Блокування поляками польсько-українського кордону триває вже кілька місяців, то затихаючи, то відновлюючись. У вівторок, 20 лютого, польські фермери розпочали, мабуть, наймасштабнішу акцію протесту. До протесту фермерів приєдналися перевізники, мисливці та різні маргінальні елементи. Зрозуміло, що блокування кордону завдає нашій країні непоправних збитків бюджету. Польська влада, яка виказувала підтримку Україні, схоже, самоусунулась. Чому поляки блокують кордон, що стоїть за протестами, як проблему можна вирішити і до чого це може призвести, читайте в матеріалі "Апострофа".
Загроза безпеці
У Польщі не вщухають протести фермерів. Нагадаємо, що перша подібна акція цього року відбулася 24 січня. Причинами блокади кордону стало рішення Європейської комісії продовжити безмитну торгівлю з Україною до 2025 року, а також незгода з політикою Європейського союзу "Зелений курс".
Польські фермери вважають, що норми, нав'язані Брюсселем, призведуть до зростання виробничих витрат та падіння їх доходів. Крім того, вони вимагають обмежити вільний імпорт продуктів із України.
З 9 лютого аграрії почали проводити акції протесту на вулицях польських міст та блокувати прикордонні переходи з Україною. До фермерів приєдналися польські перевізники. Новий уряд Дональда Туска заявляв, що домовився з перевізниками, що вони знімуть блокаду з трьох пунктів пропуску до 1 березня.
Читайте також: Ці люди живуть у 19 столітті: польський політолог висловився про протести фермерів на кордоні з Україною
Однак найбільш кричущими за останній тиждень стали три випадки.
Перший стався у Дорогуську. Там польські фермери висипали на дорогу зерно з українських вантажівок, опломбованих після відповідних митних процедур і які рухалися транзитом до Литви. Про це нахабно повідомив один із організаторів протестів польських аграріїв Рафал Меклер. До речі, він є головою люблінського центру проросійської партії "Конфедерація".
Про "російський слід" у мітингах можна судити з другої історії. Справа в тому, що під час однієї з акцій польські фермери виїхали на своїх тракторах із комуністичними прапорами часів СРСР. На одному з плакатів, розвішаних польськими фермерами, помітили напис із закликом до Путіна "навести лад в Україні".
Такі заяви вразили навіть інертну польську поліцію. Ситуацію прокоментував глава МВС Польщі Марчін Кервінський, який повідомив, що проти автора плаката буде вжито заходів. "Поліція та прокуратура проводять дії проти його автора. Згоди на такі злочинні дії не буде", - написав міністр у Twitter (X).
Третій інцидент стався там же у Дорогуську, в неділю, 18 лютого. Протестувальники заблокували рух пасажирських автобусів та поїзда "Київ-Хелм", в яких перебували жінки та діти. Після втручання поліції та залізничників проїзд розблокували.
"Блокування кордону — це пряма загроза безпеці країни, яка перебуває в обороні. Подібні дії негативно впливають на наше протистояння спільному ворогові на ім'я Росія. Жінки і діти, які шукали притулку від війни, і через різні причини повертаються додому, не можуть ставати заручниками бізнес-інтересів", — зазначив віце-прем'єр із відновлення Олександр Кубраков після розмови з головою Бюро нацбезпеки Польщі Яцеком Сєвєром.
На інциденти досить різко відреагував у своєму вечірньому зверненні 19 лютого і президент України Володимир Зеленський, який як раз повернувся з-під Куп'янська.
"Через польський кордон проходить лише 5% нашого агроекспорту. Тому насправді ситуація не в зерні, а, швидше, у політиці. І під Куп'янськом, недалеко від кордону з Росією, де не стихає ворожа артилерія, новини з кордону з Польщею виглядають просто знущально", - сказав Зеленський.
Проблеми з ЄС за наш рахунок
Серед головних вимог страйкарів – обмеження імпорту сільськогосподарської продукції з України, повернення системи дозволів для українських перевізників, субсидії. Цікаво, що до фермерів приєдналися мисливці. Вони мають свої вимоги. І теж не до України, а до свого уряду. Серед їхніх вимог – легкий доступ до полювання на оленів без адміністративних бар'єрів.
Віце-прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський тим часом заявив, що уряд хоче дійти згоди з протестувальниками.
"Однією з причин протестів є наплив польського ринку зерном та іншими продуктами харчування. І це все не з України, а, приміром, з Німеччини чи інших країн Євросоюзу - каже у коментарі "Апострофу" політолог Ярослав Макітра, - У польських фермерів справді накопичилися проблеми через політику ЄС. Однак вони намагаються свої проблеми вирішити за наш рахунок".
На думку політолога, перекривати кордон із Німеччиною польські фермери не будуть, оскільки Німеччина є одним із стовпів ЄС. "Вони знайшли найслабшого і намагаються за рахунок нього вирішити свої проблеми з Брюсселем", - зазначив Макітра.
"Причина блокування – вплив українського зерна на польський ринок – відверто надумана, - каже у коментарі директор Інституту світової політики Євген Магда, - у Польщі продовжує діяти ембарго на ввезення кількох категорій українських товарів, запроваджене ще урядом Моравецького у 2023 році. Уряд Туска його продовжив без вагань. Загалом у питанні експорту-імпорту зерна слід утримуватися від швидких оцінок: ринок цей непростий, і є великий ризик видати бажане за дійсне, наводячи промовисті цифри".
Згоден із Магдою і політолог Валентин Гладких. На його думку, причиною блокади кордону є неефективна аграрна політика ЄС, оскільки у великій кількості європейських держав субсидується сільськогосподарська галузь.
