Газета The New YorkTimes опублікувала деякі тези мирного плану з врегулювання українсько-російської кризи, який Андрій Артеменко передав чиновникам адміністрації Дональда Трампа. "План Артеменка" передбачає виведення російських збройних сил з території України і проведення всеукраїнського референдуму про передачу Криму в оренду Росії на 50-100 років. У коментарі NYT посол України в США Валерій Чалий заявив, що подібна ініціатива на руку Москві, а депутат Артеменко не має права пред'являти будь-які мирні плани від імені України іноземним урядам, в тому числі і адміністрації США. Сам же Артеменко впевнений, що його ініціатива сприятиме початку діалогу між Україною і США. У відповідь на це він був виключений з фракції Радикальної партії. Про перспективи нового мирного плану і причини, які спонукали його на цей крок, народний депутат розповів в інтерв'ю "Апострофу".
- Чому фракція не підтримала вашу мирну ініціативу?
- Фракція проголосувала одноголосно, виключивши мене зі складу РПЛ. Також зажадали, щоб я здав мандат, який отримав на підставі входження до списків Радикальної партії. Мою мирну ініціативу не підтримали з дуже простої причини - це не було узгоджено з фракцією і її лідером. Хоча це не зовсім так - Олег Валерійович і деякі інші депутати були поінформовані про те, що ведуться переговори.
- Мінськ зайшов в глухий кут, ситуація на Донбасі складна. Ви запропонували план виходу з ситуації. Які, на вашу думку, перспективи його реалізації?
- Це рішення для завершення українсько-російського конфлікту на Донбасі. Ідея реалізації такого плану виникала в перші дні після Майдану: коли стало зрозуміло куди заходить ситуація, коли ми стали свідками нерішучості влади в Криму, коли ми побачили відсутність волі керівництва країни розслідувати злочини на Майдані. Я сам учасник всіх ключових подій на Майдані, починаючи з 1 грудня 2013 року, і мене в ГПУ не запрошували, хоча мені є, що сказати. Сьогодні Україна знаходиться за крок від того, щоб втратити свою не те, що суб'єктність, а навіть об'єктність. Країна може втратити свою цілісність і майбутнє.
Тому з'явився цей мирний план. Всі називають його планом, а насправді це - ініціатива кількох небайдужих людей. Ініціатива була розроблена, і озвучена близько року тому під час діалогу з представниками Держдепу і Конгресу США.
У публікації New York Times, автори викладають своє бачення концепції, яке стало їм відомо. Там не тільки я, а багато американських політиків і бізнесменів, які є учасниками переговорів. Ці люди зацікавлені у відновленні миру в Україні. Всі говорять про війну, блокаду, але мало хто говорить, що можна встановити мир. Чого ми досягли санкціями щодо Росії? Визнання документів "ЛНР" / "ДНР" та погіршення ситуації на Донбасі. Напевно, прийшов час для нового плану, нової ініціативи і нового майданчика. З моєї точки зору, Мінськ дискредитував себе давно.
Ця нова ініціатива в найближчі тижні буде представлена у Вашингтоні за участю народних депутатів, членів Конгресу і членів нашої команди. Там будуть розкриті деталі цього мирного плану. Інша справа, як на це відреагують у Вашингтоні, Москві, Брюсселі та Києві. А якщо мені вдасться переконати адміністрацію Трампа, адміністрацію Путіна, адміністрацію Порошенка, і ми дійсно знайдемо можливості акцептувати наш план всіма трьома сторонам? Чому ні?
- Чому ця ініціатива з'явилася саме зараз, якщо вона була розроблена значно раніше?
- Будучи часто в США, і розділяючи ті передвиборні тези, які Дональд Трамп озвучив під час виборчої кампанії, я розумів, що його шанси великі. Давайте зробимо Америку знову великою, давайте Україну знову зробимо великою. Давайте зробимо країну такою, якою вона заслуговує бути. Це створення робочих місць, це регуляція міграційного кризи. Іншими словами - давайте сфокусуємось на власній країні і будемо менше брати участь у міжнародних конфліктах. Це те, про що насправді, з моєї точки зору, повинен думати український політик. Таким чином, мені його гасла були близькі. Після його перемоги стало ясно, що ті думки, які ми обговорювали з членами його команди, членами конгресу, громадськими діячами, ніхто не заперечував. Та мирна ініціатива, встановлення миру - це нормальне цивілізоване бажання будь-яких адекватних людей в момент кризи.
