Парламентські й президентські вибори в Україні відбудуться наступного року. А це означає, що виборча кампанія, нехай і неофіційна, вже стартувала. Особлива увага в цьому процесі завжди відводилася південним і східним областям. Після розпаду популярної там раніше Партії регіонів ці території "окупувала" безліч політичних проектів. Хто побореться за східний електорат - зокрема, у "битві" за Донбас - на майбутніх парламентських виборах, розбирався "Апостроф".
Згідно з останнім опитуванням, проведеним у грудні фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та соціологічною службою Центру Разумкова, найбільшу електоральну підтримку серед українців мають партія "Батьківщина" (12,1%), "Блок Петра Порошенка" (9,2%) і "За життя" (8,8%).
У східному регіоні уподобання виборців відрізняються – тут найбільша підтримка у партії "За життя" (22%), потім у "Опозиційного блоку" (13,4%), БПП (7,9%), "Самопомочі" (7,6%) і "Батьківщини" (6,5%). "Громадянська платформа Надії Савченко", яка претендує на голоси жителів Сходу України і яка ще недавно показувала непогані результати, в нинішньому опитуванні отримала лише 1,1% підтримки.
Після розпаду Партії регіонів "східна" ніша виявилася тимчасово незаповненою. Похапцем створений під вибори у Верховну Раду в 2014 році "Опозиційний блок" лише тимчасово зайняв її. Однак Опоблоку заважають внутрішні протистояння між різними групами впливу. Слід нагадати, що там дві основні такі групи. До першої належать голова фракції Юрій Бойко, колишній глава адміністрації екс-президента Віктора Януковича Сергій Льовочкін і афілійований з ним олігарх Дмитро Фірташ; до другої – нардеп і бізнесмен Вадим Новинський, люди, які знаходяться у сфері впливу одіозного олігарха і політика Віктора Медведчука, і політик Борис Колесніков.
І хоча в самому Опоблоці запевняють у своїй монолітності, неофіційні розмови про те, що в партії і однойменній парламентській фракції не все добре, тривають постійно. Так, восени Михайло Добкін вийшов з партії і заявив про створення своєї політичної сили, а Нестор Шуфрич проміняв Опоблок на партію "За життя". Але, незважаючи на це, Опоблок показує хороші результати не лише в східних областях, але і в цілому по країні – близько 10%.
Повністю віддавати екс-регіоналам Схід України не захотіла Адміністрація президента – і по-швидкому активізувала партію "Наш край", співголовами якої стали колишні регіонали, нардепи Антон Кіссе та Олександр Фельдман. Проте можна говорити, що проект Банкової, покликаний відбирати голоси в "Опозиційного блоку", трохи не вдався. Останнє соцопитування показало рейтинг політсили на рівні 0,5%, а значить, навряд чи партія покаже особливий успіх у 2019 році.
На великий відсоток голосів виборців претендує партія "За життя" – перейменований проект "Центр" вихідців з Опоблоку Євгена Мураєва та Вадима Рабіновича. Свій перший з'їзд партія провела ще влітку 2016 року, після цього активізувавшись у громадському та інформаційному просторі. Саме партія "За життя" влаштовувала тижневі пікети під Нацбанком з вимогою звільнити Валерію Гонтареву. Крім того, політична сила активна в медіа, особливо на каналі NewsOne, який Мураєв викупив у Рабіновича ще під час Майдану. За інформацією "Апострофа", з кінця осені телеканал майже повністю належить одіозному куму президента Росії Володимира Путіна Віктору Медведчуку. З цим, до речі, пов'язане і те, що кілька місяців тому до лав партії "За життя" приєднався нардеп Нестор Шуфрич – давній соратник і друг Медведчука. Саме його фінанси, як подейкують в політикумі, допомагають партії триматися на плаву останнім часом.
При цьому в політсилі вже давно не все гладко на вищому рівні: Рабінович і Мураєв кажуть, що вони ідеологічно різні, постійно звинувачуючи один одного в роботі на Банкову. У політичних колах тим часом партію прозвали керованою опозицією.
"Партія "За життя" на сході дає відповідь на запит на нові обличчя. Цей запит є і на сході, і на заході, і на півдні. Це для виборців там нове обличчя в тій же ідеологічній площині, що й Опоблок і колишня Партія регіонів. Рабінович на сході має високі показники", - розповідає "Апострофу" директор соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович.
