5 грудня 2022 року Європейський Союз, Велика сімка й Австралія запровадили обмеження вартості нафти з РФ, що постачається морським транспортом, на рівні $60 за барель. Таке рішення мало за мету зменшити здатність країни-агресора заробляти нафтодолари й фінансувати збройну агресію проти України. Проте нині Росія навчилась обходити цінове обмеження, використовуючи “тіньовий флот”. Водночас ціновий поріг перестав виглядати болючим, адже ціна на Urals знизилася з близько $80 в кінці 2022 до близько $67 за барель нині. ЄС не тільки не переглядає ціновий поріг, а й продовжує імпортувати металургійну сировину російського походження та нарощує постачання звідти зрідженого газу.
Про напівкроки ЄС, складнощі, які таки вдається переборювати Україні, щоб збільшувати санкційний тиск на агресора та нові перспективні напрями економічного примусу Росії припинити війну - про це “Апостроф” поговорив із радником президента та уповноваженим із санкційної політики Владиславом Власюком.
- 15-й пакет санкцій проти РФ, який Рада ЄС ухвалила 16 грудня, включає 52 суден російського “тіньового флоту”, загалом під санкціями 80 таких суден. У нашого ГУР є список з понад 200 суден, задіяних РФ для обходу санкцій. Чому не можна взяти список нашого ГУР і накласти санкції на всі судна?
- Тому що у Євросоюзу щораз вищий поріг доказування. Так, ми побачили десь якусь інформацію, можемо ретельно перевірити і вважаємо, що це орієнтовний список суден, які займаються обходом price cap. Євросоюз, коли приймає юридично значимі рішення, які потім має відстояти в суді, - а вони ж оскаржують все підряд - звичайно, дивиться, де є докази. Тому це довший процес, складніший.
- А в цьому процесі роль української сторони переважає?
- Ні, це збалансовано. Ми якісь ідеї, пріоритети, докази надаємо, десь вони самі знаходять докази і бачать пріоритети. Це командна робота.
- А правильно накладати санкції на судна, можливо, краще на порти, в які вони заходять?
- Це те, що ми їм пропонували з вересня місяця розглянути. Також капітанів суден розглянути, страховиків, крюїнгові компанії. У чому виявився великий нюанс - в силу особливостей функціонування ринку міжнародних перевезень багато хто навіть не розуміє: що ж там за страховка, що за брокер? Просто пливе корабель з точки “А” в точку “Б”, умовно російській порт й Індія. Пливе, по дорозі нікуди не заходить, приходить, наприклад, у Данську протоку, і що? Він нікому нічого не зобов’язаний повідомляти виявляється. Це такі реалії. Минулого тижня вийшли країни Балтії, плюс Англія, скандинавські країни з ініціативою вимагати більше інформації. В принципі, це результат нашої з ними домовленості: якщо ви не можете їх зупиняти, давайте почнемо з того, що ви збиратимете більше інформації, а там побачимо, що з цим робити. Насправді, це сильніший факт, ніж здається, бо як тільки їм прийдеться давати більше інформації, вони сядуть на попу, адже розуміють, чому ця інформація збирається. Бо щонайменше 50% їхніх танкерів без нормальної страховки, і як тільки вони зрозуміють, що це tangible (помітна) інформація, самі себе будуть документувати. Думаю, це має спрацювати.
- Прем’єр Індії Нарендра Моді приїздив у серпні, а нещодавно з’явилась інформація про рекордну нафтову індійсько-російську угоду…
- По нафті ні про що [не було домовлено]. Президент сказав, що ми бачимо, той сказав: брат, just business. Дайте нижчу ціну, будемо купувати, в кого нижча ціна.
- А запропонувати їм щось win-win?
- Ми ж не продаємо нафту, ми передали партнерам інформацію, хай домовляються далі без нас.
- Дональд Трамп заявляв, що хоче знизити ціну на нафту до $40 за барель. Чи зможе він це зробити? Очевидно, доведеться домовлятись із Саудівською Аравією…
- Не знаю, як він це хоче зробити. Мова не обов’язково має йти про зниження ціни на нафту в цілому. Мова в першу чергу йде про ціну на російську нафту. Думаю, це можливо. Як досягнути, в принципі, зрозуміло. Питання, щоб воно потім спрацювало, тобто щоб були інструменти контролю, за останній рік якісь напрацювання з’явилися щодо вимоги страховки.
- Чому не говорять про зниження ціни на російську нафту до $20 за барель - якраз собівартість? Бо виходить, що все ж росіянам дозволяють заробляти на нафті…
- Собівартість $20 за барель, її можна підвищувати. Це частина конструкції, про яку часто забувають. Чому? Бо якби технологічні компанії зі сфери нафтовидобування реально пішли з ринку Росії, але ж деякі лише формально - як SLB (американська нафтосервісна компанія) - не пішли з ринку РФ. Це теж підняло б ціну добування нафти. Вони не йдуть… Чому не можна змусити? Не знаю. Будь-які скорочення ціни були б непогані.
