Генерал-лейтенант у відставці БЕН ГОДЖЕС - екс-командувач Сухопутними військами США в Європі. "Апостроф" поспілкувався з відомим американським військовим про те, чого чекати від Росії на тлі виборів в Україні, про підтримку Україні на Заході та безпекову ситуацію в Чорному та Азовському морях.
- Чи можуть результати українських виборів спонукати Росію до якихось військових дій щодо України?
- Певен, що буде втручання або через загрозливу діяльність, або кібератаки, або спроби підірвати довіру людей до результатів. Ось чого я очікую найбільше - їхніх дій, спрямованих на те, щоб українці втратили впевненість у результатах.
- Ви бачите якісь серйозні безпекові ризики для України у випадку перемоги того чи іншого кандидата в президенти?
- Не знаю, й не хотів би це коментувати. Думаю, найбільші ризики будуть, якщо вибори бачитимуть нечесними чи нелегітимними. Це створить внутрішню ситуацію в Україні, яку Росія певним чином використає.
- Про що насамперед говорять ваші співрозмовники в Європі та США в контексті українських виборів?
- Люди стежать і сподіваються, що вибори будуть вільними та справедливими, а результати - і наприкінці березня, і потім, у випадку другого туру - будуть такими, що всі їм віритимуть та поважатимуть. Вони хочуть побачити демократію в дії. А потім, думаю, буде сподівання, що президент, хто б ним не став, продовжить працювати задля прозорості уряду, боротися з корупцією, а також гарантуватиме, що Збройні сили України матимуть усе, щоб і надалі бути успішними.
- Ви, мабуть, чули про великий скандал, пов’язаний із корупцією в концерні "Укроборонпром". Такі повідомлення впливають на підтримку України з боку її західних партнерів?
- В України дуже багато друзів. Дуже багато країн та лідерів бажають Україні успіху, реалізувати свій потенціал та бути достойною відважності своїх солдатів. Усі хочуть, щоб Україна була успішною. Але коли ви продовжуєте бачити такі повідомлення, звісно, є ймовірність, що згодом друзі України втратять впевненість. Зрозуміло, що й росіяни це використовують, як тільки можуть, щоб посіяти розкол серед українців, щоб українці втратили впевненість у собі.
- Чи хороша ідея - піднімати на саміті НАТО в грудні питання щодо надання Україні Плану дій щодо членства, як це обіцяє зробити Петро Порошенко у випадку своєї перемоги на виборах?
- Я твердо вірю в політику відчинених дверей НАТО та готовність надати членство тим країнам, які відповідають стандартам. Україні ще слід зробити багато - мабуть, це все, що я зараз скажу.
- Як гадаєте, чого Росії вдалося досягти за п’ять років окупації Криму?
- Своєю агресією росіяни нагадали всьому світові, ким вони є - що вони використають силу, де захочуть, щоб досягнути бажаного результату; що вони не поважають міжнародне право. Саме тому НАТО знову стає активнішим у питанні стримування Росії. Це по-перше.
По-друге, вони також привернули увагу до Чорноморського регіону. Думаю, Захід тяжко працюватиме, щоб не дозволити Росії домінувати там, а країни регіону були в безпеці та могли вільно рухатися.
- Наскільки небезпечна мілітаризація Криму Росією?
- Дуже небезпечна, бо, по-перше, демонструє, що вони не мають жодного наміру повертати Крим Україні. Фактично вони кажуть решті світу: "Нас не хвилює міжнародне право, не хвилює, що ви говорите". Тому треба пильно дивитися та уважно слухати, і зрозуміти, що робить Росія.
По-друге, те, що вони атакували три українські військові кораблі та захопили моряків, демонструє, що вони захочуть знову використати силу, якщо хтось перебуватиме в цих водах (які не є російськими територіальними водами). Якщо вони вважатимуть, що Захід нічого не зробить, тоді, думаю, є реальна небезпека, що вони сильніше тиснутимуть на Одесу й потім - у напрямку Румунії.
- Як ви оцінюєте користь від заходів, які Україна та Захід вживають після загострення ситуації в Чорному та Азовському морях? Чи зменшать вони небезпеку для України?
