Офіс президента Володимира Зеленського виявився заручником великої геополітики та власних прорахунків. Кремль тисне на Київ та Вашингтон одночасно, вимагаючи "прямих переговорів" із бойовиками ОРДЛО та інших політичних поступок. Держдепартамент США передав Кремлю письмову відповідь на російські вимоги "гарантій", попросивши не публікувати відповідь. Держсекретар Ентоні Блінкен відмовився деталізувати, що саме по Україні американська влада "гарантувала" Москві. Водночас у Парижі відбулася зустріч радників глав держав "Нормандської четвірки", з підсумків якої стало зрозуміло, що Банковій продовжують активно викручувати руки з Донбасу. Подробиці читайте у матеріалі "Апострофа".
Довга зустріч у Парижі
У Парижі Україну представляв глава Офісу президента Андрій Єрмак, інтереси Кремля представляв заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак. Францію та Німеччину, відповідно, представляли радник президента Еммануель Бонн та радник німецького канцлера Йенс Плетнер.
Зустріч тривала понад вісім годин. За її підсумком Андрій Єрмак заявив журналістам, що розмова була "непростою", але "змістовною". Сторони провели аудит усіх колишніх напрацювань щодо "Мінських угод", виконаних у рамках "Нормандського формату". Усі учасники, як наполягає Єрмак, однозначно підтримали стійкий режим припинення вогню, який діє з літа 2020 року. Загрозу можливого російського вторгнення учасники не обговорювали, оскільки робота Нормандського формату, як казав Андрій Єрмак, стосувалася питань ОРДЛО.
"Сторони абсолютно відкрито задекларували, що існує багато розбіжностей між Україною та Російською Федерацією з приводу виконання Мінських домовленостей та трактування Мінських домовленостей, але при цьому є бажання працювати над цими розбіжностями", - сказав Андрій Єрмак, відмовившись деталізувати про які саме розбіжності йдеться.
За його словами, учасники переговорів за підсумками паризької зустрічі зроблять власні висновки, які представлять на наступній зустрічі "Нормандської четвірки", запланованій за два тижні в Берліні.
Дмитро Козак, на відміну від Андрія Єрмака, висловлювався набагато предметніше. Він заявив, що прогрес у рамках "Нормандського формату" залишається "нульовим". Кожен пункт російської позиції щодо ОРДЛО прямо чи опосередковано містив пряму чи опосередковану вказівку на необхідність "прямих переговорів" Києва та бойовиків. За його словами, режим припинення вогню нібито є угодою між ЗСУ та "збройними силами" ОРДЛО; постачання Києву західної зброї Москва розглядає як "військове удушення" Донбасу.
Заступник голови адміністрації президента РФ також розкритикував владу України за небажання розглядати якісь письмові пропозиції бойовиків "ЛДНР" для роботи "Нормандського формату".
"Були направлені численні письмові пропозиції, нам хотілося б, щоб на них була реакція з боку Києва. Або позитивна, або негативна відповідь. Нам, на жаль, і з цього питання не вдалося домовитися, взяли двотижневу паузу. На даний момент усі пропозиції ОРДЛО з гуманітарних питань, політичних, безпекових питань – залишаються без реакції", - сказав Дмитро Козак.
На жаль, є серйозні побоювання, що європейські партнери під час наступних переговорів у Берліні схилятимуть Київ до поступок, які неможливо буде виконати. Докладніше про це буде сказано нижче.
Андрій Єрмак та Офіс президента Зеленського потрапили у вкрай непросту ситуацію. Кремль має намір і надалі продавлювати "прямі переговори", вимагаючи поступок від Києва, а керівництво ОП не має належного дипломатичного досвіду та політичного ресурсу, щоб блокувати російські "хотілки".
