Наступний електоральний шок після Brexit, обрання Дутерте на Філіппінах і Трампа в США очікується у Франції. Навколо кандидатів в президенти цієї 65-мільйонної країни і другої після Німеччини економіки єврозони зростає скандальна напруга. На цьому тлі все більш реальною видається загроза приходу до влади радикальної націоналістки Марін Ле Пен, яка називає себе "мадам Фрекзіт" і бачить Францію з власною валютою, із закритими кордонами та в партнерстві з Росією.
Ймовірний розклад
Французькі прямі президентські вибори, історія яких починається з 1965 року, завжди непередбачувані, і в них завжди присутній «шизофренічний» елемент. Як правило, після першого туру виборів в грі залишаються два кандидати з рейтингами нижче 30%. Ці двоє поспішно перебудовують свою виборчу програму, щоб переманити електорат тих, хто вибув з президентської гонки суперників. В кінцевому підсумку перемогу нерідко здобуває претендент, який програв перший тур.
Вперше в історії спробу переобратися на другий термін відмовився робити чинний глава держави Франсуа Олланд, рейтинг підтримки якого скотився до 4%. Реальних претендентів на його місце п'ять - два кандидата від правих сил: Марін Ле Пен і Франсуа Фійон, два від лівих: Жан-Люк Меланшон і Бенуа Амон і центрист Еммануель Макрон - колишній міністр економіки, який вийшов минулого літа з уряду соціалістів і створив власний "не лівий і не правий" політичний рух En marche (Вперед).
Перший тур виборів нового президента Франції призначений на 23 квітня, а другий - на 7 травня 2017 року. Зараз вимальовується такий найбільш вірогідний сценарій: 48-річна Марін Ле Пен за підсумками першого туру виборів покаже кращий результат (близько 26% голосів), проте її антирейтинг не дасть їй змогу здобути підсумкову перемогу у будь-якого з претендентів, якому пощастить вийти з нею до другого туру. Відповідно до соцопитувань, найвищі шанси стати суперником Ле Пен у фіналі і зайняти Єлисейський палац у 39-річного Еммануеля Макрона, який позиціонує себе консервативним, дружнім бізнесу і проєвропейським технократом.
Раніше перемогу над Марін Ле Пен у другому турі експерти пророкували Франсуа Фійону. Падіння його рейтингу через скандал свідчить про те, що французьке суспільство перестало бути толерантним і більше не має наміру спускати з рук політикам їх провини. Якщо настільки ж результативно будуть скомпроментовані до моменту виборів інші кандидати, це посилить атмосферу розчарування політичною елітою, збільшить бажання радикальних змін і зіграє на руку Ле Пен.
"Шість місяців тому ймовірність перемоги Ле Пен вважали нульовою. Але сьогодні ми вже так не говоримо. Якщо скандалів побільшає, може реалізуватися сценарій, при якому те, що півроку тому здавалось неможливим, стане реальністю ", - зазначає французький політолог з аналітичного центру Cevipof Бруно Котрес.
Що ж це за політичні скандали, що змінюють на ходу розклад сил перед виборами?
Пенелопагейт
Колишній прем'єр-міністр Франції 62-річний Франсуа Фійон був висунутий в листопаді кандидатом в президенти від правоцентристської партії "Республіканці". Він впевнено рухався до перемоги на виборах, поки сатиричний тижневик Le Canard Enchainé не засунув палицю в його колеса. У викривальній публікації 25 січня видання повідомило, що дружина Фійона Пенелопа кілька років вважалася помічником в парламентському апараті чоловіка, отримала за це з казни понад 800 тис. євро, але фактично не виконувала ніякої роботи і не мала ні парламентського посвідчення, ні телефону, ні адреси електронної пошти.
Французькі ЗМІ підхопили тему і роздули скандал, назвавши його "Пенелопагейт". До процесу підключилася прокуратура, яка запустила розслідування проти Франсуа Фійона. 15 березня кандидат в президенти викликаний на допит, де йому можуть офіційно пред'явити звинувачення в розтраті бюджетних грошей і створенні фіктивних робочих місць.