Мені приємно, що моя позиція почута. І про те, що буде потрібно перезавантаження, в тому числі і майданчик для переговорних відносин між Україною і Росією. Якщо це буде за посередництва США - це те, що може реально спрацювати.
Це альтернатива Мінську або можливість змусити сторони виконувати його.
- Ви ж пам'ятаєте, якою була реакція на заяву посла Німеччини в Україні щодо проведення виборів в ОРДЛО в рамках Мінських угод. Думаєте, що з вашою ініціативою все буде по-іншому?
- Всі розуміють безперспективність існування Мінська, але ніхто не пропонує альтернативу. Принаймні публічно. Найголовніше, що заява посла Німеччини підтверджена офіційним Берліном. Це позиція Німеччини, з якою я не згоден. Тому вважаю, що моя ініціатива - це відповіді на ті пропозиції, які звучать з Європи, з Москви для примусу України до фактичного виконання невигідною політичної частини Мінських домовленостей до виведення військ, до повернення контролю над кордоном.
Наш план передбачає абсолютно зворотне.
- У вас є досвід розробки подібних ініціатив?
- Досвід? У мене є досвід роботи в політиці з 1998 року. Я розумів, що вийти на прес-конференцію в Україні або заявити про це з трибуни Верховної Ради - буде недостатньо. Тому і майданчик для обговорення подібного плану обраний саме в той момент, коли адміністрація Трампа формує своє відношення до зовнішньої політики і української кризи.
Останні заяви Трампа і його прес-секретаря про те, що Україна є суверенна і неподільна держава, а Крим - це Україна. І те, що Крим має бути повернутий до складу України - це переконує мене в тому, що ми на правильному шляху.
Ми бачимо повну стагнацію економіки України і війну всіх проти всіх в Україні. Ми валимося в хаос, махновщину. Ще пару тижнів, і зібрати Україну буде неможливо. Третій майдан - це парад обласних суверенітетів. Тут росіяни постараються не на жарт - буде і підтримка сепаратистських настроїв південного сходу. Я не хочу цього допустити. І тут я згоден з президентом Порошенком, що є тільки переговорний шлях і політичний шлях. Я - народний депутат, який на підставі закону і конституції має право законодавчої ініціативи. Ніхто не заборонить мені, в тому числі і посол Чалий, виступати на міжнародній арені зі своїми ініціативами, які безпосередньо пов'язані з встановленням миру в нашій країні.
- Ви пропонуєте провести референдум про передачу Криму в оренду Росії, але проведення референдуму передбачає збір підписів.
- Тільки народ повинен приймати рішення, в якому статусі повинні існувати ці території. Ця ініціатива не передбачає, що зібралися три людини, підписали якийсь там меморандум і розійшлися. Щось подібне було з Будапештським меморандумом.
Я можу анонсувати, що в основі цього плану лежить і Будапештський меморандум. Тобто участь у цьому процесі представників Сполучених Штатів Америки. Не думаю, що варто запрошувати Великобританію за стіл переговорів, але не виключаю цього. Хоча це можливо і корисно.
Будапештський формат, участь законодавців від кожної зі сторін, організація нового майданчика для переговорного процесу. Це, можливо, буде Женева або Казахстан. У Назарбаєва є досвід врегулювання російсько-турецької кризи. У даній ситуації потрібно розмовляти з представниками "ЛНР" і "ДНР". Тому, що люди, які там живуть, уявляють себе в складі України. Деякі дії наших політиків відривають як жителів Криму, так і жителів Донбасу від України. Тому розмови про те, що ми повинні завоювати силовим шляхом Крим і Донбас, м'яко кажучи, несерйозні.
Я прекрасно розумію, що воювати можна, коли відчуваєш свої сили. А воювати для того, щоб знищити активну частину молодого населення України?
