Саміт "Східного партнерства", який 24 листопада проходить у Брюсселі, відбувається лише за півроку після ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС та запровадження безвізового режиму. Однак, попри святкові реляції, атмосферу серйозно псують конфлікти з низкою сусідніх країн та звинувачення Києва у корупції, через що Україна, ймовірно, не отримає черговий кредитний транш за програмою технічної допомоги Євросоюзу. Київ же замість реформ почав чергову піар-кампанію з вимогами від ЄС дати відповідь на запитання, за що бореться Україна та чи має вона перспективи вступу в Євросоюз. "Апостроф" проаналізував, з чим Україна прийшла на саміт.
Довгоочікувана резолюція
Сьогоднішній — вже п’ятий за рахунком — саміт "Східного партнерства" у Брюсселі навряд чи принесе українцям приємні сюрпризи. Задовго до саміту було відомо про "війну формулювань", що точилася навколо його підсумкової декларації. Навіть були чутки, що президент Петро Порошенко може проігнорувати подію, оскільки Київ незадоволений проектом декларації. Втім, президент України прибув до Брюсселя.
У четвер, 23 листопада, єврокомісар з питань європейської політики сусідства Йоганнес Ган заявив про існування сигналів, які свідчать про те, що лідери держав-учасників саміту досягнуть домовленості щодо декларації завдяки компромісним формулюванням. Та не повинно бути несподіванкою, якщо в документі все-таки не буде фрази про перспективи членства учасників програми — України, Грузії та Молдови.
Ще у спільній стратегії у грудні 1999 року ЄС визнав, що ці три країни мають європейське покликання та привітав їхній європейський вибір. Декларація нинішнього саміту, ймовірно, не вийде за рамки цієї риторичної моделі, погодженої майже двадцять років тому. Хоча багато держав ЄС зараз не готові навіть на таке формулювання, побоюючись "чергових махінацій Києва зі словами".
Але в Євросоюзі ніколи й не приховували, що метою політики "Східного партнерства" є не розширення блоку, а створення "поясу процвітання довкола ЄС". Саме ж "Східне партнерство" є частиною політики сусідства ЄС, яка охоплює усі країни Північної Африки, Близький Схід та країни колишнього СРСР. Туреччина і Росія на пропозицію Європи взяти участь у цій ініціативі відповіли відмовою. А щоб зробити хоча б якусь відмінність між такими країнами, як Марокко чи Лівія з одного боку і Україна та Грузія з іншого, було запропоновано окрему ініціативу – "Східне партнерство".
Перший саміт ініціативи у Празі у 2009 році засвідчив проблемність поєднання в одному кошику країн, що мають різні мотивації і спрямування. Підготовка будь якого документу супроводжується постійними спробами Вірменії та Азербайджану включити у нього взаємні звинувачення, Грузії та України – неприйнятні для Білорусі тези щодо Росії. Але в ЄС рідко відмовляються від прийнятих рішень – от і вп'яте в Брюсселі зібрався саміт "Східного партнерства".
Крім президента України, саміт відвідають лідери ще чотирьох держав програми партнерства (Азербайджану, Вірменії, Грузії та Молдови). Білорусь, ще одного учасника саміту, та країни ЄС представлятимуть міністри закордонних справ чи інші посадовці.
Діалог глухих і німих
Петро Порошенко відбув на саміт ще у четвер. Цього тижня він заявив, що головна мета України — "повноправне членство в найпрестижнішому союзі світу", тобто в ЄС. Також Київ хотів би "визначити нові проміжні цілі та рубежі на європейському шляху". За його ж словами, дорожньою картою реформ для України є Угода про асоціацію, яка поки виконана лише на 15%.
Петро Порошенко заявив, що головна мета України — "повноправне членство в найпрестижнішому союзі світу"
Бачення Києва також висловив заступник глави Адміністрації президента та колишній посол в ЄС Костянтин Єлісєєв у своїй колонці на EUobserver під гучною назвою "Скажіть, за що ми боремось?". Чиновник вимагає, щоб ЄС визнав за Україною перспективу вступу в цю організацію, що свідчило б про те, що Євросоюз є "опорою демократії, свободи і гідності".
Такі заяви щонайменше дивують європейських дипломатів. "Це нагадує діалог глухих та німих. Ми кажемо Києву: ви хотіли Угоду про асоціацію і безвізовий режим – ви їх маєте. Тепер час вам показати результат зі свого боку". Але замість боротьби з корупцією та реформ ми чуємо нові вимоги – пояснити Україні, за що ви боретесь. Це ви самі маєте визначити. І дивно, що ви до цього часу не знаєте, за що боретесь", - сказав "Апострофу" співрозмовник у дипломатичних колах ЄС.
До того ж, в Брюсселі такі заяви сприймають як бажання підмінити поняття в діалозі з Євросоюзом.
Як відомо, питання перспектив щодо членства в ЄС було закрите під час переговорів щодо Угоди про асоціацію. Умови ратифікації угоди були викладені у заяві ЄС у грудні минулого року. Там було чітко вказано, що документ не надає статусу кандидата і не створює умов для надання такого статусу, як і не надає нових фінансових зобов'язань щодо України.