Владислав Власюк
- Комітет Палати представників у травні підтримав законопроєкт про санкції проти “Росатому” в травні. Чи був рух в цьому напрямку? Чи знайшли американці альтернативу російському урану?
- Не знаю про це. Ми в цілому показуємо, що Росія - ненадійний партнер, що вони використовують “Росатом” як інструмент політичного впливу в тому числі, закликаємо приймати якісь рішення, спрямовані на зменшення залежності.
- Їм не очевидний зв’язок “Росатому” й російського ВПК?
- Раніше було більше цієї інформації, а потім вони все різко прикрутили, нам зараз досить важко взагалі якусь інформацію добувати.
- Чому США зробили виключення щодо санкцій проти “Газпромбанку” для Туреччини й Угорщини, на вашу думку?
- Думаю, в них свої якісь домовленості, які не обмежуються санкціями. Це їх міждержавні стосунки… Це мене турбує не так сильно, як, наприклад, те, що ЄС запровадив санкції на імпорт металу з Росії і ті ж санкції частково відтермінував, частково зробив квоти. По суті ці санкції приблизно нульовий ефект мають. Вважаю, дуже лицемірно так робити.
- Що Україна може зробити в цьому напрямку?
- Ми просуваємо: давайте ви не будете робити видимість санкцій, а зробите реальні санкції на російські метали. Я очікую, що це буде в наступному санкційному пакеті, принаймні багато країн з цим дуже згодні, що так не буває: нащо ж ми ганьбимося? Це ганьба. А те, що американці якийсь виняток зробили, щоб могли розраховуватись, це політичні домовленості, це мене менше турбує.
- А те, що Європа за час війни збільшила імпорт російського LNG?
- Це дуже неправильно. Вони (росіяни, — ред.) вже постачальник №1 (зрідженого природного газу) на ринку Європи. І це знову ж таки те, що мене дуже дивує. Ми вдячні допомозі, підтримці, але воно дається тяжко, при цьому за два роки 27 млрд росіяни заробили на поставках LNG у ЄС - це багато. Слухайте, може, давайте це прикриємо? Про це теж говоримо.
- Була лазівка для обходу санкцій - імпорт європейських товарів через Центральну Азію. Її перекрили?
- Ні, звісно. Воно й через Білорусь продовжує їхати, Балтію. Це теж про напівміри. Більше року тому Євросоюз передбачив можливість забороняти експорт окремих видів продукції. Наприклад, можуть повністю заборонити постачання мікропроцесорів до Казахстану. Це вже можна робити. Але вони цього не роблять. Не готові політично. З початку року будемо розмовляти і показувати: ось за два останні роки раптом зросло споживання певних видів продукції в певних країнах Центральної Азії, то час “лавочку” прикривати.
- В останньому пакеті санкцій є обмеження для китайських компаній. Чи готова Європа тиснути на Китай?
- Неправильно це називати тиском. Питання в готовності відстоювати власні інтереси з ненадходження західних технологій до терористичних режимів. Я б це так називав. Нормальною позицією Євросоюзу повинно бути: це наші технології, ми готові їх на певних засадах продавати в певні ринки, за умови, що їх не використовують для військових цілей. А якщо ми бачимо, що це потім постійно потрапляє в терористичний режим, який використовує це у війні, нам це не підходить. Ця позиція має бути більш рішучою.
- Фактор Трампа, налаштованого проти Китаю, може зіграти свою роль?
- З огляду на публічні заяви Дональда Трампа, думаю, він готовий до більш рішучих дій, щоб вплинути на позицію Китаю з приводу їх допомоги РФ.
- У 16-му пакеті санкцій, згідно з повідомленнями в іноЗМІ, будуть сектори російської економіки, яких раніше не торкались. Про які сектори мова?
- Не знаю, що вони мають на увазі. LNG, метали можуть бути. На початку січня будемо краще розуміти, що там планується у той пакет.
- Тімоті Снайдер вважає, що російська економіка може протриматися ще близько року, але не набагато довше. А ви як гадаєте?
- Я не прогнозист. Думаю, що економіка Росії в набагато гіршому стані, ніж вони хочуть видати, це по-перше. А по-друге, я вірю, що кінець економіки настане раптово. Коли це буде, не знаю, але це буде раптово.
- Які пріоритети в санкційній політиці просуватимемо в 2025 році?
- Критичні компоненти - це номер один, адже це прямо впливає на спроможність російської армії, на атаки по інфраструктурі. Нафтовий флот - номер два, бо це “нафтодолари”. Нові великі ідеї - номер три. Це може бути й “Росатом”, і ІТ-сектор.