Ще один просхідний проект – "Громадянська платформа Надії Савченко", у якої в активі зараз лише 0,7% електоральної підтримки. Коли українську льотчицю тільки повернули з російської в'язниці, її показники були набагато вищі. Але, загрузнувши в низці скандалів, Савченко так і не змогла використати свій електоральний потенціал. Колишня полонянка Кремля металася в пошуках підходящої політичної сили, приєднавшись спочатку до вже призабутого "Народного руху України", після – до громадської платформи РУНА. Але з обома силами Савченко розійшлася через ідеологічні розбіжності. У політикумі її пов'язують зі вже згаданим Віктором Медведчуком, хоча сама Надія і її сестра Віра це спростовують.
На думку політолога Костя Бондаренка, наразі Савченко не має великої електоральної підтримки в жодному регіоні України.
"Савченко була продуктом центральноукраїнського соціуму. Спочатку формувався образ героїні, яка кинула виклик Росії, потім вона намагалася скорегувати свій бренд і стала позиціонувати себе як якусь представницю України, яка готова простягнути руку дружби Донбасу. У результаті вона розгубила своїх прихильників на Заході України, в Центрі України і при цьому не набула прихильників на Сході України", - пояснює "Апострофу" експерт.
Претендувати на голоси східного та південного електорату буде й нова партія "Основа", ідеологом якої є екс-голова Донецької облдержадміністрації, нардеп Сергій Тарута. Крім нього, кістяк команди складають ще три людини – Андрій Ніколаєнко, який числиться формальним керівником партії, Ярослав Арсірій і Володимир Полочанінов, екс-нардеп від "Батьківщини".
Серед головних меседжів "Основи" – критика мінського процесу і реінтеграція Донбасу. Багато в чому, як вважають експерти, успіх партії залежатиме від того, чи підтримає її Рінат Ахметов (з яким Таруту пов'язують дружні стосунки), оскільки саме він має найбільший вплив у цьому регіоні.
На небосхилі нових сил запалала ще одна зірка – партія "Альтернатива", створена в 2017 році колишнім нардепом Єгором Фірсовим, якого зі скандалом позбавили мандата, і журналістом Денисом Казанським. Раніше творці партії стверджували, що ця політсила має стати проукраїнською альтернативою "Опозиційному блоку" й Партії регіонів на Донбасі. У "Альтернативи" поки немає свого сайту, а на її сторінці у Facebook говориться, що вона існує за рахунок пожертв симпатиків, без усяких спонсорів. Однак поки партію не включають в жодне соціологічне опитування, а експерти говорять про погану впізнаваність як політсили, так і її учасників.
"Запит, за соціологією, є не на політичні сили, а на нових політиків. Фірсов не сприймається на південному сході, він там, скажімо так, не своя людина. Й інші люди, які беруть участь у проекті, не зовсім відомі в цьому регіоні. Говорити про те, що вони можуть стати якоюсь альтернативою, передчасно. Вони намагаються про себе заявити перед наступною виборчою кампанією, але наразі перспектив у них ніяких", - вважає політтехнолог Дмитро Раїмов.
Ходять в політикумі чутки й про те, що один з бенефіціарів "Опозиційного блоку", олігарх Рінат Ахметов планує до виборів створити (а вірніше, реанімувати) одну з політичних партій, яка буде заточена під нього. Про це "Апострофу" повідомили відразу кілька співрозмовників, знайомих із ситуацією.
Розмови про появу нової сили Ахметова, вважає Раїмов, - не більше ніж дискусії всередині "Опозиційного блоку". "Опоблок завжди був об'єднанням великих політиків-бізнесменів, вони й далі залишатимуться єдині, тому що якщо вони розваляться чи буде новий проект, то про сильне представництво в Раді немає сенсу говорити, - вважає політтехнолог. – Крім того, є "Наш край", а у них досить непогане представництво, яке відбирає голоси Опоблоку. І якщо з'явиться ще одна сила, яка буде в тому регіоні, то не пройдуть ані "Наш край", ані умовна партія Ахметова, ані Опоблок".
Загалом же, як зазначає Кость Бондаренко, Донбас зараз орієнтується не на партії, а на кількох знакових для регіону людей. "Авторитетом для всього південного сходу є Рінат Ахметов. І він є своєрідним маяком. І якщо він зробить сигнал про те, що треба голосувати за ту чи іншу політичну силу, то народ буде значною мірою орієнтуватися на його думку. Також є такі знакові фігури, як Вадим Новинський і Борис Колесніков, які теж відіграють свою роль у цьому регіоні. Борис Колесніков для Донбасу більш актуальний, Новинський – в цілому. У Харкові та прилеглих областях має великий вплив [Геннадій] Кернес, а [Геннадій] Труханов – для Одеси, певною мірою [Олександр] Вілкул – для Дніпропетровської області. Тобто існують флагмани, на які орієнтується частина електорату", - резюмує експерт.
