Геть з Києва: чому верхівка партії Порошенко мітить на мажоритарні округи

Знані представники фракції партії "Блок Петра Порошенко" (БПП), які пройшли в цю Верховну Раду за списками президентського іменного блоку, до парламенту наступного скликання планують потрапити через мажоритарні округи. У самій політсилі не вважають це ознакою своєї слабкості або зневірою "списочників" в переобрання почесного голови партії Петра Порошенка на президентський пост (а його провал безсумнівно позначиться на шансах партії). Однак є розуміння, що в цьому випадку прохідна частина виборчого списку партії (як би вона не називалася під час парламентської кампанії) може виявитися занадто короткою і не вмістить всіх бажаючих. "Апостроф" дізнавався, хто з партійців глави держави вже почав або збирається працювати по мажоритарним округам.

Подалі від Києва

Президентські вибори змусили навіть видних депутатів від партії Порошенка задуматися про майбутнє. Проблема, яка турбує їх, полягає в тому, що до офіційного старту кампанії 31 грудня шанси почесного (і фактичного) глави БПП – президента – на перемогу залишаються невисокими. Судячи з даних опитування, проведеного соціологічною групою "Рейтинг" у вересні-жовтні, чинний глава держави занадто повільно скорочує розрив з основним суперником – головою партії "Батьківщина" Юлією Тимошенко. Вона залишається найпопулярнішим кандидатом на булаву з рейтингом 14%. Тоді як рівень підтримки Порошенко, незважаючи на всі зусилля президента і його команди – тільки 8%, при тому що такий самий результат – у популярного шоумена Володимира Зеленського, який толком не веде кампанію і навіть незрозуміло, чи буде він взагалі балотуватися. А рейтинг глави партії "Громадянська позиція" Анатолія Гриценка – 7%. Фактично різниця між ним і Порошенком – в межах статистичної похибки.

Невигідний для президента розклад зберігається вже давно. І ця тенденція наклалася на інтерес до мажоритарних округів з боку деяких "списочників" БПП з фракційної верхівки.

"Апостроф" вже писав про близького до президента першого заступника голови фракції БПП Ігоря Кононенко, який ще в 2017 році розвинув бурхливу діяльність в окрузі №94, що включає міста Васильків та Обухів з прилеглими районами. Соратник Кононенка народний депутат Олександр Грановський, який також пройшов у Раду за списками БПП, сьогодні розгортає агітаційну роботу в окрузі №169 у Харкові.

Багато галасу наробили його рекламні борди в цьому місті, на яких Грановський був названий "адвокатом Харкова". "169-й округ охоплює частину центру міста, де живе стара харківська інтелігенція. Тут людина з прізвищем Грановський може бути обраним", - коментує "Апострофу" один із впливових парламентаріїв, який належить до єврейської громади Харкова. Тим більше Грановський явно користується підтримкою мера Харкова Геннадія Кернеса. Він виступає на сесіях міської ради, вітає з професійними святами та дарує подарунки місцевим чемпіонам. "Авторитет Кернеса, безсумнівно, збільшить Сашкові шанси (на обрання, - "Апостроф")", - коментує народний депутат, добре знайомий з харківськими реаліями. Сам Грановський на питання "Апострофа", відправлені через Facebook, так і не відповів.

Співрозмовники видання у фракції запевняють, що плани на "мажоритарку" також будують заступники голови фракції БПП Ірина Луценко (представник президента в Раді) і Олексій Гончаренко з числа головних партійних спікерів.

За словами декількох джерел у фракції і партії, дружина генпрокурора нібито зупинила свій вибір на окрузі №154 в Рівненській області, причому її не зупинив той факт, що по цьому округу був обраний до Ради її колега по фракції Олександр Дехтярчук. Вона часто їздить туди, і звіти про її зустрічі з місцевими керівниками та вчителями публікує сайт БПП. У 2017 році подружжя Луценко разом з міністром культури Євгеном Нищуком і чиновництвом відкрила в Дубному пам'ятник борцям за волю і незалежність України. На церемонію був запрошений навіть патріарх УПЦ (КП) Філарет. Як зізнавалася сама Луценко, у фонд пам'ятника її сім'я внесла "десь 250-270 тис грн".

Дехтярчук в розмові з "Апострофом" сказав, що поїздки Луценко на округ – її право, адже вона звідти родом. "Як і Василь Грицак (глава Служби безпеки України, - "Апостроф"), Оксана Білозір (співачка і народний депутат від БПП, - "Апостроф")... Балотуватися на окрузі може будь-який громадянин, який відповідає чинному законодавству. Мені зараз невідомо те, про що ви говорите (планах Луценко балотуватися, - "Апостроф") - сказав виданню Дехтярчук, який сам хоче переобратися.

У прес-службі Луценко виданню відповіли, що питання мажоритарного округу депутатом не розглядається. "Ірина Степанівна залучена в роботу команди президента і про парламентські вибори поки не думає", - йдеться у відповіді прес-служби. Поїздки на округ там вважають даниною подяки Луценко малій батьківщині.

