Україна продовжує свій євроінтергаційний шлях. Ключовим у цьому питанні є наближення законодавства України до європейського, що залежить від імплементації Угоди про асоціацію. Однак навіть в існуючий ситуації є можливості для розширення співпраці між Україною та Угорщиною. Сфери співробітництва в галузі енергетики та транзиту газу, інвестицій та приватизації, аграрному секторі та ринку землі представляють певний інтерес як для України, так і для Угорщини.
Співробітництво в галузі енергетики та транзиту газу
Серед найактуальніших питань — співпраця в галузі енергетики та транзиту газу. Україна взяла на себе зобов’язання щодо виконання основних положень Третього енергетичного пакету, прийнятого ЄС, розуміючи важливість питань енергетичної безпеки. Таким чином, Україна та Європейський Союз домовилися про інтеграцію ринків газу та електроенергії.
Одночасно український уряд повинен узгодити законодавство відповідно до європейських директив. Сторони очікують прогресу у виконанні Додатку XXVII до Угоди про асоціацію, який встановлює перелік правил функціонування енергетичного ринку, які мають застосовуватися в законодавстві України. Теоретично це повинно "знищити" енергетичні монополії та призвести до більш чесних ринкових цін. Більше того, це гарантуватиме "безвізову енергетику" для України
Щоби відповідати стандартам ЄС, Верховна Рада підтримала проєкт закону "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу". Унаслідок цього був створений новий оператор ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", який з 1 липня 2019 року виконує функції технічного обслуговування газотранспортної системи.
Тим часом завершення будівництва російських обхідних трубопроводів до ЄС створює нову ситуацію з енергетичною безпекою для всієї Європи, залишаючи майбутнє української газотранспортної системи невизначеним. Українські сусіди, такі як Словаччина, Угорщина та Польща, зацікавлені зберегти українську ГТС, з якої вони отримують російський газ, і мають можливість продати її Україні як "реверсний". Крім того, це дозволяє їм бути хабом газопостачання для Європи.
Інвестиції та приватизація
Враховуючи незначну кількість прямих іноземних інвестицій, співпраця між Україною та Угорщиною може бути зосереджена на інвестиціях та приватизації державних підприємств. Протягом останніх років оголошена приватизація в Україні має наймасштабніші плани. Доходи бюджету від "малої" та "великої" приватизації у 2020 році прогнозуються на рівні 17 млрд. грн. Однак важливим фактом є те, що попередній план було виконано лише на 1,5 %. На даний момент у державній власності все ще перебуває 3444 об’єкти.
Питання залучення іноземних інвестицій уже довгий час є ключовим для всіх урядів, але воно не може бути ефективно вирішено через низку серйозних проблем, без вирішення яких Україна не зможе бути інвестиційно привабливою. Зокрема, мова йде про:
- технічні бар’єри для тендерів та складність процедур;
- слабку інституційну спроможність Фонду державного майна України;
- обмежену конкуренцію та доступ до торгівлі;
- значну залежність підприємств від урядових рішень та дій олігархів;
- політичні та лобістські ігри навколо підприємств;
- складна "історія боргу" підприємств та їх незадовільний фінансовий стан;
- ситуація на сході України та ризики націоналізації.
Сільськогосподарський сектор та ринок землі
Певний інтерес іноземних інвесторів проявився до сільського господарства та ринку земель України. Однак, на даний час усе ще існує низка ризиків, які пов’язані з відкриттям ринку землі в Україні:
- в умовах деформованої української системи політичних та економічних інститутів ризик монополізації ринку землі великими бізнес-групами досить високий;
- запуск ринку землі дає певні відсотки до темпу зростання, однак це може мати тимчасовий ефект;
- на фоні надто регульованого банківського сектору України існують інші нерегульовані сфери. У свою чергу, "асинхронне пожвавлення" економічних секторів та дисбаланси після відкриття ринку землі можуть не мати позитивного результату;
- незрозумілим лишається питання контролю за ринком землі. Крім того, механізм стримування збільшення обсягів земель, що належать "латифундистам" та "земельним баронам", розмитий;
- таким чином, лише після мінімізації вищезазначених ризиків, ринок землі можна запустити. Разом із тим, досвід Угорщини може допомогти мінімізувати ризики.
Крім того, варто зазначити, що згідно із законом про ринок землі громадяни інших країн не зможуть купувати землю в Україні. Однак її можуть придбати іноземні компанії після реєстрації дочірнього підприємства в Україні. Це покращить інвестиційну ситуацію в Україні.
Вищенаведений перелік напрямів співпраці не є повним та вичерпним. Тому це може стати темою подальших досліджень у сфері економічного співробітництва між Україною та Угорщиною. Крім того, для постійного діалогу між Україною та Угорщиною потрібно буде на різних рівнях, включаючи рівень уряду та громадянського суспільства, підтримувати існуючий рівень співпраці та, в ідеалі, розширювати його.
