Київ та європейські партнери марно намагаються повернути "Нормандський формат" у робочий стан, провівши засідання міністрів закордонних справ держав-учасниць. Росія фактично бойкотує процес, виставляючи неприйнятні умови участі у переговорах міністрів. Кремль робить все можливе, щоб "Нормандський формат" став формальністю слідом за "Мінським процесом", який росіяни ховають зусиллями своїх маріонеток в ОРДЛО. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
"Нормандська трійка"
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у понеділок 15 вересня провів у Брюсселі зустріч з міністром закордонних справ Німеччини Хайко Маасом та головою МЗС Франції Жан-Івом Ле Дріаном. Темою зустрічі були військово-політичні загрози з боку Росії, а також категоричне небажання Москви проводити зустрічі у "Нормандському форматі".
"Протягом всього року мої німецький та французький колега намагалися організувати чотиристоронню зустріч глав МЗС держав-учасниць "Нормандського формату". На жаль, міністр Лавров не знайшов можливості до нас приєднатися, тому сьогодні з ініціативи Франції та Німеччини відбулася зустріч трьох міністрів. Ми обговорили питання безпеки поблизу України, на окупованих територіях, а також останні дії Росії. Франція та Німеччина запевнили мене, що, якщо РФ зважиться на широкомасштабну операцію проти України, це матиме для неї дуже тяжкі наслідки", - заявив Дмитро Кулеба у коментарі вітчизняним ЗМІ.
За його словами, німецький та французький міністр також мають намір переговорити з вищим російським керівництвом, щоб "демотивувати їх від будь-яких агресивних дій".
"Ми також погодилися з тим, що "Нормандський формат" на рівні глав МЗС слід зберегти. Ми працюватимемо над тим, щоб відбулася чотиристороння зустріч (міністрів закордонних справ - "Апостроф"), щоб ми таки сіли з Росією в особі міністра Лаврова і провели предметний діалог. Як ви розумієте, повноцінно домовлятися у "Нормандському форматі" можна лише у тому випадку, коли всі чотири учасники перебувають за столом переговорів", - додав український міністр.
Днем раніше Дмитро Кулеба обговорив із високим представником Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Жозепом Боррелем ці ж питання: ситуацію з безпекою на Донбасі та переміщення російських військ поблизу українських кордонів, а також перспективи проведення саміту "Нормандської четвірки".
Міністр Кулеба також звернув увагу Жозепа Бореля на деструктивну позицію РФ щодо підготовки переговорів у "Нормандському форматі" і закликав ЄС вжити заходів для стримування Кремля від подальших агресивних дій.
Неробка спроба європейців
Європейські партнери України на тлі явного загострення між Києвом та Москвою спробували зрушити "Нормандський формат" із мертвої точки. На початку минулого місяця канцлер ФРН Ангела Меркель та президент Франції Еммануель Макрон домовилися з президентами Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним про проведення зустрічі глав МЗС країн "Нормандської четвірки". На словах переговори було заплановано на середину листопада.
Вже після переговорів міністрів можна було б готуватись до чергового саміту "Нормандської четвірки". Париж та Берлін були зацікавлені в особистій зустрічі для з'ясування причин нинішнього загострення в ОРДЛО, а також поблизу українсько-російського кордону та для обговорення можливих рішень.
Таким був, повторимося, попередній план, але з самого початку (з вини росіян) все пішло навперейми. Москва "викотила" вимогу - заздалегідь обговорити проект підсумкового документа щодо зустрічі з міністрів "Нормандської четвірки".
Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва готова до зустрічі міністрів та лідерів держав "Нормандського формату", але за умови попереднього обговорення "загального документа".
Текст документу, підготовлений росіянами, категорично не влаштував Київ та європейських партнерів. У ньому пропонувалося врегулювати ситуацію в ОРДЛО виключно на умовах росіян: "прямі переговори" Києва з Донецьком та Луганськом, імплементація "формули Штайнмаєра", закріплення в Конституції України "особливого статусу" для ОРДЛО.
"Російська пропозиція складалася переважно зі штампів російської пропаганди. Це не проект документа, а спроба загальмувати процес, підірвати зусилля наших німецьких та французьких партнерів як посередників, які намагаються організувати результативні зустрічі в рамках "Нормандського формату", - заявив у відповідь Дмитро Кулеба.
У результаті все закінчилося тим, що глава російського МЗС Сергій Лавров відмовився їхати на зустріч до Брюсселя, де представникам України, Німеччини та Франції довелося засідати у режимі "Нормандської трійки".
"Москва заздалегідь намагається провести деякі "червоні лінії", але робить це так, щоб продуктивна зустріч у рамках "Нормандського формату" не відбулася. Навіть якщо зустріч відбудеться, то Москва готує учасників до того, що нічого принципово нового за підсумком не відбудеться. Не має значення, йдеться про зустріч міністрів закордонних справ чи глав держав-учасниць "Нормандської четвірки", - пояснив у розмові з "Апострофом" політичний експерт, керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
Невиконані домовленості
Мінус для Києва в тому, що рішення минулого саміту "Нормандки" в більшості так і залишилися невиконаними. Хоча тут відповідальність лежить переважно на Кремлі, ставленики якого на Донбасі не припинили стрілянину та провокації.