А ось Олексій Гончаренко націлився на округ №137 в Одеській області (центр – місто Подільск (колишній Котовськ). Вибори в 2014 році тут виграв банкір і політик Леонід Клімов, який сьогодні входить до депутатської групи "Відродження". За словами співрозмовника, який близько його знає, Климов спробує щастя на цьому окрузі і на наступних парламентських виборах. "Але у нього серйозні проблеми з бізнесом, і немає важелів для захисту. А у групи Гончаренка достатньо ресурсів, щоб відібрати у нього ще й округ", - говорить джерело. Сам Гончаренко, розмовляючи з "Апострофом", визнав тільки "роботу на півночі області, яка, на жаль, відстає в розвитку від півдня і самої Одеси". "Цю ситуацію треба виправляти... А хто де буде балотуватися, стане зрозуміло, коли прийдуть вибори", - відповів виданню нардеп. При цьому співрозмовник видання в оточенні депутата підтверджує його наміри балотуватися по округу Климова.

"Гумові" округи

Більш того співрозмовники у фракції не виключають, що і інші видатні "списочників" виявляться на округах. "В принципі ідея не нова: якомога більше людей завести в Раду через "мажоритарку", запропонувавши це, перш за все, народу з "ресурсом". Тим більше серед них вистачає неоднозначних персонажів. А виборчий список скласти з нових осіб", - говорить співрозмовник у фракції.

За інформацією видання, округ в підконтрольній Україні частини Донецької області запримітили і голові фракції БПП Артуру Герасимову. Співрозмовник в Донецькій облорганізації БПП стверджує, що команда Герасимова хотіла працювати з округом №45, де в 2014 році переміг самовисуванець Юхим Звягільський, який нині перебуває у фракції "Опозиційного блоку". "Але в АП сказали, що це було б занадто легко для Герасимова, і вказали на округ №52", - стверджує джерело, який попросив про анонімність. З цього округу обрався народний депутат Ігор Шкіря, який входить до депутатської групи "Відродження".

Легкість, на яку натякають в АП, слід розуміти як малі зусилля на обрання. Справа в тому, що від округу №45 під українською юрисдикцією залишилася тільки Авдіївка. Звягільському було достатньо набрати лише 1454 голоси виборців, щоб пройти в парламент. Не факт, що на виборах в 2019 році буде потрібно більше. Для порівняння результат переможця в іншому окрузі №48 на підконтрольній частині області Максима Єфімова (БПП) склав понад 17 тисяч голосів виборців.

Округ Шкірі теж розділений, але його український "шматок" значний. Відповідно, для перемоги депутату довелося зібрати майже 5 тисяч голосів виборців. "Все одно прогулянка не з важких", - зауважує співрозмовник в донецькому осередку БПП.

Коментувати свою ситуацію "Апострофу" Герасимов відмовився: "До виборів – як до Пхеньяну".

Керівник секретаріату президентської партії, народний депутат Максим Саврасов розповів нашому виданню, що в партійному списку, згідно зі статутом БПП, буде не менше 30% жінок. Квота молоді (до 35 років) повинна становити не менше 10%. Високі шанси отримати місце – також у голів обласних організацій, яким через партійні справи ніколи працювати в округах. "Хоча про список ще рано говорити", - сказав Саврасов.

Примітно, що зацікавленість до "мажоритарки" нарівні з керівництвом фракції проявляє і внутрішньофракційна фронда. Член фракції БПП Сергій Лещенко, який перебуває в опозиції до партійної верхівки, вже давно проводить зустрічі з виборцями столичного округу №220. Обраний тут депутат В'ячеслав Костянтыновський відмовився від повноважень, проте Рада до сих пір їх не припинила. Лещенко не відповів на питання про плани на округ, відправлені йому через месенджер. При цьому його візити на мікрорайон Виноградар, що входить в цей мажоритарний округ, мають ознаки регулярності. До того ж один з київських мажоритарників, який близько знає Лещенка, допускає, що той-таки піде по цьому округу. Тим паче, що за інформацією "Апострофа", в інших політичних проектах його бачити не хочуть – через токсичність. "Історія з квартирою сильно вдарила по його іміджу антикорупціонера. Ніхто не хоче бруднитися", - сказав "Апострофу" один з нардепів.

Перезавантаження системи

Як ставляться до походу на округу нардепів з БПП всередині самої політсили? "Це не зрада, а перестраховка. І президент це розуміє", - запевняє один з впливових представників пропрезидентської партії, - Неясно ще, що чекає саму БПП. Чи знайде вона нове обличчя, а, може, від неї отпочкуется партія Луценка (генерального прокурора Юрія Луценка - "Апостроф"). І люди розійдуться по різним колонам".

Важливо, що більшість співрозмовників вірить: виборча система, швидше за все, залишиться змішаною – половина депутатів до парламенту обирається за партійними списками, а половина – за мажоритарними округами. Але це тільки в разі перемоги Порошенка.

Лідер громадської ініціативи "Хвиля", позафракційний депутат Віктор Чумак вважає, що в разі переобрання президента правила виборів, швидше за все, зміняться. "Це станеться з ініціативи нового глави держави. І навіть нинішні члени фракції БПП будуть голосувати за це рішення, як робили розгублені після Майдану екс-регіонали", - спрогнозував Чумак "Апострофу".

Якщо вірити чуткам, найбільш рейтинговий кандидат Юлія Тимошенко вже пообіцяла в разі перемоги поміняти виборчу систему. Прихильниками її заміни є і інші кандидати від цього опозиційного "крила" Анатолій Гриценко та Андрій Садовий. Але як складеться політична кон'юнктура після виборів і чи буде вона сприяти змінам, не знає зараз ніхто...