Представники громадськості, експерти та закордонні партнери неодноразово вказували на масштаби фінансової та політичної корупції, яка залишилася і продовжує розквітати в структурах влади після Євромайдану. Однак за останні два роки в Україні поки що не було притягнуто до кримінальної відповідальності жодного топ-чиновника чи впливового політика. Більшість відкритих кримінальних справ по лінії НАБУ розвалилися в судах по причині слабкої доказової бази (наприклад, справи по ОПЗ та ОГКХ), або ж були ініційовані за вказівкою АПУ в рамках політичної конкуренції і нічим не завершились (наприклад, справа Миколи Мартиненка, яка стала одним із факторів політичного ослаблення та відставки прем’єр-міністр Арсенія Яценюка).
Тому арешт і судовий процес над керівником ДФС Романом Насіровим може продемонструвати суспільству та міжнародній спільноті реальні наміри української влади боротися з корупцією, або ж остаточно дискредитувати нові антикорупційні органи та владу.
Роману Насірову інкримінують співпрацю з народним депутатом Олександром Онищенком, під час якої керівник ДФС відтерміновував рентну плату за видобування корисних копалин. За даними САПУ, в результаті операцій Насірова, державному бюджету було завдано збитків на 2 мільярди гривень. Відповідно до рішення суду, Насіров мав залишатися під вартою до 30 квітня із розміром застави в 100 млн гривень. Але сьогодні дружина Романа Насірова внесла грошову заставу в розмірі 100 млн грн на спеціальний рахунок Солом'янського районного суду. Як відзначили у прокуратурі, від Насірова тепер вимагається носити електронний засіб контролю і на першу вимогу приходити до детектива, прокурора, слідчого судді, до суду. Також наголошується, що в разі невиконання підозрюваним його обов'язків прокурори САП клопотатимуть перед судом про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.
Наразі в політичних кулуарах циркулює декілька версій, за допомогою яких можна пояснити причини затримання та судовий процес над екс-керівником ДФС Романом Насіровим.
Як Насіров став нічийним
Перша версія, що пояснює стрімкі зміни у кар’єрі Насіров — боротьба між групами інтересів у структурах влади. В 2015 році за посередництва тодішнього голови АПУ Бориса Ложкіна та при активній підтримці олігархічних парламентських груп "Відродження" і "Воля народу" Роман Насіров був призначений керівником ДФС. В обмін на це, Насіров мав сприяти вирішенню окремих бізнесових питань бенефеціарів, які фінансували депутатські групи (Ігоря Коломойського, Ігоря Єремєєва, Олександра Онищенка, Віталія Хомутинніка та інших крупних бізнесменів). Ці депутатські групи надавали президенту та коаліції підтримку під час ключових голосувань. Після смерті олігарха Ігоря Єремеєєва та відставки Бориса Ложкіна позиції Насірова значно погіршились. До цього ще варто також додати і напружені стосунки Насірова із найближчим оточенням президента – Ігорем Кононенко та Олександром Грановським. Окрім цих проблем, з кінця 2016 року у Насірова почали стрімко псуватися "бізнесові стосунки" із головою депутатської групи "Відродження" Хомутинніком. Заручившись підтримкою найближчого оточення Порошенка, Хомутиннік в АПУ активно лобіював усунення Насірова з подальшим заведенням на цю посаду нового лояльного і договороспроможного керівника ДФС. Після відсторонення Насірова, на посаду тимчасово виконуючого обв’язки керівника ДФС було призначено давнього знайомого Петра Порошенка — Мирослава Продана, який ще раніше очолював Вінницьке обласне управління ДФС.
Друга версія, що пояснює гучне затримання Насірова — тиск з боку Сполучених Штатів. Державний департамент США вимагав від української влади та НАБУ не політичного піару, а реальних результатів боротьби з корупцією на топ-рівні, оскільки від цього залежить майбутнє фінансування по лінії МВФ, а також підтримка реформ. Щоб не втратити політичну підтримку Заходу, Петро Порошенко був змушений пожертвувати фігурою з вищих ешелонів влади, яка асоціювалась із його оточенням. Варто зазначити, що дана версія розтиражована і неформально просувається громадськими активістами та депутатами-єврооптимістами.