"Неважливо, на що саме Андрій Єрмак може погодитися в переговорах з росіянами. Важливо, що все це не вдасться реалізувати тут, в Україні. Кардинальні політичні кроки по Донбасу Офіс президента міг робити на початку каденції Володимира Зеленського, коли у них були умовні 75 % рейтингу і Андрій Єрмак ще вважався персоною, що заслуговує на довіру. У Банкової зараз немає політичного ресурсу, немає впевненості в адміністративній та силовій вертикалі, щоб імплементувати різного роду "слизькі" рішення щодо Донбасу", - наполягає в розмові з "Апострофом" політичний експерт, керівник соціологічної служби "Український барометр" Віктор Небоженко.
Загроза "прямих переговорів"
Те, що Кремль займе саме таку позицію, було зрозумілим ще перед початком паризьких переговорів. Напередодні зустрічі українська редакція "Deutsche Welle", посилаючись на джерело німецького агентства Dpa, повідомила, що на зустрічі "Нормандської четвірки" мають намір визначити дату "прямих переговорів" Києва з ватажками окупаційних "республік" ОРДЛО. Імовірно, таке повідомлення надійшло від джерел у Єлисейському палаці.
Андрій Єрмак, реагуючи на повідомлення журналістів, запевнив, що Київ за жодних умов не погодиться на "прямі переговори" з бойовиками. Цього разу все виявилося так, але що буде далі – велике питання. Тим більше, що раніше пан Єрмак мало не погодився на російський сценарій із так званою "консультативною радою" щодо ОРДЛО, яку вони обговорювали з Дмитром Козаком.
"Позиція України, яку багато разів висловлювали на різних рівнях, незмінна, вона відповідає українським інтересам. Жодних прямих переговорів із сепаратистами не було і не буде. А подібні вигадки з'являються завдяки маніпуляторам, які вже багато разів намагалися зробити "зраду" на рівному місці... Нехай ті, хто сьогодні беруть участь у створенні цих фейків, йдуть і собі малюють на лобі червоні лінії, а у нас вони, як і українські інтереси, прошиті на підкірці", - наполягав Андрій Єрмак перед відльотом до Парижа.
Враховуючи попередні провали та спроби проштовхнути "слизькі" рішення щодо Донбасу, запевнення Банкової в експертному середовищі були сприйняті прохолодно.
"Ми неодноразово спостерігали, як слова Банкової розходилися зі справами. Досить згадати ідею створення так званої "консультативної ради", через яку Москва планувала нав'язати "прямі переговори". Тоді Банкова, бачачи реакцію громадськості, відступила, задіявши в переговорах переселенців з Донбасу, але осад все рівно лишився. До того ж влада, незважаючи на бадьорі заяви Банкової, вже пішла на поступки Кремлю, відкликавши проект закону про політику переходного періоду на Донбасі, який дратував росіян, тому тепер громадянському суспільству та журналістам слід уважно слідкувати за спритністю рук пана Єрмака, щоб не пропустити черговий фінт ОП", - зазначив у розмові з "Апострофом" політичний експерт Віталій Кулик.
"Перехідний проект"
Офіс президента почав лукавити ще до зустрічі у Парижі. У понеділок стало відомо, що Кабмін відкликав проект закону "Про основи державної політики перехідного періоду" на Донбасі". Формально документ відкликали, оскільки до нього були застереження з боку Венеціанської комісії, але є важливий нюанс. Юридична комісія справді рекомендувала внести до проект редагування, але пропозиції були направлені до Києва ще у жовтні минулого року.
Документ спочатку не влаштовував російське керівництво, оскільки містив пункти з автоматичного розформування всіх окупаційних органів влади та заміни їх на тимчасові адміністрації, потім йшли пункти підготовки до виборів.
"Сигнали про те, що Росія висунула таку умову Україні (відкликати "перехідний" законопроект - "Апостроф"), з'явилися ще кілька тижнів тому. Після цього сигнал підтвердили різні джерела. Росія справді висунула таку умову - відкликати або зарубати в парламенті законопроект, який, незважаючи на всі його недоліки, стратегічно зміцнив би позицію України на переговорах", - каже аналітик фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна.
Андрій Єрмак наполягав, що рішення відкликати проект ніяк не пов'язане із зустріччю в Парижі, але незабаром стало ясно, що зв'язок тут найпряміший.
Голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія не заперечував, що документ зняли з розгляду саме заради переговорів "Нормандської четвірки".
"Так, Кабінет міністрів відкликав законопроект про перехідний період на Донбасі, згідно з листом, який я відправив від нашої фракції, тому що він не дуже узгоджується з нашим нормандським форматом, і тому я попросив їх забрати його на доопрацювання. Можливо, будуть якісь нормандські зустрічі і будуть певні домовленості, які необхідно втілювати у вигляді законопроектів. Тобто це був передчасний законопроект, тому його й відкликали", - розповів Давид Арахамія журналістам.
Враховуючи непросту ситуацію з переговорами в Парижі, відкликання законопроекту з розгляду автоматично означає відмову Банкової проводити його через парламент взагалі.
Наступний підозрілий момент полягає в тому, що росіяни весь минулий рік активно блокували будь-які зрушення щодо "Нормандського формату", а останні дні Москва наполягала, що жодної зустрічі радників глав держав "четвірки" не буде, тому що немає предмета для розмови.
Як тільки Кабмін відкликав "перехідний" законопроект щодо Донбасу, адміністрація президента РФ "раптово" погодилася на переговори. Хоча очевидно, що французькі та німецькі дипломати заздалегідь готувалися до зустрічі, уточнювали повістку та попередні рішення, які потім можна буде затвердити у рамках чергового саміту "Нормандської четвірки".
Така "раптова" згода росіян може також свідчити про їхню впевненість, що німці з французами, хоч і неохоче, але погодилися викрутити Києву руки, наполягаючи на реалізації політичної частини "Мінська".
Троє проти одного
Тактика Кремля зрозуміла – погрожуючи масованою ескалацією, змусити Київ, Париж та Берлін виконувати "Мінськ" у російському трактуванні. Європейські партнери можуть погодитися на рішення, відверто невигідні Україні.
"Є ризик, що росіяни та європейці продавлюватимуть "паралельне виконання" пунктів з безпеки та політичної частини "Мінська". У Еммануеля Макрона на носі вибори і потрібно показати результат у зовнішній політиці. Новий канцлер Німеччини Олаф Шольц веде лінію своєї попередниці Ангели Меркель, яка зводиться до поступового нав'язування поступок Києву, а не Москві. Ми бачимо, що Берлін блокує виділення Україні військової допомоги, а великий німецький бізнес тисне на федеральний уряд, не бажаючи псувати стосунки з Москвою. Такі обставини не обіцяють Андрій Єрмаку нічого доброго", - каже Віталій Кулик.
Кремль за сприяння Берліна та Парижі ще навесні спробував формалізувати "паралельне виконання" за допомогою затвердження так званих "кластерів" - послідовності кроків, спрямованих на реалізацію "Мінських угод" .
Імовірно, первісну версію "кластерів" було розроблено в Берліні, а потім передано Києву для уточнень. Щоб "стимулювати" Офіс президента на швидку відповідь, російська влада "злила" інформацію щодо "кластерів" у ЗМІ. З повідомлень у центральних російських медіа випливало, що Берлін та Париж запропонували Києву легалізувати "народну міліцію" бойовиків, організувати "спільне патрулювання" території ОРДЛО бойовиками та українськими військовими, а також провести вибори на окупованому Донбасі до передачі Києву контролю над кордоном.
Офіс президента спочатку включився в обговорення "кластерів", але, у тому числі, під тиском громадської думки, тема не отримала продовження. У відповідь росіяни на кілька місяців заблокували "Нормандський формат" та почали нагнітати військово-політичну ситуацію навколо України, погрожуючи застосувати силу, аж до відкритого вторгнення.
Тепер на тлі важких переговорів Вашингтона та Москви з приводу "гарантій безпеки" та прагнення Франції та ФРН показати прогрес у "Нормандському форматі" є ризик, що через два тижні в Берліні Андрію Єрмаку запропонують нову версію "кластерів". В Офісу президента є час, щоб подумати, як вони будуть відбиватися від Кремля і європейських "миротворців", які вимагають політичних поступок на Донбасі.