"Усі ці страйки, які ми сьогодні спостерігаємо, спрямовані не так проти України, як проти централізованої євробюрократії. Вимоги протестувальників переважно стосуються того, щоб європейські наддержавні інститути запропонували систему компенсацій чи мінімізації втрат для сільськогосподарських виробників країн-членів ЄС", – зазначив у коментарі Гладких.
Польський політолог, професор факультету історії та міжнародних відносин Університету Святого Йосипа в Бейруті Якуб Корейба взагалі вважає аграрну політику Євросоюзу "совковою".
"Справа в тому, що прийняття України до Євросоюзу неможливе в рамках існуючої системи агропродукції. Або треба відмовитися від євроінтеграції, підтримуючи цю порочну "совкову" систему, або потрібно цю систему реформувати, а в ідеалі знищити. Це система, в якій те, що купує/продає/робить і не робить польський фермер – взагалі не залежить від попиту та пропозиції. Це командно-директивна бюрократія – у Варшаві та Брюсселі вирішують, хто скільки заробляє та хто що продає. І коли з'являється більш якісний, дешевий та стабільніший продукт – ця система приходить у таку паніку, яку ми спостерігаємо сьогодні", - сказав польський експерт у коментарі "Апострофу".
Удар по іміджу
Важливо зауважити, що від блокування кордону страждає не лише Україна, а й Польща. На думку голови Польсько-української торгової палати Яцека Пєхоти, окрім економічних збитків, Польща зазнає втрат і у своєму іміджі.
"Блокада кордону завдає збитків, і не тільки в сільському господарстві, саме вона завдає збитків підприємцям, експортерам, імпортерам. Втрачають наші підприємці, які виробляють продукцію в Україні і не можуть вчасно постачати її на європейський ринок. Так що втрати незрівнянно більше, ніж ми думаємо. А ще страждає імідж Польщі у світі — яка не може забезпечити проникність власного кордону, яка, на жаль, у цьому випадку є непередбачуваною країною, якщо ми плануємо довгострокову економічну співпрацю", - сказав Яцек Пєхота в ефірі "Польського радіо".
Кремль та "совок"
Експерти також звертають увагу на те, що протести на польсько-українському кордоні підігрівають у Росії.
"Це рефлексивне управління, яке здійснює Кремль. Щоправда, польські політики не дуже хочуть це визнавати. Але на сьогодні це вже насправді факт. Якщо ми подивимося на хронологію дій Рафала Меклера, то побачимо, що вона чітко збігається з таймінгом змін влади, проведенням місцевих виборів", - каже Євген Магда.
"У соціальних мережах польського прикордоння останнім часом помітно активізувалися "тролі", які розповідають про "молодих українських чоловіків, які замість війни заробляють гроші на поляках". Практично дзеркально в українському сегменті соцмереж поширюються тези про великі агрохолдинги, які продають зерно і не повертають гроші в Україну. Інтенсивність цих повідомлень дозволяє припустити невипадковість їхньої появи", - пояснює політолог.
"Частина польського суспільства, пам'ятаючи нашу історію, дуже негативно ставиться до України та українців, і це лягає на благодатний ґрунт зараз", - зазначає Ярослав Макітра.
Схоже, що у Кремлі активно користуються цією обставиною.
"Наші фермери сьогодні стали інструментом російської гібридної війни. І проблема не тільки в тому, що це пласт людей, які не хочуть жити в XXI столітті, а продовжують жити в глибокому "совку", а також у тому, що є ще політична надбудова у вигляді Аграрної партії, ця партія править понад 120 років, а за останні 30 років вона була в усіх урядах, включаючи нинішный, крім двох, - каже Якуб Корейба, - А польський уряд у цій ситуації не робитиме нічого. Тому що якщо ви втратите голоси другого за силою коаліціанта, ви більше не прем'єр-міністр, ви більше не великий начальник. Це дуже сумна картина, але маємо те, що маємо".
Поляки повинні розуміти
Вирішувати проблеми, що накопичилися між Польщею та Україною, на думку експертів, потрібно якнайшвидше, інакше це може призвести до трагічних наслідків.
За словами політолога Євгена Магди, ми маємо шукати шляхи до діалогу навіть тоді, коли це здається складною задачею, будучи реалістами та прагматиками. Але всерйоз розраховувати на активні дії польського уряду до проведення місцевих виборів у Польщі 7 квітня не варто.
"Доручення Володимира Зеленського в одному зі щоденних телезвернень прем'єру Денису Шмигалю "переговорити з польським колегою" навряд чи призведе до бажаного результату, - вважає експерт, - Дональд Туск надто досвідчений політик, щоб піти на "жертву" за 7 тижнів до місцевих виборів. Тим часом криза у польсько-українських відносинах посилюється, і це потрібно не лише констатувати, а й діяти".
На думку Магди, для вирішення питання необхідно продемонструвати взаємну політичну волю до проведення діалогу на проблемні теми польсько-українських відносин, усвідомити та артикулювати публічно зацікавленість Кремля у погіршенні польсько-українських відносин та створити неформальну групу для реагування на виклики в інформаційному середовищі у Балто-Чорноморському регіоні.
"Треба розуміти, що Польща та Україна, по-перше, нікуди не подінуться одна від одної, а по-друге, нікуди не подінуться від Євросоюзу. Тому треба домовлятися в рамках того, що є. І треба пояснювати як польським, так і європейським політикам, що без України не буде не лише процвітання, прогресу та економічного зростання в Європі. Без України взагалі не буде Євросоюзу. Якщо російські танки стоятимуть на східному кордоні Польщі, то ніхто в Польщу нічого не інвестує", - резюмував політолог Якуб Корейба.
Читайте також: У Польщі заговорили про додаткові обмеження на українські товари: що говорять у Кабміні
