17 депутатів Верховної Ради від президентської фракції "Слуга народу" відвідають Міжнародний економічний форум у швейцарському Давосі, який пройде з 21 по 24 січня. Долучиться до делегації і президент України Володимир Зеленський. Крім того, захід відвідають і світові лідери, зокрема президент США Дональд Трамп. А ось російського президента Володимира Путіна у Давосі не буде.
Темою цьогорічного форуму є максимальна користь від бізнесу для "зацікавлених осіб" - обговорюватимуть розумне споживання, екологічні проблеми та співпрацю бізнесу і місцевих громад.
Україні на форумі немає чого продемонструвати, оскільки ми або згортаємо обговорювані ініціативи, або не маємо достатньо досвіду у них. Таку думку висловив "Апострофу" директор Інституту світової політики Євген Магда.
Україна повинна бути представлена на будь-якому авторитетному форумі. Головне питання, чи є в України якийсь меседж, з яким вона виходить на цю ярмарку загальносвітового марнославства. Чи зможемо ми щось продемонструвати? У вересні минулого року відбувався так званий "Польський Давос" у Криниці-Здруй (курортне містечко на півдні Польщі, - "Апостроф"). І там не було представлено жодного українського міністра, представника Офісу президента чи держпосадовця. Тож якщо ми летимо лише подихати чистим альпійським повітрям і смачно поснідати у Віктора Пінчука – то який сенс у цьому? Сподіватися, що Володимир Зеленський експромтом зустрінеться з кимось зі світових лідерів, якщо ця зустріч наперед не домовлена - марно.
Цього разу знову працюватиме Український дім, тож буде можливість запросити іноземних делегатів поспілкуватися з українськими посадовцями. Але виникає питання – який меседж ми можемо показати світові, якщо минулого тижня йшлося про відставку голови уряду, яка більше нагадувала ідеальний шторм у чашці прем'єра. Президент Зеленський заявив, що він її не прийняв, хоча насправді він не має повноважень приймати її чи ні.
Україна, на жаль, припустилася низки стратегічних помилок і не може демонструвати себе потужно у Давосі. Але наша держава достатньо велика за розміром і потенціалом, щоб за нами достатньо уважно спостерігали. І найбільш небезпечно у цій ситуації вважати, що інші довкола дурніші від нас, інакше нам буде важко просити гроші.
Слід пам'ятати, що в умовах Давосу погано продається меседж, що Україна – захисниця Європи. Там не лише політики, але й світові фінансові лідери. Україну треба представити як країну можливостей. Але під це потрібне відповідне портфоліо, а воно не напрацьовується в режимі відео-звернень.
Боюся, що економічна і політична ситуація в Україні зараз така, що ми не зможемо говорити на тему опублікованого "Маніфесту Давоса": про розумне споживання, екологічні ініціативи, співпрацю уряду, підприємств і громад. Як ми можемо запропонувати щось у плані "зеленої енергетики", якщо у нас з'являються ініціативи про відмову від "зеленого" тарифу? У нас є позитивний досвід об'єднаних територіальних громад, але місцеве самоврядування ми почали розвивати одними із останніх в Європі. У нас немає сприятливого економічного клімату - і це серйозний факт.
Ми не зможемо сформулювати позитивний меседж, не можемо нічого запропонувати. І в цьому немає нічого дивного. За останні 15 років відбулися чотири хвилі змін державної влади – бюрократів, які мають забезпечувати тяглість влади. У нас після кожних президентських виборів відбувається викорінювання старих кадрів за комуністичним принципом "до основи, а потім ми наш, новий світ побудуємо".
