Після того, як в грудні 2019 року у Франції відбулася зустріч лідерів країн "нормандської четвірки", цей формат діалогу був поставлений на затяжну паузу. Однак на прес-конференції 9 березня президент Володимир Зеленський виступив в ролі подразника в цій історії, заявивши, що якщо зустріч лідерів країн "нормандської четвірки" Донбасом не вдасться організувати найближчим часом, то він має намір провести зустрітися з лідером кожної з країн окремо. "Апостроф" розбирався, які ризики і переваги обіцяє спроба вирішити питання Донбасу з Росією без посередників, і чого слід очікувати від такого рішення глави української держави.
Згідно з попередніми домовленостями, саміт лідерів країн "нормандської четвірки" мав відбутися в квітні. Однак на даний момент немає ніяких сигналів, які свідчать про те, що зустріч лідерів України, Франції, Німеччини та Росії відбудеться. У зв'язку з цим, президент України Володимир Зеленський заявив - якщо зустріч лідерів країн "нормандської четвірки" Донбасом не вдасться організувати, то він має намір зустрітися з лідером кожної з країн окремо.
"У будь-якому випадку, готується "нормандська зустріч". Вона повинна бути. Я від себе скажу, і я це сказав нашим західним партнерам: не буде зустрічі в Нормандському форматі - я знайду формат, коли зустрінуся з кожним з цих лідерів "нормандської четвірки". Як то кажуть, якщо гора не йде до Магомета, то нічого страшного - значить, я зустрінуся з кожним окремо", - заявив Зеленський.
Крім того, президент України заявив, що після блокування діяльності телеканалів "112 Україна", Newsone і ZIK кількість збройних провокацій в Донбасі збільшилася. "Я не хочу пов'язувати (провокації в Донбасі, - "Апостроф") саме з цим (закриттям телеканалів, - "Апостроф"), але ми бачимо, що це в один час відбувається", - сказав президент.
Парадокс ситуації полягає в тому, що нова керівниця ОБСЄ, міністр закордонних справ Швеції Анн Лінде раніше заявила, що Україна вже виконала всі умови для нової зустрічі лідерів в нормандському форматі. Однак посадити за стіл переговорів президента РФ Володимира Путіна видається малореальним.
Нагадаємо, Нормандський формат передбачає зустрічі в чотиристоронньому форматі Україна - Німеччина - Франція - Росія, де обговорюються питання, пов'язані з конфліктом на сході України. Назва формату походить від зустрічі глав цих чотирьох держав, яка вперше відбулася 6 червня 2014 року, у французькому містечку Бенувіль, що в Нормандії. Останній саміт "нормандської четвірки" щодо Донбасу відбувся в Парижі в грудні 2019 року. Після цього новий саміт планувалося провести в Берліні, але досі цього так і не сталося.
Підготовка до "нормандської зустрічі" триває більше року. Останній раунд переговорів радників глав країн-учасниць відбувся 27 січня. За словами глави Офісу президента Андрія Єрмака, там обговорювали процес активізації відновлення миру на Донбасі. Сторони вирішили продовжити консультації. Київ намагався "ввести" в формат США, оскільки востаннє, коли подібна зустріч відбулася за участі американської сторони (трапилося це в квітні 2014 року в форматі Україна - США - Євросоюз - Росія), проти Кремля були введені санкції, які найсильніше вдарили по російській економіці.
У Кремлі не бачать сенсу
У Кремлі про зустріч вчотирьох не хочуть і чути. Як повідомив прес-секретар Володимира Путіна, російський президент не відкидає зустрічей, але для проведення нового саміту "нормандської четвірки" необхідно виконати домовленості, які були досягнуті раніше. Пєсков пояснив, що він має на увазі положення Мінського договору, а вже потім мова йде про ті домовленості, які були досягнуті в Парижі в грудні 2019 року.
Фактично мова йде про кардинально різні позиції сторін в послідовності виконання пунктів Мінська-2 в частині проведення виборів в ОРДЛО та повернення контролю над кордоном. Також не вирішено питання амністії та автономії окупованих росіянами територій на Донбасі.
Зустріч у Парижі
"Навколо цих питань весь час крутиться порядок денний. Якщо з полоненими і перемир'ями ми ще могли кудись просунутися, то в усьому іншому позиції різні, зближення немає. І я думаю, що в найближчому майбутньому інакше і бути не може, тому конфлікт повернеться до свого звичного стану, який був до липня минулого року, тобто до оголошення перемир'я", - розповів "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко.
