Україні потрібні кошти партнерів для продовження протистояння агресії РФ, яка вже вийшла за межі країни. У бюджеті на наступний рік маємо непокритий дефіцит у €16 млрд. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країни Заходу заморозили валютні резерви РФ, однак так і не наважалися їх конфіскувати і передати нам.
Нині ж дискутують можливість надати Україні репараційну позику із заморожених активів. Чи варто на ці кошти сподіватися і що заважає конфіскації – далі у матеріалі “Апострофа”.
Як відомо, після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, країни G7 заморозили валютні резерви Центробанку РФ на суму близько 300 млрд доларів. Конфіскувати їх і передати на потреби України, реалізуючи принцип “ворог заплатить”, поки не наважилися. Хоча кроки робилися. 24 квітня 2024 року Конгрес США прийняв Закон «Про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців» (Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity (REPO), що дозволяє передати Україні до $5 млрд заморожених активів РФ.
Нещодавно сенатори-демократи й республіканці представили законопроєкт, яким пропонується заморожені російські активи передавати Україні кожні 90 днів. А парламент Канади ще 2022 року ухвалив закон про конфіскацію російських активів. Проте у цих юрисдикціях зосереджені відносно невеликі суми. Найбільше – приблизно €190 млрд – розміщено в бельгійському депозитарії Euroclear. Конфіскувати їх досі не наважувалися.
Тож досі єдиним механізмом, що реалізується країнами “Групи семи”, є передача Україні доходів з цих заморожених коштів. Так, у жовтні минулого року лідери країн G7 погодили надання Україні кредиту на 50 мільярдів доларів за програмою екстреного кредитування Extraordinary Revenue Acceleration (ERA). Кожна країна-учасниця програми та ЄС надає власний кредит, погашення якого відбуватиметься за рахунок прибутків, отриманих від заморожених російських активів.
Залучене фінансування можна спрямувати на пріоритетні видатки держбюджету у соціальній сфері, військовій та на відновлення. Так, у межах інструменту ERA Мінфін вже залучив від Європейського Союзу €14 млрд із передбачених €18,1 млрд.
“Поки що основні шляхи використання залишаються не самі заморожені кошти, а частина доходів, зароблених із заморожених коштів, - пояснює фінансовий аналітик Іван Угляниця. - При тому ті всі гроші залишались в самих країнах, які їх заморозили, щось трактувалось так, що ніби із тих грошей потім надається допомога Україні – такий собі mental accounting. Решта великих програм, які розробляються, або обговорюються, або і затверджені навіть – це все пов’язано із кредитами, або борговими паперами, які можуть, або будуть надані Україні під “заставу” цих заморожених коштів”.
Конфіскувати всі активи і спрямувати в Україну міжнародні партнери досі не наважуються. Зокрема, через побоювання втратити репутацію серед інвесторів, загрузнути у юридичних спорах, якщо Росія вдасться до заходів у відповідь. Тож нині міністри ЄС працюють над так званим репараційним кредитом для України, який Київ погашатиме лише після того, як Росія виплатить їй репарації.
У чому суть інструменту
Наразі йде мова про 140 млрд євро, заморожених у бельгійському депозитарію Euroclear. Як пояснила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, Єврокомісія або Special Purpose Vehicle, яка їй підконтрольна, випустить безвідсоткові цінні папери, на які обмінює ці гроші. Тобто в Euroclear залишаються цінні папери, а активи передаються в користування Україні.
“Ці гроші нам дає умовно Євросоюз, вони дають свої гроші, - пояснює Олександр Паращій, – Європа розуміє, що якщо вони не дадуть гроші Україні, то нам не буде чим воювати. Тобто вони точно хочуть дати якісь гроші, але європейські країни, вони ж демократичні. І виборці європейських політиків спитають: "А що ви так просто дали?" Їм скажуть: "Ні, ми ж не просто так. Ми от за умови, що там якщо будуть репарації, вони нам повернуть". Імовірність репарацій прямує до нуля, принаймні поки що так, то ми розуміємо, що це той самий грант. Їм так простіше пояснити, що це такий нібито кредит, який, можливо, навіть повернуть з якоїсь дуже-дуже низькою імовірністю”.
Тобто надаючи цей кредит, наші кредитори будуть вкрай зацікавлені, щоб Росія нам заплатила репарації, додав фінансист.
