2022 році ми ухвалили відповідне законодавство і зараз близько 200 громад розробляють програми комплексного відновлення. Тобто перед тим, як формувати перелік об’єктів для відновлення, потрібно зробити складну аналітичну роботу: дослідити, що з підприємствами в громаді, які можливості є для нового бізнесу, можливо, є логістичний вузол, який стане в нагоді бізнесу, можливо десь можна відкрити індустріальний парк… Також треба проаналізувати демографічні чинники - де ці люди будуть жити, працювати, чи вони повернулися чи ні. Разом з тим, треба враховувати екологічний чинник, адже є громади, які розміновуватимуть десятки років. Звичайно, це обмеження для розвитку громади. Також треба розуміти, що робити з будівельним сміттям. Тобто лише після аналізу багатьох чинників можна складати перелік проєктів для відбудови.
У кінці 2023-го було вирішено вилучити військове ПДФО з бюджетів громад. Чи стало це трагедією для якихось громад?
Не сталося. Без військового ПДФО громади до повномасштабного вторгнення жили. Звичайно, дякуємо громадам, що вони допомагають військовим, але в умовах війни, на мою думку, Мінфін не міг зробити інакше.
Ми вже згадували пана Кубракова, він був звільнений з посади міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України у травні. Як ви ставитесь до такої кадрової зміни - це допомагає чи шкодить відбудові?
Час покаже. Головне, щоб розпочаті командою Кубракова проєкти не припинялись, щоб продовжувалось єВідновлення, щоб продовжувала працювати електронна цифрова система DREAM. До речі, в листопаді закінчується експериментальний порядок роботи DREAM, і всі міжнародні партнери вже говорять про потребу розробки відповідного законодавства, щоб система була обов’язковою для використання - ОМС, міністерствами, ОВА… Щоб було зрозуміло, як обирається проєкт для відновлення, за якою вартістю він фінансується тощо.
Коли Олександр був звільнений і команда пішла у відставку разом з ним, на громадське обговорення на сайті Мінвідновлення представили закон про основні засади відновлення. Щодо нього на базі комітету я провела публічні консультації. Хотілось би, щоб міністерство подало урядовий законопроєкт, де DREAM була закріплена на обов’язковому рівні, щоб на рівні законодавства ми визначили принципи відновлення, щоб були прописані моменти, як розподіляються повноваження між гілками влади, задіяними в процесі відновлення.
Додам, що мало хто знає, що команда Кубракова вела з міжнародними партнерами проєктів на майже 5 млрд доларів: починаючи з дорожнього господарства і закінчуючи програмою «єВідновлення». Головне, щоб жодна з них не була загублена новим очільником міністерства. Звісно, парламент має контрольну функцію, тому ми будемо уважно слідкувати за цим.
Невдовзі після звільнення Кубракова з Агентства відновлення пішов Мустафа Найєм. Він говорив про перешкоджання роботі. Кого він мав на увазі?
Думаю, варто говорити безпосередньо з урядом і запитувати у пана Найєма. Знаю, були проблеми з фінансуванням об’єктів. Якщо пам’ятаєте, уряд затвердив 6 експериментальних населених пунктів, де проводилось комплексне відновлення і там було досить не ритмічне фінансування, яке подекуди призводило до зупинки робіт. Такого точно не повинно бути, бо страждають люди.
Відновлення інфраструктури - важлива умова для повернення біженців. Це має значення, зокрема й тому, що Україні загрожує демографічна криза. Як потрібно вирішувати це питання? Чи доцільні такі жорсткі методи, як заборона абортів?
Ні. Звісно, людина має приймати такі рішення. Я не вірю, що прості лозунги спрацюють. Потрібно зробити Україну привабливою для людей. Потрібно створювати такі умови, щоб українці хотіли повертатися, хотіли тут розвиватися, щоб були впевнені в недоторканності права власності, що їх не будуть кошмарити силовики, що діти будуть захищені. Звичайно, важливий безпековий фактор, особливо для мам з дітьми. Поки існує загроза, частина людей, яка переживає за безпеку своїх дітей, утримається від повернення.
