З початком анексії Криму та військового конфлікту на Донбасі органи місцевого самоврядування та правопорядку на окупованих територіях виявилися недієздатними. Проте держава не зважилася їх скасувати, тому щороку українці зі своєї кишені у вигляді податків продовжують платити мільйони гривень на утримання чиновників без територій. Кому і за що ми платимо, розбирався "Апостроф".
Справи рад
Після введення на Донбасі військово-цивільних адміністрацій повноваження обласних рад у цьому регіоні виявилися практично нульовими. Так, якщо в мирний час основною функцією обласних рад був перерозподіл бюджетних коштів, затвердження головного кошторису області та управління об'єктами комунальної власності, то з початком війни ці привілеї у депутатів обласного рівня забрали. Тепер бюджет Донецької і Луганської області затверджується відповідними військово-цивільними адміністраціями, вони ж розпоряджаються і комунальним майном облрад. Але незважаючи на "кастровані" повноваження, та ж Донецька обласна рада продовжує працювати і справно звітувати про свою діяльність.
Наприклад, з офіційного звіту за 2016 рік можна зрозуміти, що основна функція цього органу трансформувалася в інформаційно-просвітницьку: чиновники "уточнювали місцезнаходження депутатів", проводили "моніторинг відвідуваності офіційного веб-сайту", завалили ВР раціоналізаторськими пропозиціями до вже ухвалених законів і рахували скільки разів у ЗМІ згадувалася "Донецька обласна рада".
"У 2016 році в ЗМІ Донецька обласна рада згадувалася 248 разів", - без удаваної скромності рапортували чиновники (+1 від "Апострофа" в 2017-му). Така інтенсивна робота в 2016 році виїла з державного бюджету трохи більше 4 мільйонів гривень. Стільки ж грошей, згідно з паспортом бюджетної програми, чиновники попросили собі й на 2017 рік. Здебільшого це витрати на заробітну плату чиновницького апарату та оплату комунальних послуг у новому приміщенні облради в Маріуполі. Благо витрачатися на зарплату депутатам не потрібно, адже за законом народні обранці місцевого рівня не отримують платню.
До речі, про депутатів. У мирний час депутатами облради ставали далеко не випадкові люди: директори великих підприємств, регіональних телеканалів, топ-менеджери бізнес-імперії Ріната Ахметова. Зараз деякі з них безтурботно трудяться на благо "молодої республіки", однак на офіційному сайті Донецької облради вони досі значаться діючими народними обранцями. Наприклад, колишній заступник міністра Мінрегіонбуду Олександр Аліпов очолив "службу з тарифів ДНР". Або Микола Волков – колишній заступник мера Донецька Олександра Лук'янченка, а нині заступник голови окупаційної адміністрації міста.
Чому Донецька облрада зберігає свій статус-кво "Апострофу" пояснив експерт з реформи місцевого самоврядування ГО "Європейський діалог" Тарас Баранецький. "Справа в тому, що ліквідація таких органів є неконституційною. У Донецькій області з'явилися військово-цивільні адміністрації, і через це в 2015 році виборів до Донецької облради не було", - зазначив експерт.
Згідно із законом "Про військово-цивільні адміністрації", після того, як президент створює таку адміністрацію своїм указом на певній території, повноваження обласної ради на цій же території припиняються. Але припинення повноважень не означає ліквідацію органу влади. "Пленарні засідання не проводяться і рішень колегіального органу немає, але депутати продовжують працювати на своїх округах", - пояснила "Апострофу" керуючий справами виконавчого апарату Донецької облради Марина Гончарова.
Варто відзначити, що з 2015 року представники облради регулярно зверталися до парламентського комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування з проханням законодавчо врегулювати, як саме має працювати рада в умовах усічених повноважень, але в комітеті зізнаються, що конкретної відповіді у них немає.
"Відправна точка в цьому питанні – статус цих територій. До тих пір, поки ми не визначимося зі статусом цих територій, у нас кожного разу будуть непорозуміння, - пояснює "Апострофу" голова профільного комітету Сергій Власенко. – Якщо ми говоримо про те, що частина цих територій непідконтрольні Україні, на них не можна проводити вибори, то як ми можемо говорити про функціонування якоїсь Донецької облради? На яку територію поширюється її юрисдикція? Як вона обирається? Якщо б ми чітко визначилися, що це – окупована територія і ми знаходимося в стадії конфлікту з РФ, тоді відповідь знайшлася б дуже легко. Але український парламент поки боїться визнавати ці території окупованими. Ми спочатку створили штучну конструкцію, назвавши війну антитерористичною операцією. Був підмінений базовий юридичний термін. Що заважало ввести воєнний стан на територіях, прилеглих до зони конфлікту? У нас є спеціальний закон про режим воєнного стану, і тоді стає абсолютно зрозуміло, як в режимі воєнного стану діють органи місцевого самоврядування, які повноваження у них залишаються".