“Ймовірно, що такий механізм є одним із найреалістичніших щодо того, як можна використовувати ці кошти і для допомоги Україні, і загалом задіяти, плюс зменшити навантаження на бюджети Європи для допомоги Україні. Крім того, зі зниженням ставок в Європі відсоткові доходи впали за ці роки майже в два рази, тому доходи від їх розміщення як потенційне джерело для фінансування допомоги мають все меншу вагу”, – певен Угляниця.
Проте серед країн-членів ЄС є занепокоєння, що у разі претензії Москви щодо активів її Центрального банку, Бельгія може залишиться сам на сам у вирішенні спорів з РФ. Брюссель звернувся до країн Євросоюзу з проханням розділити ризики й надати надійні гарантії, що йому не доведеться покривати потенційні судові витрати на позови з боку Росії.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що виконавчий орган ЄС допрацює план та переконається, що занепокоєння Бельгії будуть враховані. Остаточний механізм мають ухвалити на саміті Євроради 23-24 жовтня. Ідею репараційного кредиту підтримала Швеція, прем'єр-міністр Нідерландів Дік Схоф заявив, що пропозицію слід серйозно розглянути за умови покриття юридичних та фінансових ризиків.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц зауважив, що очікує, що лідери нададуть Комісії мандат на саміті ЄС підготувати конкретну пропозицію, яка буде юридично обґрунтованою. “За” виступили Британія та Канада. Проти цілком очікувано висловилася Угорщина.
Які шанси, що кредит дадуть
Отримання репараційного кредиту відкриє для України фінансування, якого вона так потребує, не чекаючи виплати репарацій РФ. Так, вже наступного року, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, непокрите фінансування дефіциту бюджету складає €16 млрд або більше.
“Це [розмір дефіциту] за припущення, що курс обмінний буде такий, як у проєкті бюджету (45,7 грн/$). Тобто вони рахують у гривні, а потім переводять по цьому курсу. Якщо курс буде, наприклад, 44, то це вже буде відповідно більша сума”, – каже Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту Concorde Capital.
Механізм, який передбачає використання заморожених активів рф, має стати одним із основних у забезпеченні фінансових потреб України у 2026-2027 роках, сказано у повідомленні Мінфіну. Важливо, щоб репараційний кредит був безумовним для України та гнучким у визначенні напрямів спрямування коштів. За словами голови бюджетного комітету Роксолани Підласи, кошти міжнародних партнерів - єдиний варіант суттєво збільшити видатки на сектор безпеки і оборони.
Загалом Україні можна розраховувати на отримання у бюджет-2026, певен нардеп від “Голосу” Ярослав Желізняк. Його колега з фракції “Європейська Солідарність” наголошує на конфіскації.
“Нам треба ставити питання про конфіскацію заморожених активів РФ. Тому що всі ці історії, коли вони там якось з них відсотки використовують і так далі, це все добре, але їх треба конфісковувати. Це складне питання, але треба тиснути, добиватися, тим більше, що є певна динаміка. Німеччина свою позицію змінила. Очевидно, що Німеччина тут супер важлива. Залишилася така от складна для нас позиція Франції. Якщо нам вдасться її поміняти, то в нас відкривається реальна можливість для конфіскації цих грошей, а це саме правильний шлях”, – зауважив нардеп Олексій Гончаренко.
Насправді головна перепона для конфіскації російських грошей для потреб України - не в юридичній площині, а в дефіциті політичної волі.
“З точки зору міжнародного права, конфіскація і передача Україні відповідає принципам міжнародної відповідальності. Є навіть такий документ. Це Статті про відповідальність за міжнародні правопорушення, які напрацювала комісія міжнародного права ООН”, – каже голова комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва (“Слуга народу”) Олександр Мережко. - Це по суті віддзеркалення і звичаєвого права, і науки міжнародного права. І там засада дуже проста: якщо держава вчиняє порушення міжнародного права, то вона повинна повністю відшкодувати шкоду, яку заподіяла жертві цього порушення. Це принцип міжнародного права і він відображається в тому числі в репараціях. До того ж з міжнародно-правової точки зору злочин агресії - це не тільки злочин проти конкретної держави, яка є жертвою. Це злочин проти всього світового співтовариства держав”.
