Вашингтон і Москва продовжують торги навколо того, наскільки "дорого" коштуватиме Росії подальше вторгнення в Україну. Зустріч Держсекретаря США Ентоні Блінкена та глави російського МЗС Сергія Лаврова, яка відбулася 21 січня в Женеві, завершилися нічим. Сторони залишились на старих позиціях. Захід готовий підтримати Україну, наголошуючи на дипломатичних способах розрядки напруженості. Кремль цікавить одностороннє виконання Києвом політичної частини "Мінських угод". Провал переговорів у Женеві свідчить про те, що Вашингтон і Москва так і не досягли компромісу з цього питання, хоча до останнього моменту зберігався ризик, що Києву просто почнуть викручувати руки, вимагаючи поступок. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
Коротка зустріч у Женеві
Переговори Ентоні Блінкена та Сергія Лаврова у Женеві тривали півтори години замість запланованих двох. Сергій Лавров перед зустріччю зазначив, що не очікує на якісь дипломатичні прориви, але чекає відповіді щодо "гарантій безпеки", на яких наполягає Москва.
Глава Держдепартаменту заявив, що Вашингтон готовий до діалогу з РФ для деескалації ситуації навколо України, але водночас не відкидає жорсткої відповіді у разі відкритої агресії.
"Це критичний момент. Ви маєте рацію, ми не очікуємо на результати тут і зараз, але я сподіваюся, очікую, що можливості дипломатії і залишаться відкритими. Ми віддані цьому шляху: мирному вирішенню наявних протиріч", - цитує Ентоні Блінкена російський "Інтерфакс".
За підсумками нетривалих переговорів сторони надали прес-конференції окремо один від одного. Сергій Лавров заявив, що Кремль нібито ніколи не загрожував народу України.
"Ми не виключаємо, то вся ця істерика, яку зараз розкручують наші західні колеги, вона спрямована, щоб якщо не спровокувати якихось силових дій на Донбасі, то, як мінімум, щоб прикрити лінію Києва на повний саботаж Мінських домовленостей", - наполягає російський міністр.
Зі слів головних дипломатів США та РФ можна зробити висновок, що Москва не вдалося "виторгувати" у Вашингтона одностороннє виконання "Мінська" Україною. Хоча такий ризик досі зберігався. Докладніше про це буде сказано нижче.
Ентоні Блінкен, у свою чергу, дав зрозуміти, що тепер м'яч на стороні Кремля, і майбутнє переговорного процесу цілком залежить від готовності Москви піти на зниження напруженості.
"Далі подальші переговори з Росією щодо безпеки можливі за умови деескалації в районі України", - заявив держсекретар США.
Застереження Байдена
Переговори в Женеві зробили позицію США щодо можливого вторгнення РФ в Україну більш ясною. Хоча до останнього моменту у цьому питанні зберігалася невизначеність, яку підігрівали Білий дім та Державний департамент.
Джо Байден, виступаючи 19 січня на прес-конференції у Білому домі, попередив, що якщо Кремль відкрито нападе на Україну, РФ зіткнеться "з небаченими санкціями". Американський президент запевнив, що попередив свого російського колегу Володимира Путіна, що Москва зіткнеться "з дуже серйозними наслідками" та буде "притягнута до відповідальності".
Джо Байден
За його словами, вторгнення стане "катастрофою" для Росії: союзники США зроблять так, щоб російська економіка "заплатила серйозну ціну". Водночас господар Овального кабінету припустив, що "невелике вторгнення" викличе меншу реакцію.
Незважаючи на подальші уточнення Білого дому, що РФ у будь-якому разі відповість за агресію проти нашої країни, в Україні та США негативно відреагували на слова Джо Байдена про "невелике вторгнення".
Сенатор-республіканець Бен Сассе заявив, що "президент Байден практично дав Путіну "зелене світло" для вторгнення в Україну, сказавши про ймовірну незначність наслідків у разі "невеликого вторгнення". Його соратник по партії сенатор Роб Портман наполягав, що "будь-яке вторгнення російських військ" в Україну слід розцінювати як великомасштабне, тому що воно дестабілізує Україну та волелюбні держави у Східній Європі”.
Президент України Володимир Зеленський у публікації у Twitter заявив, що "хоче нагадати великим державам, що незначних агресій не буває і маленьких народів не буває". Він не згадував безпосередньо США, але з контексту було зрозуміло, що йшлося про нещодавні заяви Білого дому.
На цьому тлі Джо Байдену довелося уточнити свою позицію, щоб уникнути пересудів.
"Я був абсолютно чесний з президентом Путіним. У нього немає непорозуміння: якщо якісь російські підрозділи перейдуть кордон України, це буде вторгненням, яке зустріне жорстка і скоординована економічна відповідь", - уточнив американський президент.
Джо Байден, який давно перебуває в політиці та вів переговори з Москвою ще за часів СРСР, не міг "просто так" обмовитися. Слова про "невелике вторгнення", як наполягають спостерігачі, могли бути зовнішнім проявом кулуарних торгів.
"Судячи з риторики Вашингтона, між США та Кремлем триває великий торг навколо нашої країни. "Небачені санкції" - один із інструментів торгу. Адже сам Байден визнає, що застосування окремих санкцій може створити незручності самим громадянам США. Тут важливо мати на увазі, що європейці не підтримують жорсткі обмеження та відключення РФ від системи SWIFT. Джо Байден доклав надто багато зусиль, щоб відновити відносини з європейськими партнерами, зіпсовані Дональдом Трампом", - зазначав у коментарі "Апострофу" політичний експерт, керівник аналітичного агентства "Третій сектор" Андрій Золотарьов.
