У четвер, 19 листопада, в німецькому Бундестазі депутати провалили голосування за відновлення будівництва "Північного потоку - 2". Проти відновлення робіт проголосували 556 депутатів Бундестагу. "За" виступили лише 83 представника правої партії "Альтернатива для Німеччини", відомої своїми симпатіями до Москви. "Апостроф" розбирався, яка доля чекає на скандальний газопровід, і що це означає для України.
Перед голосуванням голова комітету бундестагу з енергетики Клаус Ернст заявив про шанс Берліна захистити "Північний потік-2", поки Вашингтон готується ввести санкції по відношенню до всіх причетних до будівництва цього газопроводу. Ернст заявив, що Німеччина повинна показати, що налаштована серйозно.
"Ми повинні робити те ж саме, що і американці: власне, ввести санкції проти окремих осіб, заборонити в'їзд, можливо, заморозити внески", - заявив Клаус Ернст, який є представником Лівої партії - соціалістичного проекту радикального спрямування. За його словами, Сполучені Штати загрожують Німеччині тим же, і тільки санкції у відповідь змусять американську сторону прислухатися до Берліна.
Однак ні заяви німецьких "лівих", ні заклики до відновлення будівництва з боку "правих" з "Альтернативи Німеччини" справі не допомогли.
Нагадаємо, газопровід з Росії до Німеччини на дні Балтійського моря повинні були запустити ще в кінці 2019 року, але в розвиток подій втрутилися США. У грудні 2019 року Вашингтон ввів санкції проти компаній, які беруть участь в цьому проекті. Через це від співпраці з Росією відмовилася швейцарська компанія Allseas, що надала трубоукладач. Росії вдалося знайти ще одне судно, але як зазначають експерти, воно не здатне завершити будівництво.
Головна скрипка
Швидше за все, після вступу на посаду президента США Джо Байден продовжить політику Дональда Трампа в питанні "Північного потоку-2". Але і без нього республіканці і демократи в Сенаті вже узгодили нові жорсткі санкції проти учасників проекту.
На думку генерального директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, американці можуть "утопити" даний газопровід остаточно ще навіть до інавгурації Байдена.
"За законопроект із санкціями проголосують ще до вступу Байдена в повноваження президента. Санкції входять в законопроект, який приймається Палатою Представників і Сенатом США. Оскільки мова йде про проект військового бюджету, який вже обговорений та узгоджений, то шансів, що за нього не проголосують, практично немає. Питання тільки в тому, як ці санкції будуть імплементовані. Але з огляду на їх характер, і питання з добудовою "Північного потоку-2", важко уявити ситуацію, при якій ці санкції не вступлять в дію, оскільки дані санкції - прямої дії. Наприклад, страховим компаніям не можна страхувати судна, і вони, отже, втрачають доступ до європейських портів", - розповів "Апострофу" Олександр Харченко.
Це відверне від російської труби останніх бажаючих взяти участь в будівництві.
Байден не ризикне
У цілому, слід очікувати, що і за нового президента США "Північний потік-2" ніхто не стане добудовувати. Представники лівого крила Демократичної партії, від якої обирався Джо Байден, є прихильниками зеленої енергії та противниками традиційних видів енергетики, і проект "Північний потік-2" не є винятком.
Джо Байден
"У 2022 року пройдуть вибори всієї Палати Представників і третини Сенату США. У демократів не така значна перевага в Палаті Представників, тому голоси лівого крила дуже важливі. Байдена пов'язують з усіх боків передвиборчі обіцянки, і йому потрібна консолідована підтримка всіх демократів на майбутніх виборах. Без нижньої палати для Байдена складеться невесела ситуація, тому навряд чи новообраний президент піде на поблажки "Північному потоку-2", - зазначив в коментарі "Апострофу" професор Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Сергій Галака.
Німеччина хоче газопровід, але дуже тихо
Незважаючи на провал голосування в Бундестазі, це не відображає реального ставлення Німеччини до газопроводу, говорить "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.
