Американську громадськість в останні дні вразили скандали, пов'язані зі звільненням президентом директора ФБР і зустріччю Дональда Трампа з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Німецький політолог, старший науковий співробітник київського Інституту євро-атлантичного співробітництва АНДРЕАС УМЛАНД вважає, що звільненням голови Бюро американський президент загнав себе в кут.
Про те, чи загрожує Трампу імпічмент, чого американський президент не розуміє відносно конфлікту України та Росії, можливих діях Кремля проти України і загрозу найгірших сценаріїв з боку РФ Умланд розповів в інтерв'ю "Апострофу".
- Через день після зустрічей Трампа з Павлом Клімкіним і Сергієм Лавровим американський президент опублікував твіт із закликом досягнути миру між Україною і Росією. Схоже, Трамп не дуже глибоко усвідомлює суть конфлікту, сприймаючи його як "сварку двох братів"?
- Мабуть, це просто відображення того, що Трамп взагалі, так би мовити, не дуже залучений до міжнародних справ. Були вже раніше не дуже компетентні заяви Трампа щодо Криму і Росії. Мабуть, він і зараз не зовсім зрозумів складність ситуації. Це можна було і раніше бачити у вигляді протиріч між проросійськими висловлюваннями особисто Трампа і, з іншого боку, жорсткими висловлюваннями різних представників його адміністрації, скажімо, посла в ООН. Думаю, це продовження того, що ми бачили раніше.
- Наскільки слід звертати увагу на те, що це перший офіційний візит Лаврова в США за кілька років, на який Трамп дав згоду Путіну? Попередня адміністрація, якщо вірити американським журналістам, регулярно відмовляла російській стороні в такому прийомі, саме у Вашингтоні.
- Можна по-різному інтерпретувати такого роду зміни. Просто є, мабуть, якесь бажання відрізнитися від Обами, спробувати нові підходи. Думаю, у небажанні продовжувати політику Обами - основна фішка. Хоча, можливо, по суті, не такі вже великі відмінності між основними напрямками, які представляють Республіканська партія і Демократична партія щодо зовнішньої політики в цілому та російсько-українського конфлікту зокрема.
- Знаєте, напевно, про цей скандал з фотографіями зустрічі Трампа з Лавровим, яка була закрита для американської преси. Схоже, президент США думав, про це повідомили американські ЗМІ, що фото зустрічі російська сторона публікувати не буде. Сталося протилежне. Причому на фото з росіянами Трамп виглядає цілком задоволеним, навіть радісним. Це дозволяє зробити якісь висновки про те, як він себе почував у такій компанії?
- Ну так, можна тільки, так би мовити, побачити, що можна побачити. Це дійсно викликало великий скандал в американській пресі, що ці фотографії були виставлені без згоди Білого дому. Це вже один з багатьох дипломатичних ляпсусів нової адміністрації. Не дуже професійно проводиться там зовнішня політика.
- Як вам здається, що буде з розслідуванням ФБР про зв'язки між командою Трампа і Кремлем після звільнення директора ФБР Джеймса Комі?
- Це дуже цікаве питання. Тут, напевно, тепер вже стоїть питання, хто буде наступником Комі, і чи буде ця нова фігура з ФБР чи це буде представник Трампа. Але я думаю, що Трамп тут загнав себе в глухий кут, тому що американська громадськість і навіть Республіканська партія не сприймуть те, що на місце Комі буде поставлена якась людина Трампа, яка буде захищати президента. Думаю, зараз вже настрій такий, що потрібно довести це розслідування до кінця. Ця відставка викликала дуже багато питань. Та на них можна дати відповідь, тільки якщо буде дійсно глибоке розслідування, яке буде сприйматися як позапартійне, неманіпульоване.
- Чи показує звільнення, що Трампу є що приховувати? Зрозуміло, що якби звільнення відбулося раніше, одразу після інавгурації Трампа, його ще можна було б пояснити помстою за те, що вироком не завершилася справа Хілларі Клінтон. Трамп боїться підсумків розслідування?
- Так, найбільш очевидне пояснення – це те, що ведеться розслідування цих зв'язків Трампа з Росією. І щоб це зупинити, Комі був звільнений. Хоча, як не дивно, офіційне пояснення полягає якраз в тому, що Комі звільнили нібито через те, що під час президентської кампанії він оголосив про це розслідуванні імейлів Клінтон і тим самим вплинув на хід президентської кампанії, на результат виборів. Тобто це дуже дивна історія. І, як я вже говорив, я думаю, що в кращому випадку для Трампа вона закінчиться тим, що буде глибоке розслідування цих всіх зв'язків і оцінка, яка буде сприйматися як незалежна, але при цьому буде не дуже викривальною для президента.
