Весь тиждень Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради розглядав подання Генеральної прокуратури України на притягнення до кримінальної відповідальності низки народних депутатів. Як показали засідання комітету, притягнути до відповідальності депутатів не так легко, як хотілося би правоохоронцям. Джерела "Апострофа" назвали прізвища тих, хто позбудеться депутатської недоторканності, і озвучили причини, через які влада пішла на таке рішення.
Ще 21 червня генпрокурор Юрій Луценко один за одним публікував у Facebook пости про те, що він вніс подання до ВРУ на згоду на притягнення до кримінальної відповідальності та зняття недоторканності з низки парламентаріїв. У списку генпрокурора виявилися депутати практично всіх фракцій і однієї депутатської групи. Так, до цього переліку потрапили нардеп від партії "Блок Петра Порошенка" Борислав Розенблат, нардеп від партії "Народний фронт" Максим Поляков, нардеп Олесь Довгий з групи "Воля народу", нардеп від "Народного фронту" Євген Дейдей, нардеп від "Радикальної партії Олега Ляшка" Андрій Лозовий. До цього списку найближчим часом може приєднатися нардеп від "Опозиційного блоку" Михайло Добкін.
Що стосується звинувачень проти Олеся Довгого, то його підозрюють у причетності до незаконного виділення землі в Києві в 2007-2009 роках, коли він працював у команді екс-мера Леоніда Черновецького. У Генпрокуратурі вважають, що незаконна діяльність Довгого завдала збитків державі на понад 1,2 мільярда гривень. У тексті подання на депутата Андрія Лозового йдеться про незаконне збагачення на підставі його декларації за 2015 рік. Правоохоронці в його діях побачили "ознаки ухилення від сплати податків у розмірі 1,846 млн гривень". З Євгеном Дейдеєм така ж ситуація, як і з Лозовим - його звинувачують у незаконному збагаченні. "У діях Дейдея помічені ознаки незаконного збагачення на суму 6,1 млн грн", - написав Луценко на своїй сторінці у Facebook.
Олеся Довгого підозрюють у причетності до незаконного виділення землі в Києві
у 2007-2009 роках. Фото: УНІАН
Щодо Розенблата та Полякова, то обидва депутати проходять фігурантами "бурштинової справи", якою займалося Національне антикорупційне бюро спільно з Федеральним бюро розслідувань США (ФБР). В діях Борислава Розенблата правоохоронці побачили "ознаки зловживання впливом і хабарництво" на суму понад 280 тисяч доларів. З Поляковим історія така ж - правоохоронці і в його діях побачили зловживання впливом і хабарництво. Цих депутатів підозрюють в отриманні неправомірної вигоди за внесення в Раду законопроектів і поправок до законопроектів, пов'язаних з видобуванням бурштину. Затримання співробітниками НАБУ охоронця Борислава Розенблата з імовірним хабарем у 200 тисяч доларів й дало можливість розкрити дану схему. Також були затримані помічники Максима Полякова.
Борислав Розенблат і Максим Поляков проходять фігурантами "бурштинової справи". Фото: УНІАН
Всі подання на притягнення до кримінальної відповідальності народних депутатів ГПУ направила в регламентний комітет ВРУ, який повинен був дати свої висновки щодо їх подальшої долі. Розглядати подання ГПУ вирішили в алфавітному порядку: 3 липня відбулося засідання по Євгену Дейдею, 4 - по Олесю Довгому, 5 - по Андрію Лозовому, 6 - по Максиму Полякову і 7 - по Бориславу Розенблату. Засідання по Михайлу Добкіну, який проходить у справі про незаконне виділення землі в Харківській області, попередньо заплановане на 12 липня.
Починаючи з понеділка, під час засідань регламентного комітету Ради, всі депутати, на яких існували подання, запевняли у своїй невинуватості, а також звинувачували НАБУ і САП у незаконних діях. Зокрема, регламентний комітет, в особі в.о. голови, нардепа від НФ Павла Пинзеника звернувся до генпрокурора щодо вчинення співробітниками НАБУ дій, які містять ознаки злочину, передбаченого ст. 370 КК України, провокації підкупу у справі депутата Максима Полякова, і це тільки один з моментів, що ілюструє протистояння депутатів та правоохоронців під час розгляду подань. На засіданні комісії, де розглядали справу Розенблата, депутат запевняв, що відео, зняте НАБУ, - змонтовано, і в ньому знімалися актори. Така заява спровокувала невелику суперечку між Розенблатом та Луценком. Найгучнішими і найбільш скандальними були засідання, під час яких розглядали подання на нардепів Євгена Дейдея та Андрія Лозового. Останнього, за інформацією кількох джерел "Апострофа", що входять до провладної більшості, вирішили торкнутися виключно для того, щоб він сплатив податки. "Його вирішили трохи приструнити. І зроблено це було для того, щоб, як і у випадку з Геннадієм Бобовим (нардеп від групи "Відродження", - "Апостроф"), він сплатив податки, знімати з нього недоторканність ніхто не збирався", - розповіло джерело.
На комітеті, де розглядали справу Розенблата, депутат запевняв, що відео,
зняте НАБУ - змонтовано, і в ньому знімалися актори. Фото: УНІАН
У підсумку за результатами всіх засідань регламентного комітету, що відбулися на цьому тижні, парламентарії не підтримали чотири з п'яти подань ГПУ. Єдиним, з кого регламентний комітет погодився зняти недоторканність, став Борислав Розенблат.