Існує третя версія, що пояснює ситуацію, яка виникла навколо Насірова — один із етапів конфлікту між президентом та Олександром Онищенком. Прихильники цієї версії вказують на те, що за допомогою ув’язнення Насірова, Порошенко завдав превентивного удару по Олександру Онищенку, який може оприлюднити чергову порцію компромату на президента. Ще до ув’язнення Насірова, депутат-втікач опублікував плівки, в яких описуються корупційні зловживання та факти політичної корупції у вищих ешелонах влади. Оскільки інформація Онищенка несе значні репутаційні ризики для влади, то Порошенко вирішив пожертвувати Романом. Також помилково вважати Насірова людиною президента, або ж чиновником, який входить в найближче оточення Порошенка. Насіров, в своїй діяльності більше орієнтувався на олігархічні групи "Воля народу" і "Відродження", але після втечі Онищенка – його стосунки із оточенням президента також почали погіршуватися. Тому для Петра Порошенка Роман Насіров не є членом його команди. З цією метою команда президента координувала свої дії із НАБУ, для якого також важливо продемонструвати свою ефективність та продемонструвати західним партнерам, що інвестовані ресурси в боротьбу з корупцією приносять результати. Показово, що рішення Апеляційного суду (на який, як повідомлялось, має вплив президент) було не на користь Насірова.
Між втечею та угодою
У зв’язку із цим ситуація навколо "справа Насірова" має декілька можливих сценаріїв розвитку. У нинішніх умовах найменш ймовірними залишається саме ув’язнення Насірова через те, що влада не прийняла політичного рішення щодо майбутнього статусу Насірова.
Також існує ймовірність того, що "справа Насірова", яка була ініційована НАБУ та АП може розвалитися в процесі судового розгляду. Цьому може сприяти позиція адвокатів Насірова, які стверджують, що їх підзахисний надавав податкові відстрочки на законних підставах. А також заява Генерального прокурор України Юрія Луценко, який після затримання Насірова зазначив, що детективи НАБУ допустили ряд професійних помилок, які можуть призвести до розвалу справи.
Найбільш ймовірним є сценарій, якій передбачає внесення застави, домашній арешт та втечу за кордон. Сьогодні перша частина цього сценарію вже була реалізована — дружина Романа Насірова внесла грошову заставу визначену ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва в розмірі 100 млн грн на спеціальний рахунок Солом'янського районного суду. Зважаючи на це можна спрогнозувати, що громадськість та політичні опоненти Порошенка можуть спробувати організувати акції протесту під стінами суду та ізолятора, аби не допустити звільнення обвинуваченого.
Не слід також виключати сценарій затягування судового процесу з подальшим зняттям обвинувачення. Враховуючи, що перебування Насірова під вартою завдяки внесенню застави майже скінчилося, то наступним кроком може стати тривалий процес, апеляції та інші процесуальні дії можуть продовжитися як мінімум півроку, поки буде прийнято остаточне рішення. Тим часом, невизначеність і відтермінування розгляду "справи Насірова" лише буде підживлювати політичні та експертні дискусії щодо запровадження спеціалізованих антикорупційних судів.
За наявною інформацією, сценарій угоди зі слідством активно опрацьовується в Адміністрації президента та НАБУ. Варто зазначити, що в своїй діяльності НАБУ активно просуває принцип угоди зі слідством. Для влади цей сценарій теж є дуже доброю можливістю для досягнення своєї мети. Насіров в обмін на пом’якшення рішення або ж штраф може давати свідчення проти інших політичних опонентів, які загрожують Петру Порошенку. За умови реалізації такого сценарію, для НАБУ це стане перша успішна справа, яка дасть можливість позитивно прозвітуватися про результати своєї роботи перед західними партнерами.
