RU  UA  EN

Субота, 28 грудня
  • НБУ:USD 41.65
  • НБУ:EUR 43.30
НБУ:USD  41.65
Політика

Дорога в США: чи зможе Київ налагодити відносини з Байденом

Що чекати Києву від нового господаря Білого дому

Що чекати Києву від нового господаря Білого дому Фото: Getty Images

Американський Конгрес офіційно затвердив перемогу Джо Байдена на президентських виборах, і в середу, 20 січня, у Вашингтоні відбудеться його інавгурація. Офіс президента (ОП) України Володимира Зеленського прагне налагодити відносини з новою адміністрацією в Білому домі, які були раніше зіпсовані низкою "українських скандалів", в яких фігурували Джо Байден і його син Хантер. Заради цього на Банковій мають намір розробити цілу Дорожню карту. Наскільки документ може бути реалістичним, а також в чому полягають основні інтереси Банкової, читайте в матеріалі "Апострофа".

"Дорожня карта"

Офіс президент розробляє стратегічний документ щодо перспектив двосторонніх відносин Києва і Вашингтона. Як повідомив заступник керівника ОП, дипломатичний радник президента Ігор Жовква, основна мета Банкової - вибудувати ефективний діалог з новою демократичною адміністрацією на чолі з Джо Байденом. "Уже зараз ми напрацьовуємо нову змістовну Дорожню карту двосторонніх відносин, яку повинні обговорити і почати реалізовувати вже в 2021 році", - написав Ігор Жовква в своїй статті для видання "Дзеркало тижня".

Серед основних завдань фігурує налагодження діалогу з представниками оновленого Конгресу для збереження двопартійної підтримки Києва та підтримки обороноздатності України.

Перше, що звертає на себе увагу в цьому контексті - постійні спроби ОП перетягувати на себе невластиві для президентської канцелярії функції. Офіс президента під керівництвом Андрія Єрмака раніше неодноразово критикували за спроби керувати в ручному режимі зовнішньою і внутрішньою політикою, обходячи міністерства і профільні відомства. І цього разу виникло питання, чому подібний документ анонсує ОП, а не МЗС.

Відповідно до Конституції, зовнішня політика є сферою відповідальності президента, але основні принципи і напрями визначаються парламентом, нагадав у розмові з "Апострофом" науковий керівник Фонду "Демократичні ініціативи", професор політології НаУКМА Олексій Гарань.

"Має місце дуалізм, коли питаннями зовнішньої політики займається Офіс президента (ОП), який раніше називали адміністрацією, і Міністерство закордонних справ. Зараз зовнішньополітична активність ОП розпадається на два основних напрямки. Перший - Євроатлантичний, в якому ОП ефективно взаємодіє з МЗС, віце-прем'єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції і його офісом. Другий напрямок - спроби Андрія Єрмака замкнути на собі переговорний процес по Донбасу і контакти з РФ в цілому, що може бути небезпечним. Раніше глава ОП намагався перетягнути на себе і американський напрям, але безуспішно", - сказав Олексій Гарань.

За словами експерта, Дорожня карта двосторонніх відносин з США, анонсована раніше Ігорем Жовквою, може стати дієвим документом, якщо ОП буде її розробляти разом з профільними відомствами, а не в ручному режимі.

Сигнали для Байдена

Основне питання - наскільки реалістичною і змістовною буде Дорожня карта, якщо президентський Офіс дійсно розробить документ. Поки Банкова всіляко демонструє готовність знайти спільну мову з Байденом. Президент Володимир Зеленський відразу після завершення голосування в США поспішив привітати Джо Байдена і тодішнього кандидата у віце-президенти Камалу Харріс з перемогою. Андрій Єрмак в деякому сенсі пішов ще далі, запросивши новообраного президента до Києва. На Банковій особливо не приховували, що чекають запрошення Володимира Зеленського на інавгурацію Джо Байдена. Але не дочекалися...

"Мені дуже сподобалися меседжі нового президента, пана Джо Байдена, який заявив про те, що у них, його команди, є концепт глобального стратегічного бачення безпеки в Європі. І, звичайно ж, це дуже важливо для нас. Тому що якщо ми говоримо про безпеку в Європі, то єдина війна в Європі на сьогодні - це війна на Донбасі.... Новий президент Джо Байден, мені здається, знає Україну краще, ніж його попередник, бо ще до свого президентства він, так би мовити, мав глибокі відносини з Україною і добре розуміє росіян... Це дуже допоможе посилити ці відносини і додати в процесі врегулювання війни на Донбасі і деокупацію наших територій. Мені здається, США можуть сильно додати, дуже сильно", - заявив Володимир Зеленський в недавньому інтерв'ю для The New York Times.