За словами екс-заступника генерального прокурора Давида Сакварелідзе, причина того, що комітет не підтримав подання - в тому, що депутати не хочуть здавати "своїх". "Нічого дивного в цьому немає, якраз дивно було б, якби вони взяли й проголосували "за". Ми спостерігаємо, що більша частина парламентських фракцій просто перетворилася на певний клан чи злочинну групу, яка тримає "своїх" і не здає. Їм абсолютно наплювати сьогодні на свій рейтинг, тому що вони думають, що завтра, або через два роки, на звичайних парламентських виборах, вибори будуть проводитися за їхніми правилами, за їхні гроші, і вони знову оберуться у парламент, і будуть управляти країною. Ми вже у вівторок (11 липня, - "Апостроф") з різними силами будемо вимагати зняття недоторканності з шести депутатів. Такі люди як Поляков, Розенблат, Довгий та інші, не повинні потрапляти до парламентських списків", - прокоментував Сакварелідзе "Апострофу".
На думку позафракційного народного депутата Віктора Чумака, недоторканність з депутатів все ж таки знімуть, але це буде лише двоє - Поляков та Розенблат. "Там дуже серйозні докази по всіх матеріалах справи, там складно буде проголосувати якось не так. Більше того, я розмовляв з представниками НФ і БПП, і вони говорили, що будуть голосувати "за". По Дейдею й Лозовому я вважаю, що ті злочини, які їм закидають, дуже складно доводити. По Лозовому взагалі якась дурниця - несплата податків, яких податків, за який період? Вкрай складно довести такий злочин.
По Дейдею, тут з'явилася дірка в законодавстві, і вона стосується того, що будь-яка людина може заднім числом сказати, що вона оформила договір позики, у неї немає незаконного збагачення. Треба думати, як цю дірку в законодавстві закрити. Ми, коли писали цю норму, чесно кажучи, не до кінця продумали, не передбачили всі ризики. З приводу Добкіна проголосують, тому що його не шкода. Тому що він чужий.
А по Довгому ситуація цікава, я вважав, що з точки зору політичної гри проголосують "за", тому що в нього закінчується термін давності злочинів, які він скоював. Але те, що комітет не прийняв це рішення, - це удар по президенту. Тому що регламентний комітет у нас абсолютно несамостійний, це орган, який чітко керується побажаннями президента, [Арсенія] Яценюка, [Миколи] Мартиненка, [Андрія] Іванчука, і тут, зрозуміло, якщо не погодилися на те, щоб хоча б показати видимість покарання по Довгому - це проблема. Довгий - це [Сергій] Березенко, [Ігор] Кононенко (нардепи-соратники президента Петра Порошенка, - "Апостроф"), це зв'язок, який буде бити тепер по президенту", - розповів "Апострофу" Чумак.
Про те, що недоторканність з деяких нардепів все ж знімуть наступного тижня, "Апострофу" також спрогнозували неофіційно й кілька депутатів з коаліції: "Надійшла команда зливати Розенблата, тому що він насправді випадкова людина в списку, і Добкіна, тому що він - не свій. По Полякову розпоряджень поки не було", - розповіло джерело.
Однак, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко вважає, що навіть якщо такі голосування і відбудуться, для депутатів це нічим не закінчиться. "Фактично для всіх депутатів, з яких зняли недоторканність, а це вже не одна людина в цьому скликанні, це нічим не закінчується. Взяти Новинського (Вадим Новинський, нардеп від "Опозиційного блоку", був позбавлений депутатської недоторканності в грудні 2016 року, - "Апостроф"), як Луценко бив себе в груди на комітеті, і комітет навіть пішов йому назустріч, але ж 4 місяці пройшло, і ніякого результату немає. Думаю, з усіма іншими буде так само. Зате медійний привід створено, всі ЗМІ говорять про це, громадськість. Це все медійно-популістична кампанія", - розповів він "Апострофу".
Також експерт звертає увагу, що таке масове подання на депутатів саме зараз було зроблено невипадково. "У першу чергу, тут грає роль зовнішньополітичний фактор - подання були зроблені безпосередньо, коли Порошенко був у Штатах. Якщо б поставили питання про повільні зміни у сфері боротьби з корупцією або відсутність якихось результатів, він би сказав: "Дивіться, ось ми зараз подали подання про зняття недоторканності, і там депутати від фракцій БПП, НФ, майже від усіх фракцій". І це видно по слабкій підготовці по кожній з цих справ. Тобто слабкість підготовки та аргументації, вона якраз говорить про те, що це все було зроблено похапцем, щоб дати можливість Петру Олексійовичу у разі необхідності виправдатися", - впевнений Петренко.
Він також вважає, що такі дії генпрокурор Юрій Луценко може і вже використовує для свого політичного піару: "Особливого прогресу в справах немає, є гучні заяви. І він під шумок може голосно грюкнути дверима і сказати, що депутати погані, не дають роботу робити, і піти в політику. Це лягає в теорію про те, що можуть замінити Володимира Гройсмана, і прем'єром може стати Луценко. Плюс, можуть бути перевибори в Раду, як єдина можливість змінити ситуацію".
Про те, що ситуація може бути використана для особистого піару генпрокурора і могла бути не погоджена з президентом, розмірковує і Віктор Чумак: "Можна не виключати самостійну гру Луценка. Але тоді в нього будуть дуже серйозні проблеми з Порошенком. Хоча я все ж не впевнений, що він пішов на самостійну гру, на нарощування собі свого політичного іміджу для участі у президентських виборах".
Незважаючи на рішення регламентного комітету, всі подання на парламентаріїв передадуть на розгляд голови ВРУ Андрія Парубія, який і має вирішити, виносити або не виносити їх на голосування в Раду в четвер,13 липня, під час останнього пленарного тижня цієї сесії.