- Запровадження нових санкцій проти тих російських посадовців, які хоч якось пов’язані з цим нападом на українські кораблі та захопленням моряків, доцільне і важливе. Думаю, ВМС України мають отримати пріоритет модернізації, повинні мати окремий бюджет, а також отримати ресурси для захисту українського узбережжя та щоб гарантувати свободу судноплавства в Азовському та Чорному морях.
- США планують передати Україні ще два патрульні катери класу "Айленд". Як ви оцінюєте значення цього жесту?
- Щоб ВМС могли захищати узбережжя, їм потрібні відповідні платформи - кораблі. Але також необхідні командний контроль та спільне бачення, яке б поділяли всі країни Чорного моря: Румунія, Болгарія, Туреччина, Грузія та Україна. Також потрібно поліпшувати боєздатність, щоб Україна могла захистити себе та своїх моряків. Але це також стосується інституції військово-морських сил: навчання офіцерів та культури, яка гарантує, що моряки готові та мають необхідне оснащення.
Мене дуже вразив адмірал Ігор Воронченко, командувач ВМС України - він справжній боєць і, думаю, має хороше бачення розвитку ВМС. Вважаю, що він потребує ресурсів та політичної підтримки, щоб це бачення реалізувати.
- Яке ваше бачення перспектив співпраці України з іншими країнами Чорноморського регіону?
- Уже є навчання на кшталт щорічних "Сі Бриз". Також ВМС США та інших нечорноморських країн з’являються там згідно з обмеженнями Конвенції Монтре. Я б хотів, щоби НАТО та інші країни продовжували співпрацювати з Україною. Думаю, Румунія відіграватиме вкрай важливу роль у регіоні, а Туреччина повинна взяти на себе дуже важливу роль для створення стабільного та безпечного середовища, щоб Росія не думала, що може застосувати силу в Чорному морі. Грузія також має відігравати свою роль.
- Нещодавно [головнокомандувач збройних сил США та НАТО в Європі] генерал Кертіс Скапаротті сказав, що Росія за ескалації якогось конфлікту може вдатися до обмеженого використання ядерної зброї. Де ви бачите найбільші ризики, що це можуть бути за конфлікти?
- Звісно, я погоджуюся з генералом Скапаротті, що росіяни дали чітко зрозуміти, що матимуть ядерні можливості, і це частина їхньої спроби тиску на політичних лідерів, щоб ті не втручалися під страхом ядерного конфлікту. Росіяни здатні доставити ядерну зброю до багатьох точок. Ключове те, що Захід має бути консолідованим та домагатися в міжнародному суді та кожній міжнародній організації покарання Росії за її поведінку. Поки країни намагатимуться уникнути конфронтації з Росією, вона, як це показує історія, продовжуватиме використовувати силу.
- Чи готові США до, як це називають, сценарію "fait accompli" (з фр. "факт, що відбувся", тобто якщо наслідки події незворотні, - "Апостроф") і як можуть діяти?
- Я б не хотів казати, як саме США можуть відреагувати. Скажу лише, що генерал Скапаротті та уряд США чітко дали зрозуміти, що ми захищатимемо всіх наших союзників і що ми також вкрай зацікавлені в безпеці та стабільності Чорноморського регіону, включно з нашими партнерами Україною, Молдовою та Грузією. Доказом цього є збільшення морської активності та ротаційної присутності в Східній Європі, а також інвестицій у підтримку з боку Конгресу.
- Що зараз можна сказати про наслідки виходу США з Договору про РСМД? Наприклад, для відносин США з Європою.
- Важливо пам’ятати, що Росія де-факто вийшла з угоди ще кілька років тому, коли почала свідомо її порушувати, розробляючи озброєння, яке не відповідало положенням ДРСМД. До серпня Росія ще має час повернутися до виконання договору, і тоді ми зможемо повністю відновити його дію. Але я не думаю, що Росія в цьому зацікавлена.
- Гадаєте, Європа готова побудувати власну систему протиракетної оборони?
- Деякі європейські союзники вже мають, як і США, системи "Петріот": Німеччина, Нідерланди, Греція, Іспанія. Є й інші системи, деякі - на етапі розробки. США встановлюють системи Aegis Ashore, які вже є в Румунії і з’являться в Польщі, хоча ці дві системи розробили для захисту Європи від іранських ракет. Ми говоримо про захист європейських громадян, і європейські союзники могли б робити більше в цій сфері.