- Крім іншого, референдум про передачу Криму в оренду Росії зажадає змін до Конституції України про його статус. У Раді є на це голоси?
- Я розумію, що ця ініціатива вимагає юридичної та законодавчої підтримки. Чому Мінський формат не спрацював? Тому, що народні депутати в ньому не брали участь. Депутатський корпус представляла тільки віце-спікер Ірина Геращенко. Чи не була сформована депутатська група, щоб зрадити мінському процесу відповідний правовий статус. Це одна з причин виникнення нової ініціативи. Необхідно, щоб ініціатива виходила з парламенту і формувалася народними депутатами. Тоді її простіше буде легітимізувати.
- Припустимо, що ваш план взяли в роботу. Як в такому випадку переконати Росію залишити Донбас, якщо вона заперечує свою участь в конфлікті?
- Зараз би я не хотів прив'язуватися до заяв будь-яких лідерів. Давайте згадаємо історію. Великобританія воювала з континентальним Китаєм за Гонконг, але через роки знайшлися два ініціатора, які змогли сісти і домовитися (Об'єднана декларація Уряду Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії і Уряду Китайської Народної Республіки з питання про Гонконг була підписана 19 грудня 1984 року в Пекіні прем'єр міністрами КНР і Великобританії Чжао Цзияну і Маргарет Тетчер, - "Апостроф").
Подібні випадки в історії були. Пропоную не винаходити велосипед. Думаю, що багато в Гонконзі тим, хто виходив з ініціативами кричали: "зрада".
Думаю, що в цьому є раціональне зерно. І насправді - це привід для переговорів і формування нового майданчика. І головне - для більш короткої і правильної легітимізації тих угод, які можуть бути підписані в парламентах наших країн.
- Хто в такому випадку з ким повинен вести переговори? Україна і ...?
- Україна і Росія. Безумовно, представники "ЛНР і ДНР". Я не уявляю, як їх сьогодні відірвати від історії. Це громадяни України, які мають українські паспорти. Це громадяни, які з тих чи інших обставин поза правовим полем. І наші дії (блокада, будівництво парканів), і бездіяльность, які сьогодні відбуваються не підштовхне їх до того, щоб проголосувати за повернення в Україну. Ця робота вимагає зусиль і доброї волі.
Ми повинні знайти компроміс, поки ми не втратили країну і поки ще не почалася громадянська війна в Україні.
- За вашими оцінками, скільки знадобитися часу для врегулювання цієї кризи?
- Якщо до кінця 2017 року ми озвучимо, підпишемо, узаконимо ці угоди в парламентах наших країн, то я думаю, що на цьому в 2018 році можна буде поставити крапку. Можна скільки завгодно кричати: "зрада" і "ганьба", можна перейменовувати пам'ятники і вулиці, але економіці від цього краще не стає.
- Давайте поговоримо про компромат на Петра Порошенка, який ви передали адміністрації США. Які цілі ви переслідували цим вчинком?
- Якби я передавав компромат на президента, то я б про це публічно не говорив і не скликав з цього приводу прес-конференцію. Я співпрацюю з Валентином Наливайченком, у якого є документи, частину з яких він вже опублікував. Також з іншими людьми, які незгодні з тією політикою, яку веде наш уряд і адміністрація президента. Компромат - це голосно сказано. Це факти, оцінку яким повинні дати відповідні органи США. Вони мають сказати: це компромат або папірці. Я свідомо не збираюся на цю тему говорити. Це не моє весілля.
Зі свого боку ми розуміємо, що процеси, що проходять в суспільстві, відбуваються неправильно. Ми розуміємо, що у нас практично знищена банківська система, ми розуміємо, що курс гривні виріс, ми розуміємо, що людям нема чим платити за страшні рахунки ЖКГ. Це і є компромат. У такій ситуації наша влада навчилися заробляти гроші.
- У нас вже є Панамагейт, плівки Онищенка, які суттєво не вплинули на позицію влади ...