Єрмак став недоговороздатним
10 березня глава офісу українського президента Андрій Єрмак під час онлайн-дискусії "Конфлікт на Сході України: перспективи на 2021 рік" заявив, що зараз на столі для переговорів лежить план мирного врегулювання ситуації в Донбасі, запропонований Францією і Німеччиною і доопрацьований Україною, і він чекає лише на схвалення Росією. За його словами, мова йде про "дуже потужний крок". Однак в Кремлі цей план швидко "затоптали": представник так званого "ЛНР" в політичній підгрупі на переговорах по Донбасу Родіон Мірошник в ефірі радіостанції "Говорить Москва" заявив, що не знає про існування нового документа щодо врегулювання в регіоні.
Цікаво, що спочатку Єрмак починав свою діяльність в Офісі президента в ролі людини, спроможної домовлятися з російською стороною. Особливо це проявлялося в здатності домовитися щодо обміну полоненими. У ЗМІ писали, що подібна зговірливість росіян пояснювалася якимись зв'язками Єрмака з заступником керівника Адміністрації Президента РФ Дмитром Козаком, а також наявністю спільних бізнес-інтересів з Рахамімом Емануїловим, громадянином Росії, наближеним до кремлівського бомонду. Однак останні події на Донбасі - зокрема, і явне загострення на фронті - свідчать про те, що Єрмак, схоже, вже не має тієї довіри з боку Кремля.
У грудні минулого року остаточно стало зрозуміло, що питання наступного обміну полоненими штучно гальмується Москвою, яка остаточно усвідомила, що Зеленський не піде на політичні поступки, і не реалізує "правильну" послідовність пунктів виконання Мінських угод, а саме - спочатку вибори на Донбасі, а вже потім повернення Україні контролю над кордоном.
Градус ворожості між Кремлем та Офісом Президента України підвищився, коли РНБО закрив три телеканали кума Путіна одного з лідерів ОПЗЖ Віктора Медведчука. Однак недавнє рішення РНБО щодо Харківських угод, згідно з яким СБУ доручили з'ясувати, яким чином 236 депутатів Верховної Ради голосували за перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України в обмін на зниження ціни російського газу для України на 30%, і в разі необхідності притягнути відповідних осіб до відповідальності по 111 статті КК, а саме по державній зраді, може стати точкою неповернення для Банкової в спробах домовитися з росіянами, вважає політичний експерт Віктор Небоженко.
Мікрофони заблокованих телеканалів
"Тепер президент Росії точно не захоче зустрічатися з Зеленським. Звідси і така сміливість Зеленського "подивитися Путіну в очі". До речі, у Єрмака в зв'язку з цим можуть виникнути проблеми , адже він брав на себе великі обов'язки перед росіянами і не виконав їх", - зазначив в коментарі "Апострофу" Небоженко.
Ризики розмови тет-а-тет
Активізовані останнім часом бойові дії на лінії зіткнення - це те, що не може не турбувати українську сторону, і оскільки переговори в форматі Тристоронньої контактної групи теж не приводять до необхідних результатів, в української влади виникли очевидні мотиви спробувати і двосторонній формат теж. Однак дана ініціатива має як свої плюси, так і очевидні мінуси.
"Очевидно, буде йти мова про просування українських ініціатив щодо врегулювання ситуації на Сході України. Але багато в чому це загрожує ще й тим, що зустрічі на двосторонньому рівні, наприклад, з російським президентом, цілком очевидно будуть інтерпретуватися російською стороною зовсім інакше - вони будуть обростати фейками, абсолютно викривленою інформацією, тому тут є дуже серйозні ризики", - зазначив "Апострофу" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков.
"Президент України хоче зрушити процес переговорів з мертвої точки, наскільки це вдасться в двосторонньому форматі - покаже час. Але контакти з Росією на двосторонньому рівні навряд чи приведуть до істотних зрушень або змін. Безумовно, для України на сьогоднішній день було б найбільш оптимальним варіантом - багатосторонні переговори за участю партнерів Франції та Німеччини. Це створює Україні певні переговорні переваги. Такий вихід на двосторонній рівень позбавляє цих переваг. Тому з одного боку необхідність в переговорах є, а з іншого боку - вони несуть очевидні проблеми і виклики", - вважає експерт.
Утім, основна проблема стосунків Києва і Кремля - не в форматі переговорів, а у позиції. Тим більше, у Офісу Президента існує серйозна проблема з особистістю, з якою в Росії захочуть домовлятися, оскільки очевидно, що Єрмак більше не має в своєму розпорядженні і частки колишньої довіри. Ключовим викликом для України тут стає пошук кандидатури переговірника, з яким в Кремлі будуть готові домовлятися і спілкуватися на рівних, як це колись було у випадку з Леонідом Кучмою. Звичайно, якщо подібна кандидатура все-таки з'явиться, то тоді виникне питання, куди подіти Єрмака, але це вже зовсім інша історія...
