У п'ятницю, 24 лютого, якраз у день річниці повномасштабного російського вторгнення в Україну Китай запропонував так званий "мирний план" з 12 ідеями врегулювання військових дій у нашій країні. Чому Пекін раптом вирішив зайнятися миротворчою діяльністю і як це пов'язано з крахом Кремля у війні проти України, читайте в матеріалі "Апострофа".
12 пунктів з Пекіна
Розмови про те, що Китай зібрався виступити із власною "мирною ініціативою" щодо війни в Україні, розпочалися більше тижня тому. Під час Мюнхенської безпекової конференції 17-19 лютого глава МЗС України Дмитро Кулеба зазначив, що Пекін готує документ, проте не консультувався з Києвом при його написанні.
Цікаво, що представникам української влади озвучили лише "ключові елементи" ініціативи під час зустрічі з Ваном І – членом Політбюро ЦК Компартії Китаю, який відповідає за зовнішню політику республіки. У зв'язку із цим Кулеба зазначав, що Київ не може коментувати ініціативу до її публікації, оскільки "диявол криється в деталях", які могли ховатися в тексті.
Буквально через кілька днів, 22 лютого, Ван І відвідав Москву, де зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним та головою російського МЗС Сергієм Лавровим. Російські інформагентства зазначали, що під час цих зустрічей представник Пекіна планував обговорити деталі китайської мирної ініціативи з Кремлем. Проте конкретика щодо цього документа після зустрічей у Москві не озвучувалася.
Наступного дня, 23 лютого, Китай під час засідання Генеральної асамблеї ООН "продинамив" резолюцію до роковин повномасштабного вторгнення Росії в Україну, якою визнала основні пункти формули миру, запропонованої президентом Володимиром Зеленським. Резолюцію підтримала 141 країна із 193 членів ООН.
"Проти" проголосували 7 держав з кремлівського "пулу" - Білорусь, Сирія, Північна Корея та Еритрея, Малі, Нікарагуа, а також сама Росія. Китай опинився серед 32 країн, які утрималися від голосування.
Читайте також: Найбільшою помилкою США та Заходу було вірити, що Росія змінилася – Дебра Кейган
В результаті вже 24 лютого на сайті МЗС КНР було опубліковано документ "щодо політичного врегулювання кризи в Україні", який складається з 12 пунктів:
· Повага до суверенітету всіх країн
· Відмова від "менталітету холодної війни"
· Припинення військових дій
· Відновлення мирних переговорів
· Вирішення гуманітарної кризи
· Захист цивільного населення та військовополонених
· Забезпечення безпеки атомних електростанцій
· Зменшення стратегічних ризиків
· Сприяння експорту зерна
· Припинення "односторонніх санкцій"
· Підтримка стабільності промислових ланцюгів та ланцюгів поставок
· Сприяння повоєнному відновленню.
Показово, що китайські дипломати наполегливо називають війну в Україні "кризою", а також використали максимально розмиті формулювання. Проте пропозиція припинити "односторонні санкції" читається однозначно як бажання Пекіна пролобіювати зняття обмежень із країни-окупанта.
Однозначна реакція
Західні союзники оперативно відреагували на китайські дипломатичні ініціативи. Зокрема, радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що пропозиція Пекіна мала закінчитися вже після першого пункту, тобто - "поваги до суверенітету всіх країн". За його словами, припинення війни може бути досить швидким і передбачає виведення російських військ із території України.
Варто зазначити, що і в Німеччині ще до появи китайського документа дуже скептично поставилися до всієї цієї витівки Пекіна. Глава МЗС Німеччини Анналена Бербок зазначила, що РФ має вивести свої війська з України та припинити бомбардування. "У нас є мирний план прямо тут, перед нами. Він називається Статутом Організації Об'єднаних Націй ", - заявила вона, натякнувши на завзяте небажання Китаю голосувати за відповідну резолюцію Генасамблеї ООН.
У Києві досить різко поставитися до пропозицій Китаю.
"Вони, незважаючи на те, що заявляють про необхідність поваги до суверенітету кожної країни, ніде не вказують на те, що потрібно виводити війська за кордон України. Тобто немає такого пункту взагалі", - зазначив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
"Тобто Китай хоче, щоб ми вже сідали за стіл переговорів і про щось домовлялися поки російські танки вбиватимуть наших громадян. Це неприйнятна позиція", - заявив він.