Можливий "план Блінкена"
Державний секретар Ентоні Блінкен у своїх заявах дублював позицію Білого дому: масштабне вторгнення РФ до нашої країни не залишиться без відповіді, Москва буде змушена заплатити "високу ціну", але краще, якщо ситуація вирішиться саме за столом переговорів.
Ентоні Блінкен анонсував, що Москву очікують масштабні негативні наслідки у разі подальшого вторгнення в Україну.
"Я не можу вдаватися в деталі. Скажу лише, що на Росію чекатимуть серйозні наслідки. У той же час, ми віддаємо переваги дипломатії", - заявив Блінкен.
Ентоні Блінкен
Останнє застереження має важливе значення. Основне питання, яку дипломатичну позицію займуть США, якщо РФ погодиться "домовлятися"? З огляду на те, що Кремль не вийшов з переговорного процесу з американцями, а "відкрите вторгнення" в Україну поки не відбулося, Москва та Білий дім продовжують дипломатичну гру.
У цьому контексті варто уважніше придивитися до нещодавнього візиту американського держсекретаря до Києва, зустріч із президентом Володимиром Зеленським та його заявами щодо Мінського процесу. В інтерв'ю "Голосу Америки", яке пан Блінкен дав незадовго до розмови з Володимиром Зеленським, голова американської дипломатії вкотре згадав "Мінські угоди". На його думку, підстав для їхнього перегляду зараз немає.
"Я не думаю, що є якась потреба їх переглядати, бо там прописана ціла низка дуже чітких кроків, які обидві сторони мають зробити. І можна сказати, що багато хто з цих кроків Україна або зробила, або почала робити, або зараз вирішує питання про деякі з них", - заявив Ентоні Блінкен.
З його слів Києвом було зроблено висновок, що РФ та США вирішують, які ще кроки має зробити Київ у рамках реалізації "Мінська" за нашою спиною.
Як відомо, незадовго до вильоту держсекретаря Блінкіна до Києва, глава МЗС РФ Сергій Лавров озвучив основну вимогу Кремля до Білого дому – змусити Київ виконати "Мінські угоди". Як наполягав міністр Лавров, Україна нібито перебуває під "зовнішнім управлінням" США, і Вашингтон має всі можливості надавати на Офіс президента Зеленського, змусивши реалізувати політичну частину "Мінська".
"Очевидно, що держсекретар Блінкен прибув до Києва для того, щоб розповісти, що саме Штати мають намір зробити у разі масштабної агресії РФ, а також для того, щоб переконати Офіс президента Зеленського виконувати політичну частину "Мінських угод". Нехай навіть ціною хворобливих поступок з боку України З подачі влади у нас створили ілюзію, що "Захід завжди буде з нами" і що національні інтереси США прямо корелюють з інтересами України", - каже "Апострофу" експерт із зовнішньої політики Українського інституту майбутнього Ілля Куса.
За словами експерта, сприйняття "Мінська" всередині України може відрізнятись від того, яким бачать його реалізацію американці та європейці. З позиції інтересів України, "особливий статус" для ОРДЛО з правом вето на зовнішню політику є перетворенням країни на пухку федерацію, залежну від рішень, що приймаються в Кремлі. Захід у свою чергу може зробити будь-який варіант, що дозволяє уникнути затяжного військового конфлікту в Європі. Інша річ, що позиція Києва все одно є визначальною.
Банкова пішла у відмову
Якщо простежити публічну активність Держдепартаменту по Україні, то за останні тижні чи не кожна заява Ентоні Блінкена щодо російської агресії супроводжувалася закликами до Москви та Києва виконати "Мінськ". При цьому Ентоні Блінкен визнає, що Кремль взагалі нічого не зробив для реалізації угод.
Сергій Лавров
"Перше питання - наскільки серйозно Росія готова до врегулювання проблеми Донбасу в рамках мінського процесу. Я згоден, це зараз єдиний шлях. Незабаром має відбутися нарада в рамках Нормандського формату, це знову-таки тест для намірів Росії", - сказав Блінкен "Голосу Америки".
На жаль, навіть якщо розмова в рамках Нормандського формату буде продовжена, то не факт, що російське МЗС візьме на себе хоч якісь зобов'язання щодо ОРДЛО.
"З моменту підписання "Мінських угод" у 2014 році РФ не виконала жодного пункту, починаючи з пункту з припинення вогню. Росіяни наполягають, що підписали угоду як другий посередник поряд з ОБСЄ, покладаючи всю відповідальність за виконання на Київ. У такому разі незрозуміло, хто другий бік конфлікту, хоча Москва при цьому наполягає на "прямих переговорах" із Донецьком та Луганськом", - зазначив у розмові з "Апострофом" представник України у ТКГ Сергій Гармаш.
Незважаючи на всі заяви про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, колективний Захід за вісім років війни на Донбасі не зміг змусити Москву змінити свою позицію. Відповідно, вимальовується дуже неприємна картина. У таких умовах "виконати" Мінські угоди можна лише за рахунок односторонніх політичних поступок Києва.
Судячи зі звернення Володимира Зеленського, опублікованого одразу після розмови з Ентоні Блінкеном, Банкова не двозначно продемонструвала небажання йти на відверті поступки. За словами президента, навіть у разі найгіршого сценарію розвитку подій Україна зараз перебуває у цілком дієздатному стані, і зможе дати відсіч.
"Ми до всього готові, але робимо все, щоб зрештою нам це не знадобилося. Робимо все для вирішення дипломатичним шляхом", – резюмував глава держави.
Судячи з позиції Банкової та останніх російсько-американських переговорів у Женеві, Києву не змогли викрутити руки. На жаль, але поки що йдеться про тактичну перемогу. У разі невдачі Кремль може перейти до чергової ескалації на Донбасі. Чи підуть у Москві на такий сценарій, стане зрозуміло дуже скоро...