В українців є три мрії - перемога, робота з гідною оплатою праці і своя домівка. Держава має максимально створювати умови для розвитку бізнесу, купівлі житла, зайнятості - це важливі фактори для повернення українців додому.
До речі, наш Житловий кодекс - «священна корова», до якої завжди страшно було підходити, був ухвалений ще в 1983 році. Він фактично не працює. І в результаті ми бачимо, що 600 тис. українців стоять у чергах на отримання житла. Повномасштабне вторгнення оголило проблему застарілого законодавства і зараз розробляються нові підходи в житловій політиці. Впевнена, ми вб’ємо цей Житловий кодекс і дамо можливість в Україні розвивати соціальне житло, яке донині не розвивалося. Навіть у великих містах, як Київ, немає фонду соціального житла. Коли трапляється трагедія, немає фонду житла, куди б людей можна було на місяць заселити. Тому перед законодавцями, центральними органами виконавчої влади, муніципалітетами стоїть виклик створити нову житлову європейську політику.
Це можливо здійснити в наступному році?
Можливо, бо є рамковий законопроєкт, розроблений Мінвідновлення та міжнародними партнерами. Ми проводили на базі комітету публічні консультації щодо оновлення житлової політики. Після проробленої роботи надали пропозиції, міністерство їх врахувало, зібрало інші пропозиції з ЦОВВ і зараз ми очікуємо, що в цьому році законопроєкт пройде уряд і зайде на парламент. Ми його розглянемо в першому читанні в цьому році, а в наступному, сподіваємось, він буде ухвалений у другому читанні. Але це перший крок у формуванні нової житлової політики. Потім потрібно ухвалювати нове законодавство щодо соціального житла, щодо орендного житла, яке сьогодні повністю в тіні.
Олена Шуляк
Про партійне будівництво та підготовку до виборів
Як голова партії “Слуга народу”, чи працюєте над збільшенням кількості членів партії, осередків у поточному році?
Ми весь час працюємо над цим. З одного боку проводимо велике очищення, позбавляємося тих членів, які, на нашу думку, не гідні бути в партії. З іншого боку, ми постійно працюємо над тим, щоб набирати нову кров. У нас два сильні партійні крила - жіноче і молодіжне. Вони сьогодні для нас основні донори нових людей до партійної сили.
Скільки додалося? Тисячі?
Не тисячі. Сама політична команда була досить велика на старті, тільки 6400 місцевих депутатів, але постійно ведеться робота в осередках, це сотні нових людей.
На якому етапі робота над змінами до законодавства для проведення перших післявоєнних виборів?
Робота ведеться і на базі профільного комітету, і в робочих групах, створених при ЦВК. Станом на сьогодні є величезна кількість проблем, які необхідно вирішити як на рівні законодавства, так і на технічному рівні. Наприклад, у зв’язку з агресією РФ об’єкти, які раніше використовувались у виборчому процесі, просто зруйновані. Треба розуміти, що буде замість виборчої дільниці, це буде в іншому місті? Якщо так, то в якому? Над цим вже потрібно працювати. Друга історія - наші виборці за кордоном. Як вони братимуть участь у голосуванні? Пропускна спроможність консульств обмежена. Без партнерів з інших країн не зможемо справитись. Ведуться різні дискусії і стосовного запровадження для виборців за кордоном поштового голосування, і електронного, вивчаємо досвід інших країн. Також треба розуміти, як працювати із такою кількістю виборців у закордонному окрузі з точку зору агітації. У нас немає такого законодавства.
Крім того, у нас все одно будуть території з підвищеним фактором небезпеки. Як на них проводити вибори? Ці речі обговорюються з 2022-го року.