Утім, президент Володимир Зеленський відреагував на появу китайських пропозицій набагато стриманіше. Зокрема глава української держави заявив про бажання зустрітися з главою КНР Сі Цзіньпіном. За його словами, у "мирному плані" Китаю є деякі пункти, з якими Україна згодна, тому у цих питаннях Київ міг би співпрацювати з Пекіном.
"Мені здається, що це був не мирний план Китаю – це була не резолюція і не декларація, це не інфраструктура для чогось. Мені здається, що Китай показав свої думки щодо цього. Китай почав говорити про Україну – я вважаю, що це дуже непогано", – сказав Зеленський під час прес-конференції, присвяченої роковинам повномасштабної війни РФ проти України.
"Я вважаю, що там (у "мирному плані", - "Апостроф") є повага до територіальної цілісності. Там не сказано, якої країни, але порушено територіальну цілісність нашої держави", - зазначив Зеленський.
Він зазначив, що у китайському документі є згадка про ядерну безпеку, що теж дуже важливо і збігається з інтересами світу та України.
"Якісь пункти є, які мені зрозумілі. Є думки, з якими я не погоджуюсь. І весь світ, мені здається, не погоджується. Але, проте, це вже щось", – сказав Зеленський.
Президент вважає, що оскільки думки Китаю та України щодо деяких пунктів збігаються, то можна було співпрацювати з Пекіном у цих питаннях: "Чому ні? Наше завдання – зібрати всіх, щоб ізолювати одних".
Утім, ідея Зеленського з ізоляцією Росії навряд чи сподобається Пекіну, який явно намагається підіграти Путіну.
Навіщо Китай зайнявся "миротворчістю"
Як зазначають політичні спостерігачі, "план" запропонований Пекіном, крім лобізму інтересів Кремля, також відображає внутрішні інтереси самого Китаю.
"На "мирний план" Китаю вплинула, з одного боку, нещодавня резолюція Генасамблеї, яка підтримала базове бачення ситуації з боку України – захист цілісності нашої країни, виведення російських окупантів з усієї території. Пекін врахував цей факт, але "на додаток" накидав тези щодо пом'якшення санкційної політики, торгово-промислових зв'язків та експорту зерна. Видно, що вони під шумок "миротворчості" хочуть позбавитися проблем, які тут б'ють по їхнім економічним інтересам", - каже "Апострофу" політичний експерт Петро Олещук.
Ще один важливий момент, на який звертають увагу експерти: офіційний Пекін опублікував свої пропозиції після того, як глава Держдепартаменту США Ентоні Блінкен повідомив, що влада КНР розглядає варіант надання РФ летальних озброєнь. Зокрема, у ЗМІ говорилося про передачу Росії дронів.
Уряд Піднебесної продовжує заперечувати поставки в РФ, хоча, як зазначають експерти, частину необхідних ресурсів російський ВПК може отримати за сірими схемами через приватні структури.
"Офіційна позиція КНР щодо постачання летальних озброєнь РФ залишається незмінною, але постачання товарів подвійного призначення з боку окремих китайських кампаній мають місце. Те саме стосується "цивільних" компонентів - мікропроцесорів, програмованих логічних інтегральних схем (ПЛІС), мікроконтролерів та іншого обладнання, яке в РФ "кустарним способом" переробляється під військові потреби. Все це помітно по "свіжих" російських ракетах, якими росіяни нас атакують. Видно, наскільки "точно" вони стали бити", - каже "Апострофу" політичний аналітик, експерт з ракетних озброєнь Олександр Кочетков.
"Є негласний консенсус між Заходом і КНР, що Україна і Росія протягом цього року повинні вирішити питання на полі бою. Приблизно до осені вони дивитимуться, як себе покажемо ми і окупанти. Тоді вже в гру можуть вступити і зовнішні чинники. Особливо якщо влада КНР побачить, що Кремль у хлам програє", - додав Олександр Кочетков.
Загалом, очевидно, що влада Китаю могла проявити зараз активність саме тому, що Пекіну невигідний військовий розгром кремлівського режиму. Путінська Росія цікава КНР як ослаблений та залежний сателіт, якого завжди можна використовувати у власних інтересах.
"У Пекіні заметушилися ще й тому, що Путін почав явно програвати. Його "мобілізація" не дала окупаційній армії стратегічних переваг, а підтримка України з боку Заходу зростає. Сі Цзіньпін, націлюючись на біполярний світ, потребує Кремля як союзника, якого при нагоді можна нацьковувати на Захід. Приблизно, як КНДР. Якщо вони такого союзника втрачають, то їхні геополітичні претензії так і залишаться планами", - наголосив Петро Олещук.
