21 червня Європейський союз прийняв принципове рішення продовжити економічні санкції проти Росії до 31 січня 2017 року. Про це повідомили іноземні журналісти. Між тим, посол Литви Лінас Лінкявічюс зазначив, що рішення про продовження санкцій ще не прийнято через неготовність представника, як мінімум, однієї з країн ЄС. У той же час опитані "Апострофом" експерти стверджують, що проблем з продовженням антиросійських санкцій, принаймні, на найближчі півроку не буде. Ситуація після 31 січня буде значною мірою залежати від думки представників Німеччини, Австрії, Італії і Франції, які вже зараз пропонують поетапне послаблення санкцій.
Європейський союз на засіданні Комітету постійних представників країн ЄС (COREPER) вирішив продовжити економічні санкції проти Росії до 31 січня 2017 року. Поки що рішення носить неофіційний характер, але може бути затверджено міністрами 28 країн Євросоюзу на засіданні в п'ятницю, 24 червня, в Люксембурзі. Зазвичай ніяких процедурних перешкод у такому разі не виникає.
За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Євгена Ярошенка, якщо протягом трьох днів після прийняття такого рішення жодна з країн не висловить своєї незгоди, санкції будуть автоматично пролонговані. "Теоретично вірогідність зриву залишається, але на практиці була досягнута згоди між країнами-членами ЄС", - сказав він.
Правда, якщо вірити міністрові закордонних справ Литви Лінасу Линкявичюсу, рішення, про яке раніше повідомив кореспондент Радіо Свобода у Брюсселі Рікард Йозвяк, а також журналісти російської редакції Deutsche Welle та агентства Reuters, не відповідають дійсності. За інформацією посла, представник однієї з 28 країн "не зміг його схвалити".
Санкції проти Росії стосуються військово-промислового комплексу і пов'язаних з ним технологій, обмежень доступу російських державних банків, держпідприємств енергетичної галузі та ВПК на європейські ринки, а також заборони на постачання обладнання для нафтогазових компаній. Також під санкції потрапили 150 фізичних і близько 40 юридичних осіб, яким заборонили в'їзд в ЄС, а їхні рахунки заморозили. Крім того, через причетність до війни на Донбасі Росію виключили зі складу "Великої вісімки", відмовившись від переговорного формату саміту Росія-ЄС.
Нагадаємо, що в п'ятницю, 17 червня, Рада ЄС до 23 червня 2017 року продовжла обмежувальні заходи проти Росії, введені у зв'язку з анексією Криму. Вони включають заборону на експорт та імпорт товарів з Криму і Севастополя, туристичні відносини, а також інвестиції в анексований півострів.
Головним залишається питання, як зміниться позиція Євросоюзу щодо санкцій протягом наступних шести місяців. З одного боку, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер не виключає, що частина санкцій може бути знята. З іншого боку, якщо вірити словами політика, це відбудеться лише в тому випадку, якщо буде спостерігатися прогрес у виконанні "Мінська-2". Виходячи з такої логіки, якщо Москва разом з бойовиками і надалі буде саботувати реалізацію хоча б перших пунктів Мінських угод, Україні переживати за долю санкцій не варто.
Не секрет, що ідею поетапного зняття санкції просуває глава німецького Мзс Франк-Вальтер Штайнмайер. Але висловлювали її й інші — наприклад, спікер уряду Німеччини Штеффен Зайберт. Тобто, офіційна позиція Німеччини полягає в тому, щоб за кожним виконаним Росією пунктом домовленостей слідувала скасування частини санкцій. Таким чином, очевидно, у Німеччині сподіваються, що Москва буде більш охоче рухатися назустріч миру на Донбасі. Також за поетапне зняття санкцій 19 червня виступив міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц. Дещо іншої позиції дотримується президент Франції Франсуа Олланд: він каже, що санкції можна знімати поетапно лише після повного виконання "Мінська".
За словами дипломата, директора фонду "Майдан закордонних справ" Богдана Яременка, останні заяви представників ЄС відрізняються нечіткістю формулювань. Слова, що Росія демонструє волю до вирішення конфлікту, можна трактувати як завгодно, оскільки цим можна назвати і звичайний обмін заручниками. Заяви Штайнмайера, впевнений Яременко, демонструють негативну тенденцію, адже раніше говорили про зняття санкції лише у зв'язку з виконанням Мінських угод. "Це абсолютно нова позиція", — сказав дипломат. У той же час він боїться, що через півроку можуть виникнути серйозні проблеми з продовженням санкцій: "Рішення приймаються консенсусом, тому щоб зірвати продовження, досить незгоди однієї країни".
На заяви Штайнмайера різко відреагувала глава фракції "зелених" в Європарламенті Ребекка Хармс. На її думку, така позиція ускладнює прийняття рішень Євросоюзом, оскільки подає неправильний сигнал громадянам окремих країн об'єднання. За її словами, опір режиму санкцій існує і зростає в Австрії, Франції, Італії, а той же прем'єр-міністр Греції Ціпрас цікавиться лише тим, як отримати вигідні умови співпраці з Росією.
Євген Ярошенко вважає, що основну роль в продовження або скасування санкцій через півроку будуть грати Франція і Німеччина: "Це два "хэвівейта". І там, і там в 2017 році будуть вибори. І якщо позиції Меркель будуть стрімко падати, вона, ймовірно, спробує підняти їх за рахунок скасування або скорочення санкцій".
Таким чином, європейські чиновники залишають собі простір для маневрів і одночасно допускають будь-який розвиток подій. Якщо Росія знову провиниться — посилять санкції; якщо виконає зобов'язання — знімуть. Швидше за все, одним лише помилуванням Надії Савченко Володимир Путін, очевидно, перешкодив продовженню санкцій на рік.
Цю ж думку підтверджує і політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач. "Думаю, що ймовірність зриву процесу продовження санкцій зараз прагне до нуля. Санкції — це єдиний інструмент, за допомогою якого ЄС може впливати на Росію. Тому вони їм і грають: то кажуть "давайте посилимо!", то кажуть "давайте послабимо". Це дипломатична гра. Вони самі прив'язали цей інструмент до виконання Росією Мінських домовленостей. Думаю, що за півроку кардинальних змін не буде", - сказав "Апострофу" Горбач.
