На початку липня має розпочати свою роботу Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Згідно з новим законом "Про державну службу", ця комісія буде обирати державних секретарів міністерств і державного секретаря Секретаріату Кабінету міністрів, які будуть відповідати за всю кадрову політику та реформи в міністерствах. Залежно від того, хто буде контролювати держсекретарів, той, по суті, і буде контролювати роботу відомств. Останні події навколо формування комісії вже демонструють, що влада намагається встановити контроль над цим органом вже на стадії його формування. Серед іншого, це відбувається шляхом упровадження до складу комісії представників "кишенькових" громадських організацій для того, щоб зробити роботу цього органу якомога більш непрозорою.
Згідно із законом "Про державну службу", Комісія з питань вищого корпусу державної служби повинна бути створена вже на початку липня. До її складу увійдуть 12 учасників: по одному представнику від президента, Верховної ради, Кабінету міністрів; керівник Національного агентства з питань державної служби, представник Державної судової адміністрації України, керівник Національного агентства з питань запобігання корупції; по одному представнику від всеукраїнського об'єднання профспілок та всеукраїнського об'єднання роботодавців, а також чотири представники від громадських організацій. Комісія утворюється Кабінетом міністрів, який затверджує її персональний склад.
Головним завданням комісії на першому етапі буде саме обрання державних секретарів до Кабміну. Як пояснила "Апострофу" голова підкомітету з питань державної служби та служби в органах місцевого самоврядування Альона Шкрум, на держсекретаря в міністерстві ляжуть всі кадрові питання, а також реалізація політики конкретного міністра. Саме тому перед комісією стоятиме непросте завдання обрати на ці посади аполітичних людей. "Поки вони призначаються на п'ять років, але ідея полягає в тому, щоб вони працювали безстроково. У Великобританії, наприклад, державні секретарі побачили зміну 15 різних міністрів. Вони повинні керувати державною службою, але якщо людина буде робити це погано, то його звільнять із займаної посади", - пояснила Шкрум "Апострофу".
Оскільки для держсекретаря міністерства буде нелегко безпристрасно реалізовувати політику кожного наступного міністра, не виключено, що між цими посадовими особами будуть виникати конфлікти. Вирішувати їх буде та сама комісія. Тому стає очевидним, який величезний вплив матиме цей орган на держслужбу. Як пояснив голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук, відбір держсекретарів через комісію - це одне з найбільших системних змін процедури призначення державних чиновників. Саме від неї залежить, чи відбудеться в Україні справжня реформа державної служби. "Державними секретарями повинні стати люди, які будуть в змозі сказати "ні" міністру, якщо він буде давати незаконні вказівки. Це повинні бути люди досить незалежні, щоб поставити бар'єр популізму і рішенням, спрямованим на наповнення партійної каси", - зазначив Філіпчук.
Незважаючи на те, що до комісії увійдуть представники різних гілок влади, це зовсім не означає, що вона буде по-справжньому збалансованою чи незалежною. Наприклад, учасника від Верховної ради повинен обирати парламент за поданням профільного комітету. А парламентська більшість складається з двох політичних сил, серед яких кількісно переважає президентський "Блок Петра Порошенка". Як розповіла "Апострофу" Альона Шкрум, кандидатом від парламенту був рекомендований керівник секретаріату Конституційного суду України Ярослав Василькевич, який вже зустрічався з представниками усіх парламентських фракцій. Однак питання про його делегування навіть ще не включене до порядку денного парламенту. "Самопоміч" мала до нього багато питань. Голосування відбудеться найближчим часом", - пояснила Шкрум "Апострофу".
Зрозуміло, чиї інтереси буде представляти представник президента в комісії. Відносно представника уряду також не можна говорити про якусь незалежність, оскільки уряд призначався парламентською більшістю, на яку президент має вплив через свою фракцію. І зрештою, прем'єр-міністр Володимир Гройсман є людиною президента. До складу комісії входить також голова Нацагентства з питань державної служби Костянтин Ващенко, який був призначений ще в липні 2014 року урядом Арсенія Яценюка.
Забезпечувати прозорість роботи комісії мають чотири представники громадськості. Вони будуть не тільки протистояти призначенням кандидатів, які заплямували себе на попередніх посадах, а також інформувати суспільство про те, що відбувається у роботі комісії. Наразі відібрано 20 громадських організацій, які зможуть висунути по одному своєму кандидату. Потім ці 20 кандидатів повинні вибрати чотирьох людей, які безпосередньо увійдуть до складу комісії.