Кримські органи
Але якщо статус Донбасу справді не до кінця визначений парламентаріями, то з анексованим Кримом все давно ясно. ВР офіційно визнала територію півострова і місто Севастополь окупованими територіями України, тим не менше в країні продовжують діяти органи правопорядку Криму, наприклад, Національна поліція. Природно, у самому Криму Нацполіції ніколи не було. Її головне управління знаходиться в Одесі, відповідно, реагувати на злочини і реєструвати їх копи можуть тільки дистанційно. Для цього поліцейські проводять "моніторинг соціальної мережі інтернет з метою виявлення вчинених правопорушень на території АР Крим". Які це злочини? Наприклад, у лютому цього року співробітники Нацполіції Криму домоглися судового рішення щодо арешту чотирьох бурових установок "Чорноморнафтогазу". Правда, окупаційна влада РФ продовжує успішно їх використовувати. Якщо стає зовсім нудно, кримські копи ліквідують злочинні групи в Чернігівській (!) області або попереджають замовні вбивства в Одеській області.
Про злочини на півострові кримські копи також дізнаються з газет! "Іде постійний аналіз та моніторинг ЗМІ, і у випадку, якщо є ознаки правопорушення, пов'язані з окупованою територією, ми роздруковуємо це видання, і якщо там сказано про злочин, то вносимо його до ЄРДР. Крім того, заяви та звернення громадян можуть надійти на наш сайт або поштою. Буває, що заявники з материкової частини України пишуть нам про злочини, які відбуваються в Криму", - розповів "Апострофу" начальник слідчого відділу Нацполіції Криму Сергій Пантелєєв.
До речі, рятуються від нудьги поліцейські Криму спільно з працівниками прокуратури півострова – правоохоронного органу, який базується у Києві. На спільних нарадах правоохоронці розбирають "стан досудового розслідування та супроводу у кримінальних провадженнях за фактами порушення прав і свобод громадян" в Криму. Ефективність такої роботи можна оцінити, проаналізувавши статистику. Так, минулого року прокуратура розслідувала 315 кримінальних проваджень, з них досудове слідство було завершене тільки з 23 справ, а до суду дійшло лише 13 обвинувальних актів, при цьому по жодному з них Феміда так і не винесла рішень.
На думку екс-керівника Національного центрального бюро Інтерполу в Україні Кирила Куликова, подібна робота правоохоронних органів Криму не приносить видимих результатів для відновлення територіальної цілісності України. Це чітко проявилося в нещодавньому проміжному рішенні Міжнародного суду ООН. Нагадаємо, що колегія суддів у Гаазі вважає докази України про фінансування Росією тероризму недостатніми. "На цьому суді взагалі Україна не порушувала питання анексії Криму. Обговорювалися якісь другорядні речі: обмеження прав кримських татар, права на вивчення української мови. Але є ключове питання в рамках всієї міжнародної системи правопорядку – анексія Криму. Навіщо ми обговорює другорядні питання?" – говорить Куликов.
А адже саме збором доказової бази щодо злочинів РФ і повинні займатися правоохоронці Криму. "З боку спецслужб Росії в Криму відбувається ряд кримінально караних діянь. Ці органи повинні документувати кожен такий факт, а коли Крим повернеться в Україну – пред'являти, зокрема співробітникам ФСБ РФ, звинувачення, - пояснює "Апострофу" правозахисник Едуард Багіров. – За фактом територія Криму окупована, а юридично півострів є територією України. Відповідно, якщо порушується закон на території Криму, співробітники поліції і прокуратури повинні задокументувати такі факти і неважливо, як це відбувається: за місцем або дистанційно".
На думку Куликова, зараз же особливого сенсу в роботі Нацполіції і прокуратури півострова не спостерігається. "Криму немає – зате є Національна поліція Криму, Криму немає – зате є прокуратура Криму. Це все нагадує фантомні болі, коли ногу відрізали, а вона все одно болить. Це чергові відомства з незрозумілими функціями. Тому робота таких відомств – виключно фантомні болі, спрямовані на те, щоб не вирішувати питання, а тільки заговорювати їх", - резюмував експерт.