- Наскільки ця історія небезпечна для адміністрації Трампа? Не тільки виходячи з результатів розслідування, які з'являться, напевно, тільки через кілька років. Кажуть, що можливий навіть сценарій імпічменту, за аналогією з тим, до чого призвело звільнення Річардом Ніксоном спецпрокурора у справі Вотергейту в 1973 році.
- Думаю, таке цілком можливо. Якщо триватиме розслідування, яке будуть сприймати як неманіпульоване Трампом, він може уникнути імпічменту. Якщо ж виникне враження, що він намагатиметься вплинути на розслідування, йому може загрожувати досить швидкий імпічмент. Можливо, він настільки боїться результатів розслідування, що піде на те, щоб його зупинити.
- Секретар РНБОУ Олександр Турчинов днями припустив, що Кремль в Україні може вдатися до тактики демонстративних терактів і підтримки радикалів для дестабілізації. Це, мовляв, пов'язане з його невдачами в Сирії, ракетним ударом американців по базі Асада і тим, що Росія не може відповісти США симетрично. Виходить, потрібно бити по Україні. Така логіка працює?
- Можливо всяке, тому що останні роки показали, що цинізм Кремля досить високий і такого роду відволікаючі маневри можливі. Важко щось передбачити. Можна лише сподіватися, що російське суспільство більше не буде так вже легко піддаватися, і Кремль зрозуміє, що цю гру не можна повторювати нескінченно. І що буде якась більш помірна політика. Але це ворожіння на кавовій гущі. Ніхто не знає, що відбувається в Кремлі. Тим більше, що коло людей, які ухвалюють рішення, мабуть, дуже вузьке.
- Ви висловлювали ідею, що Путін може зважитися на активні бойові дії на сході України, якщо зазнає невдачі з будівництвом Керченського мосту. Чому це так?
- Крим, анексія Криму зіграла і досі відіграє велику роль для легітимності режиму. Якщо розвиток Криму не буде сприйматися як успіх, це позначиться на легітимності режиму. У цьому вибухонебезпечність цієї ситуації. Для Кремля в Криму ставки дуже великі: якщо міст не побудують, стратегічне майбутнє Криму буде під питанням, і на цьому тлі можливі найбільш радикальні рішення.
В Україні це дуже сильно обговорювалося, але я писав цю статтю скоріше для західного читача, щоб люди на Заході розуміли, що в Україні можливі найгірші сценарії.
- Яка зміна стратегії Москви щодо України можлива в майбутньому, якщо врахувати, що поки попередня не приносить результати? Або все-таки приносить?
- Це, швидше за все, буде баланс ризиків активності і пасивності, ескалації та деескалації. Як це будуть оцінювати в Кремлі, дуже важко сказати.
- Як українське керівництво буде використовувати візову лібералізацію для України у власних цілях? Взяти хоча б незрозумілу дурість, яку президент висловив в одному з інтерв'ю, що за безвізовим режимом з ЄС українці зможуть подорожувати і кількома десятками країн Азії, Латинської Америки і так далі. Тобто вся ця історія подається як успіх, а не як те, що було обіцяно і досягнуто.
- Для мене в цьому нічого дивного: кожна влада, кожен уряд такого роду досягнення записав би на свій рахунок. Хоча насправді це досить довгий процес, який не має такого прямого відношення до сьогоднішнього президента України. Але те, що це буде представлятися як успіх саме Петра Порошенка, мене не дивує. У західних країнах, думаю, було б те ж саме.
- Чим Україні на зовнішній арені загрожують проблеми з електронним декларуванням? Як на це дивляться в ЄС?
- Поправка до закону (про подання електронних декларацій представниками антикорупційних організацій, - "Апостроф") була сприйнята негативно. Думаю, принаймні треба змінити закон таким чином, щоб він відповідав міжнародним стандартам. Думаю, зараз це виглядає як якийсь наїзд на антикорупційні НУО. Можливо, такого роду правила в принципі можливі і відповідають міжнародній практиці, але в такому вигляді вони можуть бути використані як перешкоджання діяльності антикорупційних НУО.