Як розповів "Апострофу" Костянтин Ващенко, спочатку висунути своїх кандидатів хотіла 81 організація, але тільки кожна четверта зуміла пройти кваліфікаційний відбір, який, утім, проходив за "чисто формальними ознаками". Більше того, нещодавно під час засідання робочої групи з напрацювання законопроекту для внесення змін у закон "Про державну службу", в якому брав участь і представник президента в парламенті Артур Герасимов, представники громадськості заявили, що серед відібраних організацій є і "кишенькові".
Зазначимо, що 13 червня 17 громадських організацій оскаржили відмову номінаційної комісії в наданні їм можливості висувати своїх кандидатів. При цьому, як стало відомо "Апострофу", близько сорока організацій, які подали документи, були зареєстровані за однією і тією самою адресою, а деякі з них використовували одну і ту саму печатку. Представник Реанімаційного пакету реформ Денис Бродський розповів "Апострофу", що влада вже не перший рік намагається долучити до громадськості "кишенькові" структури. Він переконаний, що організації, які намагалися оскаржити рішення, не мають жодного відношення до держслужби. "За останні два роки можна по пальцях перерахувати всі громадські організації, які дійсно працювали над новим законом про держслужбу, проводили численні консультації. Я знаю всіх людей, які займалися реформою держслужби, а зараз з'являються якісь 17 організацій, яких я ніколи в очі не бачив", - коментує Бродський.
Утім, він переконаний, що робота комісії буде збалансованою, якщо вдасться обрати дійсно незалежних представників громадськості. "Тому всі так і норовлять на ці чотири місця запхати своїх. Так, щоб начебто хтось був від громадськості, але насправді був людиною від Адміністрації президента або Кабміну, або від ще когось, хто хоче отримати додатковий вплив на комісію ", - розповідає Бродський "Апострофу".
Костянтин Ващенко визнає, що влада намагається вплинути на роботу комісії, але переконаний, що завдяки присутності представників громадськості все ж таки вдасться досягти балансу: "Президент або уряд будуть впливати, але рішення буде прийматися більшістю, в якому третина є представниками громадськості". Згідно із законом "Про державну службу", повноваження членів Комісії триватимуть упродовж чотирьох років або до закінчення повноважень органу, який вони представляють.
Однак з утворенням комісії боротьба за вплив на призначення держчиновників в Україні не завершиться. У квітні в парламенті було зареєстровано два законопроекти про внесення змін у закон про держслужбу в частині призначення голів обласних і місцевих адміністрацій. Співавтором одного з таких законопроектів є представник президента в парламенті Артур Герасимов. Відбір голів місцевих адміністрацій Герасимов пропонує доручити спеціально утвореній при президентові комісії, яка на третину складатиметься з представників уряду. Законопроект Герасимова не передбачає участі представників громадськості, але депутат обіцяє, що до складу комісії вони потраплять. Артур Герасимов пояснив, що підпорядкування комісії президента покликане попередити сепаратизм в Україні.
"Якщо ми хочемо запобігти руху на користь Росії, то ми повинні зробити так, щоб ланка обласних та місцевих державних адміністрацій працювала як армійська структура", - пояснював Герасимов депутатам під час засідання робочої групи з напрацювання законопроекту для внесення змін у закон про держслужбу. Йому протистояла співавтор іншого законопроекту Альона Шкрум. Її документ також регулює призначення керівників місцевих державних адміністрацій. Шкрум пропонує, щоб голів РДА та їх заступників вибирали комісії, утворені при головах обласних адміністрацій, а потім Кабмін подавав президенту кандидатури претендентів для їхнього подальшого призначення. Депутат пропонує, щоб до 1 січня 2017 року призначення губернаторів відбувалося за старою системою, а потім цим буде займатися Комісія з питань вищого корпусу, як сьогодні передбачено законом про державну службу.
"Згідно зі статтею 118 Конституції України, виконавчу владу в областях здійснюють місцеві державні адміністрації, тому для мене очевидно, що голова РДА і голова ОДА - це виконавча влада. А якщо це виконавча влада, то зрозуміло, що Кабмін може мати якісь важелі впливу на їхнє призначення", - заявила Шкрум. Депутат не розуміє, в чому полягає загроза сепаратизму, про яку говорив Герасимов, якщо подання на призначення керівників місцевих адміністрацій подає уряд, а президент врешті-решт може відмовитися призначати конкретного кандидата. Однак, якщо голів місцевих адміністрацій може обирати комісія при президентові, склад якої також утверджує глава держави, то уряд фактично буде відсторонений від цього процесу. За словами Шкрум, Головне науково-юридичне управління ВР вже визнало законопроект Артура Герасимова не відповідним Конституції. Втім, оскільки співавтором цього законопроекту є представник президента в парламенті, дуже висока ймовірність того, що коаліція підтримає саме цей документ. Однак, як зазначила Альона Шкрум на засіданні робочої групи, поки що за жоден із законопроектів у парламенті немає голосів.