Володимир Зеленський Фото: president.gov.ua

Зеленський: між Трампом і Байденом

"Офіс президента спробує перезавантажити контакти з Вашингтоном, оскільки відносини Трампа із Зеленським були, м'яко кажучи, прохолодними. Зараз ОП може акцентувати увагу на тому, що вони не стали підігравати команді Трампа, яка намагалася використати справу компанії "Бурісма" проти Байдена. З іншого боку, Україна - ключова політична зона протистояння з РФ. Наші спецслужби і правоохоронні структури залишаються носіями важливої для Байдена інформації. Україна для нової адміністрації в Білому домі залишається токсичною, небезпечною і водночас важливою країною. Зеленський не допустив жорстких помилок в ході виборчої кампанії в США, тому є шанс на перезапуск відносин з Вашингтоном", - говорить політичний експерт Руслан Бортник.

Водночас, за словами експерта, в Офісі президента досі не можуть визначити, в чому полягають стратегічні цілі у відносинах в США. Сам Володимир Зеленський в згаданому інтерв'ю американським журналістам зізнався, що в стосунках США і України багато політики, але мало економіки.

Особистий адвокат Дональда Трампа Руді Джуліані, який збирав український компромат на сім'ю Байденом, не зміг втягнути Банкову в небезпечну гру на боці президента-республіканця. Незважаючи на це, у Києва і Вашингтона вистачає неприємних тем для розмови. У їх числі - невдала розмова Зеленського з Трампом, під час якої український президент не виключив розслідування "українських справ" Байдена і його сина, "дивні" зустрічі Єрмака з Джуліані, історія з "плівками Деркача" (і пов'язана з ними кримінальна справа), в яку виявився залучений нардеп Олександр Дубинський - давній соратник олігарха Ігоря Коломойського.

У такому випадку Дорожня карта стосуватиметься не стільки питань дипломатії і стратегічного партнерства, скільки стане тактичним планом по відновленню довірчих відносин і виправлення "проколів". Причому мова йде, як про Володимира Зеленського, так і Джо Байдена, який мав необережність розповідати про те, як він продавлював звільнення генпрокурора Віктора Шокіна.

Інтереси Байдена

Навіть якщо ОП розробить реалістичну Дорожню карту, чекати швидких результатів не доводиться в силу об'єктивних причин.

"Джо Байден на довгий час буде втягнутий у внутрішні проблеми. Адже політична криза в США нікуди не поділася. Чимала частина американських виборців вважає, що президентські вибори були сфальсифіковані. Підрив авторитету американської демократії робить концепцію "м'якої сили" ("soft power") менш актуальною. США на деякому проміжку часу змушені будуть покладатися на силу, а не на переконання", - говорить Руслан Бортник.

Побічно такий стан може призвести до тимчасового ослаблення українських політичних кіл і неурядових організацій, орієнтованих на Вашингтон, що може бути вигідно ОП. З іншого боку, США за Байдена спробують зміцнити статус геополітичного гегемона, в тому числі за рахунок дипломатичного тиску на Кремль. Питання в тому, наскільки далеко готова піти нова адміністрація.

Джо Байден Фото: Getty images

"Зараз Україна може бути цікавою США, ніж за адміністрації Дональда Трампа. Джо Байден розуміє, що "перезавантаження" відносин з РФ не буде. Для нової адміністрації Україна може стати вдалим зовнішньополітичним кейсом, що свідчить про повернення Вашингтона до "великої стратегії". Тут американці можуть діяти відразу в декількох напрямках, пов'язаних з війною на Донбасі, допомогою ВСУ і сприянням в боротьбі з корупцією", - зазначив у розмові з "Апострофом" експерт-американист Олександр Краєв.

"Кримська платформа" і США

Володимир Зеленський заявив, що "дуже хотів би" приєднання США до "нормандського формату", адже раніше американці дипломатично утримувалися. Більш реалістичним поки виглядає їх згода брати участь в роботі "Кримської платформи", запропонованої українським президентом.

У питанні "Кримської платформи" знавці вітчизняної політичної кухні розділилися на умовних "скептиків" і "оптимістів". Перші вважають, що платформа потрібна ОП виключно як подразник для Кремля, який вкрай болісно реагує на будь-які спроби актуалізувати "кримське питання" на міжнародному рівні. У такій позиції є недолік. Навіть якщо в ОП розглядають платформу в якості аргументу в переговорах з РФ, то формат запланованого саміту виходить далеко за рамки політичної лякалки.

Слабкість позиції "оптимістів", навпаки, полягає в тому, що формальна участь США в платформі не гарантує того, що американці всерйоз активізуються в кримському напрямку. Вони погодяться підтримувати санкції і політику невизнання окупації, але (принаймні, на нинішньому етапі) не більше того.

"Поки США дистанціювалися від "нормандського формату". Така ж обережна позиція буде і по "Кримській платформі". Американці підтримають політично, але поспішати з участю не стануть. Для Вашингтона зараз в пріоритеті - звірити годинники з Москвою по низці стратегічних питань", - зазначив у розмові з "Апострофом" керівник аналітичного агентства "Третій сектор" Андрій Золотарьов.

Утім, Банкова може розраховувати на те, що адміністрація Байдена виконає колишні загрози і спробує "покарати" РФ за втручання в американські вибори і кібератаки. Але тішити себе ілюзіями не варто, оскільки Вашингтон змушений зберігати політичний діалог з Москвою з низки ключових питань, включаючи угоди щодо обмеження стратегічних озброєнь.

Читайте також