- Безумовно. Всьому свій час. У нас зміна існуючої влади можлива в двох випадках: або майдан, або позиція США. Єдина людина, якого боїться Порошенко - це Трамп. Він навіть Путіна так не боїться, як боїться Трампа. Чому? Там гроші. Там долари США, які контролюються міністерством фінансів. Якщо буде доведено або будуть підозри, що він і його оточення заробляють на крові .... Ще раз кажу, що це правова оцінка, яку повинна дати американська Феміда.
- Не раз бувало, що США продовжували підтримувати когось із політиків, незважаючи на його необачні вчинки ...
- Все може бути.
- Ви закликали до перезавантаження влади, але у нас мало не щороку перевибори. Ви думаєте, це реально щось змінить?
- Війна - це унікальний шанс для країни. У тому числі з позиції внутрішньої політики - це зниження податків, поліпшення умов для бізнесу, залучення на пільгових умовах світового капіталу. У моєї ініціативи позначено позиціонування України як позаблокової держави. Країна не повинна входити в ЄС, НАТО і Митний союз, а повинна стати східноєвропейською Швейцарією. Країна повинна стати лідером на основі свого географічне розташування, людського ресурсу. Україна повинна стати мостом між Сходом і Заходом - в цьому наш шлях. Хто першим це зрозуміє, той і зупинить війну.
Але будівництво такого моста передбачає перезавантаження влади. Перезавантаження - це найболючіше для влади. Людина, яка перемагає на виборах починає думати про продовження своїх повноважень вже на другий день. Без перезавантаження і обрання нового парламенту нічого не зміниться. Сьогодні парламент більше тримається за владу, ніж є джерелом реформ.
З моєї точки зору у Петра Олексійовича є шанс увійти, а не вляпатися в історію. У нього є можливість виступати з ініціативою. Ми вже зрозуміли, що Порошенко - це такий Янукович 2.0, чудово говорить англійською мовою, чудово позиціонує себе в світі. Ця людина так і не зрозуміла навіщо він стала президентом в 2014 році. Якщо для заробляння грошей, то йому місце на звалищі. Але у нього ще сьогодні є шанс перезавантажити Україну.
Країна живе в пострадянській системі управління. Володимир Гройсман очолює Кабмін, який би чудово справлявся в 1972 році. Все б там прекрасно проходило: документообіг, прийняття рішень, наради. Ось бери Гройсмана і саджай в 70-й рік - всі б плескали. Цю систему держуправління потрібно зламати. Я не пропоную зламати, а потім думати, що робити. Ні. Паралельно існуючій системі запустити опозиційний уряд, який повинен показати, як повинна працювати держава. Це 150-200 технократів, які готові взяти відповідальність за перезавантаження країни.
Перезавантаження має відбутися в усіх напрямках. У тому числі і в зовнішній політиці. Провал з безвізом, який ми швидше отримаємо з Північною Кореєю, ніж з ЄС, провал щодо голландського референдуму, провал у ставленні до Brexit. Ну, а який провал був відносно виборів в США? Україна ж безпосередньо втрутилася у виборчу кампанію в США. Та й висловлювання про Дональда Трампа і його оточення свідчить про те, що Україна вибрала собі фаворита. Ставки були зроблені на Хілларі Клінтон. Зараз вони будуть пожинати плоди своєї недалекоглядності.
- Після оприлюднення вашої ініціативи була реакція з боку президента за офіційними або неофіційними каналами?
- Я позиціоную себе як проукраїнський депутат. Я готовий розмовляти з Петром Олексійовичем, з Володимиром Борисовичем, з Андрієм Парубієм, з будь-якими людьми, які готові обговорювати на цивілізованому рівні ті ініціативи, що є у нас в руках.
На сьогоднішній день зворотної реакції, крім як мене дискредитувати, поки не було. Я готовий до цього, розумів, на що йду. Я все кажу відкрито і публічно. Я вірю, що мій план не перетвориться в дон Кіхота, який буде атакувати вітряки. Я вірю, що справжні українські патріоти прислухаються до цього плану. Війна до останнього українця, парад на Червоній площі. Хлопці, ви, про що? Я не хочу, щоб українці воювали до останнього солдата на Донбасі. Тому зроблю все, щоб врегулювати цей конфлікт мирним шляхом.
