У дві найближчі неділі, 17 і 31 січня, в деяких містах України пройдуть нові вибори. Восени переможці гонки за посаду мерів в Борисполі, Новгород-Сіверському та Конотопі померли через коронавірус, а в Броварах була порушена таємниця голосування. Тому місцевим жителям доведеться знову йти на виборчі дільниці. Що відомо про фаворитів гонки в кожному з міст, хто за ними стоїть і скільки грошей на кону - читайте в матеріалі "Апострофа".
Повернути "Бориспіль" до Борисполя
У 2020 році Бориспіль мав річний бюджет в 720 млн гривень і став центром вельми не бідної об'єднаної територіальної громади (ОТГ). Тому після смерті тодішнього мера Анатолія Федорчука, який впевнено переміг на виборах від партії "Наш край", за місто розгорнулася справжня війна між декількома групами впливу.
Одне з основних завдань кожної з груп - повернення аеропорту "Бориспіль" в юрисдикцію міста. Ця історія тягнеться ще з 2017-го року, коли небесний порт за документами "переїхав" в сусіднє село Гора - це автоматично позбавило місто більше сотні мільйонів гривень податків, які тепер дуже хочуть повернути назад. До речі, організував цю "міграцію" аеропорту близький до Петра Порошенка Олександр Туренко, який займав тоді посаду голови Бориспільської РДА, а восени 2020-го виграв вибори мера Українки. Зрозуміло, балотувався він від "Європейської солідарності".
У довгому списку кандидатів на посаду глави Борисполя виділяється відразу три людини. Перший - це Володимир Борисенко, який балотувався восени від тієї ж "Європейської солідарності" і посів друге місце з 14%. Втім, реальним "наймачем" Борисенка, схоже, є зовсім не партія Петра Порошенка, а впливова в цих місцях компанія "БФ-Груп", комерційним директором якої він є досі.
"БФ-Груп" - належить підприємцю Артуру Гранцу, а раніше з нею також пов'язували мільйонера з Донецька Леоніда Юрушева, з яким вони нібито вже розійшлися по бізнесу. Важливе джерело доходів компанії - магазини duty-free в "Борисполі", якими "БФ-Груп" володіє практично монопольно ось уже більше десяти років.
Володимир Борисенко
У 2014 році компанія повторно виграла тендер за право оренди тисяч квадратних метрів площі в аеропорту і управління магазинами duty-free, що призвело до скандалу: один з іноземних інвесторів заявив тоді про те, що умови конкурсу нібито були спеціально прописані під потрібну компанію - це викликало питання. У ЗМІ писали про те, що Гранц, Юрушев і їх компанія могли бути пов'язані з тодішнім прем'єром Арсенієм Яценюком через його близького друга, тоді нардепа від "Народного фронту" Андрія Іванчука, помічником якого був директор "БФ-Груп" Юрій Грищенко. Був помічником Іванчука і нинішній кандидат в мери Борисенко. Крім того, кажуть, у створенні даного монополіста в аеропорту брав участь Володимир Яценюк - троюрідний брат колишнього прем'єр-міністра.
Утім, скандал скоро затих, а магазини безмитної торгівлі залишилися під управлінням компанії. Тепер "БФ-Груп" може отримати дружнього собі мера Борисполя, якщо Борисенку вдасться здобути перемогу.
Ще один цікавий кандидат - вигнана з "Слуги народу" нардеп Ганна Скороход, яка має в цих краях свій безпосередній бізнес-інтерес. Її чоловік Олексій Алякін, якого затримували в Україні за запитом з Росії, значиться співзасновником місцевого будівельного комбінату "Прогрес", що займається виробництвом залізобетонних плит. Крім того, за ним в Борисполі значиться місцева будівельна компанія "Красноліт-Буд" і транспортна компанія "Прогрес".
Скороход, примкнула в Раді до депутатської групи "За Майбутнє", йде в мери як самовисуванка. До речі, вона одна з тих кандидатів, які публічно називають повернення аеропорту під юрисдикцію міста своїм головним завданням - нібито для цього у колишньої "слуги" є потрібні зв'язки і можливості.
Замикає трійку претендентів чинний секретар Бориспільської міськради Владислав Байчас. Восени він балотувався від "Слуги народу" і набрав 10%, а тепер йде самовисуванцем, якого підтримали відразу чотири партії - в грудні "Слуга народу", "Батьківщина", "Наш край" і ОПЗЖ підписали меморандум про підтримку його кандидатури.
Раніше Байчас фігурував у численних скандалах, пов'язаних з махінаціями з парковками аеропорту "Бориспіль", які нібито контролював народний депутат трьох скликань Сергій Міщенко через компанію "Аеропорт Паркінг". Нинішній кандидат в мери працював у Міщенка помічником з 2007 по 2010 роки. Крім того, подейкують, що Байчас і Міщенко не просто друзі і партнери, а й куми. Втім, сам Міщенко свій зв'язок з "Аеропорт Паркінг" всіляко заперечував.