Також у нас є зареєстрований законопроєкт щодо виборчого законодавства, але ми його на рівні комітету відхилили і зараз відповідна робоча група напрацьовує нову редакцію. Він стосується цензу осілості. Згідно з діючим законодавством, якщо людина більше ніж пів року перебуває за кордоном, вона не може балотуватися. А у нас за кордоном величезна кількість людей, які вимушені були виїхати. Наші міжнародні партнери і Центр ОПОРА вважають, що треба зняти ценз осілості і дати можливість активним людям балотуватися під час перших післявоєнних виборів. Особисто я вважаю, що людина, яка була за кордоном під час повномасштабного вторгнення, не може балотуватися на виборах президента. Є різні позиції навіть усередині нашої політичної сили стосовно того, чи може бути така людина народним депутатом. Важливо з холодним розумом підходити до цього питання, щоб напрацювати правильне рішення.
Коли мене питають, чи можливі вибори зараз, у мене однозначна відповідь: ні. Тому що в нас мільйон військовослужбовців. Ці люди повинні мати можливості обирати і бути обраними. Воєнний стан не дає такої можливості.
Звучали ідеї про тимчасове скасування воєнного стану…
Як ви це собі уявляєте? Люди на фронті, захищають країну, як вони можуть вести виборчу кампанію? Взагалі хто прийме рішення з точки зору безпеки прийти на виборчу дільницю, і якщо Росія кине КАБ, хто за це відповідатиме? Про вибори потрібно говорити, але не маніпулювати. ЦВК приймає свої постанови про оновлення Реєстру виборців, який був закритий з 24 лютого 2022 року. У нас ВПО, люди, які за кордоном. ЦВК не може нічого з цим не робити. Тільки вони починають працювати, виходять політики і говорять інсайди [що готуються вибори]. Навіщо хайпувати? У нас зараз головна мета - перемога. Ми повинні максимально сконцентруватися на цьому.
Чи варто очікувати винесення законопроєктів щодо виборів у сесійну залу у 2025-му? Чи це віддалені перспективи?
Поки що це дискусії. Рада Європи допомагає консультативно над процесом законодавчого оновлення виборчих питань. Зокрема, запрошували представників і уряду, і ЦВК із Боснії і Герцеговини, з Хорватії. Звичайно, такого страшного досвіду, як в України, не має жодна країна, але послухати, як країни, в яких була війна, вирішували свої питання для виборів — цінний досвід.
А, скажімо, повернення закритих списків дискутуються? Взагалі - очікуються якісь кардинальні зміни у виборче законодавство?
Можливо, хтось мріє про закриті списки, але я не уявляю, як можна було провести таку надскладну реформу виборчого законодавства, яка тривала 10 років, а потім повернутися до закритих списків. Крім того, люди, які ухвалюватимуть законодавство, яке стосуватиметься перших післявоєнних виборів, ухвалювали законодавство про відкриті списки.
На сьогодні всі парламентські партії, групи і фракції домовились про те, що вибори можливі лише тоді, коли в Україні закінчиться воєнний стан, плюс 6 місяців. Це зняло напругу в суспільстві і я дуже вітаю таке рішення.
За новим законодавством ми провели місцеві вибори в 2020-му році. У нас вже є певний досвід, ми можемо проаналізувати помилки. Наприклад, ми дуже пишалися гендерною квотою - 40% жінок балотувалося. Коли провели місцеві вибори, виявилось, що багато жінок використовували як технічних кандидатів. Тобто потім ці жінки знімалися, щоб заходили потрібні чоловіки. І начебто законодавство виконали, але з іншого боку, хтось таким чином вирішив якісь свої питання. Ми все це проаналізували, вже знаємо, яким чином внести зміни до законодавства, щоб не було таких зловживань. Такі зміни можуть бути до Виборчого кодексу. А якісь кардинальні як закриття списків — ні.