"Німці зробили вже все, що змогли. Вони хочуть газопровід. Той факт, що проект заяви партії "Альтернатива для Німеччини" днями був відхилений більшістю голосів у Бундестазі, не повинен вводити в оману. Німецькі депутати в більшості своєї підтримують проект - просто вважають, що ця підтримка не потребує додаткових заявах", - говорить він.
"Американські санкції за останній рік посилювалися кілька разів. Якщо Вашингтон почне змістовний діалог з Берліном і знайде можливості компенсувати частину витрат, Москва втратить і цей актив. Адміністрація Байдена буде займати не менш жорстку позицію з питання газопроводу, ніж займав Трамп. Росії нічого протиставити цьому", - говорить Микола Капітоненко.
Для "Газпрому" - все погано
Недавні події в Карабаху, де Росія не стала захищати свого союзника по ОДКБ Вірменію, викликали чутки про проект нового турецького газопроводу, що веде з Азербайджану в Європу. Чи спонукало це Росію негайно активізувати ситуацію навколо "мумії" скандального "Північного потоку-2" для підстраховки?
"Історія з Туреччиною не пов'язана з "Північним потоком-2", проте в цілому ситуація для "Газпрому" складається не дуже приємна. Рівень інтеграції ринків, наповненість сховищ, ступінь інтеграції критичної інфраструктури в Європі за останній час став набагато вищим. Незважаючи на те, що "Газпром" контролює 30% поставок газу в Європі, але їх можна замінити одним помахом пальця, оскільки ринок дуже диверсифікований. На ринку добре представлений Катар. Одночасно йде будівництво відразу декількох газопроводів з Малої Азії. Ізраїль, Кіпр і Туреччина розвідали нові родовища, що ще більше зменшує роль "Газпрому" як критичного постачальника газу для європейців", - вважає Харченко.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган презентує відкриття великого запасу природного газу біля узбережжя Чорного моря
Що зробить Москва
Кремль не зміг нічого протиставити американським санкціям, запущеним рік тому. Не зможуть у Путіна нічого зробити і в разі ухвалення посилених санкцій, які найближчим часом буде ухвалювати Сенат. Ставка на співпрацю з Берліном (і, звичайно ж, вплив на деяких представників політичного істеблішменту Німеччини) навряд чи спрацює, вважає Микола Капітоненко.
"Пандемія ще більше послабила позиції Москви. Попит на російський газ в Європі скоротився, і сьогодні навіть найактивніші прихильники проекту "Північний потік-2" задаються питанням про те, скільки в ньому залишилося транспортної необхідності та доцільності. До того ж у Росії залишається все менше адвокатів в Європі і, зокрема, Німеччині. Репутація робить свою справу. Розраховувати на зміну ситуації в результаті виборів до Бундестагу в наступному році - сумнівна стратегія. Швидше за все, вони виявляться не дуже оптимістичними для Росії. Останні 160 км газопроводу можуть стати занадто великою дистанцією для скорочення обсягів дипломатичних, енергетичних та політичних можливостей Москви", - відзначає експерт.
Традиційно в Києві дуже зацікавлені в тому, щоб "Північний потік-2" так і залишився трубою, що веде в нікуди. Це дозволяє нам розраховувати на збереження транзиту, що дає регулярні надходження до бюджету. Як зазначив Олександр Харченко, за транзит Україна протягом п'яти років отримує понад 7 мільярдів доларів з урахуванням тільки прямих платежів "Газпрому".
"Я не бачу перспективи завершення будівництва "Північного потоку-2" в горизонті 4-5 років. Вважаю, що після цього терміну роль даного газопроводу буде знівельована", - підсумував Олександр Харченко, звертаючи увагу на те, що зараз Європа з величезною швидкістю переходить на "зелену" енергетику. І "бензоколонка" на сході, відома своїми часто абсолютно неадекватними діями, Старому Світу вже буде не потрібна.