"Основна умова для проведення чергового саміту "Нормандської четвірки" - виконання домовленостей, яких було досягнуто на попередній зустрічі. Домовленості залишилися невиконаними. Зустрічатися лише заради того, щоб сказати один одному "у нас є зустрічний план" - контрпродуктивно. Вина лежить на нашому боці і російському. В однаковій мірі сторонами не виконуються рішення Паризького саміту 2019 року", - пояснив у розмові з "Апострофом" політичний експерт Кость Бондаренко.
Перший і поки що останній саміт "Нормандської четвірки" відбувся в грудні 2019 року в Парижі. Фактично, зустріч завершилася без особливого прориву. Найбільш спірний момент - другий пункт підсумкового комюніке саміту, в якому йшлося про імплементацію "формули Штайнмайєра" в українське законодавство згідно з версією, узгодженою в рамках "Нормандського формату" та Тристоронньою контактною групою (ТКГ) у Мінську.
У тексті комюніке згадується і "особливий статус" для ОРДЛО, але без вказівки на те, що саме Києву слід зробити для його реалізації. Такий стан справ дозволив президенту Зеленському заявити за підсумками переговорів, що жодної "федералізації" України не буде.
Тоді ж сторони домовилися провести наступну зустріч "Нормандії" через чотири місяці, але плани довелося переглянути через карантинні обмеження та подальші політичні пікіровки між Україною та РФ.
Нюанс у тому, що Київ та Москва з самого початку по-різному розуміли сенс рішень, ухвалених на саміті. Українські експерти наполягали на тому, що "Нормандський формат" не має конкретного правового виміру, а сторони ведуть політичний діалог, який не накладає на них жодних юридичних зобов'язань.
У Кремлі були впевнені, що Володимир Зеленський отримав "домашнє завдання", з яким за підсумком "не впорався".
Загрози Лаврова
Незважаючи на те, що Сергія Лаврова не було на останній зустрічі у Брюсселі, глава російського МЗС періодично передавав "привіти" Києву, формально звертаючись до європейців.
Сергій Лавров, анонсуючи нещодавню зустріч із французькими міністрами оборони та закордонних справ, пригрозив Парижу "серйозною розмовою" про Україну.
"Те, що Франція попереджає, що вона поставить питання про Україну, я розцінюю як розуміння наших французьких колег, що їм не піти у завтрашній розмові, та й загалом від відповідальності за поведінку їхніх підопічних у Києві, маю на увазі режим президента України Володимира Зеленського", - заявив Сергій Лавров.
Вже тоді було зрозуміло, що поведінка міністра Лаврова була продиктована прагненням зірвати зустріч голова МЗС держав-учасниць "Нормандського формату".
"Росії важливо, щоб європейці (зокрема, Франція) менше порушували питання Донбасу в контексті, який не подобається Кремлю. Російське керівництво не зацікавлене у повноцінній роботі "Нормандського формату", оскільки участь у ньому зобов'язує Москву робити конкретні кроки щодо врегулювання. Підсумкові документи зустрічей у "Нормандському форматі" підписуються главами держав. Росія ж хоче уникнути будь-яких зобов'язань щодо Донбасу. Росіяни зацікавлені в тому, щоб нівелювати сам формат, щоб він існував у якомусь "мляво поточному режимі", але без зустрічей і зобов'язань, під якими буде стояти підпис Володимира Путіна", - заявив у коментарі "Апострофу" представник України у ТКГ Сергій Гармаш.
Путінська імітація
Судячи з риторики Сергія Лаврова, у Кремлі керуються двома настановами. Перша - Україна "не є" самостійною державою, перебуваючи у політичній залежності від США та держав ЄС, особливо Німеччина та Франції. Друга установка - Кремль "не має зобов'язань" у переговорах щодо Донбасу.
Володимир Путін у своїх виступах на різні лади схиляє ці дві тези. У нещодавньому інтерв'ю програмі "Москва. Кремль. Путін" російський лідер вдався до розлогих міркувань про те, що Кремль "не зобов'язаний" виконувати Мінські угоди, але допустив можливість продовження "Нормандського формату", до якого РФ залучена безпосередньо.
"Я вважаю, що інших механізмів у нас немає, і... хоч би як важко було сьогодні, хоч би як складно було вирішувати цю проблему, але цим механізмом потрібно скористатися", - заявив Володимир Путін, розмірковуючи, чи є сенс збирати черговий саміт у "Нормандській четвірці".
Формально Володимир Путін демонструє оптимізм, але поведінка Сергія Лаврова демонструє протилежне. Кремль імітує готовність продовжувати спілкування у рамках "Нормандського формату", розраховуючи, що зможе направити переговорний процес у вигідне для себе русло.
"Мінські угоди - "гібридна" капітуляція Києва у "гібридній" війні з РФ. Незалежно від того, як просуватимуться "Мінський" або "Нормандський" процеси, Москва залишиться у вигідній позиції. Якщо угоди виконуються, значить Київ йде на політичні поступки по ОРДЛО - вибори і "особливий статус". Якщо не виконуються домовленості, то ще в більшому виграші, так як можна буде постійно перекладати відповідальність на Україну", - резюмував Кость Бондаренко.
