За понад рік повномасштабної війни кілька мільйонів українців, переважно жінок з дітьми, виїхали до сусідньої Польщі. Зокрема чимало українців тимчасово оселилися у Кракові. Про те, як живеться українцям у Кракові, з якими питаннями та проблемами наші співвітчизники найбільше звертаються до консульства - в інтерв'ю "Апострофу" розповів генеральний консул України у Кракові В'ЯЧЕСЛАВ ВОЙНАРОВСЬКИЙ. І хоча далеко не всі з окреслених питань вдалося з паном консулом обговорити, та все ж трохи вдалося привідкрити завісу над діяльністю консульства у Кракові.
- Минулого року біля Генерального консульства України в Кракові були величезні черги...
- Звісно, це було пов’язано з початком повномасштабних бойових дій. Люди масово виїхали за кордон, і чимало з них було без документів. Ці документи треба було відновити. Хтось ледве сам вцілів, втікаючи від бомб, в когось документи залишились під завалами. На жаль, багато таких ситуацій.
Читайте: Від прибиральниці до топ-менеджера: скільки можуть заробити українці в Польщі
- Який був найбільш актуальний запит до консульства з початку війни?
- Спектр звернень дуже різноманітний. Пріоритетними є питання, пов’язані з отриманням паспорту, підтвердження особи, громадянства. Окрім цього, дуже затребувана причина звернення – нотаріальні дії, реєстрація новонароджених діток, оформлення віз і багато правових питань.
Зокрема до нас приходили багато жінок, які народили дитину після того, як території, де вони проживали в Україні, були зруйновані. Навіть лікарні, де вони народжували, були розбомблені. Тому приходили жінки з маленькими дітками, у яких не було ані паспорту, ані свідоцтва про народження. Відповідно, щоб оформити належним чином відповідно до польського законодавства їх статус перебування, насамперед треба було наших співвітчизників документувати.
- Це діти, які народились винятково в Україні?
- По-різному, бували випадки, коли діти народжувались по приїзду в Польщу. Таких питань було досить багато. Адже чимало людей перетинало кордон без документів або лише зі свідоцтвом про народження дитини, оскільки документи були втрачені під час бомбардувань чи інших дій агресора. Люди тікали без документів, зокрема й вагітні жінки.
Дивіться: Польський прикордонник врятував життя маленькій дитині з України: відео з камери спостереження
- Якщо дитина народилась у Польщі, вона може бути громадянином Польщі?
- Абсолютно ні. У Польщі немає права землі. Діти, народжені від громадян України, автоматично є громадянами України. Відповідно тому консульство України проводить оформлення цього факту. Абсолютно неможливо, щоб діти набули громадянство Польщі, перетнувши кордон.
- Скільки в середньому людей звертається до консульства за день?
- В перші місяці до нас зверталось понад дві тисячі громадян України щодня. Зараз звісно ситуація є дещо іншою - черги зменшились. Але це також пов’язано з активною роботою консульства. Тому зараз це може бути кількасот осіб.
- Отже, люди звертались передусім для отримання документів на себе та своїх дітей. Цей запит продовжує фігурувати?
- Загалом так, але також чимало запитань, пов’язаних із майном, а також люди звертаються за довідками про шлюбну правоспроможність - ця тенденція почала спостерігатись після кількох місяців від початку повномасштабної війни.
Ми і самі виїжджаємо в осередки, де перебувають наші співвітчизники. Наприклад, у сиротинці - допомагати нашим діткам, позбавленим батьківського піклування, в оформленні різних документів.
- Люди, які приїхали після початку війни, мають у Польщі статус міжнародного захисту, отримали PESEL UKR. Якою є їх подальша доля у Польщі в сенсі легалізації? Чи можуть вони отримати тимчасовий або сталий побут і коли?
- Додаткової легалізації станом на зараз не потрібно. Питання перебування вирішує польська сторона. Звичайно, у зв’язку з ситуацією в Україні, продовження бойових дій, польський уряд, влада Польщі регулярно переглядають ці терміни.
Читайте: Повернення з дітьми в Україну і за кордон: які правила перетину діють в 2023 році
- До кого звертатись, якщо людина потрапила в скрутну ситуацію – наприклад, у в’язницю, або ж сама стала жертвою злочину?
- Основне завдання консульства – правовий захист громадян, фізичних або юридичних осіб. У випадку коли людина опинилась у складній незрозумілій ситуації, на ці випадки в нас є гаряча лінія, так звана телефонна, на яку людина може звернутись, якщо її життю чи здоров’ю загрожує небезпека. Крім того, якщо громадянин був затриманий правоохоронними органами, або потрапив у тяжкому стані до лікарні, то відповідно цей правоохоронний орган чи медичний заклад надсилає повідомлення до консульства, яке інформує рідних і близьких про цей факт.
Якщо мова йде про затримання громадян України, то відповідно до чинного законодавства надається захисник такій особі. Також цей громадянин України може звернутись чи за посередництвом адвоката, чи особисто до консульства по консульську правову допомогу і сприяння. Однак консулам відповідно до консульського статуту заборонено виконувати функції адвокатів чи правових радників. Радше це функція допоміжна, у випадку, якщо порушуються права громадянина України. Наприклад, не беруться до уваги апеляції до адвоката, зауваження, інші речі.
- Вас постійно бачать на благодійних виставках та інших подібних заходах. Підтримуєте таку ініціативу?
- Так, звичайно, окрім консульського правового захисту наша установа здійснює великий спектр функцій. Ми так само займаємося торгівельно-економічними питаннями, проблемами інвестиційного розвитку, залученням гуманітарної допомоги. Також відвідуємо дітей-сиріт, громадян України, позбавлених батьківського піклування, супроводжуємо військовослужбовців, які прибувають на лікування або реабілітацію на територію нашого консульського округу.
Ми беремо участь у різних заходах, які проводить українська громада, організовуємо їх спільно з українською громадою, релігійною громадами різних конфесій, де є громадяни України.
Окрім того працюємо на інформаційному напрямку. Зокрема намагаємось протистояти інформаційній війні, яку здійснює країна-агресор зокрема на території Польщі.
- Як саме?
- Маю на увазі спроби представників так званого "русского міру" організовувати концерти, виступи, спроби організувати спортивні заходи. Ми вважаємо, що це неприпустимо під час повномасштабної агресії. Тому звертаємось до польських партнерів у випадку виявлення таких спроб і наголошуємо на неприпустимості їх проведення.
Читайте: Діти мріють повернутися додому: рік війни українців у сусідній Польщі