Ситуація, що склалася, шокувала прихильників Фійона, який будував собі імідж людини з "чистими руками" при більш ніж 30-річному перебуванні у французькій політиці. Розчарування Фійоном посилилося, коли ЗМІ нагадали населенню про те, що саме він активно лобіював програми скорочення бюджетних витрат.
У своєму зверненні до виборців Франсуа Фійон назвав те, що відбувається "спробою політичного вбивства". Судова система, за його словами, грубо втручається в електоральний процес і "вбиває" цим не тільки його шанси на перемогу на виборах, а й демократію в країні. Втім, більшість французів вважають, що Фійона погубила не система, а його власна жадібність до грошей - більше 70% виборців, згідно з соцопитуванням компанії Odoxa, не хочуть бачити його президентом. Понад 400 тис. французів підписали петицію з вимогою повернути гроші, виплачені Пенелопі.
Нападки на Ле Пен
Лідеру анти-іммігрантської партії «Національний фронт» Марін Ле Пен також закидають фіктивне оформлення на роботу людей. Прокуратура Франції веде розслідування відносно трьох її соратників: глави партійного кабінету Катрін Гризе, охоронця Тьєррі Лежье і бізнесмена Фредеріка Шатійона, який, за версією слідства, надав «Нацфронту» незаконну позику.
Раніше розслідування провів Європарламент і повідомив, що Гризе і Лежье були оформлені на фіктивні посади парламентських помічників Ле Пен в Брюсселі і Страсбурзі. З фондів Європарламенту Гризе отримала 299 тис. євро, а Лежье - 41,5 тис. євро, хоча права на ці виплати наближені до Ле Пен не мали, так як в дійсності працювали у Франції в штабі «Національного фронту». 27 січня Європарламент зажадав від Ле Пен повернути 340 тис. євро., однак та відмовила, пред'явивши відповідне звинувачення у політичному переслідуванні.
Вчора Європарламент прийняв рішення про зняття депутатської недоторканності з Ле Пен за запитом прокурора французького міста Нантер. Цей прокурор порушив кримінальну справу стосовно ультраправого політика за те, що вона в 2015 році розмістила в Твіттері знімки з зображеннями убитих ІГІЛ заручників, чим накликала на себе звинувачення в "пропаганді насильства і екстремізму". Тепер їй можуть пред'явити звинувачення у фінансових зловживаннях і в поширенні зображень зі сценами насильства.
Погіршують ці скандали рейтинг Ле Пен або, навпаки, сприяють його росту - спірне питання. "Національний фронт" довгі роки переконував свій електорат в тому, що преса і суди несправедливі до ультраправих, і здійснюють всі нападки виключно з метою перешкодити політичному прориву. Запущені проти Ле Пен скандальні судові процеси навряд чи завадять їй взяти участь у виборах, але забезпечать їй постійне перебування на перших сторінках газет і на екранах телевізорів.
Обама17
Понад 44 000 французів підписали петицію з проханням до колишнього лідера США Бараку Обами взяти участь у французьких президентських виборах. Те, що почалося як жартівлива акція протесту чотирьох приятелів-парижан, трансформувалося в масштабну громадську кампанію.
Парижем розклеєні плакати з зображенням Обами і твердженням, що у нього найкраще резюме для заняття посади президента Франції. Організатори кампанії, гаслом якої стала фраза: "так, ми можемо", заявляють про намір зібрати під петицією на підтримку Обами мільйон підписів до 15 березня, до моменту завершення реєстрації учасників виборів.
"Ми хочемо показати, що ми все ще можемо на виборах голосувати за президента, а не проти кандидата. У період, коли Франція готова масово віддати голоси за вкрай правих, ми все ще можемо дати світу урок демократії, обравши іноземця. Французи готові зробити радикальний вибір - і це добре, оскільки ми можемо запропонувати їм радикальну ідею - проголосувати за Обаму", - пояснюють сенс свого протесту організатори" Обама17 "на сайті www.obama2017.fr.
Не маючи громадянства Франції, Барак Обама не зможе претендувати на пост глави держави. Вірусна популярність кампанії на його підтримку відображає високу ступінь невдоволення французів вузьким вибором кандидатів в президенти. Розвішані Парижем плакати з Обамою згладжують напругу в суспільстві, створюючи ілюзію широкого вибору. Але робити вибір їм все-таки доведеться з двох зол.