Судячи з декларації за 2020 рік, у Байчаса і його дружини в Бориспільському районі є аж вісім земельних ділянок загальною площею в десятки тисяч квадратних метрів, автопарк з дев'яти автомобілів, кілька будинків, квартира і низка підприємств в сфері нерухомості та торгівлі: "Найс", "Найс-Пауер" і "Ніна-плюс".
Бровари не можуть вирватися з-під Сапожка
У Броварах вибори мера і депутатів в міськраду закінчилися великим скандалом. Відразу кілька кандидатів подали в суд позови, щоб визнати їх недійсними через масу порушень. У листопаді Київський окружний суд погодився з аргументами і призначив повторні вибори.
Головний фаворит - діючий мер Ігор Сапожко. Не дивлячись на результат в 44%, до нього є маса питань. По-перше, у зв'язку з криміногенною обстановкою в місті. У травні в Броварах сталася резонансна перестрілка маршрутників, які не могли поділити територію. А в грудні самого Сапожка пограбували і побили в його ж будинку. Про його вплив на процеси в Київській області свідчить те, що заступником голови облради є дружина - депутат від "Батьківщини" Марина Сапожко.
По-друге, бентежать зв'язки самого Сапожка. Кажуть, що в останні роки мер Броварів зблизився з мільйонером Віктором Поліщуком, якого злі язики називали одним з "гаманців" Сім'ї Януковича і ставлеником його старшого сина Олександра. З ним пов'язані торговельна мережа "Ельдорадо", скандально відомий банк "Михайлівський", а також ТРЦ "Гулівер". Всього за кілька років Поліщук став найбільшим забудовником в Броварах - кажуть, що не без допомоги мера Сапожка.
Крім іншого, "заслугам" тандему Сапожко-Поліщук приписують знищення стратегічно важливого для оборони держави радіосигнали центру "Борей" в Броварах, за допомогою якого радіосигналом покривалося 95% території України. Об'єкт, який би дуже знадобився в 2014-му і 2015-му роках, але там в той час вже стояли житлові квартали Поліщука. Важлива деталь: Поліщук є родичем колишнього прем'єра Росії Дмитра Медведєва - бізнесмен одружений на племінниці дружини російського політика. Так що зі зв'язками у бізнесмена, якого називають головним спонсором Сапожка, повний порядок.
Ігор Сапожко
"Бровари не вибиваються із загального тренда по Україні. Восени у нас теж голосували за принципом "аби не гірше", тому Сапожко і вигравав. Хоча питань до нього дійсно маса - від забудови до підозр в "розпилі" бюджету і зв'язках з криміналом. але не помічав, щоб противники вели проти Сапожка активну кампанію - може бути він їх влаштовує, а найімовірніше всі наші політичні діячі зосередилися на виборах до міськради, думаючи, що мер їм не так вже й важливий. Думаю, Сапожко переможе, хоча мене як жителя Броварів це не дуже радує", - розповів в коментарі "Апострофу" місцевий журналіст Сергій Яркин.
Основним конкурентом Сапожка за посаду мера вважається кандидат від "Європейської солідарності", депутат облради Олег Іваненко, який прославився рекордами в плавання за збірну України на паралімпійських іграх. Юрист-нотаріус і паралімпієць користується в місті хорошою репутацією, але шансів на перемогу у нього небагато.
Конотопом знову може керувати "веселий" мер
Конотоп не без підстав вважається вотчиною нардепа Андрія Деркача, який широко відомий завдяки публікації компромату на Петра Порошенка і Джо Байдена, а також тим, що США офіційно оголосили його "російським агентом впливу" . Після смерті переможця гонки за посаду мера Андрія Лугового, головним фаворитом називають Артема Семініхіна, який балотувався від "Свободи" і посів друге місце.
Епатажний Семеніхін вже був мером Конотопа з 2015 по 2018-й рік, але позбувся посади після конфлікту з міськрадою. Втім, легко він не здався і за рік повернув собі посаду через суд. Під час перебування главою міста він прославився низкою витівок: Семеніхін ходив пішки на Київ, домагався перейменування однієї з вулиць на честь вбитого радикала Сашка Білого, підозрювався в дрібному хуліганстві, знаходив у себе в багажнику гранати, вішав в кабінеті портрет Степана Бандери і багато чим іншим. Втім, він популярний в місті. Тим більше, що у Деркача немає сильного кандидата, хоча і є серйозні фінансові ресурси.
Крім Семеніхіна, на пост мера є ще два досить потужних кандидата - місцевий підприємець, самовисуванець Сергій Завгородній та місцева чиновниця, колишній заступник мера Конотопа Наталя Губенко.
Артем Семініхін
Конотоп знаходиться приблизно в 100 кілометрах від кордону з Росією, тому здавна місто вважається найважливішим перевалочним пунктом контрабанди з нашим північним сусідом. Так що вибори мера цього міста матимуть дуже важливе значення.
У найближчі два тижні Україна отримає мерів в останніх чотирьох містах. І тоді залишиться тільки Харків, вибори в якому можуть пройти ще дуже нескоро.
