Цього тижня президент Петро Порошенко провів переговори з європейськими лідерами. За підсумком зустрічей, зокрема, було прийнято рішення провести влітку ювілейний саміт Україна - ЄС, а також повернутися до переговорів щодо миротворців на Донбасі. Якщо вірити офіційним заявам, Порошенко залишився задоволений робочим візитом до Євросоюзу. Але "Апострофу" вдалося дізнатися, які питання обговорювалися за зачиненими дверима і чому все не так вже й райдужно для української влади.
Головні зустрічі
9 травня Петро Порошенко вирушив до німецького Аахена, де взяв участь у церемонії вручення премії Карла Великого. В цей же час сюди з'їхалися впливові європейські політики.
Так, у перший день візиту главі держави вдалося поспілкуватися з президентом Європейської ради Дональдом Туском. Підсумком цієї зустрічі стала домовленість про проведення 20-го саміту Україна - ЄС, який відбудеться 9 липня в Брюсселі.
Порошенко залишився задоволений цим рішенням і анонсував ще й проведення 11-12 липня саміту Україна - НАТО в рамках саміту альянсу в Брюсселі.
Наступного дня, 10 травня, президент України провів зустріч з канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Еммануелем Макроном.
За одним столом лідери зібралися невипадково: 18 і 23 травня президент РФ Володимир Путін особисто зустрінеться з Меркель і Макроном, але без Порошенка. Тому український президент вирішив заздалегідь обговорити з колегами теми, які варто підняти на їхніх зустрічах з Путіним. "Ми чітко погодили і скоординували ті кроки і той порядок денний, які ми повинні зробити для того, щоб найближчим часом провести засідання нормандського формату", - розповів Порошенко.
Звичайно, ці переговори стосувалися Донбасу, виконання Мінських угод і введення миротворців на окуповану територію. А вже 11 травня Меркель мала телефонну розмову з Путіним і, як стверджують у Кремлі, розповіла про свою зустріч із Макроном і Порошенком. А напередодні візиту канцлера ФРН до Сочі 18 травня політики домовилися активізувати роботу в нормандському форматі.
Обмін вимогами
І поки в офіційних заявах Порошенко каже про успішний робочий візит в Аахен, джерела "Апострофа" в дипломатичних колах, наближені до президента, описують результати не в таких яскравих фарбах.
"Створюється враження, що в ЄС роблять крок назад і не хочуть, щоби Порошенко використовував їх у внутрішній боротьбі, особливо на виборах. Тим більше, вони також не вірять, що йому вдасться виграти вибори. Тому поки знижують співпрацю з Порошенком, чекаючи, чим закінчаться президентські і парламентські вибори", - розповів співрозмовник "Апострофа".
За його словами, українська делегація приїхала не з порожніми руками. Однією з ключових тем розмови стала постійна критика ЄС в бік України з питань боротьби з корупцією. В українській владі нагадують, що заклики Європи до боротьби з корупцією не повинні перейти у війну проти України.
"Вони (представники української влади, - "Апостроф") хочуть, щоб в ЄС якомога менше говорили про корупцію. Тому що Росія буде включатися в українські вибори, використовуючи цю тезу. Тому наші політики просять якомога менше про це говорити. Але в ЄС не готові на таке погоджуватися", - продовжує джерело.
Різні погляди на боротьбу з корупцією можуть стати новим каменем спотикання на майбутньому саміті. За підсумками двох попередніх подібних заходів їхнім учасникам не вдалося представити спільних письмових заяв. Україну такий стан речей не влаштовує. Тому також надійшла пропозиція за підсумками липневого саміту все ж підготувати декларацію.
"Труднощі з цією декларацією виникли після нідерландського референдуму 2016 року, який заблокував остаточну ратифікацію українсько-європейської Угоди про асоціацію. Він не дає спокою досі. Тому з боку української делегації було запропоновано визнати цей референдум непорозумінням, а його результати - помилковими", - підкреслило джерело.
Європейських лідерів така можливість не порадувала. Тому зараз зарано говорити про те, що принесе липневий саміт.
"Я сподіваюся, що буде декларація. Але для України важливо, щоб це не була фількіна грамота, просто порожня декларація", - підкреслює в розмові з "Апострофом" Світлана Заліщук, нардеп від "Блоку Петра Порошенка" і член Комітету Верховної Ради у закордонних справах.
Але жодні побоювання не заважають українській владі готувати свій порядок денний на саміт Україна - ЄС. Серед пріоритетів - вступ України до Енергетичного союзу ЄС, Митного союзу ЄС, а також приєднання до єдиного цифрового ринку Європи. "Владі потрібно зараз щось "продавати" людям. Тому ці нові союзи подаватимуться як величезний успіх", - запевняє джерело "Апострофа" в дипломатичних колах.
Але, поки в оточенні Порошенка пишуть свій порядок денний, в українському політикумі неохоче говорять про майбутній саміт.
"Зараз зарано щось прогнозувати. Дуже важливо на ювілейному саміті проговорити економічні питання, що стосуються Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, збільшення квот для наших виробників, питання подальшої інтеграції через можливий енергетичний союз, загального авіапростору, питання санкцій проти Росії, звільнення українських політичних в'язнів Кремля", - сказала "Апострофу" голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко.
А нардеп Заліщук вказує, що Порошенко втратив свій авторитет в очах європейських партнерів. І це дуже серйозно впливає на будь-які переговори.
"Неможливо повернути авторитет без виконання тих зобов'язань, через які він його втратив. Його успіх залежатиме від того, наскільки внутрішньо він буде готовий виконувати свої обіцянки", - сказала депутат.
З думкою нардепа погоджується і співрозмовник "Апострофа" в дипломатичних колах. Він підкреслив, що не варто покладати великих надій на липневий саміт.
"Україні ще минулого року дали зрозуміти, що в найближчі 20-25 років нам навіть не світить членство в ЄС, про що прямо сказав президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер. І зараз одне з головних завдань - не втратити ту допомогу європейських партнерів, яку вони готові надати. Але натомість - виконувати ті обіцянки, які українські політики не боялися давати", - підсумував співрозмовник видання.