Водночас, Україна неспроможна отримати й ті фінанси, які ЄС готовий виділити. За інформацією "Апострофа" з європейських дипломатичних джерел, Євросоюз вже фактично готовий повідомити Україні про те, що черговий кредит у формі макрофінансової допомоги на суму 600 млн євро не буде виділений через відсутність прогресу у боротьбі з корупцією.
У Брюсселі все з більшою стурбованістю спостерігають за тим, як боротьба з корупцією перетворюється на боротьбу з нелояльними до влади політиками, тоді як елітна корупція процвітає у країні і залишається безкарною. Замість боротьби з друзями президента правоохоронні органи борються з антикорупціонерами і "травлять" НАБУ, яке проявляє ознаки непідконтрольності Банковій. Діяльність інших антикорупційних органів, як і створення ДБР (Державного бюро розслідувань), не залишають сумнівів у їх повній підконтрольності Адміністрації президента Порошенка, описав бачення європейцями ситуації ще один співрозмовник видання у дипломатичних колах ЄС.
Тому оприлюднені Єлісєєвим вимоги про членство в Європі сприймають як спробу перекинути біль з хворої голови на здорову. Сам Єлісєєв, говорить джерело "Апострофа" серед українських дипломатів, несе відповідальність за те, що Угода про асоціацію не веде до членства в ЄС, і добре знає, що дане питання викликає неприховане роздратування серед членів Євросоюзу. У всіх документах ЄС мова йде лише про перспективи вступу країн Західних Балкан.
До того ж, виглядають дивними розмови про вступ у той час, коли в ЄС залишаються серйозні європесимістичні настрої, а сама Україна перебуває у стані конфлікту щонайменше з п'ятьма європейськими державами у питаннях мови чи історії.
Що далі?
На саміті 24 листопада можуть обговорити технічні чи проміжні кроки, вважає німецький політолог, старший науковий співробітник Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва в Києві Андреас Умланд. До прикладу, можливість входження до митного союзу.
"Хоча тут головне питання, наскільки вигідно було б зараз для України увійти до митного союзу з ЄС, поки обсяги торгівлі з Європейським Союзом не настільки великі", - каже він у коментарі "Апострофу".
На думку експерта, від саміту не слід очікувати принципово нових кроків.
"ЄС, очевидно, вичерпав все, що він міг надати Україні. Повністю набула чинності Угода про асоціацію, був наданий безвізовий режим. І зараз м'яч на боці України: вона повинна переконати ЄС, щоб він прийняв рішення про надання офіційної перспективи щодо членства. Але для цього Україна повинна спершу змінити свій імідж на Заході, де вона поки вважається олігархічною та корумпованою державою", - каже Умланд.
Україні потрібно змінити свий імідж на Заході, де вона вважається олігархічною та корумпованою державою
Він також схиляється до того, що декларація знову визнає європейські наміри трьох країн.
"Надання перспективи членства — як видно на тлі Туреччини, яка вже давно її має, але, можливо, вона ніколи й не стане членом — для ЄС було б невеликим кроком, який би ні до чого не зобов'язував. Втім, західноєвропейські країни зараз не хочуть надавати перспективу на членство. Поки в ЄС немає консенсусу щодо цього. Іміджева проблема України, Грузії та Молдови, на мій погляд, тут ключова. Якби були більш рішучі реформи, дискусія про надання перспективи членства, мабуть, знову почалася б. Тому що є велика група підтримки: східноєвропейські держави-члени ЄС і Європарламент", - пояснив політолог.
Оскільки ЄС поки не готовий до суттєвого зближення з Україною та іншими країнами, основним на саміті буде визнання успіхів "СхП" з урахуванням досягнень Києва, Кишинева й Тбілісі, а також акцент на необхідності імплементації чинних інструментів, зокрема, виконання угод про асоціацію, вважає аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Євген Ярошенко.
"ЄС готовий лише до таких форматів співробітництва зі східними партнерами, які не будуть провокувати євроскептичні настрої в країнах ЄС та давати додатковий привід для критики урядів цих країн. Приміром, приєднання України до Шенгенської зони навіть не розглядатиметься європейською елітою у найближчі 15-20 років. Натомість більш реалістичною виглядатиме пропозиція щодо поглиблення енергетичного співробітництва чи створення інвестиційних фондів. Саміт може започаткувати "СхП+", однак виникає питання щодо змістовного наповнення нового формату партнерства. Для України мають бути важливими не назва нового формату співробітництва чи красиві слова про "європейські прагнення", а нові рамки взаємодії, які стимулюватимуть подальші реформи і перетворення в Україні. Києву, як і Тбілісі та Кишиневу, важливо добиватися ефективних стимулів, тобто ставити питання таким чином: що можуть отримати ці країни в якості винагороди за імплементацію тих чи інших пріоритетів Східного партнерства. Інакше євроінтеграційний прогрес та демократичні перетворення цих країн можуть зупинитися, а ЄС почне втрачати привабливість серед населення", - прокоментував він "Апострофу".
Аналітик додав, що головне досягнення "Східного партнерства" полягає в тому, що воно стало еталоном "м’якої сили" ЄС і поштовхом до європейських перетворень в Грузії, Молдові та Україні.
"Однак є три чинники, які обмежують продуктивність Східного партнерства: по-перше, незацікавленість провідних країн ЄС у посиленні співробітництва, по-друге, недостатня політична воля та готовність східних партнерів, по-третє, побоювання щодо агресивної реакції Росії із відповідними безпековими наслідками", - підсумував він.
